Рішення

від 16.09.2019 по справі 753/13398/16-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13398/16-ц

провадження № 2/753/1034/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Даниленко В.В.

з участю секретаря - Скромної І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інкомед , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку після звільнення та затримки видачі трудової книжки, стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку після звільнення та затримки видачі трудової книжки, стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги. З урахуванням остаточних уточнень, які були подані позивачем, просив: стягнути з ТОВ Компанія Інкомед середній заробіток за час затримки розрахунку після звільнення та затримки видачі трудової книжки з 22.05.2014 року і по теперішній час; зобов`язати відповідача здійснити в повному обсязі всі відрахування до державних фондів соціального страхування з 01.12.2000 року; стягнути борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми з 22.05.2014 року і по теперішній час; стягнути 24000 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 26.08.2003 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі №2-30/2003 задоволено його позовні вимоги, змінено формулювання звільнення ОСОБА_1 з ТОВ Компанія Інкомед за наказом №16 від 05.12.2000 року з звільнення за прогули на звільнення за власним бажанням , зобов`язано відповідача видати йому трудову книжку, стягнуто заборгованість по заробітній платі у сумі 432,29 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 12 591,65 грн. та моральну шкоду у сумі 12 250 грн. У зв`язку з невиконанням на протязі понад десять років зазначеного рішення, зокрема невидачі йому на руки трудової книжки, позивач позбавлений можливості реалізувати своє законне право на працю та заробляти собі на життя.

24.01.2013року ОСОБА_3 вдруге звернувся до суду з позовом до ТОВ Компанія Інкомед про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку після звільнення та затримки видачі трудової книжки, стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22.05.2014року позов задоволено частково, 22.04.2015року отримані виконавчі листи у справі №2-557/14 та подані на виконання до ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві.

Зазначив, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2003 року та від 22.05.2014року, згідно яких підлягають стягненню з відповідача на його користь грошові кошти на загальну суму 194 952,59грн., по теперішній час Відділом ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві не виконані.

З грудня 2000 року відповідач ТОВ Компанія Інкомед в особі її власника та директора ОСОБА_2 безпідставно не виплачує всі належні позивачу грошові кошти та не повертає трудову книжку, що позбавляє позивача права працевлаштуватися на роботу та заробляти кошти на життя. Тому, просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку після звільнення та затримки видачі трудової книжки, починаючи з 22.05.2014 року і по теперішній час; зобов`язати відповідача здійснити в повному обсязі всі відрахування до державних фондів соціального страхування, починаючи з 01.12.2000 року і по теперішній час; стягнути борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми з 22.05.2014 року і по теперішній час; Крім того, через неможливість реалізувати своє законне право на працю протягом більше ніж 15років позивач втратив свої професійні здібності, нормальні життєві зв`язки, значно погіршився фізичний стан, а тому просить суд стягнути з відповідача також і моральну шкоду у розмірі 24 000 000 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги з урахуванням усіх уточнень підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи сповіщалися згідно норм процесуального законодавства. Враховуючи відсутність в судовому засіданні сторони відповідача, відсутність заяви про розгляд справи у його відсутність, відзиву на позов, суд вважає за можливе прийняти рішення по суті спору без присутності відповідача, по доказам наданим позивачем.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідач до суду не з`явився, та не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати відповідні докази.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 грудня 2000 року позивач був звільнений з роботи у ТОВ Компанія Інкомед на підставі наказу № 16 від 05.12.2000 року за п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунки у строки визначені законодавством.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому до виплати від підприємства проводиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ст. 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

При цьому, згідно з п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, пояснення позивача, а також той факт, що розрахунок з позивачем так і не був проведений, суд приходить до висновку про наявність вини відповідача у затримці розрахунку при звільненні, у зв`язку з чим вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ Компанія Інкомед на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, починаючи з 22.05.2014 року, з урахуванням вимог ст.95 КЗпП України та п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995року №100, підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми з 22.05.2014 року і по теперішній час, то такі вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, Загальна сума боргу станом на 22.05.2014року становить 194 952,58грн., Інфляційні втрати з 01.06.2014року по 31.08.2019року (включно) становлять 259 091,98грн., Три відсотки річних з 22.05.2015року по 15.09.2019року (включно) становлять 33 224,25грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав позивача, суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику проводиться, у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життях.

За змістом цієї норми закону підставою для відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин є порушення роботодавцем будь-яких із передбачених законом прав найманого працівника, якщо таке порушення поєднано з його моральними стражданнями, втратою ним нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що з вини відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яка виразились в душевних стражданнях, переживаннях через необхідність потягом тривалого часу поновлювати порушені права позивача в судовому порядку.

При цьому, виходячи з обставин справи, суд вважає, що розмір моральної шкоди вказаний позивачем в сумі 24 000 000 грн. значно завищений.

Враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, ступінь вини відповідача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що у відшкодування моральної шкоди з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50.000 грн.

Крім того, не підлягає задоволенню вимога про зобов`язання відповідача здійснити в повному обсязі всі передбачені чинним законодавством обов`язкові відрахування до державних фондів соціального страхування, починаючи з 01.12.2000 і по теперішній час, оскільки така вимога є безпідставною та необґрунтованою, враховуючи, що позивач з 05.12.2000 року звільнений з роботи у ТОВ Компанія Інкомед на підставі наказу № 16 від 05.12.2000 року.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування позовних вимог.

Зважаючи на те, що при зверненні позивача до суду з даним позовом, останній був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , відтак, позивачем не понесено судових витрат, з огляду на що такі судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інкомед (код ЄДРПОУ 25398765) на користь ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні та затримки видачі трудової книжки, з 22.05.2014 року по дату винесення рішення суду, а саме по 16.09.2019 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інкомед (код ЄДРПОУ 25398765) на користь ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_1 ) загальна суму боргу яка станом на 22.05.2014року становить 194 952,58грн., Інфляційні втрати з 01.06.2014року по 31.08.2019року (включно) становлять 259 091,98грн., Три відсотки річних з 22.05.2015року по 15.09.2019року (включно) становлять 33 224,25грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інкомед (код ЄДРПОУ 25398765) на користь ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 50.000 грн.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: