Ухвала

від 02.12.2019 по справі 552/6849/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Справа № 552/6849/18

Провадження №1-кс/552/4058/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника заявника ОСОБА_3 , прокурора Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-виробнича фірма «Нафтотранссервіс» про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно-виробнича фірма «Нафтотранссервіс» звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави з клопотанням про скасування арешту майна.

В поданому клопотанні вказував, що ТОВ ТВФ «Нафтотранссервіс» є власником транспортних засобів напівпричепів-автоцистерн з державними номерами НОМЕР_1 та АТ 0958 ХХ. 11 жовтня 2016 року в м.Полтаві вказані напівпричепи були вилучені разом з вантажем і документацією в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 23 березня 2016 року №42016220000000299 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.364 КК України. Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2016 року на вказані напівпричепи накладено арешт.

Посилаючись на ті обставини, що арешт накладено необґрунтовано та в його подальшому застосуванні відпала необхідність, заявник просив суд скасувати арешт вказаного майна.

В судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти передачі арештованого майна на зберігання власнику, але до завершення досудового розслідування арешт просив не знімати, оскільки вказані напівпричепи фактично були використані як знаряддя злочину.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника заявника та прокурора, розглянувши матеріали, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження №42016220000000299 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185. ч.2 ст.364 КК України.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2016 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно, в тому числі на напівпричепи з державними номерами АТ 0116 ХХ та АТ 0958 ХХ.

Як вбачається з даних свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_2 , видного 09 квітня 2005 року, № НОМЕР_3 , виданого 6 жовтня 2004 року, власником напівпричепів-цистерн з реєстраційними номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_1 є ТОВ НВФ «Нафтотранссервіс» (а.с.5-6).

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Але заявник будь-яких обставин, що свідчили б про те, що арешт накладено необґрунтовано, в своєму клопотанні не наводить, доказів на підтвердження таких обставин не надав.

В той же час слідчий суддя бере до уваги, що належне ТОВ ТВФ «Нафтотранссервіс» майно, а саме напівпричепи з державними номерами АТ 0116 ХХ та АТ 0958 ХХ під арештом перебувають протягом тривалого часу більше трьох років. Це тягне позбавлення власника можливості користуватися належним йому майном протягом зазначеного часу, оскільки досудове розслідування досі триває.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Суд також бере до уваги, що такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт належного заявнику майна, зберігає свою чинність протягом тривалого часу більше трьох років.

Подальше обмеженнязаявника у правіволодіння такористування належнимйому майномпризведе допорушення справедливогобалансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав заявника.

В той же час досудове розслідування триває, і однією із обставин, що необхідно встановити під час досудового розслідування, є та обставина чи було здійснено розкрадання вуглеводнів під час їх транспортування за допомогою належних заявнику напівпричепів.

За таких обставин, прихожу до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання, а саме скасувати заборону на володіння та користування, в тому числі використання за призначенням напівпричепів-автоцистерн з державними номерними знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_4 , власником яких є ТОВ ТВФ «Нафтотранссервіс», вказане арештоване майно передати на зберігання власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Транспортно-виробнича фірма «Нафтотранссервіс».

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-виробнича фірма «Нафтотранссервіс» про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати заборону на володіння та користування, в тому числі використання за призначенням транспортних засобів:

напівпричепу-автоцистерни, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ТОВ ТВФ «Нафтотранссервіс»,

напівпричепу-автоцистерни, державний номерний знак НОМЕР_4 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ТОВ ТВФ «Нафтотранссервіс»,

що було накладено згідно ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2016 року (справа №646/10390/16-к) про арешт майна.

Вказане арештоване майно, а саме напівпричепи-автоцистерни з державними номерами АТ 0116 ХХ та АТ 0958 ХХ, передати на зберігання власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Транспортно-виробнича фірма «Нафтотранссервіс».

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1

02.12.2019