Рішення

від 11.12.2019 по справі 910/12149/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2019Справа № 910/12149/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Дитячої клінічної лікарні №3 Солом`янського району м. Києва (03151, м. Київ, вул. Волинська, 21)

до Фізичної особи-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича ( АДРЕСА_1 )

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36)

про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії

за участю представників

від позивача: Саранчук В.М., Барибіна К.Б.

від відповідача: Хмельницький Я.Б.

від третьої особи: Самелюк К.О.

У судовому засіданні 11.12.2019, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дитяча клінічна лікарня №3 Солом`янського району міста Києва звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 11.05.2018 між Дитячою клінічною лікарнею №3 Солом`янського району міста Києва (надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Сехніашвілі Коби Тенгізовича (надалі - відповідач) укладено договір доручення, відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач зобов`язався вчинити певні юридичні дії. За доводами позивача, останній має право на підставі п.п.2.4.3. спірного договору достроково розірвати договір від 11.05.2018 в односторонньому порядку, оскільки відповідачем неодноразово не виконуються умови договору, а тому позивач звернувся до суду з позовними вимогами про розірвання договору доручення від 11.05.2018 та зобов`язання відповідача повернути видану довіреність та передати позивачу земельну ділянку площею 2300 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 21Ю кадастровий номер: 800000000072:177:006.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.2019 позовну заяву Дитячої клінічної лікарні №3 Солом`янського району міста Києва залишено без руху, в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу час для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду, а саме надати докази сплати судового збору; обґрунтування вимоги про повернення виданої довіреності та все одержане у зв`язку з виконанням доручення, в тому числі земельну ділянку, з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі №910/2786/17; у пункті 2 позовних вимог конкретизувати довіреність (дата, номер), яку позивач просить зобов`язати повернути, та вказати, що саме було одержано ФОП Сехніашвілі Кобу Тенгізовича у зв`язку з виконанням доручення та підлягає поверненню Дитячій клінічній лікарні №3 Солом`янського району міста Києва.

18.09.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн., надано письмові пояснення щодо обґрунтування вимоги про повернення виданої довіреності та все одержане у зв`язку з виконанням доручення, в тому числі земельну ділянку, з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі №910/2786/17; конкретизовано довіреність - б/н від 11.05.2018 виданою ДКЛ № 3 Солом`янського району м. Києва на ім`я ФОП Сехніашвілі К.Т.

Таким чином, позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.10.2019.

11.10.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що договором не передбачено доручення позивача по встановленню паркувального автомату та обов`язку відповідача вчиняти дії за власний рахунок, а тому доводи позивача про порушення умов договору відповідачем внаслідок не встановлення паркувального автомату є надуманими. Крім того, відповідач вважає, що відповідач як повірений за договором отримує винагороду виключно за виконання доручення позивача та здійснення юридичних дій, обумовлених договором, а господарську діяльність з паркування транспортних засобів здійснює безпосередньо позивач на земельній ділянці, яка перебуває у нього в користуванні на законних підставах.

09.10.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява Київської міської ради про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. В обґрунтування поданої заяви, Київська міська рада повідомляє, що у відповідності до Витягу із бази даних міського земельного кадастру земельна ділянка кадастровий номер: 800000000072:177:006 є комунальною власністю та перебуває у постійному користуванні позивача, а тому рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Київської міської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київську міську раду та відклав підготовче засідання на 06.11.2019.

23.10.2019 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідач не звертався до лікарні з приводу того, щоб встановити паркувальний автомат ні під час укладення договору, ні в процесі його виконання, ні після складених актів перевірки, претензій про розірвання договору, ні після відкриття провадження у справі, що свідчить про не бажання останнього розривати договір. При цьому, позивач зауважує, що посилання відповідача на відсутність у нього обов`язку щодо установлення паркувального автомату суперечить умовам договору.

30.10.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи листа Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 25.10.2019 та копії постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №54197081 від 28.07.2017.

31.10.2019 від відповідача надійшли заперечення щодо відповіді на відзив, у яких відповідач зазначає, що доводи позивача не містять посилання на пункт договору, яким встановлений обов`язок відповідач щодо встановлення паркувального автомату. Крім того, позивачем не зазначено в чому саме полягає злісне неодноразове невиконання відповідачем умов договору доручення.

01.11.2019 до канцелярії суду надійшла уточнена позовна заява, у якій позивач виклав прохальну частину позову в новій редакцій, згідно якої останній просить суд розірвати договір №б/н від 11.05.2018 та зобов`язати відповідача повернути довіреність від 11.05.2018, що була видана позивачем на ім`я ФОП Сехніашвілі К.Т.

05.11.2019 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засіданні у зв`язку з відмовою від послуг адвоката Старшинського В.А. та пошуком нового представника.

У судовому засіданні 06.11.2019 суд на місці ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача від 01.11.2019 як таку, що є заявою про зміну предмета позову, та відкласти підготовче засідання на 27.11.2019, надавши третій особі час для подання письмових пояснень щодо прийнятої заяви позивача.

26.11.2019 до канцелярію суду надійшло клопотання відповідача, у якому останній просить суд закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті без їх участі.

У судовому засіданні 27.11.2019 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 11.12.2019.

У судовому засіданні 11.12.2019 суд заслухав представника позивача, яка підтримала позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зміну предмета позову, представника відповідача, який проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, а також представника третьої особи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 382747 Дитячій клінічній лікарні № 3 Солом`янського району м. Києва (м. Київ, вул. Волинська, 21) на підставі рішення Київської міської ради від 23.04.2009 № 356/1412 надано право постійного користування земельною ділянкою площею 1.6923 га, розташованої на вул. Волинській, 21 в м. Києві, цільове призначення (використання) земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі дитячої лікарні.

11 травня 2018 року між Дитячою клінічною лікарнею №3 Солом`янського району міста Києва, в особі головного лікаря ОСОБА_1, (надалі- позивач, довіритель) та Фізичною особою-підприємцем Сехніашвілі Кобою Тенгізовичем (надалі - відповідач, повірений) був укладений договір доручення (надалі - договір), відповідно до умов якого довіритель доручає, а повірений зобов`язується вчинити від імені довірителя наступні дії:

- облаштувати майданчик для платного паркування транспортних засобів сторонніх осіб (крім транспорту Довірителя) на території господарського подвір`я Довірителя, на частині земельної ділянки площею 2300 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 21, кадастровий номер: 8 000 000 000 72:177:006 (далі - Об`єкт), у відповідності до вимог чинного законодавства, правил протипожежної безпеки, санітарного стану та техніки безпеки з метою надання Довірителем відповідних послуг;

- утримувати Об`єкт та прилеглу територію в належному санітарному та технічному стані, підтримувати благоустрій Об`єкту та прилеглої території власними силами та за власний рахунок;

- організувати і забезпечувати власними силами та за власний рахунок охорону господарського двору та господарських будівель Довірителя, транспортних засобів сторонніх осіб і Довірителя, які розташовані на Об`єкті;

- отримувати оплату від третіх осіб за послуги з паркування та стоянки транспортних засобів, з наступною передачею грошових коштів Довірителю у розмірі, порядку та строки, визначені цим Договором;

- представляти інтереси Довірителя перед третіми особами з усіх питань, що пов`язані із експлуатацією Об`єкту, наданням Довірителем послуг із паркування і стоянки транспортних засобів на Об`єкті (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.3.1 договору довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на здійснення юридичних дій, визначених у п. 1.1. цього договору.

Згідно з п. 2.4.2. - 2.4.3. договору довіритель має право: вимагати, за необхідності, від повіреного письмового звіту за певний проміжок часу про хід виконання доручення (юридичних дій, визначених у п.1.1. договору); достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у разі злісного неодноразового невиконання Повіреним умов Договору письмово повідомивши про це Повіреного за один календарний місяць до дати розірвання.

У разі припинення дії цього договору повірений зобов`язаний повернути довірителю видану довіреність, строк якої не закінчився та передати довірителю все одержане у зв`язку з виконанням доручення за виключенням винагороди, розмір якої визначено відповідно до цього договору (п. 2.1.5. договору).

У пункті 6.2. договору сторони підтверджують, що при виконанні даного договору повірений вчиняє діє виключно від імені Довірителя, у зв`язку з чим Повіреним не здійснюється господарська діяльність щодо надання платних послуг із паркування транспортних засобів на об`єкт.

30 січня 2019 року Наказом Департаменту охорони здоров`я № 127/н ОСОБА_1 звільнено з посади головного лікаря Дитячої клінічної лікарні № 3 Солом`янського району м. Києва 31 січня 2019 року; виконання обов`язків головного лікаря ДКЛ № 3 з 01 лютого 2019 року покладено на Заступника головного лікаря з медичної частини ДКЛ № 3 з правом першого підпису на розпорядчих та фінансових документах. Крім того, п. 3 згаданого наказу визначено забезпечення створення комісії в ДКЛ № 3 Солом`янського району м. Києва для прийому-передачі справ та проведення прийому-передачі справ ДКЛ № 3 в термін, передбачений законодавством.

Тобто, з 01 лютого 2019 року до виконання обов`язків головного лікаря ДКЛ № Солом`янського району м. Києва приступила Коротич Тетяна Іванівна.

Комісією по обстеженню нерухомого майна ДКЛ №3, створеною наказом ДКЛ №3 від 18.02.2019 року № 89, неодноразово було виявлено порушення умов Договору зі сторони ФОП Сехніашвілі К.Т., про що свідчать акти про результати перевірок виконання умов Договору доручення від 11.05.2018 року, які були складені 05.04.2019, 08.05.2019, та 07.06.2019.

Так, за доводами позивача, станом на день складення актів, відповідачем всупереч умовам встановлених у п. 1.1.1. договору не було облаштовано майданчик для платного паркування транспортних засобів, а саме не встановлено паркувальних автоматів.

Листом-повідомленням №061/122-374/02 від 08.07.2019 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання за п.2.4.3. договору та про необхідність повернення на підставі п. 2.1.5. договору довіреності до 09.08.2019.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №061/122-420/02 від 21.08.2019, у якій повідомив останнього про необхідність підписання Додаткової угоди про розірвання договору доручення від 11.05.2018 та повернення виданої довіреності.

Відповіддю вих. №23/08/19-01 від 23.08.2019 відповідач повідомив, що доводи Дитячої клінічної лікарні №3 Солом`янського району міста Києва викладені у листі повідомленні відносно фактів злісного неодноразового невиконання повіреним умов договору є надуманими та безпідставними, не підтвердженні жодним належним доказом, у зв`язку з чим правові підстави для дострокового розірвання договору відсутні.

Оскільки відповідач всупереч направленій претензії не підписав додаткової угоди про розірвання договору та не повернув довіреності, позивач звернувся з позовом до суду.

При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач серед іншого повідомив, що сторони вже мали негативну практику, де неправомірність дій сторін була доведена в судовому порядку, а саме місцева прокуратура № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради зверталась до Фізичної особи - підприємця Сехніашвілі Коба Тенгізовича (Відповідач 1), Дитячої клінічної лікарні № 3 Солом`янського району м.Києва (Відповідач 2) про визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки.

Так, в 2017 році вже мав місце судовий спір за позовом Керівника Київської місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Фізичної особи - підприємця Сехніашвілі Коба Тенгізовича про визнання недійсним договору № 7 від 01.01.2015 року. Договір не мав назви, однак як було встановлено рішенням суду, що договір було вчинено для приховання іншого правочину - договору оренди землі, який сторони насправді вчинили; була воля сторін на фактичне встановлення інших цивільно-правових відносин, ні ж ті, що передбачені Договором (була воля на передачу -прийняття у користування земельної ділянки, як частини земної поверхні, вкритої асфальтом та на якій розташовані паркомісця); між сторонами настали інші права та обов 'язки, ніж передбачені Договором (Відповідач -1 став фактичним користувачем частини переданої Відповідачу -2 земельної ділянки) .

Вказаним рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2017 року по справі № 910/2786/17, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір № 7 від 01.01.2015 року, укладений між Дитячою клінічною лікарнею № 3 Солом`янського району м. Києва та Фізичною особою - підприємцем Сехніашвілі Кобою Тенгізовичем щодо надання права на експлуатацію 75 фіксованих паркувальних місць за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 21.

Крім вищенаведеного, позивач зазначив, що додатковою підставою для необхідності розірвання договору доручення від 11.05.2018 є відсутність дотримання процедури законності передачі землі в оренду, що належить комунальному підприємству. Даний факт, підтверджений в ході проведення ревізії Північним офісом Держаудитслужби, яка була проведена відповідно до п. 1.3.2.4. Плану проведення заходів державного фінансового контролю на І квартал 2019 року за період з 01.06.2015 по 28.02.2019 та результати якої викладено в акті від 04.07.2019 № 05-30/428. Так, в даному акті серед порушень вказаний договір доручення від 11.05.2018 року та зазначено факт відсутності права передавання державним чи комунальними закладами охорони здоров`я (в даному випадку у позивача) відповідного права стороннім юридичним особам, в тому числі за винагороду, зазначено, що недотримана відповідна процедура.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, 11.05.2018 між сторонами був укладений договір доручення, на підставі якого у довірителя та повіреного виникли взаємні цивільні права та обов`язки.

Так, за приписами ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона - повірений зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони - довірителя певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що у п.1.1. договору довіритель доручив, а повірений зобов`язався вчинити від імені довірителя наступні дії, зокрема, облаштувати майданчик для платного паркування транспортних засобів сторонніх осіб (крім транспорту довірителя) на території господарського подвір`я Довірителя, на частині земельної ділянки площею 2300 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 21, кадастровий номер: 8 000 000 000 72:177:006 (далі - Об`єкт), у відповідності до вимог чинного законодавства, правил протипожежної безпеки, санітарного стану та техніки безпеки з метою надання Довірителем відповідних послуг; отримувати оплату від третіх осіб за послуги з паркування та стоянки транспортних засобів, з наступною передачею грошових коштів Довірителю у розмірі, порядку та строки, визначені цим Договором;

Згідно з ч. 1 ст. 1004 ЦК України повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Відповідно до ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:

1) відмови довірителя або повіреного від договору;

2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

3) смерті довірителя або повіреного.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що листом-повідомленням №061/122-374/02 від 08.07.2019 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору доручення від 11.05.2018, у зв`язку з виявленням порушення умов договору та вимог чинного законодавства щодо облаштування майданчика для платного паркування транспортних засобів на території Лікарні, та про необхідність повернення на підставі п. 2.1.5. договору виданої довіреності до 09.08.2019.

Судом встановлено, що у відповідь на вищевказаний лист-повідомлення відповідач повідомив про відсутність підстав для дострокового розірвання договору, оскільки доводи позивача щодо злісного неодноразового невиконання повіреним умов договору є надуманими та безпідставними, не підтвердженні жодним належним доказом.

Як вбачається зі змісту п. 2.4.3. договору довіритель має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у разі злісного неодноразового невиконання Повіреним умов Договору письмово повідомивши про це Повіреного за один календарний місяць до дати розірвання.

Суд зазначає, що свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Одним і проявів свободи договору є не лише вільне укладення договору, а й розірвання та зміна його умов за їх згодою.

Отже, розірвання договору є правом сторони, яке є елементом прояву свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства.

За загальним правилом, визначеним у частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частин 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, за загальним правилом розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін. Разом з цим, розірвання договору можливе також у судовому порядку та в односторонньому порядку, однак розірвання договору в односторонньому порядку допускається виключно, якщо це прямо передбачено відповідним законом або договором.

Судом встановлено, що право позивача на розірвання договору доручення в односторонньому порядку прямо передбачене як нормами закону так і умовами зазначеного договору.

При цьому, підставою для виникнення у позивача цього права є невиконання відповідачем своїх зобов`язань за цим договором, а реалізація цього права полягає у надісланні відповідної заяви про розірвання договору повіреному.

Отже, обставини невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, що підтверджуються актами про результати перевірок виконання умов договору від 05.04.2019, 08.05.2019, та 07.06.2019, свідчать про виникнення у позивача права на розірвання договору доручення від 05.11.2018 в односторонньому порядку відповідно до пункту 2.4.3. договору.

Таким чином, позивач реалізував своє право на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом надсилання на адресу відповідача листа-повідомлення №061/122-374/02 від 08.07.2019, в якому заявив про одностороннє розірвання дії договору та необхідність повернення довіреності, яка була видана на підставі вказаного договору.

Зазначений лист був отриманий відповідачем 25.07.2019, що підтверджується відміткою на вказаному листі та не заперечується відповідачем у наданій відповіді вих. №23/08/19-01 від 23.08.2019.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір доручення від 05.11.2018 є розірваним достроково у односторонньому порядку з 27.08.2016 (через 30 днів після отримання відповідачем листа-повідомлення), у зв`язку з відмовою від нього довірителя.

Відповідно до частин 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов`язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, з огляду на встановлені судами обставини дострокового розірвання договору в односторонньому порядку з 27.08.2019, зобов`язання сторін за зазначеним договором припинились з 27.08.2019.

Таким чином, обставини розірвання договору доручення від 05.11.2018 в односторонньому порядку з 27.08.2019 свідчать про те, що станом на 05.09.2019 - дату звернення позивача з позовом до суду, спору між сторонами у справі щодо розірвання зазначеного договору не існувало, позивач не довів порушення його прав, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Що стосується вимоги про зобов`язання повернути довіреність, яка була видана на підставі договору доручення від 05.11.2018 та строк якої не закінчився, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1006 Цивільного кодексу України після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення.

Судом встановлено, що у п. 2.1.5. договору сторони також передбачили, що у разі припинення дії цього договору повірений зобов`язаний повернути довірителю видану довіреність, строк якої не закінчився та передати довірителю все одержане у зв`язку з виконанням доручення за виключенням винагороди, розмір якої визначено відповідно до цього договору.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 1006 Цивільного кодексу України та приписів п. 2.1.5. договору, суд дійшов висновку, що з огляду на розірваний в односторонньому порядку договір, існують правові підстави для задоволення позовних вимог щодо повернення позивачу довіреності №б/н від 11.05.2018 року, виданої Дитячою клінічною лікарнею №3 Солом`янського району м. Києва на ім`я Фізичної особи-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича на підставі договору доручення від 11.05.2018.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Дитячої клінічної лікарні №3 Солом`янського району м. Києва.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути Дитячій клінічній лікарні №3 Солом`янського району м. Києва (03151, м. Київ, вул. Волинська, 21, ідентифікаційний код 01993747) довіреність №б/н від 11.05.2018 року, видану Дитячою клінічною лікарнею №3 Солом`янського району м. Києва на ім`я Фізичної особи-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича на підставі договору доручення №б/н від 11.05.2018, укладеного між Дитячою клінічною лікарнею №3 Солом`янського району м. Києва та Фізичної особою-підприємцем Сехніашвілі Коби Тенгізовича.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дитячої клінічної лікарні №3 Солом`янського району м. Києва (03151, м. Київ, вул. Волинська, 21, ідентифікаційний код 01993747) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.12.2019

Суддя Л. Г. Пукшин