Постанова

від 07.04.2021 по справі 308/13730/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 308/13730/15

провадження № 61-1897 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.

учасники справи:

позивач - громадська організація Закарпатська обласна колегія адвокатів ;

відповідач - ОСОБА_1 ;

третя особа - Ужгородська міська рада Закарпатської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу громадської організації Закарпатська обласна колегія адвокатів на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Мацунича М. В., Куштана Б. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 року громадська організація Закарпатська обласна колегія адвокатів звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Ужгородська міська рада Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням та земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що громадська організація є постійним землекористувачем за адресою: АДРЕСА_1 , де обласній колегії адвокатів рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської Ради депутатів трудящих від 21 березня 1956 року № 154 була надана в постійне користування земельна ділянка площею 555 кв. м для будівництва адміністративного будинку та гаража. Право землекористування випливає зі змісту рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2002 року № 5-рп/2005 щодо відповідності Конституції України статті 92 і пункту 6 Розділу Х Перехідні положення ЗК України 2001 року (справа про постійне користування земельними ділянками), за цю ділянку позивач сплачує податки. Позивачу належить нежитлове приміщення першого поверху будинку за цією адресою.

На подвір`ї будинку знаходяться три гаражі, два з яких: гараж Закарпатська обласна колегія адвокатів і гараж ОСОБА_2 споруджені у встановленому законом порядку. Третій гараж (розбірна металева конструкція без фундаменту) знаходиться на земельній ділянці без належних для того підстав, оскільки був споруджений без відома, дозволу позивача та без відповідних погоджень і дозвільної документації, тобто, самочинно. Крім того, так само самочинно у дворі споруджені та з`єднані дротом металеві опори по периметру двору.

Цим гаражем користується відповідач, яка не має законних підстав займати земельну ділянку для його розміщення. Відповідачка здає гараж в оренду художникам для зберігання картин та металевих конструкцій стояків вітрини, з чого отримує незаконні прибутки. Земельна ділянка, на якій розміщений гараж, призначена для обслуговування належної позивачу нежитлової будівлі, а також належить до ареалу культурної спадщини м. Ужгорода, на встановлення споруд в якому потрібний спеціальний дозвіл, якого теж немає.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Позивач дозволу на розміщення гаража не надавав.

Вказаний металевий гараж розташований на відстані 2-3 метри від будівлі позивача і перешкоджає користуватися належним йому гаражем, перекриває в`їзд та закриває вікна будівлі позивача. Металеві опори та натягнутий між ними дріт унеможливлюють заїзд до гаража позивача, перешкоджають нормальному користуванню двором. Протиправні дії відповідачки обмежують позивача у здійсненні права власності щодо своєї будівлі, позбавляють можливості вільно користуватися приміщеннями, виконувати обов`язки з утримання майна, перешкоджають вільному доступу до зовнішніх стін і вікон, ремонту тощо.

Добровільно усунути порушення та знести гараж відповідачка відмовилася.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, посилаючись на положення статей 317, 319, 391 ЦК України, статтю 152 ЗК України позивач просив суд: усунути йому перешкоди як власнику нежитлового приміщення, розташованого на АДРЕСА_1 , у користуванні власністю та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 555 кв. м, розташованою на АДРЕСА_1 , постійним користувачем якої він є; демонтувати і знести за рахунок відповідача, мешканки квартири АДРЕСА_2 , самочинно встановлений металевий гараж і металеві опори, що встановлені по периметру двору, розташовані на АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 02 березня 2017 року, позов Закарпатської обласної колегії адвокатів задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні Закарпатською обласної колегією адвокатів земельною ділянкою шляхом демонтування за власний рахунок ОСОБА_1 самочинно встановленого металевого гаражу, позначеного на схемі земельної ділянки під літ. Д та металевих опор, що встановлені по периметру двору, по АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 02 березня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2019 року у складі судді Фазикош О. В. позов громадської організації Закарпатська обласна колегія адвокатів задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні Закарпатською обласною колегією адвокатів земельною ділянкою шляхом демонтажу металевого гаража, позначеного на схемі земельної ділянки літерою Д , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не подала жодних доказів щодо надання їй земельної ділянки для розміщення спірного гаражу, надання дозволів на тимчасове встановлення гаражу, тимчасових споруд на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , а, отже, відповідачка користується земельною ділянкою під металевим гаражем без правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності або право користування нею, тобто без належних підстав.

Зазначені обставини підтверджуються також висновком експерта від 12 лютого 2018 року № 151, складеним відповідно до статті 106 ЦПК України, згідно з яким вказується, що металевий гараж влаштований перед вікном першого поверху дворового фасаду будівлі, від виступаючої частини а саме від зовнішньої стіни сходової клітини на відстані від 2,4 метра, від фундаменту витяжної труби котельні - 2 метри, в зв`язку з чим виникають певні незручності в доступі до дворового фасаду в частині розташування гаражу та користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до наведеного висновку металевий гараж ОСОБА_1 розташований на земельній ділянці, користувачем якої є Закарпатська обласна колегія адвокатів по АДРЕСА_1 , дозвільна документація на встановлення гаража відсутня, а сам гараж створює перешкоди Закарпатській обласній колегії адвокатів у користуванні земельною ділянкою та власною будівлею.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 грудня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у позові громадської організації Закарпатська обласна колегія адвокатів відмовлено .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що перешкодою у здійсненні права власності позивача на своє приміщення є саме розташування спірного гаража, а не користування відповідачем ним як таке, і позивач ставить питання про демонтаж гаража для забезпечення належного доступу до зовнішніх стін будівлі. Відповідач користується гаражем фактично і таке користування є неправомірним, позаяк правової підстави для цього немає. Водночас відповідач не є ані власником гаража, ані його самочинним споруджувачем, ані особою, яка шляхом зведення гаража зайняла самовільно земельну ділянку, а висновок суду першої інстанції про те, що відповідач встановила цей гараж, необґрунтований, як і висновок про те, що відповідач, яка користується спорудженим не нею гаражем, самовільно зайняла земельну ділянку.

Спірний гараж як майновий об`єкт не має власника, а майно знаходиться на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Ужгорода.

Покладення на відповідача, яка не є власником майна, обов`язку його демонтувати (на відміну від способів захисту порушеного права, які можуть пов`язуватися з припиненням користування майном, з відсутністю у майна власника тощо), належних правових підстав немає. Обраний позивачем спосіб захисту права не узгоджується із законом та фактичними обставинами справи, не є ефективним. На стадії апеляційного розгляду справи суд з огляду на її характер, предмет і суб`єктний склад та процесуальний статус учасників справи суд не вправі вийти за межі позовних вимог і вирішити питання про усунення перешкод у здійсненні права власності в спосіб, який не обирався і не визначався позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року ГО Закарпатська обласна колегія адвокатів подаладо Верховного Суду касаційну скаргу , в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 308/13730/15 з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції усунувся від виконання свого завдання, вирішення цивільної справи з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів юридичної особи і фактично узаконив подальше порушення прав ГО Закарпатська обласна колегія адвокатів з боку відповідача, яка володіє і користується самовільно встановленим металевим гаражем, чим перешкоджає позивачеві належно користуватися своєю будівлею та двором будинку.

Апеляційний суд не врахував, що металеві гаражі не підлягають реєстрації як тимчасові споруди, а також споруди, не пов`язані фундаментом із землею, до експлуатації не приймаються і право власності на них не оформляється.

Суд апеляційної інстанції також не врахував, що ОСОБА_1 , обґрунтовуючи своє право на гараж заявляла, що гараж належав її батькові, а після смерті батька вона отримала цей гараж у спадщину і з того часу є його власником, володіє та розпоряджається цією спорудою, однак жодних документів не має.

Відповідач ніколи не просила суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що гараж їй не належить, а навпаки доводила, що вона є власником гаража, володіє і розпоряджається ним законно і саме з цих підстав заперечувала проти позову. Вказував, що відповідач продала квартиру, яка розміщена у будинку по АДРЕСА_1 , проте і надалі заперечувала проти знесення гаражу

Таку обставину відповідач підтвердила і в суді апеляційної інстанції.

Тому висновок апеляційного суду, про те, що володіння та користування відповідачки самовільно встановленим гаражем в дворі та у безпосередній близькості до будинку на АДРЕСА_1 не чинить жодних перешкод позивачеві, не підтверджується матеріалами справи, суперечить фактичним обставинам, наявним у справі доказам, зокрема висновку експерта і базується на припущеннях.

Закарпатська обласна колегія адвокатів з моменту отримання у користування земельної ділянки у 1956 році не ліквідовувалася, існує до цього часу і лише доповнила свою назву словами Громадське об`єднання .

Асоціація адвокатів, на яку послався апеляційний суд у своїй постанові є іншою організацією і не мас відношення до ГО Закарпатська обласна колегія адвокатів .

Апеляційний суд дійшов висновку, що на встановлення та експлуатацію спірного гаража будь-які документи відсутні, а відповідач є єдиним протиправним володільцем і користувачем цієї споруди, який отримала у володіння від попереднього власника, свого покійного батька, та що відповідачка відмовляється знести цю споруду і заперечує проти її знесення, оскільки бажає використовувати гараж для власних потреб.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції повинен був застосувати норми статей 319, 321, 391 ЦК України, статті 152 ЗК України і залишити без змін законне і обґрунтоване, на думку заявника, рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради депутатів трудящих від 21 березня 1956 року № 154 обласній колегії адвокатів відведено земельну ділянку розміром 555 кв. м по АДРЕСА_3 для побудови адміністративного будинку (а.с. 8).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07 липня 2011 року, приміщення 1-го поверху загальною площею 81,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності Закарпатській обласній колегії адвокатів (а.с. 7, т. 1).

Відповідно до листа - відповіді на адвокатський запит виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 15 березня 2016 року № 698/03-17 рішень щодо передачі земельної ділянки у власність колегії адвокатів за адресою АДРЕСА_1 не приймалось (а.с. 55, т. 1).

Судом встановлено, що Закарпатською обласною колегією адвокатів як землекористувачем, сплачується земельний податок за дану земельну ділянку, що підтверджується відповідними квитанціями про оплату, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с. 60-63, т. 1).

Відповідно до довідки від 24 січня 2003 року грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , користувач - Закарпатська обласна асоціація адвокатів, площею - 450 кв. м, складає 65 120 грн 52 коп. (а.с. 9, т. 1).

Згідно з експлікацією із технічної характеристики будівлі та прилеглої до неї земельної ділянки, складених 14 червня 2001 року, на земельній ділянці у дворі будинку АДРЕСА_1 фактично розміщені три гаражні приміщення під літерами Б, Г, Д (а.с. 53, т. 1).

Відповідно до генерального плану схеми земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 20 листопада 1992 року, відсутнє гаражне приміщення під літ. Д .

Встановлено, що металевим гаражем, позначеного на схемі земельної ділянки під літ. Д , користується ОСОБА_1 . Факт використання гаража під літ. Д в особистих цілях підтвердила і ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Відповідач на підтвердження свого права користування гаражем на земельній ділянці у дворі будинку АДРЕСА_1 під літ. Д вказувала, що після смерті батька, вона отримала гараж у спадщину і користується ним, однак заявила, що документів на підтвердження факту отримання гаража у спадщину після смерті батька вона не має.

Відповідно до архівного витягу розпорядження глави міської управи від 21 червня 1993 року № 269 дозволено ОСОБА_3 установити тимчасовий збірний металевий гараж на дві автомашини у дворі будинку АДРЕСА_1 (а.с. 51, т. 1)

В подальшому ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на один тимчасовий збірний металевий гараж на дві автомашини під літ. Г , який на даний час належить на праві приватної власності - ОСОБА_4 .

Із письмових пояснень представника Ужгородської міської ради Закарпатської області вбачається, що гараж під літ. Д розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , у власність відповідача не передавався, земельна ділянка, на якій розташований вказаний гараж під літ. Д знаходиться в розпорядженні Ужгородської міської ради Закарпатської області.

Висновком експерта від 12 лютого 2018 року № 151 металевий гараж влаштований перед вікном першого поверху дворового фасаду будівлі, від виступаючої частини, а саме від зовнішньої стіни сходової клітини на відстані від 2,4 м, фундаменту витяжної труби котельні - 2 м, в зв`язку з чим виникають певні незручності в доступі до дворового фасаду в частині розташування гаражу та користуванні земельною ділянкою (а.с. 191-200, т. 2).

Відповідно до наведеного висновку металевий гараж ОСОБА_1 розташований на земельній ділянці, користувачем якої є Закарпатська обласна колегія адвокатів по АДРЕСА_1 , дозвільна документація на встановлення гаража відсутня, а сам гараж створює перешкоди Закарпатській обласній колегії адвокатів у користуванні земельною ділянкою та власною будівлею.

Експерт встановив, що земельна ділянка, якою користується Закарпатська обласна колегія адвокатів по АДРЕСА_1 відмежована від суміжних земельних ділянок суцільною цегельною огорожею , і гараж під літ. Д розташований саме на цій земельній ділянці. Площа гаража становить 20,2 кв. м, а його наявність перешкоджає позивачеві належно користуватися закріпленою земельною ділянкою та власною спорудою.

Також до суду поданий технічний паспорт будівлі АДРЕСА_1 з технічною документацією щодо встановлення меж земельної ділянки, матеріалами польових геодезичних робіт складеними за результатами кадастрової зйомки сертифікованим спеціалістом.

Закарпатській обласній колегії адвокатів було відведено земельну ділянку розміром 555 кв.м. Згодом ця ділянка фактично була зменшена на 62 кв. м. На цій земельній ділянці було розміщені два офіційно зареєстровані за іншими особами гаражі під літерами Г і Б , загальною площею 48 кв. м (а.с. 204-206, т. 2).

До них (гаражів) прилягають земельні ділянки необхідні для обслуговування 14 кв. м.

Крім того, для проїзду до гаражів та проходу до будинку існує арковий проїзд загального користування площею 43 кв. м. У зв`язку з цим, Закарпатська обласна колегія адвокатів сплачує земельний податок не за 555 кв. м, а за 450 кв. м.

Відповідно до кадастрової зйомки площа земельної ділянки (огородженого двору) Закарпатської обласної колегії адвокатів по АДРЕСА_1 складає 544 кв. м. Тому фактично в користуванні позивача знаходиться 439 кв. м земельної ділянки. Гараж під літерою Д знаходиться саме на цій земельній ділянці.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ГО Закарпатська обласна колегія адвокатів підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Стаття 386 ЦК України яка встановлює засади захисту права власності, передбачає, що Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

Негаторний позов пред`являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. Отже, встановлення саме зазначених обставин входить до предмета доказування у справах за такими позовами (постанова Верховного Суду у справі № 926/2189/17 від 12 квітня 2018 року).

У пункті 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав судам роз`яснено, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

За таких обставин є безпідставним посилання апеляційного суду на те, що спірний гараж споруджений не відповідачем, а іншою особою, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем не представлено, позивач заперечує щодо цих обставин, а відповідач підтверджує користування гаражем під літерою Д в особистих цілях.

Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не подала жодних доказів щодо надання їй земельної ділянки для розміщення спірного гаражу, надання дозволів на тимчасове встановлення гаражу, тимчасових споруд на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , а, отже, відповідачка користується земельною ділянкою під металевим гаражем без правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності або право користування нею, тобто без належних підстав, є правильним.

Виконавши вказівки суду касаційної інстанції відповідно до вимог частини п`ятої статті 411 ЦПК України, суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно з висновком експерта від 12 лютого 2018 року № 151, складеним відповідно до статті 106 ЦПК України, металевий гараж влаштований перед вікном першого поверху дворового фасаду будівлі, від виступаючої частини а саме від зовнішньої стіни содової клітини на відстані від 2,4 м, від фундаменту витяжної труби котельні - 2 м, в зв`язку з чим виникають певні незручності в доступі до дворового фасаду в частині розташування гаражу та користуванні земельною ділянкою.

Отже, встановивши, що позивач є власником нежитлового приміщення на першому поверсі, біля якого встановлено металевий гараж, яким користується ОСОБА_1 , що нею не заперечується, дозвільна документація на встановлення якого відсутня, а сам гараж створює перешкоди Закарпатській обласній колегії адвокатів у користуванні земельною ділянкою та власною будівлею, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Отже, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу громадської організації Закарпатська обласна колегія адвокатів задовольнити.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року скасувати, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2019 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович