Постанова

від 11.12.2019 по справі 308/13730/15-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/13730/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 грудня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів МАЦУНИЧА М.В., КУШТАНА Б.П.

при секретарі МИКУЛЯК Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 308/13730/15-ц за позовом Громадської організації Закарпатська обласна колегія адвокатів до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Ужгородська міська рада Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням та земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 березня 2019 року, повний текст якого складено 22 березня 2019 року, головуючий суддя Фазикош О.В., -

встановив:

19.11.2015 Закарпатська обласна колегія адвокатів звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого металевого гаражу та металевих опор (а.с. 2-4 т. 1).

Згідно зі Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 13.07.1940 Бюро ЗАГС Управління МВС по Закарпатській області, та з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 28.11.1997, прізвище відповідачки є ОСОБА_3 (а.с. 32-35 т. 1).

Відповідно до даних Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_3 від 24.04.2009, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.09.2015, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.03.2017 (а.с. 5, 17-19 т. 1, а.с. 62 т. 3), повним найменуванням позивача як юридичної особи на час пред`явлення позову було Закарпатська обласна колегія адвокатів , організаційно-правова форма - громадська організація, код ЄДРПОУ 36461437, повним найменуванням позивача як юридичної особи на час розгляду справи судом є Громадська організація Закарпатська обласна колегія адвокатів , код ЄДРПОУ 36461437.

Заявою від 03.06.2016 (а.с. 107-109 т. 1) позивач уточнив підстави і предмет позову, вмотивувавши його остаточно таким.

Закарпатська обласна колегія адвокатів (ЗОКА) є постійним землекористувачем за адресою: АДРЕСА_1 , де обласній колегії адвокатів рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської Ради депутатів трудящих від 21.03.1956 № 154 була надана в постійне користування земельна ділянка площею 555 кв. м для будівництва адміністративного будинку та гаража. Право землекористування випливає зі змісту рішення Конституційного Суду України від 22.09.2002 № 5-рп/2005 щодо відповідності Конституції України ст. 92 і п. 6 Розділу Х Перехідні положення ЗК України (2001 р.) (справа про постійне користування земельними ділянками), за цю ділянку позивач сплачує податки. Позивачу належить нежитлове приміщення першого поверху будинку за цією адресою.

На подвір`ї будинку знаходяться три гаражі, два з яких: гараж ЗОКА і гараж гр-ки ОСОБА_4 споруджені встановленим порядком. Третій гараж (розбірна металева конструкція без фундаменту) знаходиться на земельній ділянці без належних для того підстав, оскільки був споруджений без відома, дозволу позивача та без відповідних погоджень і дозвільної документації, тобто, самочинно. Крім того, так само самочинно у дворі споруджені та з`єднані дротом металеві опори по периметру двору.

Цим гаражем користується відповідачка ОСОБА_1 , яка не має законних підстав займати земельну ділянку для його розміщення. Відповідачка здає гараж в оренду художникам для зберігання картин та металевих конструкцій стояків вітрини, з чого отримує незаконні прибутки. Земельна ділянка, на якій розміщений гараж, призначена для обслуговування належної позивачу нежитлової будівлі, а також належить до ареалу культурної спадщини м. Ужгорода, на встановлення споруд у якому потрібний спеціальний дозвіл, якого теж немає.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Позивач дозволу на розміщення гаража не надавав.

Вказаний металевий гараж розташований на відстані 2-3 метри від будівлі позивача і перешкоджає користуватися гаражем ЗОКА, перекриває в`їзд та закриває вікна будівлі позивача. Металеві опори та натягнутий між ними дріт унеможливлюють заїзд до гаража позивача, перешкоджають нормальному користуванню двором. Протиправні дії відповідачки обмежують позивача у здійсненні права власності щодо своєї будівлі, позбавляють можливості вільно користуватися приміщеннями, виконувати обов`язки з утримання майна, перешкоджають вільному доступу до зовнішніх стін і вікон, ремонту тощо.

Добровільно усунути порушення та знести гараж відповідачка відмовилася.

Посилаючись на ці обставини, на положення ст.ст. 317, 319, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України щодо прав і повноважень власника нерухомого майна та землекористувача, виходячи з передбаченого законом права вимагати усунення перешкод у здійсненні права власності та землекористування, позивач остаточно просив:

усунути йому перешкоди як власнику нежитлового приміщення, розташованого на АДРЕСА_1 , в користуванні власністю та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 555 кв. м, розташованою на АДРЕСА_1 , постійним користувачем якої він є;

демонтувати і знести за рахунок відповідачки ОСОБА_1 , мешканки квартири АДРЕСА_2 , самочинно встановлений металевий гараж і металеві опори, що встановлені по периметру двору, розташовані на АДРЕСА_1 ;

стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, а також витрати по оплаті правової допомоги в сумі 10000,00 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22.09.2016, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 02.03.2017, змінений позов було задоволено, усунуто Закарпатській обласній колегії адвокатів перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування за власний рахунок ОСОБА_1 самочинно встановленого металевого гаража, позначеного на схемі земельної ділянки літерою Д , та металевих опор, встановлених по периметру двору, за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної колегії адвокатів 487,20 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати судового збору.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.10.2017 рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22.09.2016 і ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 02.03.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий судовий розгляд, суд касаційної інстанції виходив, зокрема, з того, що:

суд не з`ясував причини розбіжностей у даних щодо земельної ділянки, якою користується позивач, та не встановив, на якій саме земельній ділянці споруджений гараж, яким користується відповідачка, яку він займає площу і чи саме ця ділянка передавалася в користування позивачу;

суд не звернув увагу на те, що дія ст. 376 ЦК України не поширюється на випадки розміщення на земельній ділянці об`єктів, які не пов`язуються із землею фундаментом і не визнаються у законодавстві нерухомістю, а тому цією нормою не регулюються спірні правовідносини.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12.03.2019 змінений позов задоволено частково:

зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні Закарпатською обласною колегією адвокатів земельною ділянкою шляхом демонтажу металевого гаража, позначеного на схемі земельної ділянки літерою Д , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

у задоволенні іншої частини позову відмовлено;

стягнуто з ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної колегії адвокатів 487,20 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати судового збору.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості та доведеності в межах задоволеного, з наявності підстав для усунення позивачу перешкод, що тривають, у здійсненні права землекористування шляхом покладення на відповідачку обов`язку демонтувати спірний гараж, який вона встановила.

Відповідачка ОСОБА_1 оскаржила рішення суду як незаконне та необґрунтоване. Доводи скарги зводяться до таких.

Позивач Закарпатська обласна колегія адвокатів не має цивільної процесуальної правоздатності, оскільки організація з такою назвою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня, натомість з 24.04.2009 є Громадська організація Закарпатська обласна колегія адвокатів як новостворена організація із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_3 . Суд цивільну процесуальну правоздатність позивача не перевірив.

Окрім цього, позивач не має права на захист своїх прав у обраний ним спосіб. Так, твердження позивача про те, що земельна ділянка площею 555 кв. м на АДРЕСА_1 перебуває в його постійному користуванні, безпідставне. Після ліквідації Закарпатської обласної асоціації адвокатів (код ЄДРПОУ 02886261) з 16.09.2009 Ужгородська міська рада не вирішувала питання про передачу в користування земельної ділянки новоствореній Громадській організації Закарпатська обласна колегія адвокатів . Ця земельна ділянка належить Ужгородській міській раді, відповідачка ОСОБА_1 нікому ніяких перешкод не вчиняє і рада претензій до неї не має.

Позивач посилався на те, що має в користуванні земельну ділянку площею 450 кв. м пл АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 з кадастровим номером 21101000:06:002:0014 (подав щодо неї грошову оцінку). Поряд із цим, за даними ДФС позивач вносить плату за земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:03:002:0014, яка начебто була виділена рішенням 22-ї сесії Ужгородської міської ради 3-го скликання від 21.06.2000, однак такого рішення про надання землі не існує, а позивач за даними ДФС вносить плату за земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:06:002:0014. Тобто, незрозуміло, за яку із цих трьох земельних ділянок позивач сплачує плату і де ці ділянки розташовані, при цьому, офіційні дані про земельні ділянки з кадастровими номерами 21101000:06:002:0014 і 2110100000:06:002:0014 взагалі відсутні, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:03:002:0014 належить іншій особі і знаходиться на АДРЕСА_4 м АДРЕСА_3 .

Сторона просить рішення суду скасувати, змінений позо залишити без розгляду, судові витрати покласти на позивача.

У відзиві на апеляцію позивач ГО Закарпатська обласна колегія адвокатів вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, зокрема, що позов був пред`явлений Закарпатською обласною колегією адвокатів, яка мала статус громадської організації, що не змінювався, як були незмінними і код ЄДРПОУ та інші реєстраційні дані. Однак, у зв`язку з вимогами закону, який змінився, у березні 2017 року були внесені зміни до реєстраційних даних щодо відображення в найменуванні юридичної особи її організаційно-правової форми. Тому найменування юридичної особи стало Громадська організація Закарпатська обласна колегія адвокатів (ГО ЗОКА ). Саме ця організація має у власності нежитлове приміщення та має в користуванні земельну ділянку на пл. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 . Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: відповідачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Ільчука І.М., які апеляцію підтримали, керівника позивача ГО Закарпатська обласна колегія адвокатів Павліченко О.В., яка скаргу не визнала, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України у відсутність представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Ужгородської міської ради, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.

Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний ризик і розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання правом не допускається; правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення або оспорювання саме її прав; кожна особа має право в порядку, встановленому цим ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору, реалізує право на судовий захист; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін ; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, включно з тими, які власне обґрунтовують як право на пред`явлення вимог (право на позов), так і право на пред`явлення вимог до конкретного відповідача (відповідачів) та обов`язок такого конкретного відповідача (відповідачів) відповідати за пред`явленим до нього позовом; обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, ст. 20 ч. 1 ЦК України (тут і далі норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів), ст. 2 ч.ч. 1, 3, ст. 3 ч. 1, ст.ст. 10, 11, 15, 27, 57-61 ЦПК України в редакції, що була чинною на час пред`явлення позову, ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 19, 44, 76-82 цього Кодексу в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Із урахуванням положень ст.ст. 5, 12, 13, 19, ст. 23 ч. 1, ст. 24 ч. 1, ст.ст. 43, 49, 184, ст. 367 ч.ч. 1, 4, 6 чинної редакції ЦПК України щодо диспозитивності судового процесу та повноважень суду, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором; у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону; розгляд цивільної справи по суті належить до компетенції суду першої інстанції, на стадії апеляційного розгляду позовні вимоги не можуть бути змінені в бік їх збільшення, доповнення тощо; суд першої інстанції розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і з наведених ним підстав позову, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги та не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, водночас апеляційний суд не зв`язаний доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права .

Предметом позову є матеріально-правовий зміст позовних вимог, задоволення пред`явлених вимог є метою позивача, результатом реалізації права на отримання шляхом ухвалення судом рішення конкретно визначеного цими вимогами матеріального блага. Підставами позову є факти і обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача. Підстави та предмет позову взаємопов`язані, предмет позову обумовлюється підставами позову, випливає з них, ці елементи позову не можуть розглядатися окремо один від одного.

Вимоги позову можуть бути задоволені за умов, коли вони ґрунтуються на підставах позову, відповідають вимогам закону, договору та є доведеними у належний процесуальний спосіб (ст.ст. 212-215 і ст.ст. 89, 263-265 відповідних редакцій ЦПК України).

Відповідно до ст.ст. 14, 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 316-319, 321, 373, 386, 391, 396 ЦК України, ст.ст. 78, 79, 82, 95, 125, 126, 152, 153, 212 ЗК України, власник нерухомого майна, в тому числі, власник земельної ділянки або землекористувач, вправі вимагати захисту свого права, зокрема, усунення порушень, не пов`язаних із позбавленням володінням майном; самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Встановлено, що Виконавчий комітет Ужгородської міської Ради депутатів трудящих 21.03.1956 прийняв рішення № 154 Про відвід земельної ділянки для побудови адміністративного будинку обласної колегії адвокатів в м. Ужгороді , яким вирішив: для побудови адміністративного будинку відвести земельну ділянку обласній колегії адвокатів розміром 555 кв. м по пл. Хрущова № 7 (п. 1); просити облвідділ в справах архітектури і будівництва відвести земельну ділянку в натурі (п. 2) (а.с. 8 т. 1 та ін.). Рішенням Ужгородського міськвиконкому від 06.12.1957 № 574 площу Хрущова в м. Ужгороді було перейменовано на площу Театральну (а.с. 69 т. 2).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за адресою: Закарпатська АДРЕСА_5 , м АДРЕСА_6 Ужгород, пл. Театральна, 13 знаходилася Закарпатська обласна асоціація адвокатів (громадська організація), що була зареєстрована як юридична особа 30.11.1994 з кодом 02886261 і була виключена з цього реєстру 16.09.2009 внаслідок ліквідації. Дані про правонаступників цієї юридичної особи до вказаного реєстру не вносилися.

Беручи до уваги, що Закарпатська обласна асоціація адвокатів припинилася як юридична особа за шість років до пред`явлення позову, що розглядається, заявлена в апеляційному суді позиція сторони відповідачки про те, що оскаржуване рішення суду було постановлене в інтересах цієї юридичної особи, безпідставна.

24.09.2009 була зареєстрована юридична особа Закарпатська обласна колегія адвокатів з організаційно-правовою формою громадська організація , код ЄДРПОУ 36461437, відомості про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні (а.с. 5, 17-19 т. 1, а.с. 63-64 т. 3).

Даними Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.03.2017 зафіксоване повне найменування позивача як юридичної особи: Громадська організація Закарпатська обласна колегія адвокатів , код ЄДРПОУ 36461437 (а.с. 62 т. 3).

Таким чином, Закарпатська обласна колегія адвокатів , яка пред`явила позов, і Громадська організація Закарпатська обласна колегія адвокатів це одна юридична особа з організаційно-правовою формою громадська організація та кодом ЄДРПОУ 36461437, повна назва якої змінювалася. Місцезнаходженням цієї юридичної особи в реєстраційних документах зафіксована адреса: АДРЕСА_7 Закарпатська АДРЕСА_8 м. Ужгород, вул. Собранецька, 5. Ця юридична особа як учасник цивільних і процесуальних відносин повною мірою є цивільно і процесуально правоздатною та дієздатною (ст. 2 ч. 1, ст.ст. 80, 89-92, 96 ЦК України, ст.ст. 28-30 ЦПК України в редакції, що була чинною до 15.12.2017, ст.ст. 46-48 цього Кодексу в редакції, чинній з 15.12.2017).

Доводи апеляції про те, що позивач Закарпатська обласна колегія адвокатів не має цивільної процесуальної правоздатності, оскільки організація з такою назвою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня, безпідставні, ця юридична особа вправі була звернутися до суду по захист, якщо вважала свої цивільні права порушеними, і реалізувала своє право на судовий захист.

ГО Закарпатська обласна колегія адвокатів є власником нежитлового приміщення загальною площею 81,4 кв. м (станом на 05.04.2019 - 80,9 кв. м) першого поверху будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 07.07.2011, та первісною державною реєстрацією цього права, здійсненою 07.07.2011 і наступною реєстрацією (30.09.2015), як це зафіксовано в Інформаційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 02.12.2016 № 74653783 і від 05.04.2019 № 162348722 (а.с. 7, 240-246 т. 1, а.с. 62-63 т. 2 та ін.).

Стосовно доводів позивача про постійне землекористування в контексті наведених ним підстав позову апеляційний суд констатує, що в силу належності позивачу на праві власності нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 він є і землекористувачем щодо належної до цього будинку земельної ділянки. Водночас на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій позивач, враховуючи прийняття рішення про відведення земельної ділянки у 1956 році та припинення і утворення вищеназваних юридичних осіб у відповідний час без зазначення відповідного правонаступництва, не надав доказів щодо безперервного за правонаступністю користування цією земельною ділянкою або щодо надання в користування цієї земельної ділянки безпосередньо ГО Закарпатська обласна колегія адвокатів , тоді як з огляду на правову позицію позивача та його посилання на рішення Конституційного Суду України від 22.09.2002 № 5-рп/2005 щодо відповідності Конституції України ст. 92 і п. 6 Розділу Х Перехідні положення ЗК України (2001 р.) саме це має правове значення.

Апеляційним судом порядком сприяння сторонам у реалізації їхніх процесуальних прав і виконанні процесуальних обов`язків (ст. 12 ч. 5 п.п. 3, 4, ст. 214 ч. 2 ЦПК України) оголошувалася перерва та роз`яснювалося право подати, зокрема, докази щодо відповідного правонаступництва та землекористування за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, такі документальні докази, в тому числі, про оформлення прав на цю земельну ділянку, присвоєння їй кадастрового номера тощо, не були надані, чого посилання на окремі кадастрові номери земельних ділянок, на сплату земельного податку, стосунок яких до земельної ділянки на АДРЕСА_1 наразі не підтверджений, а сплата податку за відсутності правовстановлюючих документів сама по собі не свідчить про наявність відповідного права (а.с. 3, 17, 34-44 т. 2 та ін.), не усуває. Грошова оцінка земельної ділянки площею 450 кв. м на АДРЕСА_1 , яку подав позивач і на яку він посилався в обґрунтування своєї позиції в справі, була здійснена 24.01.2003 для землекористувача Закарпатської обласної асоціації адвокатів (а.с. 9 т. 1, а.с. 6 т. 2), доказів правонаступництва позивача за якою наразі немає. Тому на час вирішення справи відповідні доводи позивача мають характер припущень і не можуть бути враховані апеляційним судом.

З матеріалів інвентаризаційної справи щодо будівлі на АДРЕСА_1 випливає та узгоджується з іншими матеріалами справи, що станом на 20.11.1992 у дворі будинку був відсутній гараж, внаслідок встановлення якого в подальшому був пред`явлений позов, що розглядається (а.с. 160-161 т. 1). Розпорядженням Глави Ужгородської міської управи від 21.06.1993 № 269 було дозволено ОСОБА_5 встановити у дворі будинку АДРЕСА_1 збірний металевий гараж на дві автомашини (а.с. 51 т. 1).

Станом на 14.06.2001 у дворі вказаного будинку зафіксована наявність трьох гаражів, позначених на плані літерами Б, Г і Д (а.с. 52-53 т. 1). При цьому, право власності на гаражі під літерами Б і Г зареєстроване: 14.07.2004 - на гараж літ. Г за ОСОБА_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 - на гараж літ. Б за ОСОБА_7 (а.с. 241, 244 т. 1, а.с. 61 т. 2 та ін.). На гараж літ. Д будь-які правовстановлюючі документи в справі відсутні, документальних даних та належних, достовірних і допустимих доказів щодо дозволів, погоджень встановлення гаража, надання для цього відповідної земельної ділянки, точного часу його встановлення у дворі будинку, особи, яка його встановила та/або є його власником, державної реєстрації прав на гараж тощо - немає, що не заперечувалося учасниками процесу. Матеріали інвентаризаційної справи є технічними, а не правовстановлюючими документами, а сам по собі факт фіксації наявності чи розташування певного об`єкта на схемі, експлікації, в описових документах тощо не вказує на правові підстави для такого розташування та не створює такі підстави.

Гаражем літ. Д користується відповідачка ОСОБА_1 , яка на час розгляду справи була співвласником квартири АДРЕСА_2 , в якій проживала. На час вирішення справи апеляційним судом ОСОБА_1 разом з іншим співвласником квартири продали її гр-ну ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27.06.2019 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Куровською Н.Ю. за реєстровим № 302.

Під час розгляду справи судом відповідачка ОСОБА_1 визнавала, що не має жодних документів на гараж та щодо оформлення прав на гараж, що перейшов їй від попереднього власника, визнавала, що користується вказаним гаражем, зберігає там свої речі, оскільки не має підвалу, не бажає припиняти користування ним попри продаж квартири та переїзд на інше місце проживання в м. Ужгороді, проти демонтажу гаража заперечувала. В апеляційному суді її правова позиція полягала також у тому, що незважаючи на користування гаражем правові підстави для покладення на неї як на особу, яка не є власником гаража, обов`язку його знесення чи демонтажу відсутні. Наданою апеляційним судом можливістю закінчити спір мировою угодою сторони не скористалися, такої угоди не досягли.

Висновком № 1 експертного дослідження від 12.02.2018, виконаного судовим експертом Корчинським Б.М. на замовлення позивача (а.с. 197-212 т. 2), зафіксовані, зокрема, такі обставини:

металевий гараж під літ. Д розташований з дворового фасаду будівлі по АДРЕСА_1 , з правої сторони, розміром в плані 6,0 м х 3,37 м, висотою 2,1 м;

площа земельної ділянки, на якій змонтований гараж, становить 20,2 кв. м;

гараж розташований від виступаючої частини дворового фасаду будівлі, а саме, від зовнішньої стіни сходової клітки на відстані 2,4 м, від фундаменту витяжної труби котельні - 2 м та на незначній відстані від межі домоволодіння АДРЕСА_9 ;

земельна ділянка, якою користується Закарпатська обласна колегія адвокатів, відмежована по периметру від суміжних земельних ділянок цегляною огорожею;

на влаштування гаража гр. ОСОБА_1 відсутні будь-які правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою під металевим гаражем та встановлення гаража;

гр. ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 20,2 кв. м без правовстановлюючих документів, на якій самовільно встановлено металевий гараж літ. Д розміром в плані 6,0 м х 3,37 м;

частина дворової території між гаражем та будівлею знаходиться в занедбаному стані і захламлена різними залишками будівельних матеріалів, крім того, металевий гараж влаштований перед вікном першого поверху дворового фасаду будівлі;

металевий гараж розташований від виступаючої частини дворового фасаду будівлі, а саме, від зовнішньої стіни сходової клітки на відстані 2,4 м, від фундаменту витяжної труби котельні - 2 м, у зв`язку з чим виникають певні незручності в доступі до дворового фасаду в частині розташування гаража та в користуванні земельною ділянкою;

експерт дійшов висновків про те, що:

металевий гараж гр. ОСОБА_1 розташований на земельній ділянці, користувачем якої є Закарпатська обласна колегія адвокатів по АДРЕСА_1 м. АДРЕСА_3 ;

при дослідженні наданих матеріалів встановлено, що дозвільна документація для встановлення гаража гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня;

металевий гараж, встановлений гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , створює певні перешкоди Закарпатській обласній колегії адвокатів належно користуватися власною будівлею та земельною ділянкою.

Оцінюючи цей поданий позивачем доказ, апеляційний суд зауважує, що належних і достатніх підстав для висновку про те, що спірний гараж був встановлений саме відповідачкою ОСОБА_1 і що саме вона вирішувала питання його влаштування експерт не мав. Такі висновки не підтверджуються жодними доказами та матеріалами справи, не посилається на відповідні докази з цього приводу й експерт, а висновок у цій частині не містить ніякого обґрунтування та суперечить по суті встановленому в справі, тому не приймається судом.

З урахуванням встановленого в справі висновок експерта в тій частині, де йдеться про встановлення гаража на земельній ділянці, користувачем якої є Закарпатська обласна колегія адвокатів, та про створення перешкод позивачу в користуванні земельною ділянкою є прийнятним лише в тому розумінні, що позивач користується належною до будинку земельною ділянкою саме як власник частини цього будинку.

Насамкінець суд констатує, що враховуючи обставини справи, наявні в ній окрім висновку фотоматеріали (а.с. 56, 57 т. 1) та інші докази і матеріали справи, сам по собі висновок про створення розташуванням гаража перешкод у користуванні позивачем будівлею та прилеглою до неї земельною ділянкою узгоджується з доводами позивача про наявність таких перешкод, зокрема, в обслуговуванні будівлі, проте, не вказує на конкретні перешкоди та не описує їх, в тому числі, не вказує на спосіб усунення таких перешкод.

Суд першої інстанції з урахуванням доданих до експертного висновку Технічного паспорта на будівлі літ. А, Б, Г, Д на АДРЕСА_1 , складеного ТОВ Байт , і матеріалів геодезичних робіт (а.с. 204-210 т. 2), матеріалів інвентаризаційної справи, які містять дані про площі, зайняті в межах двору будинку АДРЕСА_1 різними будівлями та з урахуванням відповідної динаміки змін усунув розбіжності щодо площі належної до цього будинку земельної ділянки та дійшов вірного висновку про те, що гараж під літ. Д розташований у дворі в межах земельної ділянки фактичною площею 439 кв. м, водночас передчасно та необґрунтовано виходив із того, що вся ця земельна ділянка перебуває в користуванні позивача.

Позивач в суді апеляційної інстанції обґрунтовано наголошував, що пред`явив позов не лише як землекористувач, але і як власник нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_1 , що відповідає підставам позову та правовій позиції позивача в справі. У цьому сенсі слід констатувати, що позивач мав певні підстави ставити питання про усунення йому перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно, що, однак, не усуває необхідності пред`явити вимоги з належних підстав, до особи, яка саме у відповідний спосіб повинна відповідати за позовом, зокрема, усунути перешкоди в здійсненні права власності, та довести позов у належний процесуальний спосіб.

З правової позиції позивача та з установлених обставин справи випливає, що перешкодою у здійсненні права власності позивача на своє приміщення є саме розташування спірного гаража, а не користування відповідачкою ним як таке, і позивач ставить питання про демонтаж гаража для забезпечення належного доступу до зовнішніх стін будівлі. Відповідачка користується гаражем фактично і таке користування є неправомірним, позаяк правової підстави для цього немає. Водночас відповідачка не є ані власником гаража, ані його самочинним споруджувачем, ані особою, яка шляхом зведення гаража зайняла самовільно земельну ділянку, а висновок суду першої інстанції про те, що відповідачка ОСОБА_1 встановила цей гараж, цілком бездоказовий і необґрунтований, як не є обґрунтованим і висновок про те, що відповідачка, яка користується спорудженим не нею гаражем, власне самовільно зайняла земельну ділянку.

Зважаючи на встановлене, слід також констатувати, що спірний гараж як майновий об`єкт не має власника і такий в усякому на час розгляду справи невідомий, а майно знаходиться на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Ужгорода, на що вказувала і сторона відповідачки в процесі.

Діючи у цивільних і процесуальних відносинах на свій ризик і розсуд та обираючи спосіб захисту порушеного права, позивач наведеного не врахував, тоді як для покладення на відповідачку, яка не є власником майна, обов`язку його демонтувати (на відміну від способів захисту порушеного права, які можуть пов`язуватися з припиненням користування майном, з відсутністю у майна власника тощо), належних правових підстав у даній справі немає. Обраний позивачем спосіб захисту права в даному випадку не узгоджується із законом та фактичними обставинами справи, не є ефективним. На стадії апеляційного розгляду справи суд з огляду на її характер, предмет і суб`єктний склад та процесуальний статус учасників справи не вправі вийти за межі позовних вимог і вирішити питання про усунення перешкод у здійсненні права власності в спосіб, який не обирався і не визначався позивачем.

Не врахував наведеного і суд першої інстанції, який припустився помилки і, крім іншого, ухвалив суперечливе рішення, оскільки задовольнивши вимогу позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, при цьому - з підстав, що не знайшли свого підтвердження, одночасно відмовив у вимозі про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном як власнику нежитлового приміщення, яка була заявлена позивачем.

Відтак, на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4 ЦПК України апеляцію відповідачки слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у позові - відмовити. Водночас позивач, у разі наявності триваючого порушення права та наявності для того відповідних підстав, не позбавлений права діяти на захист своїх прав відповідно до закону.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 березня 2019 року скасувати, у позові Громадської організації Закарпатська обласна колегія адвокатів до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням та земельною ділянкою - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 19 грудня 2019 року.

Судді