Рішення

від 18.12.2019 по справі 489/3375/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

18.12.2019

Справа № 489/3375/18

Провадження №2/489/94/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Середою А.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Островської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Обласна офтальмологічна лікарня Миколаївської обласної ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 70 000 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. 00 коп. Посилаючись на те, що лікарем ОСОБА_3 проведено невірне лікування відносно нього шляхом введення ін`єкції препаратом Айлія , після якого відбулася побічна реакція та він осліп на одне око.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. посилаючись на те, що позивачу не було відмовлено в обстеженні, консультації, госпіталізації і лікуванні. Крім захворювання очей, позивач має основне захворювання, яке впливає на загальний стан його здоров`я. Звинувачення позивача щодо невірного застосування препарату Айлія є безпідставними, у зв`язку з тим, що після проведення ін`єкції, що позначено в історії хвороби позивача, його було виписано в задовільному стані, без ознак запалення та крововиливу, з підвищенням зорових функцій із рекомендаціями щодо подальшого лікування та спостереження. Крововилив в око, який виник через 1,5 року після проведення ін`єкції Айлія та спричинив втрату зору, не могли бути слідством після операційного ускладнення. Крім того, була проведена медична експертиза, яка не виявила недбалого виконання обов`язків лікарів відповідача, які могли провести до погіршення стану позивача.

В ході розгляду справи відповідача Обласну офтальмологічну лікарню Миколаївської області замінено на правонаступника Комунальне некомерційне підприємство Обласна офтальмологічна лікарня Миколаївської обласної ради.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Згідно Виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 4477 та № 5711, виданої Обласною офтальмологічною лікарнею Миколаївської області, ОСОБА_1 з 13.10.2014 р. по 22.10.2014 р. перебував у лікарні на стаціонарному відділенні у зв`язку із хворобою очей.

Під час перебування у стаціонарі позивачу проводилось стандартне глаукомне обстеження, направлене на з`ясування внутрішньоочного тиску під гіпотензивними препаратами та виявлено компенсацію внутрішньоочного тиску, в зв`язку з чим пацієнту було проведено курс судинної і проти ішемічної терапії глаукоми і вікової макулапії.

28.10.2014 р. було проведено амбулаторне обстеження позивача, за результатами якого підтверджено наявність у позивача вікової макулопатї з кістозним набряком сітківки на лівому оці.

Лікуючим лікарем-офтальмологом було запропоновано позивачу лікування кістозного набряку сітківки на лівому оці за допомогою препарату Айлія . Позивача було повідомлено про те, що в зв`язку з високою вартістю препарату одна ампула використана 3-4 хворими, залежно від сформованої групи. Позивач ОСОБА_1 на введення ін`єкції погодився.

Відповідно до фіскального чека № 12818 від 18.12.2014 року в аптеці Оригінал фарма придбано ліки Айлія на суму 15300 грн. 00 коп, та як зазначає позивач, дана сума розділена на трьох осіб по 5100 грн. з кожного.

18.12.2014 р. позивачу було здійснено інтравітреальне введення в ліве око лікарського засобу Айлія . Того ж дня аналогічну процедуру з введення вказаного препарату було здійснено ще двом хворим, що відображено в операційному журналі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що після введення йому препарату Айлія в офтальмологічній лікарні Миколаївської області стан його ока значно погіршився, він майже втратив зір. Тобто ніяких покращень, обіцяних лікарем, позивач не відчув. В зв`язку з цим він звернувся до лікарні для отримання інформації про двох інших пацієнтів, яким також було зроблено ін`єкцію лікарського засобу Айлія , однак йому було відмовлено.

Відповідно до листа наданого Державною установою Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова національної академії медичних наук України від 18.05.2018 року за вих. № 01-366, проведення оперативного лікування ОСОБА_1 є безперспективним та рекомендоване медикаментозне лікування.

У відповідності до вимог ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони.

Для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності потрібен склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів (протиправність, шкода, причинний зв`язок, вина).

За відсутності хоч би одного з цих елементів (крім випадків безвинної відповідальності) цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зазначене узгоджується із Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

У судовому засіданні досліджений висновок експерта № 75-К від 08.10.2018 року, в рамках кримінального провадження № 12016150040000209, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, відповідно до якого, хворому ОСОБА_1 був встановлений діагноз пов`язаний з захворюванням очей. На умовах поліклініки та стаціонару було надано повна діагностика та обстеження, вірно прийнятий план лікування. Ознак недбалого виконання своїх професійних обов`язків з боку лікарів, що надавали медичну допомогу ОСОБА_1 не виявлено. Погіршення стану пацієнта ОСОБА_1 , згідно даних медичної документації не відмічено, стан зору після лікування дещо поліпшився. Даних за погіршення стану у 2014 році і саме якого ОСОБА_1 у наданих медичних документах не мається. Причинно -наслідкового зв`язку між веденням препарату Айлія у 2014 р. та погіршення гостроти зору на ліве око у 2016 р. комісія не вбачається. Дефектів діагностики та надання медичної допомоги ОСОБА_1 , а також лікарської помилки в період жовтня - грудня 2014 року, згідно наданими документами не мається.

Позивачем заперечувався факт визнання даного висновку експерта, мотивуючи його тим, що медичною комісією, якою складався висновок експерта, викликалася лише лікар ОСОБА_3 , його викликано не було та від нього не відібрано ніяких пояснень, не було враховано висновки завідуючого державною установою Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова національної академії медичних наук України .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 лютого 2019 року призначено по справі комплексну судово-медичну експертизу.

Відповідно до висновку експерта № 65/К від 18.11.2019 року, згідно із записами в медичній карті № 4477 від 13-22.10.2014 року стаціонарного хворого II мікрохірургічного відділення Обласної офтальмологічної лікарні м. Миколаїв, при госпіталізації ОСОБА_1 у вказане відділення 13.10.2014 року йому був встановлений діагноз: відкритокутова ІІа ступеню глаукома лівого ока, незріла катаракта лівого ока, ішемічна хвороба серця (шунтований), кіста нирки. Записів щодо звернення ОСОБА_1 у вищевказану лікарню 12.10.2014 року в наданих для проведення експертизи матеріалах не виявлено. При вивчені наданої для проведення експертизи медичної документації встановлено, що у ОСОБА_1 станом на грудень 2014 року мали місце такі хронічні захворювання: неоваскулярна ІІІ(а) глаукома, початкова катаракта обох ока, вікова макулопатія; ішемічна хвороба серця: гострий (03.08.06г.) трансмуральний інфаркт міокарда передньо-бокової з розповсюдження на задню стінку та верхівку лівого шлуночка, стенокардія напруги, функціональний клас III, стенозуючий коронаросклероз, післяінфарктний кардіосклероз (2006р.), аортосклероз, екстрасистолія; гіпертонічна хвороба III ст.., 1 ст.; серцева недостатність ІІА, ризик 4, гіпертензивне серце; дисциркуляторна енцефалопатія II ступеню, вестибуло-атактичний синдром, зниження когнітивних функцій; підкорковий синдром, тремтяча форма; ДДУХ; полісегментарний остеохондроз, міофасциальний больовий синдром; аденомектомія (2006р.), хронічний калькульозний холецистит, хронічний бронхіт, хронічний цистит. З приводу наявних у нього патологій органу зору ОСОБА_1 був обстежений своєчасно, вірно та науково-обґрунтовано, у відповідності до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2007 року № 117 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Офтальмологія" (із змінами та доповненнями, внесеними Наказами МОЗ України від 08.12.2015 року № 827, від 28.01.2016 року № 49) та даних спеціальної медичної літератури з цих питань; були проведені: огляд пацієнта, тонографія. добова тонометрія, периметрія, оптична когерентна томографія /ОКТ/, візіометрія /перевірка гостроти зору/, біомікроскопія, офтальмоскопія, гоніоскопія. Препарат Айлія був введений ОСОБА_1 18.12.14 року (ліве око). Пацієнт був виписаний 23.12.2014 року з гостротою зору на ліве око 0,1/0,3 з sph +3,0D. до введення було 0,1/0,2 з sph +3,0D, тобто - покращення.

Вперше на погіршення зору пацієнт поскаржився 17.05.16 року (зі слів, помітив погіршення 15.05.16 року). При зверненні за медичною допомогою встановлений діагноз: преретинальпнй крововилив на лівому оці, вікова макулодистрофія обох очей, відкритокутова компенсована глаукома лівого ока, гострота зору - рахунок пальців біля обличчя.

Через 1,5 року погіршення зору не може бути зв`язано з ін`єкцією препарату Айлія , до того ж при огляді 05.08.15р. на лівому оці гострота зору була 0,09, в окулярах 0,2; тобто причинно- наслідкового зв`язку між введенням препарату Айлія у 2014 році та погіршенням гостроти зору на ліве око у 2016 році не вбачається.

Найбільш ймовірно, погіршення зору у ОСОБА_1 внаслідок розвитку преретинального крововиливу на лівому оці могло спровокувати підвищення артеріального тиску (у пацієнта гіпертонічна хвороба ПІ ст.).

Суд приходить до висновку про відсутність доказів на підтвердження вини відповідача так само як і доказів на спричинення матеріальної шкоди у розмірі 70000гривен, оскільки позивач належним чином не обґрунтував саме такий розмір, з чого він складається, на підтвердження матеріальних збитків у заявленому розмірі, не надав жодних належних та достатніх доказів .

Згідно з вимогами статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За п. 5 Постанови Пленуму обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Враховуючи, що судом на підставі наданих позивачем доказів не встановлений факт вчинення відповідачем протиправної поведінки, наслідком якої стало ушкодження здоров`я ОСОБА_1 , підстави для відшкодування матеріальної та морально шкоди відсутні.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 Комунального некомерційного підприємства Обласна офтальмологічна лікарня Миколаївської обласної ради про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , 1936 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Обласна офтальмологічна лікарня Миколаївської обласної ради, код ЄРДПОУ 05483291, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Театральна, 10.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2019 року.