Рішення

від 21.11.2019 по справі 907/442/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.11.2019 м. Ужгород Справа № 907/442/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаєренерджі", с. Зарічево Перечинського району

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофаєр", с. Зарічево Перечинського району

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Леванте", м. Ужгород

та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торінес", м. Ужгород

про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно, а саме: комплексну трансформаторну підстанцію КПТ 630/10/0,4 У1 № 100401 (виробництва ПП "Енергоспецсервіс") разом з кабельними лініями, трансформаторами струму та електролічильником НІК АРК1 № 0194317

секретар судового засідання Штундер Д.Л.

представники:

від позивача-

від відповідача - не з`явився

від третіх осіб - не з`явились

Судові процедури

Товариство з обмеженою відповідальністю Фаєренерджі звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою, якою просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Технофаєр повернути безпідставно набуте майно, а саме: комплексну трансформаторну підстанцію КПТ 630/10/0,4 У1 №100401 (виробництва ПП Енергоспецсервіс) разом з кабельними лініями, трансформаторами струму та електролічильником НІК АРК1 № 0194317, посилаючись на ст. ст. 321, 387, 1212 Цивільного кодексу України.

Постановою Верховного Суду від 25.07.19 у справі №907/442/18 рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2018 № 907/442/18 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 №907/442/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 13.08.2019, справу №907/442/18 передано на розгляд головуючого судді Андрейчука Л.В.

Ухвалою суду від 14 серпня 2019 року справу № 907/442/18 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу ТОВ Леванте та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04.09.2019 за клопотанням відповідача та самого товариства до участі у справі було залучено ТОВ Торінес як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та зобов`язано позивача надіслати їй копію позовної заяви з додатками, докази чого подати суду.

В ході підготовчого провадження позивачем та залученими третіми особами подано пояснення по суті спору.

В справі проведено підготовче провадження, яке ухвалою суду від 16.10.2019 було закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 13.11.2019.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті 13.11.2019 за згодою сторін оголошувалась перерва до 21.11.2019 відповідно до ст. 216 ГПК України.

У судове засідання 21.11.2019, яким завершувався розгляд справи, учасники не явились, однак, від відповідача та третіх осіб надійшло клопотання про проведення судового засідання без їх участі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Товариство з обмеженою відповідальністю Фаєренерджі для здійснення господарської діяльності у будівлях транспортного цеху по вул. Відродження, 1 в с. Зарічево Перечинського району придбало та облаштувало комплексну трансформаторну підстанцію КПТ 630/10/0.4 У1 № 140401 (виробництва ПП Енергоспецсервіс ) разом з кабельними лініями, трансформаторами струму та електролічильником НІК АРК1№ 0194317, яка забезпечувала постачання електричної енергії до вищезгаданого нерухомого майна. Стверджує про те, що вартість майна склала приблизно 200000 грн., однак, документи на підтвердження придбання і вартості такого в позивача не збереглися.

В подальшому, належні позивачу будівлі транспортного цеху були передані відповідачу на забезпечення виконання зобов`язань (в іпотеку) за договором безпроцентної поворотної позики від 23.08.2016 року. Внаслідок звернення стягнення на вказане нерухоме майно у зв`язку з невиконанням позивачем умов договору позики відбувся перехід права власності на нього до третьої особи, при цьому, у цих будівлях залишилося належне позивачу майно (у тому числі комплексна трансформаторна підстанція з її елементами), яке не було йому повернуто.

Оскільки з часу фактичного звернення стягнення на нерухоме майно, відповідач безпідставно користується належним позивачу майном, незаконно використовує його у своїй господарській діяльності, вважає, що має достатньо правових підстав звернутись до суду з позовом про витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Заперечення відповідача

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Вважає, що трансформаторна підстанція КТП 630/10/0.4 У1 № 140401 разом з кабельними лініями, трансформаторами та електролічильником НІК АРК № 01941317 призначена для електропостачання будівель, розташованих за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, с. Зарічово, вул. Відродження, буд. 1 на земельній ділянці 2123281501:02:012:0014, та становить з цими будівлями одне ціле, а тому є приналежністю однієї речі (будівлі), має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати її як окремий об`єкт права власності.

Оскільки вказані будівлі з усім приналежним до них майном відчужено у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки до ТОВ Леванте , то право власності на них у позивача припинилось з моменту набуття ТОВ Леванте будівель у власність. Самостійне відчуження інженерних споруд, які складають єдине ціле з будівлею, законом не передбачено.

На думку відповідача, предмет спору був відчужений на правовій підставі разом із будівлею, й така підстава не відпала.

Крім того, відповідач користується будівлею, яка забезпечується електропостачанням електроустановкою, що є предметом спору, на підставі договору оренди нерухомого майна, укладеного із власником цих будівель - ТОВ Леванте . При цьому, відповідач має укладений договір електропостачання з ПрАТ Закарпаттяобленерго , а тому вказане спростовує твердження позивача про відсутність у відповідача правової підстави на користування спірною електроустановкою та виключає підстави для повернення йому майна, як безпідставно набутого. Наголошує на тому, що позивачем не надано доказів на підтвердження його права власності на спірне майно. Зазначає, що ТОВ Технофаєр є неналежним відповідачем, оскільки товариство є лише орендарем будівель і споруд, а не його власником.

Пояснення третіх осіб

Треті особи заперечили проти позовних вимог з підстав, зазначених у письмових поясненнях. Доводи третіх осіб зводяться до підтримки заперечень відповідача, наведених ним у відзиві.

Фактичні обставини справи

Згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 04.06.2014 року Публічне акціонерне товариство Перечинський лісокомбінат (продавець) передало у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю Фаєренерджі (покупець) прийняло у власність належні продавцю будівлі та споруди транспортного цеху, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, с. Зарічево, вул. Відродження,1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 324635821232). Зазначені будівлі і споруди згідно з технічним паспортом від 20.01.2014 року до інвентарної справи № 61242 складаються з: прохідна (літера А, загальною площею 26,1 кв.м.); адміністративний корпус - гараж (літера В, загальною площею 536,1 кв.м.); гараж (літера Й, загальною площею 383,6 кв.м.); котельня (літера Н, загальною площею 64,9 кв.м.); склад-блок зварки (літера П П, загальною площею 36,7 кв.м.); гараж (літера Р, загальною площею 148,8 кв.м.); навіс (літера Г); заправочний пункт (літера І); гараж (літера Ї, фундамент); сарай (літера О, фундамент). Зазначені будівлі і споруди розташовані на земельній ділянці площею 1,545 га, кадастровий номер - 2123281501:02:012:0014.

23 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Технофаєр (відповідачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фаєренерджі (позивачем у справі) укладено договір безпроцентної поворотної позики, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Фаєренерджі було надано на умовах договору фінансову підтримку на поворотній основі у вигляді грошових коштів у розмірі 1434500 грн.

У забезпечення виконання зобов`язань за Договором безпроцентної поворотної позики від 23.08.2016 між Товариство з обмеженою відповідальністю Технофаєр (відповідачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фаєренерджі (позивачем у справі) 27.10.2016 року укладено Іпотечний договір, предметом якого є будівля, будівлі транспортного цеху, літера А, будівля прохідна, загальною площею 26,1 кв.м.; літера В - будівля, адмінкорпус гараж, загальною площею 536,1 кв.м.; літера Г будівля, навіс; літера І будівля, заправочний пункт; літера Ї гараж; літера Й гараж, загальною площею 383,6 кв.м.; літера Н - будівля, котельня, загальною площею 64,9 кв.м.; літера П, П будівля, склад-блок зварки, загальною площею 36,7 кв.м.; літера О - будівля, сарай (зруйновано); літера Р, гараж, загальною площею 148,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 1,545 га, кадастровий номер - 2123281501:02:012:0014 за адресою Закарпатська область, Перечинський район, с. Зарічево, вул. Відродження, 1( пункт 2 Договору іпотеки).

У зв`язку з невиконанням позивачем своїх зобов`язань за договором безпроцентної поворотної позики, відповідач звернув стягнення на предмет іпотеки - належне позивачу нерухоме майно, шляхом продажу третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю Леванте .

Так, згідно з актом прийому-передачі майна від 31.01.2017 року до договору купівлі-продажу майна від 31.01.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Технофаєр (продавець) передав Товариству з обмеженою відповідальністю Леванте (Покупець), а останній прийняв у власність будівлі та споруди транспортного цеху, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, с. Зарічево, вул. Відродження, 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 324635821232), а саме: літера А, будівля прохідна, загальною площею 26,1 кв.м.; літера В - будівля, адмінкорпус гараж, загальною площею 536,1 кв.м.; літера Г будівля, навіс; літера І будівля, заправочний пункт; літера Ї - гараж; літера Й гараж, загальною площею 383,6 кв.м.; літера Н - будівля, котельня, загальною площею 64,9 кв.м.; літера П, П будівля, склад-блок зварки, загальною площею 36,7 кв.м.; літера О - будівля, сарай (зруйновано); літера Р гараж, загальною площею 148,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 1,545 га, кадастровий номер - 2123281501:02:012:0014.

Товариство з обмеженою відповідальністю Леванте після набуття у власність вказаних будівель, розташованих за адресою Закарпатська обл., Перечинський район, с. Зарічово, вул. Відродження, буд. 1 уклало договір іпотеки № 438 від 19.04.2018, за яким передало вказане майно в іпотеку гр. ОСОБА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_1 , реалізувавши іпотечне застереження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом відчуження третім особам, продав зазначене майно Товариству з обмеженою відповідальністю Торінес (договір купівлі-продажу предмету іпотеки від 22.11.2018).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.08.2019 року № 179304149, власником нерухомого майна за Реєстраційним номером об`єкта: 324635821232 (адреса: Закарпатська область АДРЕСА_1 , номер об`єкта РПВН 26360013; відомості про складові частини об`єкта: будівля, прохідна, А, загальна площа (кв.м) 26.1; будівля, адмінкорпус - гараж, В, загальна площа (кв.м) 536.1; будівля, навіс, Г; будівля, заправочний пункт І; гараж Ї; гараж, Й, загальною площею (кв.м) 383.6; будівля, котельня Н, загальною площею (кв.м) 64.9; будівля, склад-блок зварки, П, П, загальною площею (кв.м) 36.7 кв.м; будівля, сарай (зруйновано), О; гараж, Р, загальною площею (кв.м) 148.8) є Товариство з обмеженою відповідальністю Торінес , код ЄДРПОУ: 42331801. Дата, час державної реєстрації 22.11.2018 року. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу предмета іпотеки, серія та номер: 1372, виданий 22.11.2018 року.

Враховуючи реалізацію предмету іпотеки, договір іпотеки № 438 від 19.04.2018, за яким іпотекодержателем був ОСОБА_1 , припинився.

Таким чином власником вказаного нерухомого майна на даний час є Товариство з обмеженою відповідальністю Торінес .

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 387 цього ж Кодексу регламентовано право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Так, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Позивач, вважаючи себе власником спірного майна (трансформаторної підстанції), з посиланням на ст. ст. 387, 1212 Цивільного кодексу України звернувся з вимогою про його повернення з чужого, незаконного, безпідставного володіння відповідача. Стверджує, що таке майно є окремим об`єктом речового права, а тому, не входило до нерухомого майна, на яке відповідачем було звернуто стягнення шляхом його продажу третій особі.

Поряд з цим, згідно з положеннями статті 186 Цивільного кодексу України, річ призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно статті 1 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів" трансформаторна підстанція - це електрична установка відкритого або закритого типу, призначена для розподілу або перетворення електричної енергії.

