Постанова

від 02.12.2019 по справі 752/24672/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/24672/19

Провадження №: 1-кс/752/11389/19

У Х В А Л А

02.12.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, подане в рамках кримінального провадження № 12019100000001219 від 07.11.2019 цивільним позивачем ОСОБА_3 клопотання про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

в провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання учасника кримінального провадження № 12019100000001219від 07.11.2019 цивільного позивача ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) про арешт майна, яке належить ТОВАРИСТВУ ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОБОЛОНСЬКА МРІЯ" (КОД ЄДРПОУ 43007120),а саменежитлових приміщень,що знаходятьсяза адресою: м. Київ, Оболонська набережна, будинок 1, корп. 1, приміщення 172, загальною площею 181 кв.м.; м. Київ, Оболонська набережна, будинок 1, корп. 1, приміщення 171, загальною площею 190,8 кв. м.

У судове засідання заявник не з`явилася, надала заяву з проханням розглянути клопотання за її відсутності.

Від слідчого в кримінальному провадженні ОСОБА_4 надійшла заява з проханням розглядати клопотання в її відсутність.

Володілець майна в судове засідання не викликався на підставі ч. 2ст. 172 КПК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СУ ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12019100000001219 від 07.11.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, досудове розслідування в якому розпочате за заявою ОСОБА_3

18.11.2019 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 55 КПК України ОСОБА_3 набула права та обов`язки потерпілого у названому кримінальному провадженні.

ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження

№ 12019100000001219 подано цивільнийпозов доцивільного відповідача ОСОБА_5 провідшкодування матеріальноїшкоди врозмірі 32310292 грн. 00 коп., завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 61 КПК України ОСОБА_3 набула прав та обов`язків цивільного позивача у названому кримінальному провадженні.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи майном ОСОБА_3 , в особливо великих розмірах.

Цивільний позивачвважає,що накладенняарешту наоб`єкти нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 181 кв.м. та АДРЕСА_2 , загальною площею 190,8 кв., які були передані керівнику ТОВАРИСТВАЗ ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОБОЛОНСЬКА МРІЯ" (КОД ЄДРПОУ 43007120) ОСОБА_7 ,є необхідним з метою забезпечення можливої конфіскації майна та з метою його збереження, як речового доказу, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

На теперішнійчас існує реальна загроза відчуження нежитлових приміщень АДРЕСА_3 , оскільки в засобах масової інформації містяться оголошення про їх продаж.

Відповідно до даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлові приміщення№ 171та 172за адресою АДРЕСА_4 на праві власності зареєстровані за ТОВАРИСТВОМ ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОБОЛОНСЬКА МРІЯ" (КОД ЄДРПОУ 43007120).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання відповідає вимогамст.171КПКУкраїни та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно до ч.1ст.170 КПК України- арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 визнано потерпілою. Також, вказаною юридичною особою заявлено цивільний позов.

Звертаючись з клопотанням про арешт рухомого майна ОСОБА_3 зазначено, що метою для застосування даного заходу кримінального провадження є забезпечення відшкодування завданих збитків (цивільного позову).

Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речовихдоказівта відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

З клопотання вбачається достатньо підстав вважати, що вказане майно є предметом кримінально протиправних дій, набуте кримінально протиправним шляхом та відповідно до частини 1статті 98 КПК Україниє речовим доказом, в обґрунтування чого до матеріалів клопотання додано стороною кримінального провадження копію постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

Відповідно до ч. 3, 4ст. 170 КПК Українипередбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею врахованоправову підставу для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, при накладанні арешту судом враховано, що майно, на яке спрямовано кримінальне правопорушення повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, пошкодження) на певне майно, що, як наслідок перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від дій останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно до ч. 11ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Цивільним позивачем у клопотанні доведено, що у разі незастосування арешту майна існує загроза його незаконного відчуження, оскільки в засобах масової інформації розміщенні оголошення про продаж указаного в клопотанні нерухомого майна.

Крім того слід зазначити, що постановою слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 нежитлові приміщення,що знаходятьсяза адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 181 кв.м.; м. Київ, Оболонська набережна, будинок 1, корп. 1, приміщення 171, загальною площею 190,8 кв. м., визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

На підставі наведеного, вважаю, що незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна, у зв`язку з чим, з метою забезпечення збереження даного майна, а також забезпечення відшкодування завданих збитків (цивільного позову), вважаю занеобхідне задовольнитизаявлене клопотання. При цьому, слідчий суддя, враховуючи вимогист. 173 КПК, що стосуються принципу розумності і співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідками арешту майна для його власника, вважає за необхідне встановити заборону відчуження та розпорядження вказаним майном.

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,170-173 КПК України, слідчий суддя-

УХВАЛИВ:

Клопотання учасника кримінального провадження № 12019100000001219від 07.11.2019 цивільного позивача ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) про арешт майна в названому кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ТОВАРИСТВУ ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОБОЛОНСЬКА МРІЯ" (КОД ЄДРПОУ 43007120),а саме:на нежитловіприміщення,що знаходятьсяза адресою: м. Київ, Оболонська набережна, будинок 1, корп. 1, приміщення 172, загальною площею 181 кв.м.; м. Київ, Оболонська набережна, будинок 1, корп. 1, приміщення 171, загальною площею 190,8 кв. м.

Заборони державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям (в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам), вчиняти будь-які дії, пов`язані з реєстрацією, перереєстрацією, відчуженням права власності на вказане рухоме майно.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення.

Слідчий суддя: