Постанова

від 10.12.2019 по справі 910/9053/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2019 р. Справа№ 910/9053/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі:Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Зденик Т.В. (довіреність № 062/01/10-7 від 02.01.2019);

від відповідача-1: Юрченко О.А. (довіреність № б/н від 22.08.2019);

від відповідача-2: Полтавець І.В. (довіреність № б/н від 21.08.2019);

від третьої особи: не з`явився;

за участю: ОСОБА_1;

П`ятак І.І. (ордер ПТ № 091810 від 10.12.19),

розглянувши апеляційні скарги Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_1

на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2019

у справі № 910/9053/19 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1) приватного акціонерного товариства "Енергомонтажвентиляція",

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Столична проектна компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"

про розірвання інвестиційного договору, від 16.08.2000 № 26 та

визнання недійсним договору купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Енергомонтажвентиляція" (надалі - відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Столична проектна компанія" (надалі - відповідач 2) про:

- розірвання інвестиційного договору від 16.08.2000 року №26 про передачу нежилого будинку комунальної власності територіальної громади м. Києва № 4 літ. А в Делегатському провулку для реконструкції, укладеного між Головним управлінням майна Київської міської державної адміністрації, державним комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та приватним акціонерним товариством "Енергомонтажвентиляція";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого будинку за адресою: м. Київ, пров. Делегатський, 4-літ. А від 17.11.2016 року, укладеного між приватним акціонерним товариством "Енергомонтажвентиляція" та товариством з обмеженою відповідальністю "Столична проектна компанія".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2019 року залучено до участі у справі №910/9053/19 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (надалі - третя особа).

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.2019 року у справі №910/9053/19 відмовлено у задоволенні позову.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що 21.09.2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було зареєстровано декларацію №КВ 143162650083 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії, отже, інвестиційний договір припинив свою дію 21.09.2016 року, а позовні вимоги в частині розірвання інвестиційного договору є безпідставними і необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. Вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ПрАТ "Енергомонтажвентиляція" та ТОВ "Столична проектна компанія ", задоволенню не підлягають, оскільки між відповідачами вищезазначений договір не укладався, тобто такий предмет спору відсутній.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2019 року у справі №910/9053/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив на те, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, що призвело до хибних висновків та порушення норм матеріального права. Також, вказав на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не прийняв до уваги те, що відповідач 1 взятих на себе зобов`язань за інвестиційним договором не виконав і 17.11.2016 року відчужив згідно договору купівлі-продажу нежилий будинок за адресою: м. Київ, провулок Делегатський 4 на користь ТОВ Столична проектна компанія , хоча відповідачу 1 було достеменно відомо що згідно п. 5.2 інвестиційного договору він був зобов`язаний не відчужувати, не давати під заставу вказаний будинок на користь третіх осіб до завершення виконання умов інвестиційного договору та введення будинку в експлуатацію після реконструкції в установленому порядку.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував на неналежну оцінку судом першої інстанції порушення умов Інвестиційного договору, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також про порушення норм процесуального права.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 року, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2019 року у справі №910/9053/19, об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги та призначено розгляд справи на 10.12.2019 року.

06.12.2019 року до Північного апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Представник позивача у судовому засіданні 10.12.2019 року вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

ОСОБА_1 вказувала на те, що прийнятим судом першої інстанції рішенням порушуються її права та охоронювані законом інтереси, просила його скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 10.12.2019 року вказував на обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення, просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином (а.с. 198), про поважність причин неявки суд не повідомив.

Частиною 12 статті 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи, за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши представників позивача та відповідачів, ОСОБА_1, П`ятак І.І., розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.08.2000 року між Головним управлінням майна Київської міської державної адміністрації (розпорядник), державним комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (балансоутримувач) та приватним акціонерним товариством "Енергомонтажвентиляція" (інвестор) було укладено інвестиційний договір (а.с. 27-29 ), відповідно до умов якого предметом Інвестиційного договору є вкладення інвестицій в реконструкцію нежилого будинку № 4 літ. А в пров. Делегатському з метою досягнення соціального ефекту для власника будинку та створення прибутку (доходу) для інвестора.

За умовами вищевказаного інвестиційного договору, інвестор був зобов`язаний:

- прийняти будинок загальною площею 212 кв.м. під реконструкцію за актом приймання-передачі, який оформлюється одночасно з підписанням Інвестиційного договору (підпункт 2.2.1. пункту 2.2. Інвестиційного договору);

- відшкодувати балансоутримувачу всі витрати, пов`язані зі сплатою податків при передачі нежитлового будинку інвестору (підпункт 2.2.2. пункту 2.2. Інвестиційного договору);

- виконати вимоги щодо оформлення права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться будинок № 4 літ. А в пров. Делегатському у відповідності з Порядком надання земельних ділянок та оформлення права користування землею юридичними особами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.03.1999 №148/249 (підпункт 2.2.3. пункту 2.2. Інвестиційного договору);

- виконати функції замовника реконструкції нежитлового будинку № 4 літ. А в пров. Делегатському (підпункт 2.2.4. пункту 2.2. Інвестиційного договору);

- замовити і отримати в міських спеціалізованих експлуатаційних службах технічні умови та оформити завдання на розробку проектно-кошторисної документації (далі - ПКД) на реконструкцію будинку (підпункт 2.2.5. пункту 2.2. Інвестиційного договору);

- забезпечити розробку, погодження з балансоутримувачем і затвердження в установленому порядку ПКД в термін до 01.01.2001 (підпункт 2.2.6. пункту 2.2. Інвестиційного договору);

- отримати в управлінні Держархбудконтролю дозвіл на початок реконструкції будинку з 01.01.2001 року та завершити її згідно з термінами, передбаченими проектом організації будівництва (підпункт 2.2.7. пункту 2.2. Інвестиційного договору);

- забезпечити виконання робіт з реконструкції нежитлового будинку № 4 літ. А в пров. Делегатському за рахунок власних коштів і матеріалів у відповідності з ПКД (підпункт 2.2.8. пункту 2.2. Інвестиційного договору);

- залучити до реконструкції будинку підрядну будівельну або ремонтно- будівельну організацію, що має ліцензію на проведення таких робіт у відповідності з умовами конкурсу (підпункт 2.2.9. пункту 2.2. Інвестиційного договору);

При цьому сторонами було визначені права та обов`язки розпорядника, балансоутримувача:

- передати будинок № 4 літ. А в пров. Делегатському інвестору у власність відповідно до розпорядження Представника Президента України у м. Києві від 03.06.1994 року №471 із змінами та доповненнями, внесеними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997 року № 81 та від 03.11.1997 року №1769, за актом одночасно з підписанням Інвестиційного договору (підпункт 2.3.1. пункту 2.3. Інвестиційного договору);

- здійснювати контроль за термінами виконання реконструкції об`єкта і при їх порушенні вживати до інвестора відповідних заходів згідно із статтею 20 Закону України "Про інвестиційну діяльність" та Інвестиційного договору (підпункт 2.3.2. пункту 2.3. Інвестиційного договору).

У разі зриву термінів завершення проектних робіт і початку реконструкції будинку з вини інвестора більше 4-х місяців, питання виноситься на розгляд міської конкурсної комісії щодо передачі будинку під реконструкцію іншому інвестору (підпункт 4.1.1. пункту 4.1. Інвестиційного договору); інвестор перераховує через фінансове управління Київської міської державної адміністрації в разі зриву нормативного терміну завершення реконструкції будинку з вини інвестора: до трьох місяців - 5% від кошторисної вартості реконструкції будинку; до шести місяців - 10% від кошторисної вартості реконструкції; понад шість місяців - 25% від кошторисної вартості реконструкції (підпункт 4.1.2. пункту 4.1. Інвестиційного договору); при невиконанні умов Інвестиційного договору з боку інвестора розпорядник та балансоутримувач мають право в односторонньому порядку розірвати Інвестиційний договір у відповідності з пунктом 6.2. Інвестиційного договору (підпункт 4.1.3. пункту 4.1. Інвестиційного договору). Інвестор зобов`язаний: не передавати зобов`язання за Інвестиційним договором іншим юридичним чи фізичним особам без згоди іншої сторони та внесення відповідних змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 20.07.2000 року №1224 (пункт 5.1. Інвестиційного договору); не відчужувати, не давати під заставу будинок на користь третіх осіб до завершення виконання умов Інвестиційного договору та введення будинку в експлуатацію після реконструкції в установленому порядку (пункт 5.2. Інвестиційного договору); довести до відома бюро технічної інвентаризації про особливі умови (пункт 5.2. Інвестиційного договору) з метою інформування ним розпорядника, балансоутримувача та нового власника при намірах інвестора перереєстрації будинку (пункт 5.4. Інвестиційного договору). При невиконанні інвестором у повному обсязі в установлені терміни підпунктів 2.2.5. - 2.2.11. пункту 2.2. Інвестиційного договору балансоутримувач за місяць попереджує про наміри розриву Інвестиційного договору та про повернення інвестором будинку до комунальної власності територіальної громади міста Києва (пункт 6.2. Інвестиційного договору). Інвестиційний договір вступає в силу з моменту його підписання усіма сторонами і діє до моменту введення будинку в експлуатацію на підставі акта приймальної комісії (пункт 8.1. Інвестиційного договору).