Профільний Закон України "Про електроенергетику" (зокрема стаття 1) дає підстави стверджувати, що трансформаторна підстанція (ТП) є електроустановкою, тобто комплексом устаткування і споруд (споруди).

Інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та ін.

До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін. Трансформаторні станції та підстанції місцевих електромереж відповідно ДК БС належать до інженерних споруд.

Визначення трансформаторної підстанції наведене у ДГС 24291-90 "Електрична частина електростанції та електричної мережі. Терміни та визначення". Відповідно до ДГС 24291-90 електрична підстанція - це електроустановка, призначена для прийому, перетворення і розподілу електричної енергії, складається з трансформаторів або інших перетворювачів електричної енергії, пристроїв управління, розподільних і допоміжних пристроїв по ДГС 19431. В свою чергу, трансформаторна підстанція - це електрична підстанція призначена для перетворення електричної енергії однієї напруги в енергію іншої напруги за допомогою трансформаторів.

Наведене дає підстави стверджувати, що трансформаторна підстанція призначена для обслуговування будівлі та становить одне ціле з ним, а відтак згідно зі статтею 186 Цивільного кодексу України є приналежністю основної речі, має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати її як окремий об`єкт права власності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 369/5240/16-ц.

Таким чином, станом на 04.08.2015 спірна електроустановка - комплексна трансформаторна підстанція КТП 630/10/0,4 У1 №140401 (виробництва ПП Енергоспецсервіс ) разом з кабельними лініями, трансформаторами струму та електролічильником НІК АРК1№ 0194317, яка забезпечує постачання електричної енергії будівель транспортного цеху за адресою по вул. Відродження, 1 в с. Зарічево Перечинського району Закарпатської області та розташована там же, належала Товариству з обмеженою відповідальністю Фаєренерджі .

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом з цим, для застосування ст.387 ЦК необхідною умовою є доведеність позивачем того факту, що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами; особа, яка звернулась до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача. Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як от факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Згідно з ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються таким засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Із приписів даної правової норми випливає, що обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи зроблений вище висновок суду про приналежність спірного майна до нерухомого майна як основної речі, тобто до будівель, розташованих за адресою Закарпатська обл., Перечинський район, с. Зарічово, вул. Відродження, буд. 1, суд доходить висновку, що відчуження спірної електроустановки відбулося іпотекодержателем разом із вказаним нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю Фаєренерджі , для обслуговування якого така електроустановка була змонтована. Отже, таке майно вибуло з володіння позивача на правовій підставі.

Такий висновок суду спростовує твердження позивача про те, що він є власником спірного майна на час звернення з цим позовом до суду.

За таких обставин, суд констатує відсутність порушеного права позивача, яке б підлягало захисту судом в обраний ним спосіб, відтак, в задоволенні позову належить відмовити.

При цьому, оскільки судом встановлено правомірне вибування з власності позивача спірного майна, дослідження та оцінка факту подальшого користування цим майном, в т. ч. відповідачем, виходить за межі доказування у справі та не впливає на висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд не бере до уваги і копію Акту приймання-передачі від 18.03.2017, підстанції трансформаторної комплексної КТП 630/10/0,4 У1 № 140401 виробництва ПП Енергоспецсервіс; кабельних ліній (в т.ч. кабель броньований 250 метрів); трансформаторів струму 1000 А/5; електролічильника НІК АРК1 № 0194317, підписаного ТОВ Фаєренерджі та ТОВ Технофаєр , оскільки на дату його складення спірна електроустановка не належала особі, яка передавала вказане майно. До того ж, учасники справи не змогли надати суду оригінал такого документу для огляду.

З огляду на наведене, беручи до уваги висновки суду, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження поданими позивачем доказами, а тому в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 27, 42, 46, 73-79, 86, 129, 202, 222, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 03.12.2019.

Суддя Андрейчук Л.В.