Ухвала

від 27.11.2019 по справі 910/13318/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.11.2019Справа № 910/13318/16

За скаргоюПублічного акціонерного товариства Укрнафта на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі№ 910/13318/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг до 1. Публічного акціонерного товариства Укрнафта 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Зурбаган-Юг простягнення 513 255,89 дол. США Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники учасників справи : від позивача:не з`явився; від відповідача 1:Сєров Є.І.; від відповідача 2:не з`явився; від ВДВС:не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/13318/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг до Публічного акціонерного товариства Укрнафта та Товариства з обмеженою відповідальністю Зурбаган-Юг про стягнення 513 255,89 дол. США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг до Публічного акціонерного товариства Укрнафта задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Укрнафта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 32 822 714,17 рос. рублів, та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 скасовано повністю, а провадження у справі №910/13318/16 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Верхового Суду від 16.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 та постанову Вищого господарського суду України від 18.04.2017 у справі №910/13318/16 скасовано, а справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі №910/13318/16 змінено в частині пункту другого резолютивної частини рішення, який викладено наступній редакції:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, м. Київ, пров Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, оф. 195; ідентифікаційний код 40386508) попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 13 657 739, 12 грн., та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн. ., в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі №910/13318/16 залишено без змін.

15.06.2018 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині вирішення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг до Публічного акціонерного товариства Укрнафта про стягнення попередньої оплати та в частині розподілу судового збору скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг до Публічного акціонерного товариства Укрнафта про стягнення попередньої оплати задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Укрнафта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг 6 591 241,32 грн. попередньої оплати, що станом на день подання позову еквівалентно 16 736 260,11 російських рублів, у решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг до Публічного акціонерного товариства Укрнафта відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг до Товариства з обмеженою відповідальністю Зурбаган - юг про солідарне стягнення 100 000,00 грн. залишено без змін, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта 286 576,26 грн. судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Укрнафта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг 118 646,61 грн. судового збору за подання касаційної скарги №37-3/03/17 та 128 533,83 грн. - за перегляд Верховним Судом 16.02.2018 заяви позивача про перегляд Верховним Судом України постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 та постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2017.

22.12.2018 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 та постанову Верховного Суду від 31.10.2018 у справі за № 910/13318/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг до Публічного акціонерного товариства Укрнафта , Товариства з обмеженою відповідальністю Зурбаган - юг про стягнення коштів відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта 880 054,22 грн. судового збору за подання апеляційної, касаційної скарг та заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 910/13318/16.

21.05.2019 на виконання постанови Верховного Суду від 24.04.2019 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

16.10.2019 через канцелярію суду Публічним акціонерним товариством Укрнафта подано скаргу на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 розгляд скарги призначено на 28.10.2019.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 та 04.11.2019 розгляд скарги відкладався на 04.11.2019 та 06.11.2019 відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 зупинено провадження у справі №910/13318/16 з розгляду скарги ПАТ Укрнафта на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві до вирішення суддею, визначеним в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви ПАТ Укрнафта про відвід судді Босого В.П. від розгляду справи №910/13318/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 поновлено провадження у справі №910/13318/16 з розгляду скарги ПАТ Укрнафта на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, призначено розгляд скарги на 27.11.2019.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду скарги повідомлені належним чином.

Представник скаржника в судове засідання з`явився, підтримав скаргу та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.

Представник Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.

З огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника та державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду, суд, дослідивши подану скаргу, дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Заявник у поданій скарзі просить:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Олександра Олександровича Валевського щодо не звернення до АТ КБ Глобус за інформацією про рух коштів на рахунку ТОВ ФК Бізнес Факторинг № НОМЕР_1 за період з 10.01.2019 по 29.01.2019;

- зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Олександра Олександровича Валевського звернутись до АТ КБ Глобус за інформацією про рух коштів на рахунку ТОВ ФК Бізнес Факторинг № НОМЕР_1 за період з 10.01.2019 по 29.01.2019 включно.

В обґрунтування поданої скарги заявник стверджує, що починаючи з 10.01.2019 на рахунок ТОВ ФК Бізнес Факторинг № НОМЕР_1 було стягнуто понад 6,5 мільйонів гривень у виконавчих провадженнях №57982969 і №57982950, на підтвердження чого до скарги додано платіжні доручення №16 від 04.01.2019 та №379 від 14.01.2019.

Положенням частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України Про виконавче провадження .

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження ).

Статтею 19 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Частиною 1 п. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиція у місті Києві від 29.05.2019 відкрито виконавче провадження №59218685 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/13318/16 від 21.05.2019.

02.08.2019 представник ПАТ Укрнафта звернуся до державного виконавця із клопотанням №01/01/07/1284, в якому просив державного виконавця звернутись до АТ КБ Глобус за інформацією про рух коштів на рахунку ТОВ ФК Бізнес Факторинг № НОМЕР_1 за період з 10.01.2019 по 29.01.2019.

Відповідно до п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Тобто, Законом України Про виконавче провадження державному виконавцю надано право на отримання від банківських та інших фінансових установ інформації, зокрема, про рух коштів та операції за рахунками боржника.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №59218685, державний виконавець звернувся до АТ КБ Глобус з вимогою №12779/19 від 19.06.2019, в якій вимагав надати відомості про рух коштів та операції на рахунку № НОМЕР_1 боржника ТОВ Фінансова компанія Бізнес Факторинг з 30.01.2019, відповідно до яких станом на 26.06.2019 залишок коштів на такому рахунку становить 0 (нуль) гривень.

Разом з тим, відсутні докази звернення державного виконавця до АТ КБ Глобус за інформацією про рух коштів на рахунку ТОВ ФК Бізнес Факторинг № НОМЕР_1 за період з 10.01.2019 по 29.01.2019, хоча в своєму клопотанні №01/01/07/1284 від 02.08.2019 стягувач зазначав про те, що починаючи з 10.01.2019 на вказаний рахунок було перераховано понад 6,5 мільйонів гривень, на підтвердження чого було надано відповідні докази.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України Про виконавче провадження , та особливості їх виконання встановлюються Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Частиною 1 статті 2 вказаного Закону передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Суд звертає увагу, що згідно ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказано, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 у справі №5-рп/2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суду з прав людини у справах Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Таким чином, виконання судового рішення не повинно залежати від дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження, що може призвести до порушення прав стягувача.

Враховуючи викладене, державним виконавцем не виконувались всі можливі та необхідні заходи, передбачені Законом України Про виконавче провадження щодо розшуку, зокрема, коштів боржника, суд вважає таку бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві неправомірною, у зв`язку з чим скарга Публічного акціонерного товариства Укрнафта підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу, що у відповідності до ч. 1 ст. 345 Господарського процесуального кодексу України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 231, 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства Укрнафта на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського О.О. щодо не звернення до АТ КБ Глобус за інформацією про рух коштів на рахунку ТОВ ФК Бізнес Факторинг № НОМЕР_1 за період з 10.01.2019 по 29.01.2019 включно.

3. Зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського О.О. звернутися до АТ КБ Глобус за інформацією про рух коштів на рахунку ТОВ ФК Бізнес Факторинг № НОМЕР_1 за період з 10.01.2019 по 29.01.2019 включно.

4. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена: 02.12.2019.

Суддя В.П. Босий