Ухвала

від 05.12.2019 по справі 461/7913/16-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/7913/16-ц

Провадження № 4-с/461/1/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2019 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., з участю секретаря судового засідання Волошин Ю.П., скаржника ОСОБА_1 , представника скаржника ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи Воробець С.І., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця та начальника Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Головного територіального управління юстиції у Львівській області незаконними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати незаконними дії державного виконавця Левко Л.Р. та начальника Галицького ВДВС у м.Львові Головного територіального управління юстиції у Львівській області Зорени П.І. щодо відновлення виконавчого провадження, зняття арешту та закриття виконавчого провадження №43611837 від 05.08.2016 року. Крім того, просить скасувати постанову про відновлення виконавчого провадження №43611837 від 05.08.2016 року та постанову про закінчення виконавчого провадження №43611837 від 05.08.2016 року, а також, зобов`язати Галицький ВДВС у м.Львові Головного територіального управління юстиції у Львівській області накласти арешт на майно боржника, а саме: на житлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136600:01:007:0004; на автомобіль марки Тойота Ленд Крузер Прадо , кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , згідно ухвали Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2014 року у справі №461/5969/14-ц та ухвали Апеляційного суду Львівської області від 25.09.2014 року.

Вказану скаргу мотивує тим, що, 23.11.2016 року, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №43611837 йому стало відомо, що 05.08.2016 року головним державним виконавцем Левко Л.Р. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження та постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із зняттям арешту з майна боржника, які затверджені начальником Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Головного територіального управління юстиції у Львівській області Зореною П.І. Так, 20.07.2016 року ОСОБА_3 було подано державному виконавцю заяву та ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 13.06.2014 року у справі №461/5969/14-ц, якою задоволено клопотання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2014 року, на підставі яких, державним виконавцем були прийняті вищевказані постанови. Крім того, в порушення вимог ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець не скерувала сторонам копій вказаних постанов, відтак скаржнику не було вчасно відомо про існування таких. На підставі наведеного, вважає, що дії державного виконавця Левко Л.Р. та начальника Галицького ВДВС у м.Львові Зорени П.І. є протиправними, а постанови від 05.08.2016 року є незаконними та таким, що підлягають скасуванню.

Начальником Галицького ВДВС м.Львів Зореною П.І. подано письмові заперечення, в яких вказує, що вважає подану скаргу суперечливою, немотивованою та такою, що не підлягає задоволення за наступних підстав. У Галицькому відділі ДВС м.Львів на виконанні перебувало ВП №43611837 з примусового виконання ухвали суду в справі №461/5969/14-ц, виданої 04.06.2014 року Галицьким районним судом м.Львова про накладення арешту 06.06.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого повадження та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 23.06.2016 року виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. 20.07.2016 року на адресу відділу ДВС поступила заява ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження №43611837, до якої долучено оригінал ухвали у справі №461/5969/14-ц , виданої Галицьким районним судом м.Львова 13.06.2014 року про скасування заходів забезпечення позову по справі №461/5969/14-ц. Вказана ухвала підписана головою Галицького районного суду м.Львова Волоско І.Р., скріплена відбитком гербової печатки суду та зареєстрована в Єдиному реєстрі судових рішень після закінчення терміну для оскарження, 18.08.2014 року. Відтак, державний виконавець, керувався вимогами ст.51 ЗУ Про виконавче провадження , відповідно до яких у разі, якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів забезпечення позову виконавче провадження підлягає відновленню (без винесення постанови про зняття арешту, оскільки арешт знімається постановою про закінчення виконавчого провадження). Враховуючи відновлення виконавчого провадження, ухвала про скасування заходів забезпечення позову, яка пред`являється до виконання лише стягувачем, не має відповідати вимогам виконавчого документа та строк пред`явлення останньої, можливий на весь період до скасування заходів забезпечення позову (ст.18 ЗУ Про виконавче провадження ), оскільки дана ухвала долучається до матеріалів виконавчого провадження, а не заводиться державному виконавцю, як окреме виконавче провадження. 05.08.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження та постанову про закінчення виконавчого провадження. Крім зазначеного, вказує, що державний виконавець не зобов`язаний перевіряти наявність рішень судів вищої інстанції, які повністю чи частково скасовують ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову (ст.ст.11,18 ЗУ Про виконавче провадження . Також, зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала про часткове скасування ухвали від 13.06.2014 року, видана Апеляційним судом Львівської області від 25.09.2014 року у справі №461/5969/14-ц відсутня. Разом з тим, вказує, 13.01.2016 року у справі №461/12463/15-ц Галицьким районним судом м.Львова визнано право власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; на автомобіль марки Тойота Ленд Крузер Прадо , кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Відтак, на момент відновлення оскаржуваного виконавчого провадження та зняття арешту з майна 05.08.2016 року на підставі чинної ухвали Галицького районного суду м.Львова у справі № 461/5969/14-ц, виданої 13.06.2014 року вказане майно вже не належало боржнику ОСОБА_3 . Просить в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Ухвалою судді Галицького районного суду м.Львова Городецької Л.М. від 05.12.2016 року відкрито провадження у справі.

У зв`язку із задоволенням самовідводу судді Городецької Л.М. у вказаній справі відповідно до ухвали суду від 19.07.2019 року, 22.07.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено головуючого суддю Мисько Х.М.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 вимоги скарги підтримали, надавши пояснення аналогічні до викладених у такій та додаткових поясненнях, просили задоволити.

Представник заінтересованої особи - ОСОБА_5 С.І. в судовому засіданні вимоги скарги заперечив. Зокрема, зазначив, що постановою Управління державної виконавчої служби у Львівській області №43611837/П-2 про наслідки перевірки виконавчого провадження №43611837 від 02.02.2017 року дії державного виконавця Галицького ВДВС м.Львів Левко Л.Р. визнано такими, що вчинені у відповідності до вимог ЗУ Про виконавче провадження , а ухвала від 13.06.2014 року, надана ОСОБА_3 державному виконавцю була належним чином засвідчена, відтак, підстав не приймати таку у виконавця не було.

Начальник Галицького ВДВС м.Львів Тетюк Р.М. скерував на адресу суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі державного виконавця, на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України неявка державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини скарги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з ст.55 Конституції України , кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 04.06.2014 року Галицьким районним судом м.Львова (суддя Волоско І.Р.) задоволено заяву ОСОБА_1 і винесено ухвалу у справі №461/5969/14-ц, якою вжито заходів забезпечення позову та накладено арешт на майно ОСОБА_3 , а саме:

- на земельну ділянку кадастровий номер 0723382200:01:005:0001, яка розташована у с. Заозерне, Любомльсього району Волинської області;

- на житлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136600:01:007:0004;

- на автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер Прадо» , д.н.з. НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_1 ;

- на 90% корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 у ТзОВ фірма «Квадрос» ЄДРПОУ 19175434 юридична адреса: м.Львів, вул. Городоцька, 85, що становить 360 000,00 грн. та на майно, що належить вищевказаному підприємству, в тому числі рухоме майно підприємства автомобіль «Кіа Rio» , д.н.з. НОМЕР_3 ;

- на 100% корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 у ТзОВ «Євген» ЄДРПОУ 20795154 юридична адреса: м.Львів, м. Винники, вул. Івана Франка, 114, що становить 257400,00 грн. та на майно, що належить вищевказаному підприємству;

- на 100% корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 . у ПП «М-Студія» ЄДРПОУ 32458719 юридична адреса: м.Львів. вул. Городоцька, 85, що становить 100000,00 грн. та на майно, що належить вищевказаному підприємству;

- на 75% корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 у ТОВ Спільне Українсько-Кіпрське Підприємство «Лео Порто» ЄДРПОУ 23272089, юридична адреса: м.Львів, вул. Пильникарська, 8, що становить 277500,00 грн. та на майно, що належить вищевказаному підприємству;

- на 22,98% корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 у ТзОВ «САМШИТ» ЄДРПОУ 22394896, юридична адреса: м.Львів. вул. Ткацька, 29, що становить 16616,50 грн. та на майно, що належить вищевказаному підприємству.

06.06.2014 року на виконання вказаної ухвали державним виконавцем Галицького ВДВС Табінським О.В. винесено постанову ВП №43622837 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

13.06.2014 року Галицьким районним судом м.Львова (суддя Волоско І.Р.) задоволено заяву ОСОБА_3 та скасовано заходи забезпечення позову згідно ухвали Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2014 року про накладення арешту на майно ОСОБА_3 та знято арешт на вказане в ухвалі майно.

17.06.2014 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2014 року про скасування заходів забезпечення позову.

18.06.2014 року Галицьким Відділом державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції міста Львова отримано заяву ОСОБА_1 , додатками до якої долучено копію вказаної ухвали та копію апеляційної скарги.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Львівської області від 25.09.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 13.06.2014 року про скасування заходів забезпечення позову скасовано та постановлено нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано частково заходи забезпечення позову згідно ухвали Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2014 року про накладення арешту на майно ОСОБА_3 та знято арешт на майно, а саме:

- на земельну ділянку кадастровий номер 0723382200:01:005:0001, яка розташована у с. Заозерне, Любомльсього району Волинської області

- на 90% корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 у ТзОВ фірма «Квадрос» ЄДРПОУ 19175434 юридична адреса: м.Львів, вул. Городоцька, 85, що становить 360 000,00 грн. та на майно, що належить вищевказаному підприємству, в тому числі рухоме майно підприємства автомобіль «Кіа Rio» , д.н.з. НОМЕР_3 ;

- на 100% корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 у ТзОВ «Євген» ЄДРПОУ 20795154 юридична адреса: м.Львів, м. Винники, вул. Івана Франка, 114, що становить 257400,00 грн. та на майно, що належить вищевказаному підприємству;

- на 100% корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 . у ПП «М-Студія» ЄДРПОУ 32458719 юридична адреса: м.Львів. вул. Городоцька, 85, що становить 100000,00 грн. та на майно, що належить вищевказаному підприємству;

- на 75% корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 у ТОВ Спільне Українсько-Кіпрське Підприємство «Лео Порто» ЄДРПОУ 23272089, юридична адреса: м.Львів, вул. Пильникарська, 8, що становить 277500,00 грн. та на майно, що належить вищевказаному підприємству;

- на 22,98% корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 у ТзОВ «САМШИТ» ЄДРПОУ 22394896, юридична адреса: м.Львів. вул. Ткацька, 29, що становить 16616,50 грн. та на майно, що належить вищевказаному підприємству.

Таким чином, арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2014 року продовжував діяти в частині:

- на житлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136600:01:007:0004;

- на автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер Прадо» , д.н.з. НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_1 ;

Як вбачається з матеріалів справи, в межах виконавчого провадження № 43611837, 18.06.2014 року ОСОБА_1 на адресу Відділу державної виконавчої служби м.Львова було подано заяву, в якій виконавця повідомлено про те, що ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 13.06.2014 року ним оскаржено в апеляційному порядку. При цьому, в якості додатків до вказаної заяви долучено копію оскаржуваної ухвали та копію його апеляційної скарги від 17.06.2014 року, що також стверджується копіями матеріалів виконавчого провадження № 43611837, наданих суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент прийняття заяви 20.07.2016 року від боржника ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 43611837 та ухвали Галицького районного суду м.Львова від 13.06.2014 року, якою скасовано заходи забезпечення позову, державному виконавцю було достеменно відомо про те, що ухвала суду від 13.06.2014 року оскаржувалась в апеляційному порядку. Крім того, прийнята державним виконавцем ухвала від 13.06.2014 року не містила відмітку про дату набрання законної сили, в той час як, підлягала апеляційному оскарженню.

Посилання представника заінтересованої особи на те, що відсутній факт незаконності дій державного виконавця, оскільки постановою Управління державної виконавчої служби у Львівській області №43611837/П-2 про наслідки перевірки виконавчого провадження №43611837 від 02.02.2017 року дії державного виконавця Галицького ВДВС м.Львів Левко Л.Р. визнано такими, що вчинені у відповідності до вимог ЗУ Про виконавче провадження суд не приймає до уваги, оскільки даний висновок прийнято без врахування всіх обставин. Зокрема, лише констатовано факт відсутності оригіналу ухвали апеляційного суду Львівської області від 25.09.2014 року по справі №461/5969/14 у матеріалах виконавчого провадження без надання оцінки такому та без врахування наявності в матеріалах даного виконавчого провадження заяви ОСОБА_1 від 18.06.2014 року, якою останній повідомив Галицький ВДВС м.Львова Галицького районного управління юстиції міста Львова про те, що ухвала Галицького районного суду м.Львова від 13.06.2014 року оскаржується.

Крім того, постанова головного державного виконавця Левко Л.Р. про відновлення виконавчого провадження від 05.08.2016 року винесена на підставі ухвали Галицького районного суду м.Львова №461/5969/14-ц від 04.06.2014 року, якою накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3

Постанова головного державного виконавця Левко Л.Р. про закінчення виконавчого провадження від 05.08.2016 року мотивована тим, що ухвалою Галицького районного суду м.Львова, виданою в справі №461/5969/14-ц скасовано заходи забезпечення позову згідно ухвали Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2014 року.

Відтак, заперечення державного виконавця про те, що на момент відновлення оскаржуваного виконавчого провадження та зняття арешту з майна 05.08.2016 року на підставі чинної ухвали Галицького районного суду м.Львова вказане майно вже не належало боржнику ОСОБА_3 , оскільки належало ОСОБА_4 , що підтверджується рішенням Галицького районного суду м.Львова від 13.01.2016 року у справі №461/12463/15-ц суд також не приймає до уваги.

Частиною 1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну .

З наведеного випливає, що державний виконавець мав можливість перевірити і встановити набрання час ухвалою суду від 13.06.2014 року законної сили. Тим більше, що з моменту подачі заяви ОСОБА_3 20.07.2016 року та винесенням оскаржуваних постанов 05.08.2016 року пройшло більше двох тижнів.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи вищенаведені докази та обставини, які ними підтверджуються, суд приходить до висновку, що постанови державного виконавця від 05.08.2016 року про відновлення виконавчого провадження та про закінчення виконавчого провадження № 43611837 є незаконними, оскільки, винесені всупереч Закону України "Про виконавче провадження" .

Крім того, відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Однак, як стверджує скаржник, на його адресу не надходили ні постанова про відновлення виконавчого провадження, ні постанова про закінчення виконавчого провадження, що стверджується також матеріалами справи та не спростовано державним виконавцем, яким в судове засідання не надано доказів на підтвердження надсилання ОСОБА_1 зазначених постанов.

Що стосується скарги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій начальника Галицького ВДВС у м.Львові Територіального управління юстиції у Львівській області Зорени П.І. щодо відновлення виконавчого провадження, зняття арешту та закінчення виконавчого провадження, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.3 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 4 статті 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено письмову форму скарги та вимоги до неї.

Таким чином, лише в результаті оскарження до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня рішення, дії та бездіяльності начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, керівник органу державної виконавчої служби вищого рівня у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Скаржником не надано доказів, які б підтверджували порушення його прав діями начальника Галицького ВДВС ВДВС у м.Львові Територіального управління юстиції у Львівській області Зорени П.І., відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст.41 ЗУ Про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Відтак, вимоги скаржника в частині зобов`язання Галицький ВДВС ВДВС у м.Львові Територіального управління юстиції у Львівській області накласти арешт на майно боржника, є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки суд не має права зобов`язувати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно з Законом про виконавче провадження можуть здійснюватись лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, інакше це буде втручанням суду у дискреційні повноваження державного виконавця.

Суд, розглядаючи справу щодо правомірності дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, в іншому разі було б порушено принцип розподілу влади.

Аналогічне роз`яснення надане судам в п.18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.05.2012 року, яке зводиться до того, що суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України Про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Частинами 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України , Законом України Про виконавче провадження , -

у х в а л и в:

скаргу задоволити частково.

Визнати дії головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Левко Л.Р. щодо відновлення виконавчого провадження, зняття арешту та закінчення виконавчого провадження - незаконними.

Постанову про відновлення виконавчого провадження №43611837 від 05.08.2016 року та постанову про закінчення виконавчого провадження №43611837 від 05.08.2016 року - скасувати.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Повний текст ухвали проголошено 09.12.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Х.М. Мисько