Постанова

від 26.02.2020 по справі 910/12149/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. Справа№ 910/12149/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі Островерха В.Л.

за участю представників

від позивача: Барибіна К.Б.

від відповідача: не з`явились

від третьої особи: Подоляк Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи - підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 (повний текст рішення складено 13.12.2019)

у справі № 910/12149/19 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня № 3 Солом`янського району міста Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Фізичної особи - підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича

за участю третьої особи , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київської міської ради

про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Дитяча клінічна лікарня №3 Солом`янського району міста Києва звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.05.2018 між Дитячою клінічною лікарнею №3 Солом`янського району міста Києва (надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Сехніашвілі Кобою Тенгізовичем (надалі - відповідач) укладено договір доручення, відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач зобов`язався вчинити певні юридичні дії. За доводами позивача, останній має право на підставі п.п.2.4.3. спірного договору достроково розірвати договір від 11.05.2018 в односторонньому порядку, оскільки відповідачем неодноразово не виконуються умови договору, а тому позивач звернувся до суду з позовними вимогами про розірвання договору доручення від 11.05.2018 та зобов`язання відповідача повернути видану довіреність.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/12149/19 позов задоволено частково. Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Сехніашвілі Кобу Тенгізовича повернути Дитячій клінічній лікарні №3 Солом`янського району м. Києва довіреність №б/н від 11.05.2018, видану Дитячою клінічною лікарнею №3 Солом`янського району м. Києва на ім`я Фізичної особи-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича на підставі договору доручення №б/н від 11.05.2018, укладеного між Дитячою клінічною лікарнею №3 Солом`янського району м. Києва та Фізичною особою-підприємцем Сехніашвілі Кобою Тенгізовичем. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича на користь Дитячої клінічної лікарні №3 Солом`янського району м. Києва судовий збір у розмірі 1921 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Сехніашвілі Коба Тенгізович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/12149/19 скасувати в частині задоволення позовних вимог та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Судові витрати просить покласти на позивача.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем порушені умови договору доручення від 11.05.2018 є помилковими та передчасними і не підтвердженні належними та допустимими доказами. Оскільки строк дії договору встановлено до 11.05.2021 та не розірваний в судовому порядку відсутні правові підстави для повернення виданої довіреності на здійснення юридичних дій встановлених п. 1.1 договору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича у справі № 910/12149/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 та призначено справу № 910/12149/19 до розгляду на 11.02.2020.

07.02.2020 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну, скаргу в якому просить рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2019 у справі № 910/12149/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

10.02.2019 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про заміну позивача його правонаступником у порядку ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 задоволено клопотання Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня № 3 Солом`янського району міста Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про заміну позивача у справі на його правонаступника. Замінено позивача у справі № 910/12149/19 - Дитячу клінічну лікарню №3 Солом`янського району м. Києва на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство "Дитяча клінічна лікарня № 3 Солом`янського району міста Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03151, м. Київ, вул. Волинська, 21, код ЄДРПОУ 01993747). Оголошено перерву до 18.02.2020 о 12:30.

В судовому засіданні 18.02.2020 на стадії судових дебатів було оголошено перерву до 26.02.2020.

Представники позивача та третьої особи в судових засіданнях проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судових засіданнях 11.02.2020 та 18.02.2020 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

В судове засідання 26.02.2020 представник відповідача не з`явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на необхідність обов`язкової участі в цивільному процесі в Дарницькому районному суді м. Києва призначеному на 26.02.2020 без надання судової повістки, без уточнення номеру справи, без подання документального підтвердження наведених в клопотанні про відкладення розгляду даної справи підстав, які унеможливлюють участь представника відповідача в судовому засіданні 26.02.2020 у Північному апеляційному господарському суді, враховуючи викладення представником відповідача доводів апеляційної скарзі в судовому засіданнях 11.02.2020 та 18.02.2020, а також закінчення з`ясування обставин та перевірку доказів в суді апеляційної інстанції та перехід судом апеляційної інстанції до судових дебатів на стадії яких було оголошено перерву з 18.02.2020 до 26.02.2020 суд апеляційної інстанції відхиляє подане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 382747 Дитячій клінічній лікарні № 3 Солом`янського району м. Києва (м. Київ, вул. Волинська, 21) на підставі рішення Київської міської ради від 23.04.2009 № 356/1412 надано право постійного користування земельною ділянкою площею 1.6923 га, розташованої на вул. Волинській, 21 в м. Києві, цільове призначення (використання) земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі дитячої лікарні.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

11.05.2018 між Дитячою клінічною лікарнею №3 Солом`янського району міста Києва (надалі - позивач, довіритель) та Фізичною особою-підприємцем Сехніашвілі Кобою Тенгізовичем (надалі - відповідач, повірений) був укладений договір доручення (надалі - договір), відповідно до умов якого довіритель доручає, а повірений зобов`язується вчинити від імені довірителя наступні дії:

- облаштувати майданчик для платного паркування транспортних засобів сторонніх осіб (крім транспорту довірителя) на території господарського подвір`я довірителя, на частині земельної ділянки площею 2300 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 21, кадастровий номер: 8 000 000 000 72:177:006 (далі - об`єкт), у відповідності до вимог чинного законодавства, правил протипожежної безпеки, санітарного стану та техніки безпеки з метою надання довірителем відповідних послуг;

- утримувати об`єкт та прилеглу територію в належному санітарному та технічному стані, підтримувати благоустрій об`єкту та прилеглої території власними силами та за власний рахунок;

- організувати і забезпечувати власними силами та за власний рахунок охорону господарського двору та господарських будівель довірителя, транспортних засобів сторонніх осіб і довірителя, які розташовані на об`єкті;

- отримувати оплату від третіх осіб за послуги з паркування та стоянки транспортних засобів, з наступною передачею грошових коштів довірителю у розмірі, порядку та строки, визначені цим договором;

- представляти інтереси довірителя перед третіми особами з усіх питань, що пов`язані із експлуатацією об`єкту, наданням довірителем послуг із паркування і стоянки транспортних засобів на об`єкті (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.3.1 договору довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на здійснення юридичних дій, визначених у п. 1.1. цього договору.

Згідно з п. 2.4.2. - 2.4.3. договору довіритель має право: вимагати, за необхідності, від повіреного письмового звіту за певний проміжок часу про хід виконання доручення (юридичних дій, визначених у п.1.1. договору); достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у разі злісного неодноразового невиконання повіреним умов договору письмово повідомивши про це повіреного за один календарний місяць до дати розірвання.

У разі припинення дії цього договору повірений зобов`язаний повернути довірителю видану довіреність, строк якої не закінчився та передати довірителю все одержане у зв`язку з виконанням доручення за виключенням винагороди, розмір якої визначено відповідно до цього договору (п. 2.1.5. договору).

У пункті 6.2. договору сторони підтверджують, що при виконанні даного договору повірений вчиняє діє виключно від імені Довірителя, у зв`язку з чим Повіреним не здійснюється господарська діяльність щодо надання платних послуг із паркування транспортних засобів на об`єкті.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 11.05.2018 між сторонами був укладений договір доручення, на підставі якого у довірителя та повіреного виникли взаємні цивільні права та обов`язки.

За приписами ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона - повірений зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони - довірителя певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Відповідно до ст. 1008 Цивільного кодексу України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:

1) відмови довірителя або повіреного від договору;

2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

3) смерті довірителя або повіреного.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

Позивач зазначає, що відповідачем всупереч умовам встановлених у п. 1.1.1. договору не було облаштовано майданчик для платного паркування транспортних засобів, а саме не встановлено паркувальних автоматів.

Позивач листом-повідомленням № 061/122-374/02 від 08.07.2019 повідомив відповідача про дострокове розірвання договору доручення від 11.05.2018, у зв`язку з виявленням порушення умов договору та вимог чинного законодавства щодо облаштування майданчика для платного паркування транспортних засобів на території Лікарні, та про необхідність повернення на підставі п. 2.1.5. договору виданої довіреності до 09.08.2019.

У відповідь на вищевказаний лист-повідомлення відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для дострокового розірвання договору, оскільки доводи позивача щодо злісного неодноразового невиконання повіреним умов договору є надуманими та безпідставними, не підтвердженні жодним належним доказом.

Судом встановлено, що відповідачем жодних доказів в підтвердження виконання ним умов договору та облаштування майданчика для платного паркування транспортних засобів Лікарні не надано.

Частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається зі змісту п. 2.4.3. договору довіритель має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у разі злісного неодноразового невиконання повіреним умов договору письмово повідомивши про це повіреного за один календарний місяць до дати розірвання.

Відповідно до п. 1. ч.1, ч.ч. 2,3 ст. 1008 Цивільного кодексу України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: відмови довірителя або повіреного від договору.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

Судом встановлено, що право позивача (довірителя) на розірвання договору доручення в односторонньому порядку прямо передбачене п. 1. ч.1, ч.ч. 2,3 ст. 1008 Цивільного кодексу України , так і умовами п. 2.4.3 договору доручення.

При цьому, підставою для виникнення у позивача цього права є невиконання відповідачем своїх зобов`язань за цим договором, а реалізація цього права полягає у надісланні відповідної заяви про розірвання договору повіреному за один календарний місяць до дати розірвання.

Позивачем було неодноразово виявлено порушення умов договору зі сторони ФОП Сехніашвілі К.Т., що підтверджується актами від 05.04.2019, 08.05.2019, та 07.06.2019 про результати перевірок виконання умов договору доручення від 11.05.2018, які свідчать про виникнення у позивача (довірителя) права на розірвання договору доручення від 11.05.2018 в односторонньому порядку відповідно до пункту 2.4.3. договору та п. 1. ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 1008 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивач реалізував своє право на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом надсилання на адресу відповідача листа-повідомлення № 061/122-374/02 від 08.07.2019, в якому заявив про одностороннє розірвання договору доручення від 11.05.2018 та необхідність повернення на підставі п. 2.1.5 договору довіреності, яка була видана на підставі вказаного договору. Зазначений лист був отриманий відповідачем 25.07.2019, що підтверджується відміткою на вказаному листі та не заперечується відповідачем у наданій відповіді за вих. № 23/08/19-01 від 23.08.2019.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладений між сторонами договір доручення від 11.05.2018 є розірваним достроково у односторонньому порядку з 27.08.2019 (через 30 днів після отримання відповідачем листа-повідомлення), у зв`язку з відмовою від нього довірителя.

За приписами ч.ч. 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі розірвання договору зобов`язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на встановлені обставини дострокового розірвання договору в односторонньому порядку з 27.08.2019, зобов`язання сторін за зазначеним договором припинились з 27.08.2019.

Враховуючі вірно встановлені обставини щодо розірвання договору доручення від 11.05.2018 в односторонньому порядку з 27.08.2019, суд першої інстанції з урахуванням дати звернення позивача з позовом до суду 05.09.2019 дійшов вірного висновку про відсутність спору між сторонами у справі щодо розірвання вказаного договору, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Вищенаведене спростовує доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для розірвання договору доручення від 11.05.2018 на підставі п. 2.4.3. договору та/або підстав вважати його припиненим з дати визначеної в судовому рішенні.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання повернути довіреність, яка була видана на підставі договору доручення від 11.05.2018 та строк якої не закінчився, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1006 Цивільного кодексу України після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення.

Пунктом 2.1.5. договору сторони передбачили, що у разі припинення дії цього договору повірений зобов`язаний повернути довірителю видану довіреність, строк якої не закінчився та передати довірителю все одержане у зв`язку з виконанням доручення за виключенням винагороди, розмір якої визначено відповідно до цього договору.

Оскільки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір доручення від 11.05.2018 розірваний в односторонньому порядку з 27.08.2019, то з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 1006 Цивільного кодексу України та приписів п. 2.1.5. договору правильним та обґрунтованим є задоволення позовних вимог щодо повернення позивачу довіреності №б/н від 11.05.2018, виданої Дитячою клінічною лікарнею №3 Солом`янського району м. Києва на ім`я Фізичної особи-підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича на підставі договору доручення від 11.05.2018.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про повернення довіреності позивачу (довірителю) за договором доручення розірваним довірителем в односторонньому порядку з 27.08.2019.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/12149/19 слід залишити без змін, як прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сехніашвілі Коби Тенгізовича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/12149/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Фізичну особу - підприємця Сехніашвілі Кобу Тенгізовича.

3. Матеріали справи № 910/12149/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.02.2020.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова