Постанова

від 05.12.2019 по справі 739/271/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 грудня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 739/271/19

Головуючий у першій інстанції - Кочура О. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1435/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Скрипки А.А., Харечко Л.К.

секретар: Поклад Д.В.

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області про визнання права власності на самочинно збудоване майно (суддя Кочура О.О.), ухвалене о 12 год. 51 хв. у м.Новгород-Сіверський, повний текст рішення складено 15 квітня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на приміщення кафе-бару К з допоміжними будівлями та спорудами, а саме сараю Б , навісу В , альтанки Г , альтанки Д , будівлі охорони Е , навісу З , вбиральні У , огорожі N1-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Позов мотивовано тим, що позивач згідно з договором купівлі-продажу від 06 грудня 2002 року придбав домоволодіння в АДРЕСА_1 . У 2002 році ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку за вказаною адресою площею 0,1382 га з кадастровим номером 7423684300:01:000:0334. Рішенням від 08 червня 2007 року Кіровською сільською радою позивачеві дозволено переведення будинку в нежиле приміщення та наданий дозвіл на переобладнання нежилого приміщення в кафе-бар Рідна хата . Проте, у прийнятті кафе-бару в експлуатацію ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з відсутністю дозволу на виконання будівельних робіт. Позивач вказував, що оскільки приміщення кафе-бару збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, його слід вважати об`єктом самочинного будівництва, на яке він просить визнати за ним право власності на підставі ч.5 ст.376 ЦК України.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2019 року позов задоволено; визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення кафе-бару К з допоміжними будівлями та спорудами, а саме: сараю Б , навісу В , альтанки Г , альтанки Д , будівлі охорони Е , навісу З , вбиральні У , огорожі N1-2, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Рішення суду мотивовано тим, що позивач є власником земельної ділянки, на якій збудований спірний об`єкт нерухомості, цільове призначення земельної ділянки відповідає збудованому на ній об`єкту, згідно з висновком експертного дослідження збудований об`єкт відповідає будівельним нормам та правилам, вимогам надійності та безпечної експлуатації, санітарно-технічним та будівельним вимогам, отже не порушує права інших осіб.

В апеляційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області просить зазначене рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про залишення позовних вимог без задоволення. Апеляційна скарга мотивована тим, що визнання і встановлення права власності не є компетенцією Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції, відповідач є компетентним органом у даному випадку виключно щодо введення самочинного будівництва в експлуатацію. Відповідач вважає, що належним відповідачем у даній справі є орган місцевого самоврядування.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону не відповідає судове рішення суду першої інстанції.

По справі встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 06 грудня 2002 року ОСОБА_2 в особі свого представника продав, а ОСОБА_1 купив жилий будинок під номером АДРЕСА_1 (а.с.8).

Згідно погосподарських книг №1 на 2001-2005 та 2006-2010 роки будинок, розташований в АДРЕСА_1 дійсно належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті будинок придбав ОСОБА_1 . АДРЕСА_2 раніше - Кірове) ніколи не було і немає (а.с.6).

Відповідно до довідки КП Новгород-Сіверське міжміське бюро технічної інвентаризації від 17 грудня 2018 року станом на 31.12.2012 року будинок з надвірними будівлями розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 06.12.2002 року, який він купив у ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 (а.с.7).

На підставі рішення п`ятої сесії 24-го скликання Ради народних депутатів від 04 лютого 2003 року ОСОБА_1 видано Державний акт на право власності на землю площею 0,35 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства (а.с.13).

Рішенням Кіровської сільської ради Новгород-Сіверського району від 08 червня 2007 року надано згоду на переведення будівлі в нежитлову, що купив в с.Кірове Новгород-Сіверського району Чернігівської області ОСОБА_1 , надано дозвіл на збір вихідних даних, проектування та переобладнання під бар Рідна хата (а.с.14).

17 грудня 2018 року за позивачем було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1382 га під кадастровим номером 7423684300:01:000:0334, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.9).

ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області з листом стосовно прийняття в експлуатацію кафе-бару по АДРЕСА_1 . Своїм листом від 09 січня 2019 року Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області повідомило про неможливість Управлінням вчинити дії з прийняття в експлуатацію об`єкта Переобладнання нежилого приміщення під бар Рідна хата в с.Кірове Новгород-Сіверського р-ну, Чернігівської обл. , зважаючи на відсутність у замовника будівництва документів, що давали йому право на виконання будівельних робіт (а.с.5).

12 січня 2019 року виготовлено технічний паспорт на кафе-бар АДРЕСА_3 АДРЕСА_1 (а.с.27-31).

Згідно висновку №08/2018 експертного дослідження, складеного 04 лютого 2019 року, встановлено відповідність об`єкта кафе-бару з допоміжними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 вимогам надійності та безпечної експлуатації будівель - відповідність санітарно-технічним та будівельним вимогам та можливість їх експлуатації (а.с.15-26).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З викладеного вбачається, що суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Статтею 51 ЦПК України встановлено право суду першої інстанції залучити до участі у справі співвідповідача лише за клопотанням позивача, поданим ним до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61 цс 18), який в силу ч.4 ст.263 ЦПК України повинен враховуватися судом.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на приміщення кафе-бару як на самочинно збудоване майно. При цьому позивач вказував, що в якості відповідача слід залучити саме Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, оскільки вона є компетентним органом, який відмовив у прийнятті об`єкта в експлуатацію, чим позбавив позивача можливості набути право власності в порядку ст.331 ЦК України.

Частиною 3 статті 8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ст.31 Закону України Про місце самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Функції та повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України встановлено Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09 липня 2014 року.

Згідно з пунктами 1, 2 вказаного Положення Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України зазначена установа є компетентним органом виключно щодо введення самочинного будівництва в експлуатацію, у той час як питання про визнання права власності на самочинно збудоване майно та реєстрація такого права не належить до її компетенції.

Враховуючи викладене, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України не є належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Оскільки позов заявлено до неналежного відповідача, у задоволенні позову належить відмовити із вказаних підстав.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги у відповідності до ч.13 ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача належить стягнути сплачений останнім судовий збір за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області задовольнити.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області про визнання права власності на самочинно збудоване майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) 1225 (одна тисяча двісті двадцять п`ять) грн. 50 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текс постанови складено 06.12.2019.

Головуючий: Судді: