Постанова

від 24.12.2019 по справі 910/13318/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2019 р. м.Київ Справа№ 910/13318/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цибульського Р.М.

за участю учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 24.12.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 04.11.2019 (повна ухвала складена 11.11.2019)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби

міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.

Києві

у справі №910/13318/16 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Бізнес Факторинг"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Укрнафта";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зурбаган-Юг"

про стягнення 513 255,89 дол. США

В С Т А Н О В И В:

Історія справи

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 32 822 714,17 рос. рублів, та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 скасовано повністю, а провадження у справі №910/13318/16 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Верхового Суду від 16.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 та постанову Вищого господарського суду України від 18.04.2017 у справі №910/13318/16 скасовано, а справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі №910/13318/16 змінено в частині пункту другого резолютивної частини рішення, який викладено наступній редакції:

"Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, оф. 195; ідентифікаційний код 40386508) попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 13 657 739,12 грн., та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн."., в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі №910/13318/16 залишено без змін.

15.06.2018 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині вирішення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення попередньої оплати та в частині розподілу судового збору скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення попередньої оплати задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" 6 591 241,32 грн. попередньої оплати, що станом на день подання позову еквівалентно 16 736 260,11 російських рублів, у решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зурбаган - юг" про солідарне стягнення 100 000,00 грн. залишено без змін, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 286 576,26 грн. судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" 118 646,61 грн. судового збору за подання касаційної скарги №37-3/03/17 та 128 533,83 грн. - за перегляд Верховним Судом 16.02.2018 заяви позивача про перегляд Верховним Судом України постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 та постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2017.

22.12.2018 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 та постанову Верховного Суду від 31.10.2018 у справі за № 910/13318/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Зурбаган - юг" про стягнення коштів відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 880 054,22 грн. судового збору за подання апеляційної, касаційної скарг та заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №910/13318/16.

21.05.2019 на виконання Постанови Верховного Суду від 24.04.2019 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Зміст заявленої скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

16.10.2019 Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до суду першої інстанції зі скаргою на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Заявник у поданій скарзі просив:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Олександра Олександровича Валевського щодо не звернення до АТ "КБ "Глобус" за інформацією про операцію за рахунком ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" НОМЕР_1 від 01.02.2019 на суму 37 000,00 грн.;

- зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Олександра Олександровича Валевського звернутись до АТ "КБ "Глобус" за інформацією про операцію за рахунком ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" НОМЕР_1 від 01.02.2019 щодо переказу 37 000,00 грн. за договором відступлення №БФ/01 від 04.09.2018: на користь кого здійснено платіж (назва/найменування особи, ідентифікаційний код), реквізити платежу (номер банківського рахунку отримувача; найменування, МФО, ідентифікаційний код банку отимувача), копію платіжного доручення щодо зазначеного платежу.

В обґрунтування поданої скарги заявник посилався на те, що клопотання 01/01/07/1282 від 02.08.2019 представника ПАТ "Укрнафта", в якому заявник просив державного виконавця звернутись до АТ "КБ "Глобус" за інформацією про операцію за рахунком ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" НОМЕР_1 від 01.02.2019 щодо переказу 37 000,00 грн.: на користь кого здійснено платіж (назва/найменування особи, ідентифікаційний код), реквізити платежу (номер банківського рахунку отримувача; найменування, МФО, ідентифікаційний код банку отимувача), копію платіжного доручення щодо зазначеного платежу, неправомірно залишені державним виконавцем без розгляду, а оскільки на зазначений рахунок боржника з ПАТ "Укрнафта" у січні 2019 року було стягнуто понад 6,5 мільйонів гривень у виконавчих провадженнях №57982969 і 57982950, то переказ коштів на суму 37 000,00 грн. є випадком виведення з ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" коштів, незаконно стягнутих з ПАТ "Укрнафта" у справі №910/13318/16.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - відмовлено повністю.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- повноваженнями на вчинення конкретних виконавчих дій наділений особисто державний виконавець, а не господарський суд, який не може встановити виконавцю перелік певних дій, необхідних на думку суду для вчинення державним виконавцем в межах виконавчого провадження;

- виконавче провадження №59218685 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/13318/16 від 21.05.2019 відкрито 29.05.2019, в той час як грошові кошти у розмірі 37 000,00 грн. були перераховані ще 01.02.2019, тобто значно раніше ніж відкрито виконавче провадження та навіть раніше ніж була прийнята постанова Верховного Суду від 24.04.2019, на виконання якої і видано виконавчий документ, що свідчить про відсутність обов`язку державного виконавця звернутись за інформацією про операцію, яка відбулась ще до існування виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач-1 (ПАТ "Укрнафта") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі №910/13318/16 та ухвалити нове рішення, яким скаргу ПАТ "Укрнафта" задовольнити, а саме:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Олександра Олександровича Валевського щодо не звернення до АТ "КБ "Глобус" за інформацією про операцію за рахунком ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" НОМЕР_1 від 01.02.2019 на суму 37 000,00 грн.;

- зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Олександра Олександровича Валевського звернутись до АТ "КБ "Глобус" за інформацією про операцію за рахунком ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" НОМЕР_1 від 01.02.2019 щодо переказу 37 000,00 грн. за договором відступлення №БФ/01 від 04.09.2018: на користь кого здійснено платіж (назва/найменування особи, ідентифікаційний код), реквізити платежу (номер банківського рахунку отримувача; найменування, МФО, ідентифікаційний код банку отимувача), копію платіжного доручення щодо зазначеного платежу.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що клопотання 01/01/07/1282 від 02.08.2019 представника ПАТ "Укрнафта", в якому заявник просив державного виконавця звернутись до АТ "КБ "Глобус" за інформацією про операцію за рахунком ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" НОМЕР_1 від 01.02.2019 щодо переказу 37 000,00 грн. на користь кого здійснено платіж (назва/найменування особи, ідентифікаційний код), реквізити платежу (номер банківського рахунку отримувача; найменування, МФО, ідентифікаційний код банку отимувача), копію платіжного доручення щодо зазначеного платежу, неправомірно залишені державним виконавцем без розгляду, а оскільки на зазначений рахунок боржника з ПАТ "Укрнафта" у січні 2019 року було стягнуто понад 6,5 мільйонів гривень у виконавчих провадженнях №57982969 і 57982950, то переказ коштів на суму 37000,00 грн. є випадком виведення з ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" коштів, незаконно стягнутих з ПАТ "Укрнафта" у справі №910/13318/16. При цьому, судом першої інстанції, на переконання скаржника, не надано оцінки доводам скаржника у вказаній частині.

Крім того, скаржник вказував, що висновки суду першої інстанції про те, що повноваженнями на вчинення конкретних виконавчих дій наділений особисто державний виконавець, а не господарський суд, - суперечить положенням ч. 1 ст. 339 та ч.2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі №910/13318/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Станіка С.Р., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі №910/13318/16 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн. та докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами відповідачу-2 у справі.

16.12.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання №01/01/07/2102 від 16.12.2019 (вх.№09.1-13/24853/19 від 16.12.2019) до якого долучено оригінал платіжного доручення №17881-П19 від 10.12.2019 про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн. та надано докази надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами товариству з обмеженою відповідальністю "Зурбаган-Юг".

Судом встановлено, що скаржником усунено недоліки апеляційної скарги, що є підставою для відкриття апеляційного провадження згідно з ст. 262 Господарського процесуального кодексу України.

Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/13318/19 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі №910/13318/16, розгляд призначено на 24.12.2019.

В судове засідання 24.12.2019 з`явився представник скаржника, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції, а скаргу на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - задовольнити у повному обсязі.

Відповідач-1 та відповідач-2 в судове засідання 24.12.2019 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, через канцелярію суду заяв та клопотань - не подавали, але їх неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги згідно з приписами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиція у місті Києві від 29.05.2019 відкрито виконавче провадження №59218685 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/13318/16 від 21.05.2019.

02.08.2019 представник ПАТ "Укрнафта" звернуся до державного виконавця із клопотанням №01/01/07/1282, в якому просив звернутись до АТ "КБ "Глобус" за інформацією про операцію за рахунком ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" НОМЕР_1 від 01.02.2019 щодо переказу 37 000,00 грн.: на користь кого здійснено платіж (назва/найменування особи, ідентифікаційний код), реквізити платежу (номер банківського рахунку отримувача; найменування, МФО, ідентифікаційний код банку отимувача), копію платіжного доручення щодо зазначеного платежу.

При цьому, обґрунтовуючи зазначене клопотання заявник вказував на те, що в межах виконавчого провадження №59218685 від АТ "КБ "Глобус" державним виконавцем отримано інформацію про рух коштів та операції за рахунком № НОМЕР_1 ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" за період з 30.01.2019 по 26.06.2019, відповідно до якої 01.02.2019 боржником здійснено платіж на суму 37 000,00 грн. згідно з договором відступлення "БФ/01 від 04.09.2018".

Також, матеріали оскарження містять відомості про те, що державним виконавцем під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/13318/16 вчинявся ряд виконавчих дій на виконання вимог Закону України Про виконавче провадження (відкрито виконавче провадження згідно постанови від 29.05.2019, накладено арешт на кошти боржника від 29.05.2019, отримано відповіді від банківських установ стосовно наявності або відсутності відкритих рахунків боржників, здійснено дії по пошуку активів боржників, про що оформлено відповідні витяги з Державних реєстрів обтяжень нерухомого та рухомого майна, здійснено запити до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, отримано відповіді).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Частиною 1 п. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У частині 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічним за змістом є і п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд апеляційної інстанції враховує, що під бездіяльністю розуміється певна форма поведінки, у даному випадку посадової особи державної виконавчої служби, пов`язана з невиконанням такою особою дій, які вона була зобов`язана вчинити в силу покладених на неї обов`язків та згідно з чинним законодавством України. Ухилення суб`єкта владних повноважень від вчинення дій, які він зобов`язаний вчинити у певних випадках, є бездіяльністю, протиправність її може мати місце лише у тому випадку, якщо внаслідок неї порушуються права, інтереси чи свободи інших осіб.

Пунктом 3 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Водночас, положеннями Закону України "Про виконавче провадження" не встановлено строків, протягом яких державний виконавець має розглянути зазначені заяви та клопотання, а також не передбачено певної процедури їх розгляду.

Відповідно до п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Тобто, Законом України "Про виконавче провадження" надано саме право на отримування від банківських та інших фінансових установ інформації про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Виходячи з вищенаведених приписів Закону України Про виконавче провадження , метою виконавчого провадження є примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, порядок та умови здійснення виконавчого провадження визначаються самостійно державним виконавцем під час виконання судового наказу в межах конкретно визначених законом дій та способів.

Повноваженнями на вчинення конкретних виконавчих дій наділений особисто державний виконавець, а не господарський суд, який не може встановити виконавцю перелік певних дій, необхідних на думку суду для вчинення державним виконавцем в межах виконавчого провадження.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/15376/15.

Доводи скаржника про те, що висновки суду першої інстанції про те, що повноваженнями на вчинення конкретних виконавчих дій наділений особисто державний виконавець, а не господарський суд, - суперечить положенням ч. 1 ст. 339 та ч.2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали оскарження, дійшов висновку, що виконавче провадження №59218685 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/13318/16 від 21.05.2019 відкрито 29.05.2019, в той час як грошові кошти у розмірі 37 000,00 грн. були перераховані ще 01.02.2019, тобто значно раніше ніж відкрито виконавче провадження та навіть раніше ніж була прийнята постанова Верховного Суду від 24.04.2019, на виконання якої і видано виконавчий документ, що свідчить про відсутність обов`язку державного виконавця звернутись за інформацією про операцію, яка відбулась ще до існування виконавчого провадження.

Крім того, матеріали оскарження містять відомості про те, що державним виконавцем під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/13318/16 вчинявся ряд виконавчих дій на виконання вимог Закону України Про виконавче провадження (відкрито виконавче провадження згідно постанови від 29.05.2019, накладено арешт на кошти боржника від 29.05.2019, отримано відповіді від банківських установ стосовно наявності або відсутності відкритих рахунків боржників, здійснено дії по пошуку активів боржників, про що оформлено відповідні витяги з Державних реєстрів обтяжень нерухомого та рухомого майна, здійснено запити до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, отримано відповіді), чим спростовуються доводи скаржника стосовно бездіяльності державного виконавця під час виконання виконавчого документа по справі № 910/13318/16.

При цьому, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам скаржника про те, що переказ коштів на суму 37000,00 грн. є випадком виведення з ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" коштів, незаконно стягнутих з ПАТ "Укрнафта" у справі №910/13318/16 - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки в межах заявленої скарги скаржником оцінка правомірності господарських операцій учасників спірних правовідносин - не здійснюється, адже предметом розгляду є виключно доводи скаржника в контексті оцінки наявності або відсутності бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, по відношенню до заявника скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржник не позбавлений реалізувати свої права, обумовлені Господарським процесуальним кодексом України, стосовно грошових коштів в сумі 37 000,00 грн.

За таких обставин, вимоги ПАТ "Укрнафта" про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Олександра Олександровича Валевського щодо не звернення до АТ "КБ "Глобус" за інформацією про операцію за рахунком ТОВ "ФК "Бізнес Факторинг" НОМЕР_1 від 01.02.2019 на суму 37 000,00 грн. - є необґрунтованими, у зв`язку з чим скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 25 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржувана ухвала прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі № 910/13318/16.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281 - 284, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі № 910/13318/16 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі №910/13318/16 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Публічним акціонерним товариством "Укрнафта".

4. Матеріали оскарження №910/13318/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала