Постанова

від 28.11.2019 по справі 201/5938/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5571/19 Справа № 201/5938/18 Головуючий у першій інстанції: Антонюк О. А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Догоновій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційним скаргам ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Дмитро Валентинович, ОСОБА_2 , Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2008 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 5000,00 грн. на кожну дитину, починаючи з 01 липня 2008 року. 29 жовтня 2008 року на підставі вказаного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист №2-2301/2008 та ВДВС Солом`янського району м. Києва було відкрито виконавче провадження. У 2011 році розмір аліментів було зменшено судовим рішенням та присуджено до стягнення з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей у розмірі по 500,0 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 27 січня 2011 року і до досягнення ними повноліття. 01 грудня 2011 року на підставі вказаного рішення суду позивачу було видано виконавчий лист № 2-5134, на підставі якого ВДВС Солом`янського району м. Києва було відкрито відповідне виконавче провадження, яке на сьогодні є виконаним та закритим з наступних підстав: досягнення ОСОБА_2 повноліття, набрання законної сили постановою апеляційного суду м. Києва від 05 березня 2015 року по справі №760/6680/14-ц, якою встановлено аліменти у розмірі 1000,00 гривень щомісячно на ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття та видано виконавчий лист №760/6680/14-ц від 25 березня 2015 року. 26 березня 2015 року за вищезазначеним виконавчим листом ВДВС Солом`янського району м. Києва було відкрито виконавче провадження №470261116, за яким сплата аліментів здійснюється належним чином та в строк, і за яким відсутня заборгованість. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року (справа №760/25148/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ВДВС) було визначено заборгованість ОСОБА_3 по аліментам по виконавчому листу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська № 2-2301/2008 від 29 жовтня 2008 року, який знаходився на виконанні у ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві, у розмірі 236997,10 грн. Заборгованість за вищезазначеним виконавчим листом виникла за період 2008 - 2011 років та була зумовлена настанням світової фінансової кризи, значним спадом обсягів роботи, зменшенням розміру отримуваних позивачем доходів від його індивідуальної адвокатської діяльності, суттєвим погіршенням його матеріального стану, а також у зв`язку з тим, що позивач був єдиним утримувачем ще двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, у позивача вже були у наявності кредитні зобов`язання по договору іпотеки квартири, придбаної у кредит строком на 20 років, тобто до 2026 року включно. У позивача не було будь-якого наміру щодо ухилення від сплати аліментів, а сплату їх він здійснював частково та у не повному обсязі, що і призвело до накопичення заборгованості. Відсутність наміру в його діях підтверджується низкою постанов слідчих органів про відмову в порушенні проти нього, позивача, кримінальних справ за ст. 164 КК України (ухилення від сплати аліментів). Крім того, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було стягнуто з позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 50000,00 гривень та 26 березня 2013 року видано відповідний виконавчий лист № 2-410/5923/12, який також перебував на виконанні у ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві. У грудні 2017 року відповідачем ОСОБА_1 було відізвано з ВДВС Солом`янського району м. Києва виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-2301/2008 від 29 жовтня 2008 року та виконавчий лист Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області №2-410/5923/12 від 26 березня 2013 року, які було передано на виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Ляпіну Дмитру Валентиновичу. 04 травня 2018 року по виконавчому провадженню №55332676 від 07 грудня 2017 року стягнення було припинено, у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , постановою від 03 травня 2018 року. На вимогу приватного виконавця з заробітної плати, яку отримує позивач, займаючи посаду Голови (Керуючого партнера) Адвокатського об`єднання Монітум , вже здійснюються відрахування на погашення заборгованості по ВП №55332676 у розмірі 25 відсотків щомісячної заробітної плати - щомісячно та по ВП № 55333583 у розмірі 25 відсотків щомісячної заробітної плати - щомісячно. Загальна сума відрахувань із заробітної плати становить 1690,50 гривень щомісячно. Станом на 19 березня 2018 року, відповідно до довідки приватного виконавця Ляпіна Д.В., розмір заборгованості за виконавчим листом №2-2301/2008 від 29 жовтня 2008 року становить 233616,26 гривень, виконавчим листом №2-410/5923/12 від 26 березня 2013 року становить 50000,00 гривень. У зв`язку зі смертю рідного брата позивача - ОСОБА_7 - у 1997 році у дорожньо-транспортний пригоді, позивач є єдиним утримувачем батьків похилого віку, які не працюють - батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9, та матері ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10. Крім того, у 1997 році, внаслідок травми хребта, ОСОБА_3 було прооперовано у державній установі Інститут нейрохірургії ім. Академіка А.П. Рамаданова НАМІ України з метою видалення хребців центрально-поясничного відділення. З 2013 року, внаслідок різкого погіршення стану здоров`я, позивач змушений був перебувати під постійним наглядом нейрохірурга з діагнозом стійкий хронічний больовий синдром хребта з порушенням функцій ходьби. За клінічними показами даний медичний діагноз відноситься до другої категорій групи інвалідності та потребує постійного нагляду невропатолога та постійного реабілітаційного лікування. У зв`язком з наявною тяжкою хворобою він, позивач, вимушений постійно працювати у режимі обмеженого трудового дня. Тому позивач просив звільнити його від сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом №2-2301/2008 від 29.10.2008року, виданим Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, у розмірі 233616,26 грн. та визнати вказаний виконавчий лист №2-2301/2008 від 29.10.2008 року таким, що не підлягає виконанню; звільнити ОСОБА_3 від сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментами за виконавчим листом №2-410/5923/12 від 26.03.2013 року по виконавчому провадженню №55333583 від 19.12.2017 року, що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Ляпіна Д.В., у розмірі 50000,00 грн. та визнати вказаний виконавчий лист №2-410/5923/12 від 26.03.2013 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2019 року провадження у цивільній справі в частині позовних вимог про звільнення позивача від сплати неустойки (пені) по сплаті аліментів за виконавчим листом №2-410/5923/12 від 26 березня 2013 року у розмірі 50000,00 грн. та визнання вказаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - закрито (а.с. 70 т.3).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2019 року позов задоволено частково, вирішено звільнити ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом №2-2301/2008 від 29 жовтня 2008 року, виданим Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, в розмірі 233616,26 грн.; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог (а.с. 105-111 т.3).

Із апеляційною скаргою на вказане вище рішення звернулась також ОСОБА_2 , в особі свого представника ОСОБА_1 та, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог (а.с. 124-130 т.3).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скаргі заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 серпня 1995 року, який рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2005 року був розірваний (а.с. 145-146 т.1).

Сторони мають дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 145-146, 221 т.1).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2008 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_4 і дочки ОСОБА_2 в розмірі по 5000,00 грн., на кожного, до досягнення ними повноліття.

Крім того, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2010 року у цивільній справі №2- 5134/2010 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів задоволено, вирішено змінити шляхом зменшення розміру, стягуваних з ОСОБА_3 , згідно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2008 року, аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно по 5000 гривень на кожну дитину до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи стягнення з 01 липня 2008 року. Встановлено розмір стягування з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно по 500,00 гривень на кожну дитину до досягнення повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили. Звільнено ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка склалася за період з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2009 року в сумі 67500,00 грн. (а.с. 145-146 т.1).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2011 року (апеляційне провадження 22ц-3288/2011) зазначене вище рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2010 року №2- 5134/2010 в частині звільнення ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_1 в сумі 67500,00 грн., яка склалася за період з 01 січня по 10 вересня 2009 року, - скасовано; в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звільнення від заборгованості по аліментам відмовлено. В іншій частині рішення залишено без зміни. Судом оглянуто дану цивільну справу, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2011 року не оскаржувалось та набрало законної сили (а.с. 147-148 т.1).

Судом апеляційної інстанції оглянуто цивільну справу №2-8819/2011 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: відділ державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м. Києві, орган опіки та піклування Жовтневого району м. Дніпропетровська, про звільнення платника аліментів від заборгованості, відповідно до матеріалів якої рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено, звільнено ОСОБА_3 від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 220387,10 грн., яка склалася за період з 01 серпня 2008 року по 01 серпня 2011 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 26 вересня 2012 року (справа №6-19517св12) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звільнення платника аліментів від заборгованості у справі №2-8819/2011 залишено без розгляду; ухвала набрала законної сили 02.01.2013 року (а.с. 150-151, 152 т.1).

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року у цивільній справі №2-410/5923/12 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки за прострочення їх сплати задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 50000,00 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 500,00 грн. судового збору у дохід держави. Рішення набрало законної сили 11.03.2013 року (а.с. 90-91 т. 1).

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року у цивільній справі №760/6680/14-ц в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05 березня 2015 року (22-ц/796/3503/2015) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щомісячно у розмірі 1000,00 грн. до досягнення дитиною повноліття (а.с. 182-183 т.1).

Також встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року у цивільній справі №760/25148/14-ц позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, Відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 про визначення суми заборгованості по аліментам задоволено, визначено заборгованість ОСОБА_3 по аліментам на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 01.07.2008 року по виконавчому листу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська №2-2301/2008 від 29.10.2008 року, який знаходиться на виконанні у ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві в розмірі 236887,10 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 114,70 грн. Рішення набрало законної сили 30.05.2016 року (а.с. 139-141 т.1).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. від 07 грудня 2017 року відкрито виконавче провадження №55333583 з примусового виконання виконавчого листа №2-410/5923/12, виданого 26.03.2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 50000,00 грн. (а.с. 114 т.1).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. від 07 грудня 2017 року відкрито виконавче провадження №55332676 з примусового виконання виконавчого листа №2-2301/2008, виданого 29.10.2008 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей щомісячно по 5000,00 грн. на кожну дитину до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи стягнення з 01.07.2008 року (а.с. 115 т.1).

07 грудня 2017 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. об`єднано виконавчі провадження №55332676 та №55333583 у зведене виконавче провадження №55334260 (а.с. 113 т.1).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. від 03 травня 2018 року №55332676 виконавчий лист №2-2301/2008, виданий 29.10.2008 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська повернуто стягувачу, у зв`язку з поданням заяви про повернення виконавчого документу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с. 112 т.1).

Відповідно до листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. від 20.03.2018 року №55334260/503, заборгованість у зведеному виконавчому провадженні №55334260, до якого входять виконавче провадження №55333583 та виконавче провадження №55332676), станом на 20.03.2018 року складає 50000,00 грн. за виконавчим провадженням №55333583 та 233616,26 грн. за виконавчим провадженням №55332676 (а.с. 14 т.1).

Судом встановлено, що 19 липня 2016 року між позивачем та ОСОБА_10 зареєстровано шлюб, що підтверджується копіює свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Центральним відділом державної реєстрації шлюбів ГТУЮ у м. Києві 19.07.2016 року (а.с. 64 т.2). У позивача та ОСОБА_11 народились донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та донька ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження (а.с. 19, 20 т.1).

Також встановлено, що ОСОБА_3 є адвокатом на підставі свідоцтва №1025, виданого 13.09.2001 року Дніпропетровською обласною КДКА та працює в адвокатському об`єднанні "Монітум", що підтверджується, зокрема, витягом з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. 95-96 т.1).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, ОСОБА_3 в період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року отримував доходи у вигляді заробітної плати ТОВ "Альтааріх" на загальну суму 5761,00 грн. та у вигляді заробітної плати АО "Монітум" на загальну суму 63750,00 грн. (а.с. 203 т.3).

Крім того, відповідно до листа ГУ ДФС у Дніпропетровській області №91094/10/04-36-08-05-21 від 06.08.2019 року, ОСОБА_3 перебував на обліку, як фізична особа-підприємець з 19.09.2005 року по 08.02.2018 року на спрощеній системі оподаткування, сплачував єдиний податок для фізичних осіб-підприємців третьої групи в ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві. ГУ ДФС у Дніпропетровській області не має можливості надати суду інформацію про доходи громадянина, отримані ним від зайняття підприємницькою діяльністю (а.с. 201-202 т.3).

Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №55334260/455 від 12.02.2018 року, ОСОБА_3 було здійснено перетинання державного кордону України: з 02.07.2013 року по 11.07.2013 року Бориспіль (маршрут Київ-Ларнака), з 21.03.2014 року по 28.03.2014 року Бориспіль (маршрут Київ-Шарджа), з 13.09.2015 року по 20.09.2015 року Бориспіль (маршрут Київ-Салонікі), з 30.12.2015 року по 05.01.2016 року пункт пропуску Краківець на автомобілі, з 28.05.2016 року по 28.05.2016 року пункт пропуску Сокиряни , з 14.10.2017 року по 17.10.2017 року Бориспіль (маршрут Київ-Відень), з 02.01.2018 року по 07.01.2018 року пункти пропуску Устилуг-Краківець на автомобілі (а.с. 32 т. 2).

Позивач у 2018 році здійснив виїзд за кордон (перетин державного кордону) шість разів, а саме з 02.01.2018 року по 07.01.2018 року в пункті пропуску Устилуг-Краківець на транспортному засобі, з 24.03.2018 року по 31.03.2018 року в пункті пропуску Бориспіль за маршрутом Київ-Шарм Ель Шейх, з 08.06.2018 року по 08.06.2018 року в пункті пропуску Київ (Жуляни) за маршрутом Київ-Мінськ, з 25.07.2018 року по 25.07.2018 року в пункті пропуску Київ (Жуляни) за маршрутом Київ-Мінськ, з 30.08.2018 року по 31.08.2018 року в пункті пропуску Бориспіль за маршрутом Київ-Відень, з 07.09.2018 року по 14.09.2018 року в пункті пропуску Бориспіль за маршрутом Київ-Салонікі, що підтверджується листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №0.184-27921/0/15-19 від 02.08.2019 року (189 т.3).

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до положень ст. 3, 27 Конвенції ООН Про права дитини , яку ратифіковано Постановою ВР №789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 Сімейного Кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Такими обставинами можуть бути, зокрема, майновий чи сімейний стан платника аліментів. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; враховуючи інтереси дітей позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до повноліття яких були стягнуті аліменти за якими утворилась оспорювана заборгованість; приймаючи до уваги, що стягнуті судом з позивача аліменти є власністю вказаних дітей, хоча і були присуджені на користь матері - відповідачки ОСОБА_1 ; встановивши, що позивач є працездатним, працює адвокатом в адвокатському об`єднанні "Монітум", отримував також заробітну плату в ТОВ "Альтааріх"; враховуючи, що позивач не являється інвалідом та не надав доказів формування заборгованості у зв"язку з тяжким захворюванням, - колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено, що заборгованість по аліментам за період з 01.07.2008 року в сумі 233616,26 грн. за виконавчим листом №2-2301/2008, виданим 29.10.2008 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська, виникла у зв`язку з тяжкою хворобою позивача, або іншою обставиною, що має істотне значення.

Так, представлена суду копія консультаційного висновку спеціаліста Державної установи Інститут нейрохірургії ім. Академіка А.П. Ромоданова НАМН України №7704 від 15.03.2018 року про встановлення позивачу діагнозу стійкий хронічний больовий синдром з порушенням функцій ходьби; про проведення у 1997 році хірургічного втручання з метою видалення ОСОБА_3 хребців центрально-поясничного відділу, - не спростовує викладеного вище висновку апеляційного суду, оскільки позивачем не доведено, що заборгованість за аліментами сформувалась саме через хворобу позивача (а.с.27 т.1, 62 т.2). Крім того, позивач не являється інвалідом, є працездатним, працює, активно подорожує, що підтверджується наведеними вище письмовими доказами та особистими поясненнями позивача в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_3 працює адвокатом в "Адвокатському об`єднанні "Монітум" (код ЄДРПОУ 40944928) та є його керівником, а також одним із двох засновників (учасників) юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_3 працював на посаді директора ТОВ "Альтааріх" за сумісництвом в режимі неповної зайнятості та отримував також заробітну плату, що підтверджується довідкою ТОВ "Альтааріх" №28/11 від 12.11.2019 року.

Окрім того, в період, за який сформувалась заборгованість, ОСОБА_3 займався індивідуальною підприємницькою діяльністю консультування з питань комерційної діяльності й керування (знятий з обліку 08.02.2018 року). Отримував доходи у вигляді заробітної плати в ТОВ "Альзір" (припинено 14.12.2018 року) та ТОВ "Арес-1" (припинено 14.06.2019 року), діяльність яких припинена (ліквідовано юридичну особу) після подання позову 04 червня 2018 року у даній справі (а.с. 230231 т.2).

Судом також встановлено, що дружині позивача ОСОБА_10 на праві власності належить автомобіль марки Lexus GS350, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 63 т.2). Вказаним автомобілем користується позивач, що визнано ним в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, а також вбачається з наданих суду фотокарток із соціальної мережі (а.с. 79, 80, 88, 97 т. 2). Автомобіль марки Lexus GS350 є автомобілем бізнес-класу та потребує значних коштів для його утримання і експлуатації, що не оспорюється сторонами.

Надані суду копія кредитного договору №06-06-И/29 від 22.12.2006 року, укладеного між ТОВ Банк "Фінанси та кредит" і ОСОБА_3 (а.с. 193-197 т.3), копія іпотечного договору від 22.12.2006 року, укладеного між ТОВ Банк "Фінанси та кредит" і ОСОБА_3 (а.с. 15-16 т.1), - свідчать про існування у позивача зобов"язань за вказаними цивільно-правовими угодами, однак не є підставою для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам. При укладення вказаних цивільно-правових угод позивач усвідомлював наявність у нього обов"язку щодо утримання своїх дітей до їх повноліття.

Створення ОСОБА_3 нової сім`ї у липні 2016 року, а також народження доньок ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , - не є підставою для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах на користь відповідачки. Колегія приймає до уваги, що позивач скористався своїм правом для звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, які були присуджені до стягнення з нього на утримання неповнолітньої дитини на користь відповідачки. Крім того, обов"язок з утримання доньок ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , має не лише позивач, а також і його дружина ОСОБА_11 .

Позивачем не надано доказів перебування на його утриманні батька ОСОБА_8 , який є пенсіонером та має 2-гу групу інвалідності з 01.04.2007 року, а також матері ОСОБА_9 , яка є пенсіонеркою (а.с. 24 т.1, 59, 60, 58 т.2); позивачем не заперечується факт отримання кожним з його батьків пенсії. Доказів понесених витрат на утримання батьків позивачем суду не надано.

Колегія приходить до висновку, що наведені вище факти, зокрема, наявність у позивача боргових зобов`язань, створення іншої сім`ї, незначні офіційні доходи, - не є обставинами, що мають істотне значення в розумінні ч. 2 ст. 197 Сімейного Кодексу України, не свідчать про наявність підстав для задоволення позову про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

За змістом ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Враховуючи наведені правові норми, встановивши відсутність підстав для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, - колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №2-2301/2008 від 29.10.2008року, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, належним чином фактичні обставини справи не встановив, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування положень ч. 2 ст. 197 Сімейного Кодексу України, що потягло ухвалення незаконного та несправедливого рішення, яке підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні у повному обсязі позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами за виконавчим листом №2-2301/2008, виданим 29.10.2008 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі; приймаючи до уваги ставки судового збору, що діяли на час подання позову та апеляційної скарги, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати на сплату судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 4561,44 грн. (а.с. 117 т.3). Приймаючи до уваги, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2019 року відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору в сумі 4561,44 грн. за подання апеляційної скарги, з позивача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 4561,44 грн. (а.с. 162-163 т.3).

З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2019 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами за виконавчим листом №2-2301/2008, виданим 29.10.2008 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в сумі 4561 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят одна) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір в сумі 4561 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят одна) грн. 44 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді