Ухвала

від 27.11.2019 по справі 922/3126/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" листопада 2019 р.Справа № 922/3126/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м. Первомайський в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків до 1. Андріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області, с. Андріївка Харківської області , 2. Приватного підприємства "Андріївка", с.Андріївка Харківської області, 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: - Кегичівська районна рада Харківської області, с.Андріївка Харківської області, - Кегичівська районна державна адміністрація Харківської області, с.Кегичівка Харківської області. про визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки за участю представників:

прокурор - Комісар О.О. (посвідчення №043187 від 06.05.2016);

позивача - Крайник К.О. (довіреність №32-20-0.14,2-1/62-19 від 03.01.2019);

відповідача-1 - не з`явився;

відповідача-2 - Овчінніков Ю.В. (ордер ЗР №56185 від 15.10.2019):

3-ті особи - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/3126/19 за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області до Андріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області та до Приватного підприємства "Андріївка", в якій прокурор просить суд:

- Визнати недійсним договір про сумісне вирощування дослідних сільськогосподарських культур від 01.01.2016, укладений між Андріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області (далі-ЗОШ) та Приватним підприємством «Андріївка» .

- Зобов`язати Приватне підприємство «Андріївка» звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності загальною площею 27,48 га, яку воно займає на підставі договору про сумісне вирощування дослідних сільськогосподарських культур від 01.01.2016, укладений між Андріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області та Приватним підприємством «Андріївка» .

Позов обґрунтовано наступним.

Розпорядженням Кегичівської районної держадміністрації Харківської області №191 від 17.07.2002 затверджено проект відведення спірної земельної ділянки в розмірі 28,9 га, надано її в постійне користування ЗОШ (а.с.29).

01.01.16 р. відповідачі уклали договір про сумісне вирощування дослідних сільськогосподарських культур від 01.01.2016 на спірній земельній ділянці.

Прокурор вважає, що за договором про сумісне вирощування дослідних сільськогосподарських культур від 01.01.2016 земля використовується не за цільовим призначенням, цей договір є прихованим договором оренди землі, який суперечить Статуту ЗОШ, ЗУ "Про оренду землі", Земельному кодексу України, ЗУ "Про освіту", чинному законодавству України, чим порушує інтереси держави.

Прокурор вважає, що повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, що відноситься до земель державної форми власності, належить виключно до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (а.с.12).

З цим твердженням прокурора не погоджується позивач - Головне управління Держгеокадастру у Харківської області у своїх поясненнях від 11.10.19 вх.№24471 (а.с.86-88), зазначаючи про відсутність у нього повноважень про облік договорів про сумісне вирощування дослідних сільськогосподарських культур, вважає, що компетентним органом є Кегичівська РДА, яка надала спірну земельну ділянку у постійне користування ЗОШ, просить суд відмовити в позові (а.с.86-88).

Відповідач-2 (ПП «Андріївка» ) у відзиві (від 16.10.19 вх.№24764, а.с.92-102) зазначає, що посилання прокурора на усвідомлену пасивну поведінку Головного управління Держгеокадастру у Харківської області передчасним, оскільки про спірний договір останньому стало відомо з запиту прокурора №39/2-96вих19 від 23.08.19, на який геокадастр надав відповідь №10-2014,3-7327/0/19-19 від 13.09.19 (а.с.98), вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Харківської області може вступити уповноваженим органом лише у випадку припинення прав школи щодо такої землі (ст.141 ЗК) або їх порушення, оспорювання 3-ми особами, чого прокурором не встановлено, вважає, що прокурором невірно визначено орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Прокурором надана відповідь на відзив відповідача-2 (від 04.11.19 вх.№26357, а.с.138-144), в якому зазначає, що листом Головного управління ДПС у Харківській області від 11.09.19 щодо відсутності звітів від ПП "Андріївка" про використання спірної земельної ділянки.

Відповідач-2 надав заперечення на відповідь прокурора на відзив (від 04.11.19 вх.№26378, а.с.153-155), зазначивши про безпідставне зазначення Головного управління Держгеокадастру у Харківської області в якості позивача.

27.11.2019 року позивач (геокадастр) надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№28774/19).

У судовому засіданні 27.11.2019 року позивач клопотання про зупинення підтримував, відповідач-2 покладався на розсуд суду, а прокурор заперечував проти зупинення.

Суд, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі №922/3126/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 щодо представництва інтересів держави в суді прокурором, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно із ч.ч.3-5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор у своїй заяві просить визнати недійсним договір про сумісний обробіток земельної ділянки, зобов`язати відповідача-2 звільнити займану ним земельну ділянку, надану у постійне користування ЗОШ, з підстав невідповідності його нормам цивільного законодавства.

Прокурором обґрунтовано підстави для представництва порушення інтересів держави, визначив орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, що випливають з угоди відповідачів, які суд визнав достатніми.

Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківської області з повідомленням від 20.09.2019 року №39/2-799вих.19 (а.с.65-66), в якому зазначив, що договір від 01.01.2016 року не відповідає нормам чинного законодавства України, що обумовлює необхідність звернення прокуратури з відповідним позовом.

Щодо звернення прокурора за захистом інтересів держави, то слід зазначити, що відповідно до абзаців 1,2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абз.1, 2 ч.4 ст.23 цього ж Закону).

Згідно з частинами 2, 4 статті 53 ГПК України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб (ч.2). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4).

При цьому, як визначено в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі прокурор підставою звернення в інтересах держави зазначив про користування земельною ділянкою відповідачем-2 з порушенням земельного законодавства, а суд встановив, що прокурором визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту, а також правильно вказаний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тому суд визнає доводи геокадастру в частині недостатності підстав для представництва інтересів держави необґрунтованими.

З огляду на наведене підлягають відхиленню як такі, що не знайшли свого підтвердження доводи відповідача-2 про неправильне застосування прокурором частин 2, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 17.01.2019 року у справі № 923/241/18 за позовом першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до 1.Архангельськослобідської загальноосвітньої школи I-III ступенів Каховської районної ради Херсонської області, 2. Приватного сільськогосподарського підприємства "АНТ-АГРО" про визнання недійсним договору про сумісний обробіток земельної ділянки.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності №5245-УІ від 06.09.2012 року, визначено, що до земель державної власності відносяться всі землі за межами населених пунктів, окрім земель приватної власності та земель, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади.

Геокадастр зазначає про відсутність у нього повноважень щодо перевірки на відповідність діючому законодавству договору про спільну діяльність, що й було причиною незвернення з відповідним позовом до суду.

Проте геокадастром не враховано положення Земельного кодексу України та Положення про Головне управління Держгеокадастру у області, однак така позиція не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

Згідно зі ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 12 частини 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у області передбачено, що Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Розпорядником земель сільськогосподарського призначення на території Харківської області є Головне управління Держгеокадастру в Харківській області.

При цьому суд бере до уваги, що у позивача та прокурора не збігаються погляди на наявність порушень чинного законодавства у спірних правовідносинах.

Таким чином, суд перевірив причини, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачем особисто.

Прокурор звернувся до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в області, у зв`язку з невжиттям органом влади дієвих заходів, спрямованих на поновлення своїх порушених інтересів, доказів вжиття таких заходів позивачем до суду не надані. Прокурором обгрунтовано, що саме цей суб`єкт є уповноваженим у спірних правовідносинах, водночас ним не пред`явлено позову до суду. В свою чергу, звернення прокурора із цим позовом на його думку спрямовано на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання - використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Таким чином, судом надано належну оцінки повноваженням прокурора, як представника державного органу - Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, досліджено питання кому за законом надано повноваження щодо захисту інтересів держави у даних правовідносинах, доведено неподання позову уповноваженим органом та в чому полягає на думку прокурора загроза для держави в Договорі про спільну діяльність.

При вирішенні питання щодо повноважень прокурора для звернення з позовом до суду в особі Держгеокадастру в Харківській області суд не дає оцінки по суті спору.

Щодо права на звернення прокурора з позовом до суду вже наявна позиція Великої Палати Верховного суду.

Так, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104 цс 19) визначено:

"26.Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

27. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган...

40. Прокурор заявив позов до ГУ Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 і на виконання абзацу другого частини другої статті 45 ЦПК України, абзацу першого частини третьої, абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону у тексті позовної заяви обґрунтував, на його думку, відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах (тобто, навів підставу для представництва інтересів держави), а також обґрунтував, у чому, з погляду позивача, полягає порушення цих інтересів (тобто навів підстави позову). Тому суди першої й апеляційної інстанцій не мали підстав вважати помилковими доводи прокурора щодо відсутності органу, уповноваженого державою на виконання функцій розпорядника земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності та на здійснення державного нагляду у цій сфері. Такі доводи відсутні як у позовній заяві, так і в листі від 13 вересня 2016 року заступника керівника Сумської місцевої прокуратури, надісланому до суду (т. 1, а. с. 95)".

Відповідно до п 6.41. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі №903/129/18, необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку - місцевої громади) й орендаря, повернення землі у комунальну власність та відновлення порушеного порядку розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, дотримання принципу раціонального використання землі, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Велика Палата Верховного Суду у п.6.43. Постанови від 15.10.2019 року у справі №903/129/18 зазначає, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи уповноваженого органу про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки, сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Обґрунтованість тривалості провадження повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та критеріїв, викладених у прецедентній практиці ЄСПЛ. Зокрема, складності справи та поведінки заявника та держорганів. На це звернув увагу Європейський суд з прав людини справі у розгляді заяви № 45751/10.

Судовий розгляд справи має відповідати вимозі розумного строку в розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд розкриває зміст поняття розумного строку розгляду справи як процесуальну гарантію права на справедливий суд.

Суд звертає увагу заявника на те, що у разі ухвалення Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18 постанови щодо неможливості представництва інтересів держави в суді прокурором, він має право звернутись з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №922/3126/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 02.12.2019.

Суддя К.В. Аріт