Постанова

від 09.07.2007 по справі 15/79пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

25.07.2007 р.                                                               

справа №15/79пд

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Колядко  Т.М.

суддів

Діброви  Г.І. , Скакуна  О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_1. за свід. від

08.08.2001року,

від відповідача 1:

від відповідача 2:

Яклашкін Ю.А. за довір. № 38 від

09.07.2007року Євмінов Є.В. за довір. № 03/01/07-01 від 03.01.2007року, 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

суб"єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк

на рішення господарського суду

 Донецької області

від

12.06.2007 року

по справі

№15/79пд

за позовом

суб"єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк

до

1.Донецького обласного закритого

акціонерного товариства по туризму та екскурсіях

"Донецьктурист"  м. Донецьк

2. закритого акціонерного товариства "АККО Інвест"          м. Харків

про

визнання недійсним договору

купівлі-продажу нежитлового приміщення №НОМЕР_1 та зобов"язання

відповідача укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з

позивачем

          Господарський суд Донецької області

(суддя Богатир К.В.) рішенням                

від 12.06.2007року відмовив у задоволенні позовних вимог суб"єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк                       (далі - СПД ОСОБА_1.) до

відповідачів: Донецького обласного закритого акціонерного товариства по туризму

та екскурсіях "Донецьктурист" м. Донецьк                                (далі - ДО

ЗАТ  по туризму та екскурсіях

"Донецьктурист") та закритого акціонерного товариства "АККО

Інвест" м. Харків (далі - ЗАТ "АККО Інвест") про визнання недійсним

договору купівлі-продажу нежитлового приміщення             № НОМЕР_1 та зобов"язання

відповідача укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з позивачем.

          Судове рішення обґрунтовано тим, що

позивач не обґрунтував належними правовими нормами Цивільного кодексу УРСР

недійсність спірного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № НОМЕР_1.

Крім того, позивачем був заявлений позов до господарського суду з суттєвим

пропуском строку позовної давності. 

          Не погодившись з судовим рішенням,

позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення суду від

12.06.2007року просить скасувати, посилаючись на порушення судом норм

матеріального та процесуального права,  

а саме ст. 229 Цивільного кодексу УРСР.

          Зокрема, заявник посилається на те,

що господарським судом не прийнято до уваги, що в позовних вимогах підставою

для визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № НОМЕР_1 в

частині продажу приміщення складу площею 377,2 кв.м. вартістю 38 838,00 грн. є

умови                  п.п 4.14

Додаткової угоди до договору оренди від 12.05.2003року, та                         ст. 229 Цивільного

кодексу УРСР.

          Крім того, позивач вважає, що

відповідно до статті 71 Цивільного кодексу України строк позовної давності не

порушено.

          Відповідач 2 рішення суду від

12.06.2007року вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без

змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач 1 підтримує доводи

апеляційної скарги.

          Розглянувши матеріали справи,

вислухавши доводи та заперечення представників сторін, судова колегія

встановила наступне.

          Позивач по справі, а саме СПД ОСОБА_1

м. Донецьк звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору

купівлі-продажу нежитлового приміщення № НОМЕР_1, укладеного між                       ЗАТ

"Донецьктурист" та ЗАТ "АККО Інвест" в частині продажу

складу площею 377,2 кв.м. та вартістю 38 838,00 грн., а також вимогою зобов"язати  відповідача укласти з нею договір

купівлі-продажу нежитлового  приміщення -

складу за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1 на підставі ст. 229 Цивільного кодексу

УРСР.

          Заявою від 10.04.2007року позивач

уточнив підстави позову -                           ст. 229 Цивільного

кодексу УРСР та дату - 08.06.2004року коли йому стало відомо про порушення його

переважного права на купівлю орендованого приміщення  (а.с. 71-73).

          Як вбачається з матеріалів справи,

між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення № НОМЕР_2,

яким Відповідач 1 (Орендодавець) передає СПД ОСОБА_1 (Орендар) за плату в

тимчасове використання нежитлове приміщення за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1,

загальною площею 78,86 кв.м. для розміщення магазину. Строк дії договору з

01.01.2002року до 31.12.2003року  (а.с.

9-11).

          Згідно додаткової угоди від

20.02.2003року продовжено строк дії договору до 31.12.2012року (а.с. 12).

          Додатковою угодою від 14.04.2003року

договір доповнено пунктом 4.14                     у наступній редакції:

"У разі прийняття рішення орендодавцем про продаж, орендар володіє правом

першочергового набуття даного нежитлового приміщення за адресою: м. Донецьк,

АДРЕСА_1, загальною площею              

78,86 кв.м.".                    

          З матеріалів справи вбачається, що протоколом

№ НОМЕР_3 на підставі рішення загальних зборів акціонерів відповідача 1

нежитлові приміщення: будівля складу загальною площею  377,2 кв.м. та слюсарний цех загальною площею

255,8 кв.м. були реалізовані  ЗАТ

"АККО Інвест" за договором купівлі-продажу № НОМЕР_1, фактична

передача предмету купівлі-продажу здійснена відповідно до акту прийому-передачі

(а.с. 16).  

          Відповідач 2 та позивач  уклали новий договір оренди НОМЕР_4, за

яким  ЗАТ "АККО Інвест"

(Орендодавець) передає, а         СПД ОСОБА_1.

(Орендар) приймає на тимчасове використання частину вбудованого нежитлового

приміщення будівлю складу загальною площею          78,86 кв.м., яке розташоване за

адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1. Строк дії договору до 01.08.2004року (а.с.

17-19).

          Таким чином, посилання позивача, що їй стало

відомо про зміну власника орендованого майна лише 08.06.2004року є

безпідставним.

          Апеляційна інстанція погоджується з

висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач не обґрунтував

належним чином наявність законних підстав для визнання спірного договору

недійсним. Позивач посилається на                            ст. 229 Цивільного

кодексу УРСР, що діяла на момент укладення спірного договору, оскільки

передбачає відповідний обов'язок продавця вчинити певні дії стосовно покупця та

право покупця у разі невиконання цього правила продавцем захистити свої майнові

інтереси вимогою зменшення ціни або розірвання договору та відшкодування

збитків.

          Таким чином, це право не стосується

інших осіб, а позивач не є покупцем майна. Крім того, порушення ст. 229

Цивільного кодексу УРСР не тягне за собою визнання договору недійсним, як це

стверджує позивач у позові та уточненні до позову.

          Позивач відповідно до додаткових умов

договору оренди з Відповідачем 1 мав переважне право на купівлю орендованого

приміщення - тобто приміщення площею 78,86 кв.м., а не всього складу площею

377,2 кв.м.

          Таким чином господарським судом

зроблено обґрунтований висновок про відсутність підстав для визнання спірного

договору купівлі-продажу недійсним в частині продажу приміщення складу.

          Втим, посилання господарського суду

Донецької області на порушення позивачем строку позовної давності є помилковим,

оскільки судом встановлено, що право позивача не порушено і підстави для

задоволення позову відсутні, таким чином не має підстав для застосування

інституту позовної давності.

Оскільки, відповідно до п. 1 ст. 8

Декрету КМУ "Про державне мито", передбачено, що  надмірно сплачене державне мито підлягає

поверненню, тому позивачу слід повернути державне мито в сумі 152,00 грн. 

На підставі викладеного та

керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального

кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О

В И В:

          Апеляційну скаргу суб"єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк залишити без задоволення, а

рішення господарського суду Донецької області від 12.06.2007року по справі №

15/79пд без змін.

          Видати довідку суб"єкту

підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк на повернення державного мита,

сплаченого за платіжним дорученням №НОМЕР_5 в сумі 152,00 грн.

Головуючий          Т.М. 

Колядко

Судді:          Г.І. 

Діброва

          О.А. 

Скакун

Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

5.г/с Дон. обл.