Постанова

від 02.12.2019 по справі 460/1124/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11249/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року (головуючий суддя Нор У.М., м. Рівне) у справі № 460/1124/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Національної поліції України (далі - відповідач-1, НП України), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, де просив: зобов`язати Національну поліцію України сформувати та подати до Головного Управління Державної казначейської служби України у Рівненській області подання на повернення помилково зарахованого до бюджету штрафу в сумі 10 200,00 грн, згідно з квитанцією № 33279408 від 02 липня 2018 року, призначення платежу: « *;21081300;БР;257850;* ОСОБА_1 без ПДВ, які надійшли на розрахунковий рахунок № 31115149700001, МФО 833017, код отримувача 38012494, банк утримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу, а відтак сплачена до державного бюджету сума штрафу підлягає поверненню позивачу як помилково сплачена. Відповідач у поверненні коштів відмовив та запропонував позивачу звернутись до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області.

Ухвалою суду першої інстанції від 04 липня 2019 року, за клопотанням Національної поліції України, до участі у справі в якості співвідповідача залучено Департамент патрульної поліції (далі - ДПП, відповідач -2).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не надання на заяву представника ОСОБА_1 від 03 грудня 2018 року подання на повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету штрафу в сумі 10200,00 грн, згідно з квитанцією № 33279408 від 02 липня 2018 року, призначення платежу: « *;21081300;БР;257850;* ОСОБА_1 без ПДВ, які надійшли на розрахунковий рахунок № 31115149700001, МФО 833017, код отримувача 38012494, банк утримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області; зобов`язано Національну поліцію України видати ОСОБА_1 подання на повернення помилково зарахованого до бюджету штрафу в сумі 10200,00 грн, згідно з квитанцією № 33279408 від 02 липня 2018 року, призначення платежу: « *;21081300;БР;257850;* ОСОБА_1 без ПДВ, які надійшли на розрахунковий рахунок № 31115149700001, МФО 833017, код отримувача 38012494, банк утримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національної поліції України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Національна поліція України подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач покликається на те, що Національна поліція України є неналежним відповідачем у справі, оскільки в силу підпунктів 4, 7, 15, 16, 17 пункту 1 розділу III Функції Департаменту патрульної поліції Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом НП України від 06 листопада 2015 року № 73, Департамент патрульної поліції, відповідно до покладених на нього завдань, у випадках, передбачених законом здійснює, зокрема, провадження в справах про адміністративні правопорушення та забезпечує виконання адміністративних стягнень; здійснює контроль за додержання Правил дорожнього руху його учасниками, а відтак є належним відповідачем у даній справі. По суті позовних вимог зазначив, що згідно з приписами Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а відповідний механізм виконання таких рішень визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845. Стверджував, що повернення помилково сплаченого штрафу здійснюється на підставі заяви та документів, зазначених у пункті 6 вказаного Порядку, що подаються стягувачем до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, відтак вимоги позивача є безпідставними, а тому просив відмовити в позові в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання на розгляд справи не з`явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.205 цього Кодексу.

Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін, враховуючи наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 25 червня 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На виконання цієї постанови 02 липня 2018 року ОСОБА_1 сплатив до державного бюджету (отримувач ГУ ДКСУ у Рівненській області) 10 200 грн присудженого штрафу згідно з квитанцією від 02 липня 2018 року № 33279408.

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 20 липня 2018 року постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 25.06.2018 щодо ОСОБА_1 скасовано, а справу провадженням закрито на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення обмежившись усним зауваженням.

Поряд з цим, судом встановлено, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2018 року у справі №572/1679/18 заяву адвоката Таборовця Андрія Петровича в інтересах ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого штрафу та судового збору задоволено. Судовим рішенням зобов`язано, зокрема, Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області повернути ОСОБА_1 помилково сплачений штраф в сумі 10200 (десять тисяч двісті), згідно з квитанцією № 33279408 від 02 липня 2018 року, призначення платежу:« *;21081300;БР;257850;* ОСОБА_1 без ПДВ, які надійшли на розрахунковий рахунок № 31115149700001, МФО 833017, код отримувача 38012494, банк утримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області.

03 грудня 2018 року представник позивача звернувся до відповідача-1 з заявою про видачу подання на повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до державного бюджету штрафу в сумі 10200,00 грн (десять тисяч двісті гривень) згідно з квитанцією № 33279408 від 02 липня 2018 року.

Листом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20 грудня 2018 року №Т-11084/41/5/05-2018 представнику позивача направлено відповідь, у якій повідомлено, що виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, та роз`яснено, що для повернення зазначених коштів ОСОБА_1 необхідно в установленому порядку звернутись до Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області.

Позивач з такою відповіддю не погодися, відтак звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується, та зазначає наступне.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначаються Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок 787). Цей Порядок розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України Про судовий збір та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375. Дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

За змістом пункту 5 та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно з Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів , який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106, контроль за справлянням платежів до бюджету по коду бюджетної класифікації 21081300, на який позивач сплатив вищезазначені кошти, належить Національній поліції.

Отже, відповідач-1 є контролюючим органом в розумінні положень пункту 5 Порядку № 787, оскільки саме на виконання його рішення сплачено штраф позивачем,

У своїх доводах в апеляційні й скарзі відповідач-1 зазначав, що не є належним відповідачем, оскільки саме Департамент патрульної поліції, відповідно до покладених на нього завдань, у випадках, передбачених законом здійснює, зокрема, провадження в справах про адміністративні правопорушення та забезпечує виконання адміністративних стягнень; здійснює контроль за додержання Правил дорожнього руху його учасниками.

Такі доводи колегія суддів вважає помилковими з оглядну на наступні міркування.

Відповідно до ч.1-3 ст. 13 Закону України Про Національну поліцію України систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Згідно положення Про Департамент патрульної поліції затвердженого наказом Національної поліції України №73 від 06 листопада 2015 року Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України у встановленому законом порядку.

Отже, Департамент патрульної поліції є частиною системи Національної поліції України.

Колегія суддів звертає увагу, що саме до Національної поліції України звертався позивач із заявою про формування подання на повернення коштів. Виготовлення відповіді, як зазначає відповідач-1 було доручено Департаменту патрульної поліції як відповідальному підрозділу, однак це не означає, що надана вона не безпосередньо від імені Національної поліції України, а Департаменту. При цьому в силу чинного законодавства, яке регулює правовідносини щодо звернень громадян до державних органів, Національна поліції України зобов`язана відреагувати на звернення громадянина, однак вправі при цьому визначити структурну одиницю, яка готуватиме таку відповідь. Відтак відповідач є адресатом такого звернення і відповідно надає на нього відповідь, а тому доводи відповідача-1 про те, що він неналежний відповідачем у цій справі, є безпідставними.

Поряд з цим, помилковими колегія суддів вважає покликання апелянта на те, що повернення коштів повинне здійснюватися шляхом безпосереднього звернення до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області за процедурою згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

Колегія суддів зазначає, що Порядок 845 визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (пункт перший цього Порядку). Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2018 року у справі № 572/1679/18 Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області зобов`язано повернути ОСОБА_1 помилково сплачений штраф в сумі 10 200 грн згідно з квитанцією № 33279408 від 02 липня 2018 року, тобто рішення про стягнення коштів державного бюджету, яке б підлягало виконанню, наразі відсутнє. Натомість позивач у своїй заяві від 03 грудня 2018 року, адресованій відповідачу-1, просив про повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету, а така процедура врегульована нормами Порядку № 787. Листом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20 грудня 2018 року № Т-11084/41/5/05-2018 на вказану заяву надано відповідь, у якій позивача фактично скеровано до вчинення дій щодо повернення відповідних коштів за процедурою, передбаченою Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845. Проте, Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №845, як вже йшлося, врегульовано механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, та не визначено процедуру повернення коштів помилково зарахованих до державного бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з. ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв оскаржене рішення з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.242, 243,315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року у справі № 460/1124/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 05 грудня 2019 року.