Постанова

від 03.12.2019 по справі 299/3190/16-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 299/3190/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 грудня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого: Джуги С.Д.

суддів: Кожух О.А., Куштана Б.П.

участю секретаря судового засідання: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 лютого 2019 року у складі судді Трагнюк В.Р., у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Чейпеш Мар`яни Миколаївни та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на рішення державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Чейпеш М.М. у порядку ст.74 Закону України Про виконавче провадження , ст. 449 ЦПК України, в якій просив:

- поновити строк для подання скарги, оскільки такий пропущено з поважних причин,

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Чейпеш М.М. про закінчення виконавчого провадження від 31.05.2018 року у виконавчому провадження №555111905,

- зобов`язати державного виконавця відновити виконавче провадження 555111905 по виконанню виконавчого листа Виноградівського районного суду у справі №299/3190/16-ц в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді водія колективного підприємства Агрошляхбуд з 17 серпня 2016 року.

Скаргу обґрунтовано тим, що Виноградівським районним судом видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 19.10.2017 року у справі №299/3190/16-ц щодо трудового спору відносно поновлення ОСОБА_1 на роботі в колективному підприємстві Агрошляхбуд . Постановою державного виконавця Виноградівського РВ ДВС Чейпеш М.М. від 10.11.2017 року відкрито виконавче провадження №555111905 про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді водія колективного підприємства Агрошляхбуд . 21.11.2017 року державним виконавцем встановлено факт невиконання боржником рішення суду та винесено постанову про накладення штрафу. В подальшому, до 31.05.2018 року, додаткові документи до виконавчої служби не подавалися. Постановою державного виконавця Виноградівського РВ ДВС Чейпеш М.М. від 31.05.2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №299/3190/16-ц від 19.10.2017 року закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого документа. Однак, фактично рішення суду про поновлення заявника на роботі виконано не було, аналіз ніби - то поданих боржником документів доводить розбіжності між наказом та записаним в трудовій книжці, що не дає можливості встановити факт виконання рішення суду. Так, згідно наказу № 30 від 26.10.2017 року він поновлений на роботі з 17.08.2016 року. У трудовій книжці наявний запис від 26.10.2017 року про те, що запис за № 9 недійсний, поновлений на попередній роботі згідно рішення Виноградівського районного суду від 19.10.2017 року, підстава - наказ № 30 від 26.10.2017 року. В результаті цього має місце повне невиконання рішення суду, оскільки відповідно до трудової книжки з трудового стажу випадає більше одного року. Боржником не скасовано наказ № 48 від 17.08.2016 року про звільнення його, стягувача, з роботи.

Крім того, станом на 26.10.2017 року боржник не володів інформацією про прийняте судове рішення про поновлення на роботі, оскільки копію рішення суду отримав 01.11.2017 року, що підтверджується заявою про перегляд заочного рішення від 02.11.2017 року та іншими документами. Та обставина, що 21.11.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу на боржника свідчить про те, що станом на 21.11.2017 року наказ № 30 від 26.10.2017 року не існував.

Оскаржуване рішення державного виконавця суперечить ст.ст. 39, 65 Закону України "Про виконавче провадження", Кодексу законів про працю України, Інструкції з організації примусового виконання рішень, порушує його, стягувача, права та інтереси, оскільки немає підстав для закінчення виконавчого провадження, постанова не містить відомості про строк і порядок її оскарження. Державним виконавцем не враховано, що на день прийняття наказу, про який вказано в постанові, на підприємстві не було керівника, оскільки з 31.07.2017 року тривала ліквідаційна процедура і рішення по підприємству приймав виключно ліквідатор. З 14.05.2018 року підприємство змінило найменування та керівника.

Разом із скаргою ОСОБА_1 подав до суду клопотання про визнання поважною причини пропуску строку для подання скарги на постанову про закінчення виконавчого провадження. Клопотання мотивовано тим, що йому не було відомо про винесення оскаржуваної постанови, оскільки така йому не надсилалася. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що мало місце 16.07.2018 року, він звернувся із скаргою до начальника Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби, яка залишена без задоволення. Відповідь на скаргу отримав 27.07.2018 року. Скаргу подав в десятиденний термін з дня отримання даної відповіді, а тому строку звернення до суду пропустив з поважних причин. З врахуванням наведеного заявник просив поновити строк для звернення до суду із скаргою та задовольнити подану скаргу.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 25 лютого 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання до Виноградівського районного суду Закарпатської області скарги на рішення державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Чейпеш М.М. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Чейпеш М.М. від 31.05.2018 року про закінчення виконавчого провадження відмовлено.

Заперечуючи ухвалу суду, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити в повному обсязі, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні скарги.

В судове засідання апелянт та його представник ОСОБА_2 , а також представник боржника в судове засідання повторно не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з наведеного, з врахуванням повторної неявки в судове засідання учасників справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19.10.2017 року, у справі № 299/3190/16-ц за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства "Агрошляхбуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держпраці у Закарпатській області, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, позов задоволено, поновлено ОСОБА_1 на роботі водієм у колективному підприємстві "Агрошляхбуд" з 17.08.2016 року, стягнуто з колективного підприємства "Агрошляхбуд" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.08.2016 року по 19.10.2017 року у сумі 51921,29 грн. В частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допущено негайне виконання рішення суду (а.с.217-223 т.1).

19.10.2017 року на підставі даного рішення судом видано два виконавчі листи, які надіслано стягувачу - ОСОБА_1 (а.с.224 т.1).

30.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про поновлення його на роботі.

10.11.2017 року державним виконавцем Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Чейпеш М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55111905 з виконання даного виконавчого листа.

Наказом керівника КП Агрошляхбуд №30 від 26.10.2017 року на виконання рішення Виноградівського районного суду від 19.10.2017 року у справі №299/3190/16-ц поновлено ОСОБА_1 на роботі на попередній посаді водієм з 17.08.2016 року та внесено запис у трудову книжку заявника, що стверджується копією наказу та копією трудової книжки.

Постановою державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Чейпеш М.М. від 31.05.2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №299/3190/16-ц від 19.10.2017 року закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого документа.

Вищевказана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №555111905 від 31.05.2018 року винесена на підставі наказу керівника КП Агрошляхбуд №30 від 26.10.2017 року Про поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Дана обставина свідчить про те, що державний виконавець перевірила, що рішення суду від 19.10.2017 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі виконано.

Згідно з п.9 ч.1, ч.2 ст.39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першої цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч.2 ст.65 Закону України Про виконавче провадження рішення про поновлення на роботі вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, державним виконавцем виконані всі вимоги Закону України Про виконавче провадження , що передбачають порядок поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року в подібній справі №299/2664/16-ц за скаргою ОСОБА_3 на рішення державного виконавця Виноградівського РВ ДВС Чейпеш М.М.

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов до вірних висновків про правомірність оскаржуваної постанови державного виконавця та обґрунтовано відмовив в цій частині скаргу.

Крім того, правильними є висновки суду першої інстанції про поважність причин пропуску заявником строку на звернення до суду зі скаргою на постанову державного виконавця від 31.05.2018 року та наявність підстав для його поновлення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для поновлення строку для звернення із скаргою та відсутність підстав для задоволення поданої скарги.

Відповідно до ст.375 ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375 , 382-384 ЦПК України , апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2019 року.

Головуючий:

Судді: