Ухвала

від 16.12.2019 по справі 910/10366/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/10366/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Кабінету Міністрів України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 (головуючий суддя Гудак А.В., судді Сіверін В.І., Олексюк Г.Є.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2019 (суддя Сікорська Н.А.) у справі № 910/10366/17

за позовом Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі: 1) Кабінету Міністрів України, 2) Міністерства оборони України

до 1) Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області, 2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, 3) Відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бердичівської районної державної адміністрації,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганська СЕС"; 2) ОСОБА_1 ; 3) ОСОБА_2 , 4) Семенівської сільської ради Бердичівського району; 5) ОСОБА_3 ; 6) Служби автомобільних доріг у Житомирській області; 7) ОСОБА_4 , 8) ОСОБА_5 ; 9) ОСОБА_6 ,

про часткове визнання недійсним розпорядження, скасування записів про реєстрацію права власності, зобов`язання зареєструвати право власності та користування на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 Кабінет Міністрів України надіслав безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2019 у справі № 910/10366/17.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статтям 288, 290, 291 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

На другому аркуші касаційної скарги скаржником зазначено, що копію судового рішення апеляційної інстанції, яке оскаржується, отримано Міністерством юстиції України 04.11.2019, у зв`язку з чим, скаржник відповідно до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України просить суд поновити строк на касаційне оскарження.

При цьому, на тринадцятому аркуші касаційної скарги зазначено, що оскільки повний текст оскаржуваної постанови виготовлено 25.10.2019, то строк на касаційне оскарження не минув.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019, повний текст якої складений - 25.10.2019, останній день оскарження за приписами частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України припадає на 14.11.2019 , натомість касаційну скаргу скаржником надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 25.11.2019 , що підтверджується штампом поштового відділення на поштовому конверті.

Отже, касаційна скарга Кабінету Міністрів України подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

Розглянувши заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження , колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Скаржником в порушення вимог пункту 1 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що у суді касаційної інстанції немає матеріалів справи № 910/10366/17, оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а питання про їх витребування вирішуватиметься судом у разі відкриття касаційного провадження у цій справі.

Отже, наразі суд позбавлений можливості перевірити доводи скаржника щодо дати отримання копії оскарженої постанови.

У зв`язку з відсутністю у суду касаційної інстанції матеріалів справи № 910/10366/17, враховуючи ненадання скаржником доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови, колегія суддів визнає наведені підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме, для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів (копія конверта, довідка органу зв`язку, копія повідомлення про вручення тощо ).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Крім того, статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу , її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності.

Приписами частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи , а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи .

За змістом статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу . Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Отже, виходячи з наведених приписів процесуального законодавства, в тексті касаційної скарги повинно бути зазначено найменування особи, яка подає касаційну скаргу, тобто сторону судового процесу .

Згідно з частинами 1, 2 статті 37 Закону Україна "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України може бути позивачем та відповідачем у судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення його повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; Інтереси Кабінету Міністрів України у судах представляє Міністерство юстиції України, якщо інше не передбачено законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Приписами частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Водночас, в тексті касаційної скарги, особа, яка подає касаційну скаргу зазначено, представник Кабінету Міністрів України Нечипоренко І.П. , яка діє на підставі довіреності Міністерства юстиції України від 23.09.2019 № 7874/9.1.4/22-1.

При цьому, Кабінет Міністрів України зазначено, як окремого учасника справи - позивача у справі.

За таких обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в тексті касаційної скарги невірно визначено особу, тобто учасника справи, який подає касаційну скаргу, адже в даному випадку представник Кабінету Міністрів України Нечипоренко І.П. не є стороною справи в розумінні приписів статті 45 Господарського процесуального кодексу України, оскільки виходячи з приписів частини 2 статті 37 Закону Україна "Про Кабінет Міністрів України" та частини 1 статті 61 Господарського процесуального кодексу України ОСОБА_7 , як представник Міністерства юстиції України, має лише повноваження на ведення справи в суді від імені Кабінету Міністрів України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що скаржником в тексті касаційної скарги в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України також не зазначено ідентифікаційний код Кабінету Міністрів України в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Крім цього, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Скаржником в порушення вимог пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі не зазначено всіх учасників справи, а саме відомостей щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Щодо інших недоліків касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що також підтверджується переліком додатків до касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- код банку отримувача (МФО): 899998;

- рахунок отримувача: UA678999980000031219207026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

- символ звітності банку - 207.

Окрім цього, положенням статті 291 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Згідно положень статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів надіслання копії касаційної скарги з додатками третім особам у справі, а саме: 1) Квартирно-експлуатаційному відділу міста Житомир; 2) Товариству з обмеженою відповідальністю "Ганська СЕС"; 3) ОСОБА_1 ; 4) ОСОБА_8 ; 5) Семенівській сільській раді Бердичівського району; 6) ОСОБА_3 ; 7) Служби автомобільних доріг у Житомирській області; 8) ОСОБА_4 , 9) ОСОБА_5 ; 10) ОСОБА_6 .

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Не направлення скаржником копії касаційної скарги іншому учаснику судового процесу, позбавляє останнього, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.

З огляду на викладене, скаржнику слід надіслати третім особам у справі копію касаційної скарги і доданих до неї документів на належні адреси і надати суду докази такого надсилання.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Підсумовуючи вище викладені недоліки касаційної скарги, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до суду касаційної інстанції:

- уточнену касаційну скаргу з вірним зазначенням особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України разом з відомостями всіх інших учасників судового процесу, в тому числі третіх осіб у даній справі.

- клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів, що підтверджуються дату отримання копії оскарженої постанови суду апеляційної інстанції (копія конверта, довідка органу зв`язку, копія повідомлення про вручення тощо );

- документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі;

- докази надіслання копії касаційної скарги № 2.4/14/2019/21970 від 25.11.2019 третім особам у даній справі та докази надіслання уточненої касаційної скарги всім іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 . Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Кабінету Міністрів України про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2019 у справі № 910/10366/17 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.

4 . Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.