Рішення

від 26.11.2019 по справі 713/1625/19

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/1625/19

Провадження №2/713/617/19

РІШЕННЯ

іменем України

26.11.2019 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судового засідання Мірчева О.І., за участю представника позивачки адвоката Ковалюка М.Г., за участю представника відповідачки адвоката Васютина М.В., за участю представника третьої особи Мудрака В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору є Мигівська сільська рада, Вижницького району Чернівецької області, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про усунення перешкод у користуванні автомобільного дорогою, знесення самочинних будівель та споруд, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про усунення перешкод у користуванні автомобільного дорогою, знесення самочинних будівель та споруд до відповідачки ОСОБА_2 , де третьою особою є Мигівська сільська рада, Вижницького району Чернівецької області, Управління ДАБІ у Чернівецькій області.

Уточнивши позовні вимоги просить зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні автомобільною дорогою, яка пролягає по АДРЕСА_1 , шляхом знесення самовільно встановленої металевої огорожі (металічна сітка, яка кріпиться до залізних стовпів, які закопані в землю, а поруч встановлено огорожу з бляхи, яка кріпиться до сітки та стовпів) та забезпечити вільний проїзд і прохід по АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_2 знести за свій рахунок самочинно збудовані житловий будинок літ.Б Пдж, підвал Пд, літню кухню літ.З, гараж літ.Ж, які розташовані у АДРЕСА_2 .

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

З 1993 року проживає в АДРЕСА_1 , у житловому будинку, який належав ОСОБА_4 , а після її смерті належав ОСОБА_5 , а тепер на праві власності належить їй. Житловий будинок побудований у 1958 році. З моменту побудови житлового будинку, і до цього часу під`їзд до її житлового будинку здійснювався з АДРЕСА_1 повз домогосподарство ОСОБА_2 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , що відображено у генеральному плані с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області. Але орієнтовно у 1985 році поза дорогою, яка пролягає по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 (який на даний час помер), який був чоловіком ОСОБА_2 самовільно на земельній ділянці сільської ради, яка не надавалася йому у власність чи у користування, збудував підвал (на плані позначений як Пд.), який майже не заважав пересуватися по автомобільній дорозі, яка пролягала по АДРЕСА_1. У 2010-2011 роках ОСОБА_2 добудувала, реконструювала вхід до підвалу таким чином, що підвал почав виступати на дорогу та заважати руху по дорозі по АДРЕСА_1. Надалі , у 2001-2002 роках (перед весіллям свого сина ОСОБА_7 ) ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка належала та належить сільській раді самовільно збудувала поза дорогою (поруч з підвалом) яка пролягає по АДРЕСА_1 літню кухню літ.З, яка зайняла частину дороги (вулиці Чапаева) та ускладнила проїзд по дорозі. Надалі, орієнтовно у 2010-2011 роках ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка належала та належить сільській раді самовільно збудувала поза дорогою (поруч з літньою кухнею) яка пролягає по АДРЕСА_1 гараж літ. Ж, який зайняв частину дороги (АДРЕСА_1) та ускладнив проїзд по дорозі. Також, орієнтовно у 2010-2011 роках ОСОБА_2 самовільно здійснила реконструкцію будівлі, яка на плані позначена літ.Б Пдж, зокрема розширила цю будівлю у бік АДРЕСА_1 орієнтовно на 3,5 м, добудувала другий поверх. Орієнтовно у 2011-2012 роках ОСОБА_2. вздовж АДРЕСА_1 у напрямку від домогосподарства ОСОБА_9 до її домогосподарства збудувала огорожу, яка на декілька метрів розширила володіння ОСОБА_2 , і яка частково пролягла по АДРЕСА_1. Зокрема біля будинку літ.Б огорожа зміщена у бік АДРЕСА_1 на 2-3 м. від огорожі, яка була до 2011-2012 року.

Факт самочинного будівництва вказаних вище будівель і споруд також підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення за ст.96 КУпАП, яка була закрита за нереабілітуючими підставами (скасування акта, який встановлював адміністративну відповідальність). Оригінали матеріалів справи про адміністративне правопорушення зберігаються в УДАБІ у Чернівецькій області. Дані технічного паспорта щодо року побудови спірних будівель і споруд записані у технічний паспорт лише 15.09.2017 року (дата виготовлення технічного паспорта) з слів замовника технічного паспорта і не відповідають дійсності. Також факт самочинного будівництва підтверджується даними плану забудови садиби, затвердженого архітектором Вижницького району 01.11.1973 року, акту про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, затвердженого архітектором Вижницького району 01.11.1973 року, які не відповідають даним технічного паспорту на житловий будинок ОСОБА_2 . , який розташований у АДРЕСА_2 .

У грудні 2017 року - січні 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_7 (син), ОСОБА_13 (невістка) самовільно, всупереч встановленому законодавством порядку загородили їй та всім іншим людям проїзд та прохід по АДРЕСА_1 до її житлового будинку. А саме ними поперек АДРЕСА_1 встановлено металічну сітку, яка кріпиться до залізних стовпів, які закопані в землю, а поруч встановлено огорожу з бляхи, яка кріпиться до сітки та стовпів. У зв`язку з перекриттям АДРЕСА_1, вона не може привезти до себе додому сіно, яке їй потрібне, оскільки тримає корову, дрова, опалює дровами, до її домогосподарства не може заїхати трактор поорати, виконати інші сільськогосподарські польові роботи.

Зазначила, що є хворою людиною, інвалідом III групи загального захворювання, є гіпертоніком і часто хворіє. У зв`язку з її хворобою, до того як була перегороджена дорога, вона часто (два-три рази на рік) викликала швидку допомогу , яка приїздила по АДРЕСА_1 до її житлового будинку, а також її у лікарню возили сусіди, які забирали її з дому, оскільки самостійно не могла пересуватися. Самоправні дії громадян завдають їй та її інтересам значної шкоди, яка полягає у порушенні її прав щодо користування дорогою загального користування, а саме АДРЕСА_1, що у свою чергу порушує її житлові, соціальні права, право на належну своєчасну медичну допомогу тощо.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, надала письмовий відзив, в якому зазначила наступне.

Вважає позовну заяву ОСОБА_1 безпідставною, такою, що не підлягає задоволенню.

Посилання ОСОБА_1 у позові на те, що її покійним чоловіком ОСОБА_6 та нею, орієнтовно у 1985, 2011-2012 роках самовільно зайнято чужі земельні ділянки, на яких самоправно та незаконно збудовано житловий будинок та господарські будівлі і споруди, а також захоплено та перекрито автомобільну дорогу до її господарства, не відповідає дійсності. Чужої земельної ділянки на якій проходить автомобільна дорога до її господарства ні вона, ні її покійний чоловік ОСОБА_6 ніколи не захоплювали, самоправних дій ними ніколи не вчинялося, як і не вчинялося самовільного незаконного будівництва. Правомірність будівництва її житлового будинку та господарських будівель і споруд, що в АДРЕСА_2 переконливо підтверджується наявною у неї містобудівною документацією, а також висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №19/03/19 від 19 березня 2019 року, підготовленого судовим експертом Худаком М.Я. Що стосується автомобільної дороги до господарства ОСОБА_1 , то слід вказати, що саме вона своїми неправомірними діями, перегородила частину цієї дороги до своєї земельної ділянки, чим і позбавила себе можливості користуватися цією дорогою. Згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення земельно-технічного дослідження №091017 від 09 жовтня 2017 року, підготовленого судовим експертом Худаком М.Я., за адвокатським запитом адвоката Кириляка Ю.В., проведеного за участі Мигівського сільського голови Мудрака B.C., землекористувачів ОСОБА_15 , позивачки ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_7 фактичний порядок користування земельної ділянки (7320585000:01:004:0257) площею 2500 м кв, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд в с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області не відповідає правовстановлюючій та технічній документації. Зіставляючи фактичний порядок користування вищевказаної земельної ділянки з правовстановлюючою документацією встановлено порушення меж суміжного користування, захоплена ділянка землі загального користування (дороги) загальною площею 723 кв.м. Листом Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області від 14.06.2019 року повідомляється, що головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області проводилася перевірка дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1 , жителькою с.Мигове. За наслідками перевірки встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняла ділянку площею 0,2146 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (землі запасу Мигівської сільської ради). Посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за порушення земельного законодавства. Кіцманською місцевою прокуратурою наразі вивчаються вказані матеріали на предмет наявності підстав для пред`явлення позову до суду з метою зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. До компетенції позивачки не входить вирішення питань, зокрема щодо знесення самочинних будівель і споруд із чужої земельної ділянки; не є її компетенцією вирішення питань, що стосуються правового режиму автомобільних доріг, а також вирішення питань, які законами віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування: позивачкою не надано передбачених ЦПК України документів, які б надавати їй право звертатися з позовом в суд від імені інших суб`єктів господарювання, які розпоряджаються землями комунальної власності та автомобільними дорогами. Позивачка посилається на порушення, які на її думку сталися у 1985 році; 2011-2012 рр., у той же час не просить суд поновити їй пропущений строк на звернення до суду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилалась на обставини викладені в позові, підтримала письмову відповідь на відзив, де зазначила, що до відзиву надається висновок експертного дослідження від 09.10.2017 року

№091017. Зазначений експертний висновок є недопустимим доказом по справі виходячи з

наступного. Експертним дослідженням від 09.10.2017 року №091017 не враховано, що рішенням вісімнадцятої сесії Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області VII скликання від 02.11.2017 року №406-18/17 Про затвердження Генерального плану с. Мигове Вижницького району Чернівецької області затверджено генеральний план населеного пункту. У генеральному плані було визначено, що відповідно до порядку землекористування, відповідно до розташування домогосподарств, яке склалося історично, відповідно до розташування наявних автомобільних доріг, під`їзних шляхів до домогосподарства громадянки ОСОБА_1 , що також склалося історично на протязі тривалого часу, яке розташоване по АДРЕСА_4 до вказаного домогосподарства веде і буде вести наявна дорога, яка пролягає по АДРЕСА_4 . Громадянка ОСОБА_1 та її родина вказаною дорогою користуються з моменту початку будівництва свого житлового будинку (з 1958 року). Тобто АДРЕСА_1 пролягає до домогосподарства громадянки ОСОБА_1 з 1958 року. АДРЕСА_1 не змінювала свого напрямку. У той час, як розроблявся генеральний план, ОСОБА_2 почала розробляти технічну документацію із землеустрою щодо оформлення присадибної ділянки, яка розташована у АДРЕСА_2 . Але заїзд до цієї присадиби здійснюється з АДРЕСА_1, так само як і заїзд до присадиби ОСОБА_1 . На даний час у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, як на об`єкт права власності, а отже посилання в експертному дослідженні на визначену земельну ділянку як на об`єкт права власності з встановленими межами є безпідставним.

На даний час у відповідача відсутні підтверджуючі документи, які б підтверджували, встановлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 у натурі, що робить безпідставними твердження відповідача про те, що відповідач має право саме на 0,2262 га у межах які вона самостійно собі встановлює. З цього питання уже висловлювався Чернівецький апеляційний суд у своїй постанові від 04.12.2018 року по справі №713/489/18. У 1973 році надавалася земля площею 0,12 га, а не 0,2262 га. Що стосується того, що ОСОБА_2 зазначає, що АДРЕСА_1 проходить через подвір`я ОСОБА_1 , то тут необхідно зауважити, що відповідач сам створив такі умови, що АДРЕСА_1 розділяє його нерухоме майно. Разом з тим в експертному дослідженні експерт зазначає, що площа земельної ділянки ОСОБА_7 становить 0,25 га. Але ОСОБА_7 взагалі не є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Площа земельної ділянки ОСОБА_2. не становить 0,25 га, а лише можливо може становити 0,2262 га. Отже експертне дослідження є недопустимим доказом по справі. У висновку експерта (висновку спеціаліста) всупереч ч.7. ст. 102 ЦПК України не зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок;

У висновку не конкретизовано, що саме є об`єктами дослідження (які конкретно земельні ділянки, які технічні документи)

У висновку жодним чином не зазначено, чи досліджується генеральний план населеного пункту. Висновок зроблений у жовтні 2017 року, а з листопада 2017 року діє новий генеральний план, а тому висновок спеціаліста є неактуальним. У висновку відсутні дані щодо проведених замірів у натурі та які технічні засоби використовуються, що є порушенням методичних рекомендацій. У висновку відсутні відомості, що з чим зіставляється. Відповідач надає копію висновку експерта за результатами земельно-технічної експертизи від 19.03.2019 року. Зазначена експертиза також є неналежним, недопустимим доказом по справі виходячи з наступного. Експертиза взагалі не стосується предмета спору. ОСОБА_16 не є стороною по справі. Представники Мигівської сільскої ради, ОСОБА_16 не запрошувалися для проведення обстеження земельних ділянок, дороги, а також не повідомлялися про обстеження ділянок.

Як зазначено в експертному висновку, об`єктом дослідження є земельна ділянка з кадастровим номером 7320585000:01:004:0971 площею 0,2262 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, власник ОСОБА_2. Але ОСОБА_2 не має у власності зазначеної земельної ділянки. Рішеннями Мигівської сільської ради від 15.03.2017 року №460-21/18, від 20.09.2019 року ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо приватизації цієї земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю меж земельної ділянки містобудівній документації, зокрема Генеральному плану. Також, жодним рішенням уповноваженого органу ОСОБА_2 не надавалася у власність чи користування зазначена земельна ділянка, зазначена земельна ділянка не відводилася у натурі. У матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку (державний акт, витяг з державного реєстру прав власності тощо). Тож, експерт помилково зазначає у експертному висновку, що на вказану земельну ділянку йому надавалися якісь правовстановлюючі документи.

Експертом досліджувався будівельний паспорт від 12.09.1980 року із планом забудови земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_16 за адресою с. Мигове , Вижницький р-н, Чернівецька обл . Але на малюнку в„–1 зображено план забудови земельної ділянки від 12.09.1981 року. Тож досліджувався один документ, а на малюнку зображено інший документ, з чого слідує, що експерт використовує для порівняння не той об`єкт. Згідно чинного нині законодавства, будівельний паспорт, який виданий у 1981 році не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку. З цього слідує, що експерт використовує дані, які нічим не підтверджені. Тобто такий доказ є неналежним доказом.

Висновок експерта жодним чином не спростовує і не підтверджує законність чи незаконність Генерального плану с. Мигове, що виключає використання висновку експерта як належного доказу по справі щодо предмета спору. Що стосується її права на звернення до суду з зазначеними позовними вимогами, зазначає,що діями відповідача завдається шкода її інтересам, що підтверджується матеріалами справи. Саме тому вона звертається до суду. Просить задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_17 позовні вимоги підтримав, посилався на обставини викладені в уточненій позовній заяві, просив задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_18 позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, підтримав поданий відзив, заяву про застосувння строків позовної давності. Зазначав, що позов пред`явалено до неналежного відповідача.

В судовому засіданні представник третьої особи Мигівської сільської ради Мудрак В.С. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, зазначив, що генеральний план с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області був затверджений у серпні 2017 року. При його розробленні проходили громадські слухання та обговорення, було дотримано визначеної законом процедури, залучались всі інстанції, отримані висновки, після чого генеральний план с.Мигове було затверджено. Зазначив,що під час затвердження генерального плану зауважень щодо користування дорогою яка розташована по АДРЕСА_4 не було, вона була відкрита. З 1958 року побудований будинок, власником якого єна даний час ОСОБА_1 , єдиний під`їзд до будинку ОСОБА_1 є дорога АДРЕСА_4 , яка наданий час перекрита відповідачкою ОСОБА_2 . Неодноразово вживали заходів до примирення сторін, однак результатів не має.Генеральний план єдиний чинний документ, який не скасовано та відповідно до якого є дорога, розташована по АДРЕСА_4 . Комісією Мигівської сільської ради неодноразово було здійснено обстеження дороги, та встановлено, що проїзд до будинку ОСОБА_1 перекрито.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи подала заяву про застосування строку позовної давності, зазначила, що ОСОБА_1 посилається на порушення, які на її думку сталися у 1985 році, 2011-2012 роках, і в той же час навіть не просить суд поновити їй пропущений строк на звернення до суду. Є очевидним, що позивачка не лише не вправі була звертатися в суд із таким позовом до неї, її позов є безпідставним, крім цього вона звернулася в суд із позовом за межами строку позовної давності. Просить відмовити в задоволенні позову, застосувати позовну давність.

В судове засідання представник третьої особи Управління ДАБІ у Чернівецькій області не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника третьої особи Управління ДАБІ у Чернівецькій області Кіфряка О. надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, розгляд справи залишають на розсуд суду.

Допитана в судовому засіданні як свідок позивачка ОСОБА_1 показала, що не може користуватись під`їздом до її житлового будинку по АДРЕСА_4 , оскільки ОСОБА_2 та її син ОСОБА_7 з дружиною встановили огорожу у кінці 2017 року. Вона є особою з інвалідністю, часто хворіє, змушена викликати швидку медичну допомогу, яка не може підї`хати до її житлового будинку. Висновками поліліції встановлено перекриття дороги. Подувані самочинні будівлі та споруди стали підставою того, що ОСОБА_2 вважає, що ця земельна ділянка (дорога) належить їй. Доказів права власності на вказані самобудови у ОСОБА_2 немає, зазначений рік будівництва господарських будівель не відповідає вказаному у технічному паспорті ОСОБА_2 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показала, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , протягом тридцяти семи років, відстань від її житлового будинку до житлових будинків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 близько 30-40 метрів Син відповідачки ОСОБА_7 разом з дружиною перекрили дорогу по АДРЕСА_4 , встановили огорожу у грудня 2017 року. Дорогою по АДРЕСА_4 постійно користувалась ОСОБА_1 та її родина, всі сусіди, ОСОБА_1. сіно возила до свого житлового будинку. Спочатку дорогу перекривали снігом, потім поставили металічну огорожу з дротів, згодом приварили бляху, поставили бочку та паркували свій автомобіль. Все це робилось для того, що ОСОБА_1 та сусіди не користувались дорогою. У господарстві ОСОБА_2 є старий житловий будинок, літня кухня, які побудовані до 1990 року, у 2011-2012 році добудували другий поверх, гараж, які виступають на спірну дорогу. У 2001 році до весілля ОСОБА_7 . добудували літню кухню, підвал побудовано у 1986 році, але згодом було добудовано підвал. Ій відомо, що ОСОБА_16 , її батько не давав дозвіл на проведення експертизи, бо у нього ампутували ноги і він в той час ні з ким не спілкувався. Неодноразово приходила комісія Мигівської сільської ради, щоб врегулювати ситуацію, однак ОСОБА_7 та його дружина проганяли їх, нецензурно висловлювались. З ОСОБА_2 перебуває у нейтральних відносинах. Зазначила, що ознайомлена з генеральним планом і бачила, що по АДРЕСА_4 , яка веде до будинку ОСОБА_1 У старому генеральному плані вказана дорога також була. Про будівництво їй відомо, оскільки вона та її сім`я допомагали будувати у ті роки, по сусідськи У ОСОБА_2 немає подвір`я, остання по обидві сторони АДРЕСА_1 побудувала житлові будинки та господарські будівлі та споруди. Будівництво фінансувала ОСОБА_2 , будівельники робили будівельні роботи, а ОСОБА_7 з дружиною контролювали процес будівництва. ОСОБА_2 перебуває на заробітках у республіці Італія, приїжджає один раз у рік додому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що проживає по сусідству, ОСОБА_1 користувалась під`їзною дорогою до її будинку, яка розташована по АДРЕСА_1. ОСОБА_7 . перекрив дорогу. Власником домогосподарства є ОСОБА_2 . У господарстві ОСОБА_2 було здійснено добудову гаража, літньої кухні, над літньою кухнею вибудувано другий поверх. Будівництво проводилось у 1980, 2001, 2011-2012 роках. Особисто не бачив як ОСОБА_2 перекрила проїздну дорогу. Іншої дороги, яка веде до житлового будинку ОСОБА_1 не має.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показав,що проживає по сусідству, була дорога по АДРЕСА_1 , яку перекрив ОСОБА_7 З 1987 року іншої дороги небуло, домогосподарство належить ОСОБА_2 . Літня кухня побудована ОСОБА_2 у 2001 році до весілля сина ОСОБА_7 , у 2011-2012 роках добудовано гараж. З ОСОБА_2 перебуває у добрих відносинах.

Суд, заслухавши позивачку ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_17 , представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_18 , представника Мигівської сільської ради Мудрака В.С., допитаних свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку, загальною площею 41,3 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_4 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №106682746 від 07.12.2017 року; копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07.12.2017 року державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І., зареєстровано в реєстрі за №2-618.

Позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,25 га., цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована в с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області, кадастровий номер: 7320585000:01:004:0257, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №106684917 від 07.12.2017 року; копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07.12.2017 року державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І., зареєстровано в реєстрі за №2-619.

На підтвердження позивачкою ОСОБА_1 позовних вимог про усунення перешкод у користуванні автомобільного дорогою, знесення самочинних будівель та споруд, надано наступні докази:

Копія викопіювання з генерального плану Мигівської сільської ради, земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, замовник ОСОБА_2

Відповідь Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області №1024-120/5-15/656 від 17.04.2019 року з даних якої вбачається, що на підставі листа Мигівської сільської ради, Вижницького району від 05.06.2018 року, посадовими особами Управління було проведено позапланову перевірку законності виконання робіт з будівництва гаража, літньої кухні та підвалу ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами контрольно-інспекційного заходу, головними інспекторами будівельного нагляду було встановлено, що будівельні роботи виконуються ОСОБА_32 без набуття права на їх виконання. Предметом заходу державного архітектурно-будівельного контролю, який було проведено на об`єкті будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 є законність виконання будівельних робіт. Відповідно до п.1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Згідно п.9 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №406, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не відносяться до комплексу будівельних робіт, на які необхідно отримувати документи дозвільного характеру. Таким чином, в межах заходів державного архітектурно-будівельного контр тимчасові споруди не підлягають перевірці.

Перевірка дотримання порядку виділення та використання земельної ділянки, не є предметом перевірки органу державного архітектурно-будівельного контролю. Акт про відведення в натурі присадибної земельної ділянки від 03.07.1973 не було пред`явлено замовником будівництва або органами місцевого самоврядування під час проведення перевірки. Рік побудови об`єкта будівництва підтверджується письмовими доказами справі, а саме технічним паспортом об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_2 . Єдиним письмовим документом, який може підтверджувати рік побудови об`єкта будівництва в ході заходів держархбудконтролю це технічний паспорт. Головні інспектори будівельного нагляду не наділені правом визначення року побудови об`єкта будівництва. Такі повноваження належать виключно сертифікованих особам, в тому числі інвентаризаторам нерухомого майна. Опитування свідків, представників органів місцевого самоврядування під час проведення перевірки не було проведено, так як це не входить до повноважень посадових осіб Управління, визначених пунктом 11 Порядку №553. Згідно даних з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі будь-яких документів дозвільного характеру на початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_2 , виданих ОСОБА_2 .

Копію протоколу про адміністративне правопорушення від 27.06.2018 року з даних якої вбачається, що відносно ОСОБА_2 інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Незвиським С.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.96 ч.4 КУпАП.

Копію постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення від 09.07.2018 року з даних якої вбачається, що на підставі п.6 ст.247 КУпАП справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , закрито. (скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність).

Копія припису Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.06.2018 року вбачається, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Незвиським С.В. видано ОСОБА_2 припис про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті Будівництво гаража, літньої кухні та підвалу за адресою АДРЕСА_2 , встановлено, що ОСОБА_2 у 1985 році здійснено будівництво гаража, літньої кухні та підвалу, що підтверджується даними технічного паспорту, виготовленого Вижницьким районним бюро технічної інвентаризації від 15.09.2017 року №4/111 без набуття права на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог п.1 ч.1 ст.34, ч.2 ст.36 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , п.13 Постанови КМУ від 13.04.2011 року №466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт . Зобов`язано усунути виявлені на об`єкті: Будівництво гаража, літньої кухні та підвалу за адресою АДРЕСА_2 , порушення вимог чинного містобудівного законодавства шляхом приведення об`єкту будівництва у відповідність до чинних вимог. Термін виконання до 27.08.2018 року.

Копія плану забудови садиби (акт про відведення в натурі присадибної земельної ділянки) ОСОБА_6 , яка розташована в с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області, затвердженого 01.11.1973 року з даних якого вбачається, що площа присадибної ділянки ОСОБА_6 становить 1200 кв.м., в плані наявна дорога.

Копія акту про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку, затвердженого 01.11.1973 року з даних якого вбачається, що присадибна ділянка розташована в с.Мигове, Мигівської сільської ради, садиба №198. Межі земельної ділянки межують з однієї сторони із землями ОСОБА_4 , з другої сторони із землями ОСОБА_9 , в акті наявна дорога.

Копія технічного паспорту на домоволодіння ОСОБА_2 , яке розташоване в АДРЕСА_2 з даних якого вбачається, що домоволодіння ОСОБА_2 розташоване в АДРЕСА_2 складається з житлового будинку під літ.А, 1975 року побудови, житлового будинку під літ.Б, 1984 року побудови, сарай під літ.В, сарай під літ.Г, сарай під літ.Д, сарай під літ.Е, 1984 року побудови, гараж літ.Ж, 1985 року побудови, літня кухня, літ.З, 1985 року побудови, колодязь, літ.К, 1975 року побудови, Убиральня, лі.Л., 1984 року побудови, підвал, літ.Пд, 1985 року побудови, вигрібна яма, літ.В.я, 1985 року побудови. Технічний паспорт виготовлено за станом на 15.09.2017 року.

Копія технічного паспорта на житловий будинок ОСОБА_4 , що розташований по АДРЕСА_1 вбачається, що житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку літ.А, 1950-х років побудови, літня кухня літ.Б, сарай літ.В, сарай літ.Г, сарай літ.Д, вбиральня літ.Е - 1950-х років побудови. Технічний паспорт складено 03.12.2002 року, перевірено 04.12.2002 року.

Копія рішення №429-19/17 Мигівської сільської ради 19 сесії 7 скликання від 13 грудня 2017 року Про затвердження акту обстеження земельної ділянки на ОСОБА_2 з даних якого вбачається, що сесія сільської ради вирішила затвердити акт обстеження земельної ділянки 11 грудня 2017 року в с.Мигове.

Копія акту обстеження земельної ділянки під`їзної дороги ОСОБА_2 від 11 грудня 2017 року з даних якого вбачається, що узгоджувальною комісією з розгляду та вирішення земельних спорів в складі: голови комісії - ОСОБА_10, секретаря комісії - ОСОБА_12, членів комісії: ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_43., в присутності Мигівського сільського голови Мудрака В.С., спеціаліста І категорії (землевпорядника) ОСОБА_15 , при обстеженні виявлено, що ОСОБА_1 не створювала і не створює перешкод в користуванні дорогою ОСОБА_2 , де в даний час проживає її син ОСОБА_7 . Даною дорогою господарство ОСОБА_1 користувалося з 1958 року (побудований житловий будинок) до будівництва господарства ОСОБА_2 (1975 року побудови житлового будинку). На даний час спірна дорога являється єдиним існуючим під`їздом до господарства ОСОБА_1 . Комісія рекомендує підхідну дорогу до господарства ОСОБА_1 , залишити без змін. ОСОБА_2 при виготовленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2 , залишити загального користування.

Відповідь Мигівської сільської ради №81 від 14 червня 2019 року з даних якої вбачається, що господарство ОСОБА_1 , на предмет встановлення можливості під`їзду до її господарства обстежувалося і складено акт від 14.12.2017 року, згідно якого спірна дорога являється єдиним існуючим під`їздом до господарства ОСОБА_1 (протокол 19 сесії від 13.12.2017 року знаходиться в архівному відділі Вижницької РДА). Згідно вищевказаного акту немає можливості під`їзду: карети швидкої допомоги, завести дрова, корми до худоби, сільськогосподарської техніки для проведення польових робіт (косіння трави, оранка тощо) по АДРЕСА_1 . В господарстві ОСОБА_1 , утримується велика рогата худоба, є земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства до якої неможна заїхати трактором через перекриття АДРЕСА_1, ОСОБА_7 , який в даний час проживає в будинку своєї матері ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 зверталась на протязі 2017-2019 років неодноразово до сільської ради письмово та усно про перешкоду користуванням АДРЕСА_1 та про відсутність під`їзду до її господарства, яку перекрито ОСОБА_7 . На звернення ОСОБА_1 , та ОСОБА_22 , було направлено комісію для обстеження даного звернення на що було складено акт від 03.04.20018 року.

Копія рішення №493-23/18 Мигівської сільської ради 23 сесії 7 скликання від 17 квітня 2018 року Про затвердження акту обстеження земельної ділянки (під`їздної дороги) ОСОБА_2 з даних якої вбачається, що сільською радою затверджено акт обстеження земельної ділянки (під`їздної дороги) ОСОБА_2 від 03 квітня 2018 року в с.Мигове.

Копія акту обстеження земельної ділянки (під`їздної дороги) ОСОБА_2 від 03 квітня 2018 року з даних якого вбачається, що узгоджувальною комісією з розгляду та вирішення земельних спорів в складі: голови комісії - ОСОБА_10, секретаря комісії - ОСОБА_12, члена комісії: ОСОБА_35., в присутності депутата сільської ради Шемберка А.В., ст.ДОП Менришори Д.Ю. та Мигівського сільського голови Мудрака В.С. При обстеженні виявлено, що ОСОБА_7 , який проживає у житловому будинку своєї матері ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_2 дорогу до господарства ОСОБА_1 Дана дорога являється дорогою загального користування і єдиним під`їздом до її житлового будинку. Цією дорогою господарство ОСОБА_1 користувалося з 1958 року (побудований житловий будинок) до будівництва господарства ОСОБА_2 (1975 рік побудови житлового будинку). Комісія пропонує ОСОБА_7 звільнити під`їзну дорогу до господарства ОСОБА_1 .

Копія акту обстеження дороги по АДРЕСА_1 до господарства ОСОБА_1 від 20 лютого 2019 року з фототаблицею з даних якого вбачається, що постійною комісією з розгляду та вирішення земельних спорів в складі: голови комісії - ОСОБА_10, членів комісії: ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_39 , в присутності депутата сільської ради Шемберка Андрія Васильовича, Мигівського сільського голови - Мудрака Василя Степановича обстежено дорогу по АДРЕСА_1 та під`їзд до господарства громадянки ОСОБА_1 . При обстеженні виявлено, що дорога по АДРЕСА_1 проходить біля господарства ОСОБА_2 , де будинок знаходиться з лівої сторони дороги, стоїть загорожа та ворота до будинку що підтверджується фото фіксацією, а частина господарських будівель добудована через дорогу з правої сторони (фото фіксація додається). Дорога до господарства громадянки ОСОБА_1 перегороджена ОСОБА_7 , який проживає у житловому будинку ОСОБА_2 (фото додається). Дана дорога являється єдиним під`їздом до господарства ОСОБА_1 якою користувалися: мати її покійного чоловіка та ОСОБА_1 з чоловіком, дата будівництва їхнього будинку 1958 рік.

Копії матеріалів перевірки Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області по заявах ОСОБА_1 .

Відповідь Вижницької РДА Чернівецької області №63 від 03.07.2018 року з даних якої вбачається, що генеральним планом с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області передбачено проїзд (дорога) через земельну ділянку кадастровий номер 7320585000:01:004:0971, яка розташована в АДРЕСА_2 та до сусідніх земельних ділянок. До Вижницької районної державної адміністрації не зверталась Мигівська сільська рада чи будь-які інші особи із заявами про внесення змін до генерального плану (та/або розроблення, затвердження проекту відведення даної земельної ділянки, вилучення даної земельної ділянки в АДРЕСА_2 . До земельної ділянки кадастровий номер 7320585000:01:004:0257, є одна існуюча дорога, яка передбачена генеральним планом с.Мигове Вижницького району Чернівецької області (викопіровка додається). Рішенням 18 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради №3406-18/17 від 02.11.2017 року затверджений генеральний план с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області.

Копія виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 від 01.06.2019 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи, встановлено діагноз, хворіє на протязі останніх трьох років, періодично лікується амбулаторно, стаціонарно.

Копія рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.07.2018 року згідно якого в позові ОСОБА_2 , інтереси якої представляє ОСОБА_7 до ОСОБА_40 , треті особи, що не заявляють самостійні вимоги Мигівська сільська рада, Вижницького району Чернівецької області, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.07.2018 року, залишено без змін.

Копія рішення Мигівської сільської ради 37 сесії 7 скликання №827-37/19 від 20.09.2019 року з даних якого вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 02.01 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 , площею 0,2262 га, кадастровий номер 7320585000:01:004:0971, у зв`язку з невідповідністю технічної документації із землеустрою, містобудівній документації (генеральному плану с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області).

На спростування обставин, викладених у позовній заяві відповідачкою ОСОБА_2 надано відзив та наступні докази:

Копія висновку експертного дослідження за результатами проведення земельно-технічного дослідження №091017 від 09.10.2017 року з даних якої вбачається, що фактичний порядок користування земельної ділянки (7320585000:01:004:0257) площею 2500 кв.м., з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд в с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області, не відповідає правовстановлюючій та технічній документації. Зіставляючи фактичний порядок користування вищевказаної земельної ділянки з правовстановлюючою документацією встановлено: порушення меж суміжного землекористування: захоплена ділянка землі заг. Користування (дороги) загальною площею 723 к.м., що розташована в межах: від А до Г (32,09 м.), зі сторони земельної ділянки ОСОБА_5 ; від Г до Й (9,6 м.), зі сторони земельної ділянки ОСОБА_5 ; від Й до В (8,41 м.), зі сторони земельної ділянки ОСОБА_5 ; від В до Д (19,25 м.), зі сторони земель запасу сільської ради; від Д до Е (6,2 м.), зі сторони земельної ділянки ОСОБА_7 , від Е до Є (2,21 м.), зі сторони земель запасу сільської ради; від Є до Ж (21,04 м.), зі сторони земельної ділянки ОСОБА_7 ; від Ж до З (6,10 м.), зі сторони земельної ділянки ОСОБА_7 , від З до И (16,64 м.) - ; від И до А (19,57 м.), зі сторони земель загального користування.

Копія висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №19/03/19 від 19.03.2019 року з даних якого вбачається, що фактичний (на місцевості) проїзд на земельну ділянку з кадастровим номером 7320585000:01:004:0971, площею 0,2262 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - відповідає правовстановлювальним документам та документації із землеустрою на цю земельну ділянку. Фактична ( на місцевості) під`їзна дорога на земельну ділянку, що перебуває у користуванні ОСОБА_16 за адресою с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області - відповідає під`їзній дорозі, що вказана у плані забудови цієї земельної ділянки до висновку, фото фіксація з чіткою прив`язкою до місцевості. У додатку №2 до висновку графічно зображена схема зіставлення земельної ділянки з кадастровим номером 7320585000:01:004:0971, площею 0,2262 га., зі сторони межі від Д до Е - землі сільської ради та під`їздної дороги до земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_16 за адресою с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області, із викопіюванням з Генерального плану Мигівської сільської ради. Можливе часткове накладання дороги, що вказана у викопіюванні до Генерального плану Мигівської сільської ради, на земельну ділянку з кадастровим номером 7320585000:01:004:0971, площею 0,2262 га зі сторони межі від Д до Е - землі сільської ради.

Копія відповіді Кіцманської місцевої прокуратури №84.2233-19 від 14.06.2019 року з даних якої вбачається, що за наслідками перевірки ОСОБА_1 самовільно зайняла ділянку площею 0,2146 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (землі запасу Мигівської сільської ради). Посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області накладено на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за порушення вимог Земельного кодексу України та ст.ст.53-1, 188-5 КУпАП. Кіцманською місцевою прокуратурою наразі вивчаються вказані матеріали на предмет наявності підстав для пред`явлення позову до суду з метою зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

При вирішенні позовних вимог позивачки ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні автомобільною дорогою, яка пролягає по АДРЕСА_1 , шляхом знесення самовільно встановленої металевої огорожі, суд виходить з наступних вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Спірні правовідносини стосуються порядку здійснення права власності та права користування земельними ділянками та регулюються положеннями Цивільного Кодексу України щодо режиму права власності та Земельного Кодексу України. Земельний Кодекс України визначає дві форми законного користування земельною ділянкою право власності або право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно п.г ч.1 ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

При цьому, дана норма закону передбачає, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів віднесено території загального користування, вулиці, проїзди, інші території загального користування в межах населеного пункту.

Згідно з вимогами частини 2 статті 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів , громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; 5) допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів огорожі і ворота відносяться до малих архітектурних форм. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до ст.7 Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16.04.2004 року, із змінами внесеними згідно з постановою пленуму ВСУ №2 від 19.03.2010 року, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно до частини 3 статті 158 Земельного кодексу України спори щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні громадян, вирішують органи місцевого самоврядування, якими відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування України є сільські та міські ради.

У разі незгоди власників або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, спір вирішується судом (частина 5 ст.158 ЗК України).

Відповідно до п.33 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ в № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав визначено, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Відповідно до ч.1, 2 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також землі ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Відповідно до п.а ч.3 ст.83 ЗК України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Відповідно до ч.1 ст.17 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

Відповідно до ч.2 ст.17 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вказані норми закону, кожна сторона обирає свій спосіб захисту, та повинна довести обставини, які мають значення для справи, на підставі належних та допустимих доказів. Суд при винесенні рішення бере до уваги кожен доказ окремо, та оцінює їх в сукупності з іншими доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом при розгляді справи та зміст спірних правовідносин.

Позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_4 та земельної ділянки площею 0,25 га., кадастровий номер: 7320585000:01:004:0257, що підтверджується правовстановлюючими документами;

Відповідачка ОСОБА_2 разом з родиною зареєстрована та проживає у домоволодінні з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_2 , однак право власності на вказане домогосподарство не зареєструвала, виготовила технічний паспорт не домоволодіння;

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.07.2018 року та постановою Чернівецького апеляційного суду від 04.12.2018 року встановлені наступні обставини, що відповідно до ст.82 ч.4 ЦПК України, не потребують доказуванню: позивачкою ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7320585000:01:004:0971 за ОСОБА_2 не зареєстровано, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у ОСОБА_2 відсутня;

рішенням Мигівської сільської ради 37 сесії 7 скликання №827-37/19 від 20.09.2019 року ОСОБА_2 відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 02.01 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 , площею 0,2262 га, кадастровий номер 7320585000:01:004:0971, у зв`язку з невідповідністю технічної документації із землеустрою, містобудівній документації (генеральному плану с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області);

генеральним планом с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області передбачено проїзд (дорога) через земельну ділянку кадастровий номер 7320585000:01:004:0971, яка розташована в АДРЕСА_2 та до сусідніх земельних ділянок, до земельної ділянки кадастровий номер 7320585000:01:004:0257, є одна існуюча дорога, яка передбачена генеральним планом с.Мигове Вижницького району Чернівецької області що підтверджується відповіддю Вижницької РДА Чернівецької області №63 від 03.07.2018 року;

Комісією Мигівської сільської ради неодноразово було здійснено обстеження домогосподарства ОСОБА_2 та встановлено, що дорога по АДРЕСА_1 проходить біля господарства ОСОБА_2 , де будинок знаходиться з лівої сторони дороги, стоїть загорожа та ворота до будинку, а частина господарських будівель добудована через дорогу з правої сторони. Дорога до господарства громадянки ОСОБА_1 перегороджена ОСОБА_7 , який проживає у житловому будинку ОСОБА_2 Дана дорога являється єдиним під`їздом до господарства ОСОБА_1 якою користувалися: мати її покійного чоловіка та ОСОБА_1 з чоловіком, дата будівництва їхнього будинку 1958 рік, що підтверджується актами обстеження земельної ділянки від 11.12.2017 року, 03.04.2018 року, 20.09.2019 року;

Позивачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання, періодично потребує медичної допомоги;

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 підтвердили наявність встановленої огорожі по АДРЕСА_1 , яка перекриває дорогу до житлового будинку ОСОБА_1

ОСОБА_7 , який є сином відповідачки ОСОБА_2 , без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування на встановлення такої огорожі, на земельній ділянці загального користування (дорога) встановлено металеву огорожу, яка обмежує право позивачки ОСОБА_1 у користуванні під`їздом до її житлового будинку.

Таким чином, з матеріалів справи у їх сукупності слідує, що своїми діями відповідачка ОСОБА_2 створює перешкоди у користуванні позивачці ОСОБА_1 майном, яке їй належить на праві власності шляхом обмеження користуваня вулицею, проїздом загального користування, чим порушуються її законні права.

Зведена огорожа (паркан) на проїзді вулиці АДРЕСА_1 , обмежує ОСОБА_1 у праві вільного доступу до її земельної ділянки та житлового будинку, а також безперешкодного користування ділянкою вулиці, оскільки встановлений на такій ділянці загального користування паркан ускладнює прохід (проїзд) до об`єктів нерухомості позивачки.

На підставі вищевикладеного, з огляду на фактичні обставини справи та норми закону, якими вони врегульовані, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ОСОБА_2 , усунути перешкоди в користуванні автомобільною дорогою ОСОБА_1 , яка пролягає по АДРЕСА_1 , шляхом знесення самовільно встановленої металевої огорожі.

Щодо доводів відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_18 про відсутність порушеного права позивачки ОСОБА_1 та неналежності самого позивача необхідно зазначити наступне.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивачка визначила спосіб для відновлення порушених прав, шляхом знесення самовільно встановленої металевої огорожі, мотивуючи свою позицію тим, що відповідачкою ОСОБА_2 , встановлено металічну сітку, яка кріпиться до залізних стовпів, які закопані в землю, а поруч встановлено огорожу з бляхи, яка кріпиться до сітки та стовпів, яка перекриває АДРЕСА_1, на якій розташована дорога загального користування, яка є основним під`їздом до її житлового будинку, що порушує її житлові, соціальні права, право на належну своєчасну медичну допомогу.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позивачка ОСОБА_1 скористалась таким правом та звернулась до суду, тому суд не вправі обмежувати захист такого права з огляду на зміст норми статті 5 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вказані норми закону, кожна сторона обирає свій спосіб захисту, та повинна довести обставини, які мають значення для справи, на підставі належних та допустимих доказів. Суд при винесенні рішення бере до уваги кожен доказ окремо, та оцінює їх в сукупності з іншими доказами.

Факт порушеного права судом встановлено - неможливість позивачки користуватися дорогою загального користування, яка є основним під`їздом до її житлового будинку, утруднення заїзду позивачки до власного будинку. Зазначені обставини відповідачкою та її представником не спростовано.

Не зважаючи на те, що дорога перебуває у власності Мигівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, права позивачки ОСОБА_1 не можуть бути залежними від реалізації своїх повноважень органом місцевого самоврядування, якщо в тому числі, порушуються і її права.

Що стосується посилання представника відповідача ОСОБА_18 , що ОСОБА_2 по справі є неналежним відповідачем, оскільки не встановлювала огорожі, а огорожу встановлено ОСОБА_7 , на думку суду є необґрунтованими та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема технічним паспортом на домоволодіння яке розташоване в АДРЕСА_2 з даних якого вбачається, що фактичним власником домоволодіння є ОСОБА_2 , яка здійснювала будівництво домоволодіння та господарських споруд.

Наданий відповідачкою ОСОБА_2 та її представником ОСОБА_18 висновок експертного дослідження за результатами проведення земельно-технічного дослідження №091017 від 09.10.2017 року, судом до уваги не береться, оскільки у дослідженому судом висновку відсутні відомості щодо виконання вимог ч.7 ст.102 ЦПК України, в зв`язку з чим на думку суду даний доказ є неналежними в розумінні ст.77 ЦПК України.

Відповідно до ч.1-3 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч.7 ст.102 ЦПК України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Наданий відповідачкою ОСОБА_2 та її представником ОСОБА_18 висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №19/03/19 від 19.03.2019 року, судом до уваги не береться, оскільки з дослідженого висновку вбачається, що експертом здійснено обстеження земельної ділянки у присутності ОСОБА_7 , без залучення представників Мигівської сільської ради, суміжних землекористувачів та на підставі технічної документації, яка належним чином відповідно до закону не погоджена та не затверджена.

Що стосується заявленого відповідачкою ОСОБА_2 клопотання про застосування строків давності, судом встановлено, що металеву огорожу по АДРЕСА_1 встановлено у грудні 2017 року.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила

Суд вважає, що позивачкою ОСОБА_1 не пропущено строк звернення до суду, оскільки з позовом про усунення перешкод в користуванні автомобільною дорогою, яка пролягає по АДРЕСА_1 , позивачка ОСОБА_1 звернулась 10 вересня 2019 року, тобто в межах позовної давності. Виходячи з вищевикладеного заява відповідачки про застосування строку позовної давності, задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_2 знести за свій рахунок самочинно збудовані житловий будинок літ.Б Пдж, підвал Пд, літню кухню літ.З, гараж літ.Ж, які розташовані у АДРЕСА_2 , на думку суду вказані вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Статтею 375 чинного ЦК України передбачено право власника на забудову земельної ділянки. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Разом із тим,статтею 376 цього Кодексу встановлені правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

При цьому за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За змістом частини сьомої статті 376 ЦК Україниу разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Крім того, відповідно до положеньстатті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності`право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю.

Такий позов може бути пред`явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, установлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об`єкта є неможливою.

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно достатті 376 ЦК Україниє крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Такий висновок щодо застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 6-1721цс16, підстав для відступу від якого не встановлено.

Європейський суд з прав людини по справі "Іванова і Черкезов проти Болгарії" (Ivanova and Cherkezov v. Bulgaria, скарга N 46577/15) від 21 квітня 2016 року, підтвердив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Зазначене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року, справа № 458/1173/14-ц, провадження № 61-13282св18.

Отже, аналіз встановлених судом обставин справи та норм права, якими регулюються спірні правовідносини, дає підстави для висновку про недоведеність порушення прав позивачки ОСОБА_1 діями відповідачки ОСОБА_2 і причинно-наслідкового зв`язку між побудовою житлового будинку літ.Б Пдж, підвалу Пд, літньої кухні літ.З, гаражу літ.Ж, які розташовані у АДРЕСА_2 , та неможливістю ОСОБА_1 вільно користуватися належним їй майном, оскільки доказів цього матеріали справи не містять.

За таких умов, клопотання відповідачки ОСОБА_2 щодо застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки за змістом статей 256, 267 ЦК України суд може відмовити в позові через сплив без поважних причин строку звернення до суду лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог сплив строку звернення до суду з позовом не застосовується.

Згідно ч.1, п.3, ч.2 ч.10 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 понесені нею і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в 768,40 гривень.

Керуючись ст.ст.83, 91, 103, 105, 152, 158 ЗК України, 319, 321, 375, 376, 391 ЦК України, ст.41 Конституції України, ст.ст.4, 5, 13, ст.76, 77, 82 ч.4, 102, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усунути перешкоди в користуванні автомобільною дорогою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пролягає по АДРЕСА_1 , шляхом знесення самовільно встановленої металевої огорожі.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 768 (Сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (Сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_8 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_9 .

Треті особи:

Мигівська сільська рада, Вижницького району Чернівецької області, Код ЄДРПОУ: 04418274, юридична адреса с.Мигове вул.Центральна, 153, Вижницького району Чернівецької області.

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, 58001, м.Чернівці, вул.Пауля Целана, 11.

Суддя І. А. Кибич