Ухвала

від 09.12.2019 по справі 638/257/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 638/257/18

провадження № 61-21285 ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горячев Олексій Анатолійович, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Волковицький Сергій Олександрович, державний нотаріус п`ятої Харківської державної нотаріальної контори Печко Олександр Сергійович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гнилицька Тетяна Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Познякова Світлана Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондра Людмила Вікторівна, про визнання довіреностей та договорів купівлі-продажу недійсними, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартири ,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову отримав поштою лише 25 жовтня 2019 року, що підтверджується відповідними доказами.

Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції звернувся з касаційною скаргою, вважаю за можливе його поновити.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду касаційним судом, оскільки у порушення пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України заявник у вступній частині касаційної скарги оскаржує рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 травня 2019 року однак у прохальній частині касаційної скаргипросить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 травня 2018 року .

Також необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції визначених статтею 409 ЦПК України, оскільки вимоги про залишення позову без розгляду та про задоволення позову є взаємовиключними.

За таких обставин, заявнику необхідно уточнити яке судове рішення ними оскаржується та вимоги касаційної скаргиі відповідно до вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції), копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік установлено, що з 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 600 грн.

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Враховуючи, що позов одночасно об`єднує вимоги майнового та немайнового характеру, ціна позову за вимоги майнового характеру (витребування майна) має визначатись загальною сумою вартості спірного майна, що витребовується.

Із поданої касаційної скарги та копії судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (вартості квартир АДРЕСА_1 ), тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову).

Оскільки докасаційної скарги не додано документів на підтвердження ціни позову, суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 678999980000031219207026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 1 85 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 травня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горячев Олексій Анатолійович, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 09 січня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь