Постанова

від 09.12.2019 по справі 344/1304/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 344/1304/13-ц

провадження № 61-1091св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської обласної дирекції, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт , відповідачі : ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю МікА , розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Парфан Тарас Дмитрович, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року у складі судді Томин О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської обласної дирекції, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (далі - ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської обласної дирекції, правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Форінт ), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю МікА (далі - ТОВ МікА ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі генеральної кредитної угоди від 14 грудня 2006 року укладено кредитні договори від 14 грудня 2006 року та від 25 лютого 2008 року з терміном дії до 14 грудня 2016 року, відповідно до умов яких ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 100 000 доларів США зі сплатою 12 % річних та в розмірі 70 000 доларів США зі сплатою 12,75 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою, 15 грудня 2006 року між ТОВ МікА та Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (далі - АТ Райффайзен Банк Аваль ) укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку передано нерухоме майно: кафе Едельвейс з крамницею продовольчих товарів загальною площею 152,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку загальною площею 0,0334 га, для комерційного використання, що знаходиться на

АДРЕСА_1 (р-н АС-2).

З метою забезпечення виконання зобов`язань, 15 лютого 2008 року

між АТ Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є

ПАТ Райффайзен Банк Аваль , та ТОВ МікА укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, утворилась загальна заборгованість у розмірі 1 070 175,57 грн, з яких: заборгованість за кредитним договором від 14 грудня 2006 року - 639 594,16 грн; заборгованість за кредитним договором від 25 лютого 2008 року - 430 581,41 грн, яку ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської обласної дирекції, правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Форінт , просило, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути на свою користь в солідарному порядку з ОСОБА_1

та ТОВ МікА , у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 02 грудня 2013 року (у складі судді Польської М. В.) позов

ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської обласної дирекції, правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Форінт , задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ТОВ МікА заборгованість за генеральною кредитною угодою від 14 грудня 2006 року та за кредитними договорами, укладеними в межах генеральної кредитної угоди, від 14 грудня 2006 року в сумі 639 594,16 грн від 25 лютого 2008 року в сумі 430 581,41 грн, що у загальному розмірі складає 1 070 175,57 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору в частині несвоєчасного його виконання тягне цивільно-правову відповідальність, яка передбачена статтями 526, 530, 553, 554 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованості за генеральною кредитною угодою від 14 грудня 2006 року з усіма змінами та доповненнями, та за кредитними договорами, укладеними в межах генеральної кредитної угоди, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року

(у складі судді Томин О. О.) залучено до участі у справі ТОВ Фінансова компанія Форінт як правонаступника позивача ПАТ Райффайзен Банк Аваль .

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 ,

в інтересах якої діє адвокат Парфан Т. Д. (особа, яка не брала участі у справі), оскаржила його в апеляційному порядку.

Короткий зміст ухали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Парфан Т. Д., на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2013 року, закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Отже, судом першої інстанції не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 як учасника ТОВ МікА .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Парфан Т. Д., просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Таким чином, ухвалене судом першої інстанції рішення вплинуло на реалізацію корпоративних прав ОСОБА_2 та призвело до несприятливих наслідків для останньої.

Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що договір поруки від 15 лютого 2008 року укладено з порушеннями вимог закону, виключно в інтересах ОСОБА_1 , оскільки статутом ТОВ МікА не передбачено одноосібного права директора приймати рішення щодо підписання договору поруки, а загальні збори учасників товариства згоду на його укладення не надавали. Укладення даного договору порушує права ОСОБА_2 як учасника

ТОВ МікА .

Отже, постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження апеляційний суд порушив закріплене законами України і міжнародними правовими актами право ОСОБА_2 на судовий розгляд апеляційної скарги.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

У січні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Парфан Т. Д., на ухвалу

Івано-Франківського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано цивільну справу .

У квітні та травні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Парфан Т. Д., надійшли заяви про відмову від касаційної скарги на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 грудня

2018 року на підставі частини четвертої статті 398 ЦПК України.

З метою встановлення дійсного волевиявлення щодо здійснення процесуальних прав Верховний Суд надіслав лист ОСОБА_2 та її представнику - адвокату Парфану Т. Д. про необхідність підтвердження наміру відмовитися від касаційної скарги та закриття касаційного провадження у справі, зокрема, запропоновано ОСОБА_2 особисто підтвердити або надати оригінал або посвідчену нотаріально копію довіреності на представлення інтересів ОСОБА_2 адвокатом

Парфаном Т. Д. з правом відмови від касаційної скарги.

На вказаний запит Верховного Суду у липні 2019 року адвокат Парфан Т. Д., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надав лист, в якому вказував, що у зв`язку з відсутністю ОСОБА_2 на території України, що ускладнює її особисту участь у поданні заяв і скарг до Верховного Суду, заяви про відмову від касаційної скарги вважати неподаними та розглядати касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої дає адвокат Парфан Т. Д., на ухвалу

Івано-Франківського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року у порядку, передбаченому параграфом 3 глави 2 розділу V ЦПК України.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційним судом установлено, що у січні 2013 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Івано-Франківської обласної дирекції, правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Форінт , звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ МікА про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі генеральної кредитної угоди від 14 грудня 2006 року укладено кредитні договори від 14 грудня 2006 року та від 25 лютого 2008 року з терміном дії до 14 грудня 2016 року, відповідно до умов яких ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 100 000 доларів США зі сплатою

12 % річних та в розмірі 70 000 доларів США зі сплатою 12,75 % річних.

15 грудня 2006 року між ТОВ МікА та АТ Райффайзен Банк Аваль укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку передано нерухоме майно: кафе Едельвейс з крамницею продовольчих товарів загальною площею 152,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку загальною площею 0,0334 га, для комерційного використання, що знаходиться на території АДРЕСА_1 (р-н АС-2).

Також, 15 лютого 2008 року між АТ Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є ПАТ Райффайзен Банк Аваль , та ТОВ МікА укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 02 грудня 2013 року позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі

Івано-Франківської обласної дирекції, правонаступником якого

є ТОВ Фінансова компанія Форінт , задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ТОВ МікА заборгованість за генеральною кредитною угодою від 14 грудня 2006 року та за кредитними договорами, укладеними в межах генеральної кредитної угоди, від 14 грудня 2006 року в сумі 639 594,16 грн від 25 лютого 2008 року в сумі 430 581,41 грн, що у загальному розмірі складає 1 070 175,57 грн.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року

залучено до участі у справі ТОВ Фінансова компанія Форінт

як правонаступника позивача ПАТ Райффайзен Банк Аваль .

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 ,

в інтересах якої діє адвокат Парфан Т. Д. (особа, яка не брала участі у справі), оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Парфан Т. Д., на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2013 року, закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною третьою статті 406 ЦПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції Українивизначено, що однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Тобто, особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки цих осіб.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом із тим, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат

Парфан Т. Д., апеляційний суд виходив з того, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Встановивши, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 як учасника ТОВ МікА , апеляційний суд обґрунтовано закрив апеляційне провадження у справі.

Доводи касаційної скарги про те, що договір поруки від 15 лютого 2008 року укладено з порушеннями вимог закону, виключно в інтересах ОСОБА_1 , оскільки статутом ТОВ МікА не передбачено одноосібного права директора приймати рішення щодо підписання договору поруки, а загальні збори учасників товариства згоду на його укладення не надавали, колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Як вбачається з пункту 2.1 Статуту ТОВ МікА учасниками Товариства є громадяни України: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно з пунктом 8.1 Статуту органами управління Товариства є: вищий орган - Збори учасників Товариства; виконавчий орган - в особі директора Товариства.

Пунктами 8.6-8.8 Статуту визначено, зо директор Товариства є одноособовим виконавчим органом Товариства, вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що відносяться до виключної компетенції Зборів учасників. Директор без довіреності діє від імені Товариства в межах, встановлених законодавчими актами України та установчими документами Товариства. Директор відкриває та закриває розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, укладає угоди, розмір яких не перевищує розміру активів Товариства.

Відповідно до копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24 липня 2013 року особою, уповноваженою представляти ТОВ МікА у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, є керівник ОСОБА_1 .

Таким чином, при розгляді даної справи ОСОБА_1 як керівник юридичної особи здійснював представництво ТОВ МікА .

Інші наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки апеляційним судом не порушено норми процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Парфан Тарас Дмитрович, залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк