Рішення

від 03.12.2019 по справі 922/2161/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2161/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Велкор", м.Харків, про стягнення 1012734,25 грн, за участю представників:

прокуратури - Алекаєва Ю.В. (посвідчення прокурора № 042342 від 09.03.2016);

позивача - не з`явився;

відповідача - Савві Л.Є. (довіреність б/н від 01.08.2019);

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 10.07.2019 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Велкор", м.Харків, про стягнення грошових коштів у розмірі 1012734,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач користуючись земельною ділянкою під належним йому нерухомим майном за адресою: вул. Новгородська, 11 в м. Харкові, належним чином не оформив речові права щодо спірної ділянки та за період з 01.07.2016 по 30.04.2019 не сплачував за користування вказаною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 02.08.2019, відповідач проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись, зокрема, на неправомірність подання прокурором позову в інтересах держави; неподання прокурором належних та допустимих доказів в обґрунтування неналежного виконання Харківською міською радою своїх повноважень. У зв`язку з відсутністю в даному випадку у прокурора законних підстав для представництва інтересів держави, а відтак, заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Щодо суті спору, відповідач зазначив у відзиві, що земельна ділянка площею 0,0871 га не існує, а саме не сформована, їй не присвоєно кадастровий номер. За кадастровим номером, на який посилається прокурор, зареєстрована інша земельна ділянка з іншою площею. Відповідач також вважає необґрунтованим розрахунок орендної плати, оскільки прокурором не надано витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі. Крім того, відповідач вважає топографічний план та акт обстеження земельної ділянки, надані прокурором, недопустимими доказами на підтвердження займаної відповідачем площі земельної ділянки, оскільки чинним законодавством не передбачено формування земельних ділянок на підставі таких документів, які не є документацією з землеустрою.

12.08.2019 Харківською місцевою прокуратурою № 1 було надано до суду відповідь на відзив відповідача, в якій прокурор вважає позицію відповідача необґрунтованою. Зокрема, прокурор вказує, що відповідач використовує земельну ділянку саме площею 0,0871 га без виникнення права власності (користування) та без плати за землю в передбаченому законодавством розмірі, що є порушенням вимог земельного законодавства України. Враховуючи, що технічна документація на спірну земельну ділянку не розроблена, а між позивачем та відповідачем склались позадоговірні, кондикційні правовідносини, розрахунки безпідставно збереженого відповідачем майна зроблені Харківською міською радою не для укладення з ТОВ "Компанія "Велкор" угоди щодо земельної ділянки, а застосовуються в якості цивільного елементу та як доказу обґрунтування ціни позову. Прокурор вважає, що для розрахунку розміру безпідставно збереженого відповідачем майна - грошових коштів за використання земельної ділянки комунальної власності - та вирішення справи по суті не потрібен Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Акт обстеження земельної ділянки та відповідний розрахунок здійснені уповноваженим органом, не оскаржені відповідачем та є належним доказом. У відповіді на відзив прокурор також надав додаткові обґрунтування представництва прокуратурою інтересів держави у даній справі

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2019 провадження у справі № 922/2161/19 було поновлено на тій підставі, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області, ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12.07.2017 та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 14.09.2017 скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

21.10.2019 відповідачем було подано до суду заяву про застосування до позову Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 позовної давності, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначив, що прокурором подано позов про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 1012734,25 грн за період з 01.05.2016 по 30.04.2019. Оскільки позов подано до суду 10.07.2019, відповідач вважає, що ним пропущено строк позовної давності щодо позовних вимог за період з 01.05.2016 по 10.07.2016.

У додаткових поясненнях на позовну заяву, які були надані до суду 21.10.2019, відповідач наполягав на відсутності у прокурора законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для залишення позову без розгляду. Станом на даний час зусиллями відповідача сформована земельна ділянка площею 0,1500 га по вул. Новгородська, 11 з метою її отримання в оренду. При цьому, відповідач зазначив, що земельна ділянка під нежитловою будівлею літ. "А-5" має іншу площу ніж 0,0871 га, як вказує прокурор. Ані Харківська міська рада, ані прокурор не мають повноважень по проведенню нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, такі повноваження надані Держгеокадастру України (Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області). Внесення таких відомостей про земельну ділянку, як нормативна грошова оцінка, до Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2019, занесеною до протоколу судового засідання, строк підготовчого провадження у справі № 922/2161/19 було продовжено на 30 днів - до 08.12.2019.

11.11.2019 прокурор надав до суду письмові заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності, в яких просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності.

20.11.2019 до суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача на заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності. У поясненнях відповідач, додатково до попередніх пояснень, зокрема, зазначив, що в матеріалах справи відсутній розрахунок суми позовних вимог - 1012734,25 грн. Прокурором надано розрахунки на загальну суму 1210112,72 грн. Ці розрахунки не містять підписів та ні чим не підтверджені. Крім того, в розрахунку безпідставно збережених коштів необґрунтовано застосовано коефіцієнт Км3 - 1,50. У додаткових поясненнях відповідач наполягає на застосуванні позовної давності до вимог в частині, що стосується періоду з 01.07.2016 по 09.07.2016.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/2161/19 закрито; розгляд справи по суті призначено на 03.12.2019.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.12.2019, представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився; про причину неявки суд не повідомив; доказів отримання позивачем копії ухвали-повідомлення від 21.11.2019 на час даного судового засідання до суду не надійшло.

Представник відповідача проти позову заперечувала повністю, просила застосувати позовну давність до частини позовних вимог, які стосуються періоду з 01.07.2016 по 09.07.2016, включно, та відмовити у задоволенні позову.

У даному судовому засіданні судом було розглянуто клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх. № 18638 від 02.08.2019) та прийнято рішення про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Матеріали справи свідчать, що орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада, не зважаючи на виявлення порушень інтересів територіальної громади м. Харкова, а саме факту несплати ТОВ "Компанія "Велкор" плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, не вжив відповідних заходів у судовому порядку та не здійснив захист інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста, та, як наслідок, й інтересів держави в цілому.

Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку - місцевої громади) й землекористувача , повернення недоотриманих коштів до бюджету, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин , забезпечення надходження платежів по орендній платі в місцевий бюджет в законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового регулювання, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

При цьому, сам факт незвернення до суду міської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо стягнення значної сумми коштів до бюджету, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади м. Харкова та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 по справі № 903/129/18.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, суд дійшов висновку, що неявка представника позивача у судове засідання не перешкоджатиме розгляду справи по суті, в зв`язку з чим визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього, згідно ст. 202 ГПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачу у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Велкор" на підставі свідоцтва про право власності серія та номер 36502966, виданого 20.04.2015 Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області, належить нежитлова будівля літ. "А-5", загальною площею 4414,8 кв.м., розташована по вул. Новгородська, 11 в м.Харкові.

Пунктом 5 додатку 1 до рішення Харківської міської ради № 1132/18 від 20.06.2018 ТОВ "Компанія "Велкор" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею, орієнтовно, 0,15 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-5" (адміністративний корпус) по вул. Новгородській, 11 в м. Харкові.

Згідно з відомостями з публічної кадастрової карти України, нежитлова будівля літ. "А-5" розташовується на сформованій земельній ділянці загальною площею 0,15 га по вул. Новгородська, 11 в м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:07:028:0045.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на час звернення з даним позовом до суду, речові права на зазначену земельну ділянку під вказаною нежитловою будівлею літ. "А-5" по вул. Новгородська, 11 в м. Харкові за ТОВ "Компанія "Велкор" не зареєстровано.

Тобто, як вказує прокурор, ТОВ "Компанія "Велкор" з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю літ. "А-5" користується земельною ділянкою під вказаною нежитловою будівлею по вул. Новгородська, 11 в м. Харкові з порушенням вимог земельного законодавства, а саме без оформлення речових прав на вказану земельну ділянку та без сплати плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Марковим А.Ю. в порядку та на підставі ст. 189 ЗК України здійснені заходи самоврядного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Новгородська, 11 у м. Харкові.

Вивченням наявних документальних матеріалів та інформації виконавчих органів Харківської міської ради головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на нежитлову будівлю літ. "А-5" загальною площею 4414,8 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ "Компанія "Велкор" на підставі свідоцтва про право власності серія та номер 36502966, виданого 20.04.2015 Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку під вказаною нежитловою будівлею літ. "А-5" по вул. Новгородська, 11 з моменту набуття права власності на будівлю належним чином не оформлені.

Прокурор вказує, що проведеним на місцевості оглядом встановлено та зафіксовано в акті обстеження земельної ділянки від 23.05.2019, що земельна ділянка по вул. АДРЕСА_1 м.Харкові використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-5". Земельна ділянка, на якій знаходиться вищезазначена будівля, не огороджена. Межі земельної ділянки, яка використовується ТОВ "Компанія "Велкор" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-5", визначені відповідно до зовнішніх меж вказаної будівлі Харківською регіональною філією ДГІ "Центр державного земельного кадастру" Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Так, співробітниками філії складено план зйомки земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, 11, який листом за № 207/409 від 23.04.2019 надано до місцевої прокуратури, та зафіксовано, що площа земельної ділянки під нежитловою будівлею літ. "А-5" становить 0,0871 га. Під час обстеження земельної ділянки здійснено фотозйомку нежитлової будівлі літ. "А-5".

Тобто, вказану земельну ділянку площею 0,0871 ТОВ "Компанія "Велкор" використовує без виникнення права власності (користування) та без сплати плати за землю в передбаченому законодавством розмірі, що є порушенням вимог земельного законодавства України.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради листом за № 7536/0/226-19 від 27.05.2019 до місцевої прокуратури надано копії розрахунків безпідставно збережених коштів ТОВ "Компанія "Велкор" за користування земельною ділянкою під нежитловою будівлею літ. "А-5", загальною площею 4414,8 кв.м., по вул. Новгородська, 11 в м. Харкові з порушенням вимог земельного законодавства, а саме розрахунки безпідставно збережених коштів у загальній сумі 1210112,72 грн за період з 01.05.2016 по 30.04.2019.

Водночас, листом за № 17854/9/20-40-12-03-18 від 06.06.2019 Головне управління ДФС в Харківській області повідомило місцеву прокуратуру про те, що ТОВ "Компанія "Велкор" (код ЄДРПОУ 39453167) є платником земельного податку за земельні ділянки, розташовані в Шевченківському районі м. Харкова. Загальна сума сплаченого ТОВ "Компанія "Велкор" земельного податку за користування земельною ділянкою складає 133147,45 грн за період з 01.05.2016 по 30.04.2019.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради, в 2016 році розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 32115,51 грн (який складається з нормативної грошової оцінки - 4817327 грн, ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%). Тобто, за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 ТОВ "Компанія "Велкор" мало сплатити до бюджету 192693,06 грн. Проте, ТОВ "Компанія "Велкор" сплачено лише 19508,37 грн. Отже, за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 відповідачем не сплачено до бюджету 173184,69 грн (192693,06 грн - 19508, 37 грн = 173184,69 грн).

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради, за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 34042,45 грн (який складається з нормативної грошової оцінки - 5106368 грн, ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%). Тобто, за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 ТОВ "Компанія "Велкор" мало сплатити до бюджету 408509,44 грн. Проте, ТОВ "Компанія "Велкор" сплачено лише 40090,69 грн. Отже, за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 відповідачем не сплачено до бюджету 368418,75 грн (408509,44 грн - 40090,69 грн = 368418,75 грн).

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради, за період з 01.01.2018 по 30.04.2019 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 34042,45 грн (який складається з нормативної грошової оцінки - 5106368 грн, ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%). Тобто, за період з 01.01.2018 по 30.04.2019 ТОВ "Компанія "Велкор" мало би сплатити до бюджету 544679,20 грн. Проте, ТОВ "Компанія "Велкор" сплачено лише 73548,39 грн. Отже, за період з 01.01.2018 по 30.04.2019 відповідачем не сплачено до бюджету 471130,81 грн (544679,20 грн - 73548, 39 грн = 471130,81 грн).

Таким чином, як вказує прокурор, всього за період з 01.07.2016 по 30.04.2019 ТОВ "Компанія "Велкор" мало сплатити до бюджету плату в розмірі 1012734,25 грн.

Прокурор вважає, що внаслідок неотримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, у зв`язку з чим прокурором подано позов в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з ТОВ "Компанія "Велкор" коштів у розмірі 1012734,25 грн, як безпідставно збережених.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Предметом позову в цій справі є стягнення на підставі статей 1212, 1214 ЦК України з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої ним орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

За змістом статей 74, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Нормами статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Враховуючи вищевказані законодавчі приписи, предметом доказування у даному спорі є, зокрема, обставини щодо земельної ділянки, площі, меж та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку перейшло до набувача будівлі.

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частинами 1-4 статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі", об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

Таким чином, для вирішення даного спору, слід встановити, чи є земельна ділянка, площею 0,0871 га по вул. Новгородській, 11 у м. Харкові, безпідставне використання якої є підставою даного позову, сформованим об`єктом цивільних прав, за користування яким позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням за № 91132/18 від 20.06.2018 20 сесії 7 скликання Харківської міської ради відповідачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки комунальної власності площею, орієнтовно 0,1500 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-5" (адміністративний корпус) по вул.Новгородська, 11 (Шевченківській район). Після виконання відповідачем усіх необхідних дій, з метою виконання зазначеного рішення (розроблення, узгодження та реєстрації проекту землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки комунальної власності площею, орієнтовно 0,1500 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-5" (адміністративний корпус) по вул.Новгородська, 11, отримання кадастрового номера на зазначену земельну ділянку, отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, організації виходу спеціалістів відділу земельних відносин виконкому Харківської міської ради з метою складання акту обстеження, отримання розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі якого отримання оформленого розрахунку розміру орендної плати) відповідачем був наданий через ЦНАП пакет документів для затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд для надання ТОВ "Компанія "Велкор" в оренду строком на 5 років земельної ділянки комунальної власності площею 0,1500 га (кадастровий номер 6310136300:07:028:0045) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-5" (адміністративний корпус) по вул. Новгородська, 11 (Шевченківській район).

Рішенням № 1613/19 від 19.06.2019 27 сесії 7 скликання Харківська міська рада надала вищезазначену земельну ділянку в оренду відповідачу. На цей час договір оренди зазначеної земельної ділянки підписаний зі сторони відповідача та зі сторони Харківського міського голови, здійснена його державна реєстрація, здійснюється оплата орендної плати.

Проте, предметом дослідження у даній справі є земельна ділянка площею 0,0871 га, по вул. Новгородській 11 у м.Харкові, відносно якої прокурор подав позовну заяву.

При цьому, докази, які б свідчили про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, площею 0,0871 га, по вул. Новгородській 11 у м.Харков, а також реєстрації такої земельної ділянки у період з 01.07.2016 по 30.04.2019 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позивач не довів належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами факту формування як об`єкту цивільних прав у період з 01.08.2015 по 31.12.2017 саме спірної земельної ділянки площею 0,0871 га.

Посилання прокурора в позовній заяві на визначення меж земельної ділянки на підставі акту обстеження від 23.05.2019 в рамках заходів самоврядного контролю, на думку суду, не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки відповідно до п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, (далі - Інструкція № 376), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, ані вказаною Інструкцією № 376, ані нормами Земельного кодексу України не передбачено процедури визначення площі земельної ділянок згідно з актами обстеження земельної ділянки за відсутності технічної документації із землеустрою.

Так, зокрема, відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Тобто у даній нормі зазначається лише про наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями самоврядного контролю за використанням та охороною земель, тоді як жодних положень щодо визначення в рамках такого самоврядного контролю площі земельної ділянки згідно з актами обстеження земельної ділянки за відсутності технічної документації із землеустрою вказана норма не містить.

Отже, суд дійшов висновку про те, що акт обстеження від 23.05.2019 не є належними та допустимим доказом, який підтверджує розмір площі земельної ділянки, яку використовував відповідач у спірний період та її формування як об`єкта цивільних прав.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Суд зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктом 1.1 Порядку впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, цей Порядок регламентує процедуру надання підприємствам, установам та організаціям міста, фізичним особам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення земельного податку, орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та здійснення цивільних цивільно-правових угод із земельними ділянками та оплати за договором суперфіцію.

Відповідно до п. 2.2. Порядку, управління Держземагентства у м. Харкові надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством. Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, витяг з нормативно-грошової оцінки позивачем, в порушення ст. 74 ГПК України, суду не надано, оскільки з 01.07.2016 по 30.04.2019, земельна ділянка за адресою: м.Харків, вул. Новгородська, 11, площею 0,0871 га не була сформована як об`єкт права оренди.

Отже ненадання прукурором та позивачем суду витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки свідчить про недоведення останнім належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами суми безпідставного збагачення відповідача у вигляді несплаченої орендної плати.

Посилання відповідача на безпідставне затосування у наданих позивачем розрахунках коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, а також невірне застосування коефіцієнту Км3, на думку суду, не може братися до уваги, оскільки застосування відповідних коефіцієнтів має визначатись не позивачем самостійно, а лише на підставі відповідного витягу із нормативно-грошової оцінки землі, встановленого відповідним підрозділом Держгеокадстру, який в матеріалах справи як належний та допустимий доказ відсутній.

Приймаючи до уваги, що земельна ділянка за безпідставне користування якою прокурор просить стягнути з відповідача кошти у розмірі орендної плати в період з 01.07.2016 по 30.04.2019 не була сформована як об`єкт права оренди, враховуючи, що прокурором та позивачем не надано витягу з нормативно-грошової оцінки, який відповідно до чинного законодавства є належним та допустимим доказом щодо визначення розміру орендної плати, з огляду, що прокурором в установленому ГПК України порядку не доведено обставин щодо користування відповідачем земельною ділянкою саме площею 0,0871 га за адресою: м.Харків, вул. Новгородська, 11, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 є не обґрунтованими у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши заяву відповідача про застосування спливу строків позовної давності до вимог що стосуються періоду користування земельною ділянкою з 01.07.2016 по 09.07.2016, включно, суд зазначає наступне.

Згідно ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про недоведеність заявлених прокурором позовних вимог, а тим самим встановивши відсутність порушеного права, на захист якого спрямовано даний позов, заява відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору, у зв`язку з відмовою у позові, суд покладає на прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, ст. 79-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Велкор" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 50; код ЄДРПОУ: 39453167) про стягнення 1012734,25 грн - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "12" грудня 2019 р.

Суддя Н.М. Кухар