Постанова

від 05.02.2020 по справі 489/3375/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

05.02.20

22-ц/812/272/20

Провадження № 22-ц/812/272/20

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 лютого 2020 року м. Миколаїв

справа № 489/3375/18

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лівінського І.В.,

суддів: Галущенко О.І., Прокопчук Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Горенко Ю.В.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва , ухваленого 18 грудня 2019 року під головуванням судді Рум`янцевої Н.О. в приміщенні цього ж суду, повне судове рішення складено 19 грудня 2019 року, у цивільній справі

за позовом

ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Обласна офтальмологічна лікарня Миколаївської обласної ради ( далі- КНП Обласна офтальмологічна лікарня МОР) про відшкодування майнової та моральної шкоди ,

в с т а н о в и в :

В травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Обласної офтальмологічної лікарні Миколаївської області (правонаступником якого є КНП Обласна офтальмологічна лікарня МОР) про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позивач зазначав, що з 13 по 22 жовтня 2014 року перебував на стаціонарному лікуванні в Обласній офтальмологічній лікарні Миколаївської області у зв`язку з хворобою очей. Лікуючим лікарем ОСОБА_3 йому проводилось глаукомне обстеження очей. При виписці з лікарні йому було рекомендовано через три місяці пройти повторне обстеження очей та повідомлено про необхідність проведення операції на лівому оці з приводу глаукоми та заміни хрусталіка.

28 жовтня 2014 року було проведено чергове амбулаторне обстеження, за результатами якого підтверджено наявність у нього вікової макулопатії з кістозним набряком сітківки на лівому оці та повідомлено, що операцію робити не можна, однак необхідно зробити певні медичні процедури - ін`єкцію в око. Лікуючим лікарем-офтальмологом ОСОБА_3 було запропоновано лікування за допомогою препарату Айлія .

Лікарем також було повідомлено, що вартість препарату висока, в зв`язку з цим одна ампула використовується 3-4 хворими, залежно від сформованої групи. Позивачем в аптеці Оригінал фарма придбано лікарський засіб Айлія вартістю 15300 грн., яка в подальшому була розподілена на трьох осіб по 5100 грн. з кожного.

18 грудня 2014 року йому було здійснено інтравітреальне введення в ліве око лікарського засобу Айлія . Після введення препарату Айлія стан його ока значно погіршився, він майже втратив зір. Ніяких покращень, обіцяних лікарем не відчув.

Всі призначення та рекомендації лікаря позивач сумлінно виконував, проте, стан здоров`я погіршувався.

З приводу погіршення зору ОСОБА_1 звернувся до Державної установи Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова Національної академії медичних наук України в м. Одесі. З 29 червня 2016 року по 04 липня 2016 року він перебував в вищевказаному закладі на стаціонарному лікуванні у відділенні глаукоми та патології хрусталика де йому встановлено діагноз: правый глаз - первичная открытоугольная П А глаукома, начальная катаракта, деструкция стекловидного тела, гиперметропия средней степени, пресбиопия; левый глаз - первичная открытоугольная 1 У А глаукома, начальная катаракта, тотальный гемофтальм .

При виписці зазначено: правый глаз - спокоен, роговица прозрачна. ПК средней глубины, рисунок радужки сохранен, зрачок округлой формы 3,5 мм в диаметре, в хрусталике помутнения Э /Д = 0,8; левый глаз спокоен, роговица прозрачна. ПК средней глубины, рисунок радужки сохранен, зрачок 2,5 мм в диаметре, помутнения в хрусталике. В стекловидном теле сгустки крови.

Посилаючись на те, що лікарем ОСОБА_3 проведено невірне лікування відносно нього, а саме введення ін`єкції препаратом Айлія , після якого відбулась побічна реакція і він осліп на ліве око, що завдало йому фізичного болю та душевних страждань, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 70 000 грн. матеріальної шкоди, а також 100 000 грн. моральної шкоди.

Під час розгляду справи відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачу не було відмовлено в обстеженні, консультації, госпіталізації і лікуванні. Звинувачення позивача щодо невірного застосування препарату Айлія є безпідставними, у зв`язку з тим, що після проведення ін`єкції, що відображено в історії хвороби ОСОБА_1 , його було виписано в задовільному стані, без ознак запалення та крововиливу, з підвищенням зорових функцій та з рекомендаціями щодо подальшого лікування та спостереження. Однак позивач рекомендаціями лікаря знехтував, своєчасно до відповідача не звернувся та належним чином не продовжив лікування в Обласній офтальмологічній лікарні з власної ініціативи. Крім захворювання очей (вікова макулодистрофія сітківки), позивач має основне захворювання, яке впливає на загальний стан його здоров`я, а саме: ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., ризик 4. Крововилив в око, який виник через 1,5 року після проведення ін`єкції Айлія та спричинив втрату зору, не може бути слідством після операційного ускладнення.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження вини відповідача, так само як і доказів на спричинення матеріальної шкоди у розмірі 70000 грн. Крім цього на підставі досліджених доказів, в тому числі і висновку експертизи, погіршення зору у позивача через 1,5 року не може бути пов`язано з ін`єкцією препарату Айлія , тобто причинно-наслідкового зв`язку між введенням препарату Айлія у 2014 році та погіршенням гостроти зору на ліве око у 2016 році не вбачається.

За відсутності протиправної поведінки відповідача, наслідком якої стало ушкодження здоров`я ОСОБА_1 , суд також відмовив у стягненні моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно прийняв до уваги висновки експертизи, оскільки цей висновок не є належним доказом. На думку апелянта не всі матеріали обстеження його очей були надані експерту. В зв`язку з цим не всі обставини справи враховані експертом, не всі недоліки надання медичної допомоги відображені у висновку експертизи, невірно зроблено висновок про відсутність причинно-наслідкового зв`язку з погіршенням стану зору.

Відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом, від відповідача до апеляційного суду не надійшло.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 13 по 22 жовтня 2014 року ОСОБА_1 перебував у Обласній офтальмологічній лікарні Миколаївської області на лікуванні у стаціонарному відділенні у зв`язку із хворобою очей.

Під час перебування у стаціонарі позивачу проводилось стандартне глаукомне обстеження, направлене на з`ясування внутрішньоочного тиску під гіпотензивними препаратами та виявлено компенсацію внутрішньоочного тиску, в зв`язку з чим пацієнту було проведено курс судинної і проти ішемічної терапії глаукоми і вікової макулопатії.

28 жовтня 2014 року було проведено амбулаторне обстеження позивача, за результатами якого підтверджено наявність у позивача вікової макулопатії з кістозним набряком сітківки на лівому оці.

Лікуючим лікарем-офтальмологом було запропоновано позивачу лікування кістозного набряку сітківки на лівому оці за допомогою препарату Айлія . ОСОБА_1 на введення ін`єкції погодився (а.с. 192 зворот).

Позивача було повідомлено про те, що в зв`язку з високою вартістю препарату одна ампула використана 3-4 хворими, залежно від сформованої групи. Відповідно до фіскального чека № 12818 від 18 грудня 2014 року в аптеці Оригінал фарма придбано ліки Айлія на суму 15300 грн., та як зазначає позивач, дана сума розділена на трьох осіб по 5100 грн. з кожного.

18 грудня 2014 року позивачу було здійснено інтравітреальне введення в ліве око лікарського засобу Айлія 0,05мл, що відображено в протоколі операції № 2442 (а.с. 193).

Із дослідженого висновку експерта № 75-К від 08 жовтня 2018 року, проведеного по кримінальному провадженню № 12016150040000209, вбачається, що ОСОБА_1 був встановлений діагноз пов`язаний з захворюванням очей. На умовах поліклініки та стаціонару було надано повну діагностику та обстеження, вірно прийнятий план лікування. Ознак недбалого виконання своїх професійних обов`язків з боку лікарів, що надавали медичну допомогу ОСОБА_1 не виявлено. Погіршення стану пацієнта ОСОБА_1 , згідно даних медичної документації не відмічено, стан зору після лікування дещо поліпшився. Даних за погіршення стану у 2014 році і саме якого у ОСОБА_1 у наданих медичних документах не мається. Причинно-наслідкового зв`язку між введенням препарату Айлія у 2014 році та погіршенням гостроти зору на ліве око у 2016 році комісією не вбачається. Дефектів діагностики та надання медичної допомоги ОСОБА_1 , а також лікарської помилки в період жовтня - грудня 2014 року, згідно наданими документами не мається.

Позивач не погодився з вказаним висновком експерта, мотивуючи тим, що медичною комісією, якою складався висновок експерта, викликалася лише лікар ОСОБА_3 , його викликано не було та від нього не відібрано ніяких пояснень, не було враховано висновки завідуючого державною установою Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України .

На підставі ухвали суду від 16 квітня 2019 року, постановленої за клопотанням позивача, КЗ КОР Київське обласне бюро судово-медичної експертизи проведено комісійну судово-медичну експертизу та надано висновок експерта № 65/К від 18 листопада 2019 року (а.с. 165-201).

Вивчивши та проаналізувавши надані для проведення експертизи матеріали, у відповідності до поставлених питань, комісія експертів дійшла таких підсумків (а.с. 201):

1.Згідно із записами в медичній карті № 4477 від 13-22.10.2014 року стаціонарного хворого II мікрохірургічного відділення Обласної офтальмологічної лікарні м. Миколаїв, при госпіталізації ОСОБА_1 у вказане відділення 13.10.2014 року йому був встановлений діагноз: відкритокутова ІІа ступеню глаукома лівого ока, незріла катаракта лівого ока, ішемічна хвороба серця (шунтований), кіста нирки.

Записів щодо звернення ОСОБА_1 у вищевказану лікарню 12.10.2014 року в наданих для проведення експертизи матеріалах не виявлено.

2.При вивчені наданої для проведення експертизи медичної документації встановлено, що у ОСОБА_1 станом на грудень 2014 року мали місце такі хронічні захворювання: неоваскулярна ІІІ(а) глаукома, початкова катаракта обох ока, вікова макулопатія; ішемічна хвороба серця: гострий (03.08.06г.) трансмуральний інфаркт міокарда передньо-бокової з розповсюдження на задню стінку та верхівку лівого шлуночка, стенокардія напруги, функціональний клас III, стенозуючий коронаросклероз, післяінфарктний кардіосклероз (2006р.), аортосклероз, екстрасистолія; гіпертонічна хвороба III ст., 1 ст.; серцева недостатність ІІА, ризик 4, гіпертензивне серце; дисциркуляторна енцефалопатія II ступеню, вестибуло-атактичний синдром, зниження когнітивних функцій; підкорковий синдром, тремтяча форма; ДДУХ; полісегментарний остеохондроз, міофасциальний больовий синдром; аденомектомія (2006р.), хронічний калькульозний холецистит, хронічний бронхіт, хронічний цистит.

3.З приводу наявних у нього патологій органу зору ОСОБА_1 був обстежений своєчасно, вірно та науково-обґрунтовано, у відповідності до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2007 року № 117 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Офтальмологія" (із змінами та доповненнями, внесеними Наказами МОЗ України від 08.12.2015 року № 827, від 28.01.2016 року № 49) та даних спеціальної медичної літератури з цих питань; були проведені: огляд пацієнта, тонографія, добова тонометрія, периметрія, оптична когерентна томографія /ОКТ/, візіометрія /перевірка гостроти зору/, біомікроскопія, офтальмоскопія, гоніоскопія.

4, 5. Препарат Айлія був введений ОСОБА_1 18.12.14 року (ліве око). Пацієнт був виписаний 23.12.2014 року з гостротою зору на ліве око 0,1/0,3 з sph +3,0D, до введення було 0,1/0,2 з sph +3,0D, тобто - покращення. Вперше на погіршення зору пацієнт поскаржився 17.05.16 року (зі слів, помітив погіршення 15.05.16 року). При зверненні за медичною допомогою встановлений діагноз: преретинальний крововилив на лівому оці, вікова макулодистрофія обох очей, відкритокутова компенсована глаукома лівого ока, гострота зору - рахунок пальців біля обличчя. Через 1,5 року погіршення зору не може бути зв`язано з ін`єкцією препарату Айлія , до того ж при огляді 05.08.15р. на лівому оці гострота зору була 0,09, в окулярах 0,2; тобто причинно- наслідкового зв`язку між введенням препарату Айлія у 2014 році та погіршенням гостроти зору на ліве око у 2016 році не вбачається. Найбільш ймовірно, погіршення зору у ОСОБА_1 внаслідок розвитку преретинального крововиливу на лівому оці могло спровокувати підвищення артеріального тиску (у пацієнта гіпертонічна хвороба IIІ ст.).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тобто, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Отже, зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин.

Складовими для відшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Установивши, що ОСОБА_1 , як на підставу своїх позовних вимог, не надав доказів надання йому неякісної медичної послуги КНП Обласна офтальмологічна лікарня МОР, зокрема порушення лікарем стандартів надання медичної допомоги при введенні препарату Айлія , а також наявності причинно-наслідкового зв`язку між введенням препарату Айлія у 2014 році та погіршенням гостроти зору на ліве око, яке вперше було виявлено у 2016 році, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки висновком судово-медичної експертизи від 18 листопада 2019 року № 65/К, проведеної на підстави ухвали суду, встановлено відсутність таких неправомірних дій лікаря, які призвели до погіршення гостроти зору на ліве око.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що при введенні йому препарату Айлій лікарем порушено дозу - 2 мг (0,05 мл), спростовуються протоколом операції № 2442 від 18 грудня 2014 року, відповідно до якого вказаний препарат введено в кількості 0,05мл (а.с. 193).

Твердження позивача про те, що вказаний препарат введено з одного шприца ще декільком хворим, не може бути достатньою обставиною, яка могла призвести до негативних наслідків для ОСОБА_1 , оскільки, за поясненнями позивача, цей препарат лікар вводив йому першому.

Посилання позивача на неповноту судово-медичної експертизи, яка пов`язана, на його думку, з ненаданням експертам для дослідження медичних висновків Державної установи Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України (далі - Установа), наданих за консультацією професора Путієнко О.О. від 4 липня 2016 року та професора ОСОБА_4 від 5 листопада 2018 року, а також листів цієї Установи № 01-1145 від 27 грудня 2017 року та № 01/366 від 18 травня 2018 року, є необґрунтованими, оскільки вказані документи перебували на дослідженні експертів, що підтверджується матеріалами судово-медичної експертизи, в яких містяться зазначені вище медичні висновки та листи ( а.с. 176-179).

До того ж, в зазначеному вище листі № 01-1145 від 27 грудня 2017 року заступником директора Установи та завідуючим відділом вітреоретинальної хірургії повідомлено ОСОБА_1 про те, що препарат айлія, на теперішній час, є дійсно одним з найбільш ефективних для лікування макулярного набряку. Хірургічне втручання яким є введення в порожнину ока цього препарату може дуже рідко ( менше 1% випадків) ускладнюватись розвитком гемофтальму ( крововиливом у склоподібне тіло). Частіше це може траплятися коли хворі постійно приймають препарати, що розріджують кров, Які Ви напевно приймаєте, враховуючи Ваше основне захворювання , а також роз`яснено порядок визначення необхідності проведення позивачу хірургічного лікування (а.с. 10, 147).

В листі № 01/366 від 18 травня 2018 року Установа вислала ОСОБА_1 виписку з медичної картки амбулаторного хворого ( № 440375) та стаціонарного хворого ( № 614284) щодо перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в Установі з 29 червня по 4 липня 2016 року (а.с. 148).

Медичний висновок наданий за консультацією професора Путієнко О.О. від 4 липня 2016 року також стосується перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в Установі з 29 червня по 4 липня 2016 року, та в ній зазначено діагноз, стан ока при виписці, рекомендації продовження лікування (а.с. 146).

Медичний висновок за консультацією професора ОСОБА_4 від 5 листопада 2018 року також містить результати обстеження та рекомендації з лікування (а.с. 150).

Отже, зазначені вище медичні документи не містять висновків щодо неправомірного надання медичної допомоги ОСОБА_1 лікарями Обласної офтальмологічної лікарні Миколаївської області.

Лист директора Державної установи Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України Пасєчнікової Н.В. від 8 жовтня 2018 року № 01-880, на який посилався позивач в апеляційній скарзі, також не містить такого висновку. Водночас, в листі зазначено про відсутність підстав ставити під сумнів висновок за результатами клініко-експертної оцінки від 18 липня 2018 року № 14, а також повідомлено про можливість звернення до суду для проведення комісійної судово-медичної експертизи (а.с. 149).

Твердження позивача про те, що у зв`язку з погіршенням зору на ліве око він звертався за медичною допомогою вже через два місяці після введення препарату Айлія , матеріалами справи не підтверджується.

Посилання апелянта на записи, які містяться на аркуші справи 72, такими доказами бути не можуть, оскільки місять лише рекомендації медичної сестри передзвонити в певний час. До того ж, ці записи датовані 5/08 та 18/08 , що зі слів позивача означає - серпень 2015 року.

Отже, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення підлягає залишенню без зміни відповідно до положень статті 375 ЦПК України.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2019 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, за правилами, передбаченими ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийІ.В. Лівінський Судді О.І. Галущенко Л.М. Прокопчук

Повне судове рішення складено 05 лютого 2020 року.