13.09.2000 року ПрАТ "Енергомонтажвентиляція" було прийнято за актом приймання-передачі основних засобів №46 одноповерховий цегляний об`єкт загальною площею 211,6 кв.м., площа земельної ділянки 1 100,67 кв.м. (а.с. 103-104)

Відповідно до протокольного рішення міської конкурсної комісії від 05.03.2001 року №55, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.04.2001 року №750 термін розробки проектно-кошторисної документації та отримання дозволу на виконання ремонтно-будівельних робіт було продовжено до 01.08.2001 року.

Оскільки роботи на об`єкті не були розпочаті, та з метою продовження термінів початку робіт з реконструкції (будівництва) у пров. Делегатському, 4 літ. А, до міської конкурсної комісії листом відповідача 1 від 01.08.2001 року №1/02-34 вдруге надійшло відповідне клопотання.

Протокольним рішенням засідання міської конкурсної комісії від 04.10.2001 року №60 було погоджено продовження терміну розробки ПКД, отримання дозволу і початку робіт на об`єкті до 01.02.2002 року за умови внесення до Інвестиційного договору відповідних доповнень щодо штрафних фінансових санкцій, які на той час застосовувалися до інвестора за порушення встановлених термінів, згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.08.2001 року №1736, а саме: "інвестор перераховує через Головне управління житлового забезпечення за кожний день зриву встановлених термінів до 3-х місяців - 0,1%, більше 3-х місяців - 0,2% від суми, сплаченої Головному управлінню житлового забезпечення коштів в порядку компенсації за будівництво житла для відселення мешканців з будинків реконструкції. Штрафи сплачуються кожного наступного місяця до 15 числа".

04.10.2001 року відповідач 1 отримав свідоцтво серії НБ №010004275 про право власності на нежилий будинок-офіс площею 206,5 кв.м., який розташований в м. Києві за адресою: пров. Делегатський, №4, літ. А. (а.с. 105)

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.11.2001 року №2446 термін отримання дозволу і початку робіт на об`єкті було вдруге продовжено до 01.02.2002 року. Інформація про сплату штрафних санкцій відповідачем 1 до Інвестиційного договору не вносилися, додаткові угоди не укладалися.

03.08.2015 року між відповідачем 1 (продавець) і ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку - офісу (а.с. 111-113), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О.І. та зареєстрований в реєстрі за №1293, відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність належний продавцю на праві власності нежилий будинок-офіс (літера А), що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Делегатський, буд. 4.

Відповідно до акта приймання-передачі нежилого будинку-офісу від 03.08.2015 року відповідачем 1 передано, а Орловою О.О. прийнято нежилий будинок-офіс (літера А), що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Делегатський, буд. 4; нежилий будинок-офіс продано за ціною 249 000,00 грн. (а.с. 115)

11.07.2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №КВ 083161930184 із титулом: "Реконструкція приміщень нежитлового будинку (літера "А") під житловий будинок по пров. Делегатському, 4 в Шевченківському районі м. Києва". (а.с. 116-119)

21.09.2016 року вказаним Департаментом зареєстровано декларацію №КВ 143162650083 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності із титулом: "Реконструкція приміщень нежитлового будинку України "Про інвестиційну діяльність" та Інвестиційного договору (підпункт 2.3.2. пункту 2.3. Інвестиційного договору). (а.с. 120-125)

Позивач звертаючись з даним позовом, як на підставу обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідач 1 не виконав своїх зобов`язань за інвестиційним договором, оскільки 17.11.2016 року відчужив згідно договору купівлі-продажу нежитловий будинок, розташований за адресою: м. Київ, провулок Делегатський, 4, літ. А на користь ТОВ Столична проектна компанія , в порушення умов п. 5.2 зазначеного інвестиційного договору. Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового будинку за адресою: м. Київ, пров. Делегатський 4, літ. А, укладеного між ПрАТ Енергомонтажвентиляція та ТОВ Столична проектна компанія зазначив на те, що внаслідок укладення вказаного договору купівлі-продажу при відчуженні майна позивач позбавився права вимагати від відповідача 1 здійснення ним взятих на себе зобов`язань згідно інвестиційного договору.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, прийшов до висновку про те, що оскільки 21.09.2016 року Державним департаментом архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зареєстровано декларацію №КВ 143162650083 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії, інвестиційний договір припинив свою дію 21.09.2016 року, та позовні вимоги про його розірвання є безпідставними та необґрунтованими. Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ПрАТ Енергомонтажвентиляція та ТОВ Столична проектна компанія зазначив на те, що вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідачами такого договору укладено не було, тобто такий предмет спору відсутній.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно з частиною першою статті 326 Господарського кодексу України інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об`єкти господарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (надалі - Закон) передбачено, що об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Відповідно до частини другої статті 5 зазначеного Закону інвестори - це суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Згідно з частиною першою статті 9 вищевказаного Закону основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Разом з тим, абзацом першим частини п`ятої статті 7 Закону "Про інвестиційну діяльність" унормовано, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з частинами першою і третьою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами другою і третьою статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент отримання декларації про готовність об`єкта Інвестиційного договору до експлуатації) передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно- будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою і другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За твердженнями позивача інвестиційний договір укладався для проведення реконструкції нежилого будинку №4 в провулку Делегатському у м. Києві для досягнення соціального ефекту, але ПрАТ "Енергомонтажвентиляція", належним чином не виконало умови підпунктів 2.2.6., 2.2.7., 2.2.8., 2.2.11. пункту 2.2. Інвестиційного договору. Окрім того, всупереч пункту 5.2. вищезазначеного договору відчужило вказаний будинок на користь третіх осіб, що є порушеннями істотних умов інвестиційного договору та підставою для його розірвання.

Однак, колегія суддів оцінюючи зміст положень пункту 5.2. Інвестиційного договору, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що його зміст є порушенням права відповідача 1 на належне йому як власнику право володіти, користуватися і розпоряджатися нежитловим будинком, право власності на яке останнім було отримано 04.10.2001 року на підставі свідоцтва серії НБ №010004275 про право власності (а.с. 105). При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказане свідоцтво про право власності не містить будь-яких обмежень власника щодо розпорядження належним йому майном.

Окрім того суд першої інстанції вірно зазначив на те, що за змістом п. 8.1 інвестиційного договору, зазначений договір діє до моменту введення будинку в експлуатацію на підставі акта приймальної комісії.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів та вже зазначалось вище, 21.09.2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було зареєстровано декларацію №КВ 143162650083 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії. (а.с. 120-125)

Таким чином, відповідно до умов інвестиційного договору, а саме п. 8.1 за змістом якого договір вступає в силу з моменту його підписання усіма сторонами і діє до моменту введення будинку в експлуатацію на підставі акта приймальної комісії, інвестиційний договір припинив свою дію 21.09.2016 року.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині розірвання інвестиційного договору № 26 про передачу нежитлового будинку комунальної власності територіальної громади м. Києва № 4 літ А в Делегатському провулку для реконструкції від 16.08.2000 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежилого будинку за адресою: м. Київ, пров. Делегатський, 4 літ. А від 17.11.2016 року, укладеного між приватним акціонерним товариством "Енергомонтажвентиляція" та товариством з обмеженою відповідальністю "Столична проектна компанія", оскільки між відповідачами даний договір укладено не було, тобто такий предмет спору відсутній.

Відповідно до п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) враховуючи вищевикладене.

Згідно з вимогами статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Отже доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні статей 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам, а доводи апеляційної скарги Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) його не спростовують.

Відносно апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 зазначила, що 24.10.2019 року з офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень їй стало відомо про прийняте господарським судом міста Києва рішення у справі №910/9053/19, яким було вирішено питання про права, свободи та інтереси апелянта ОСОБА_1 , а саме оскаржуване рішення створює ризики для життя і здоров`я апелянта, ризики пошкодження та знищення майна апелянта, а також порушує права та законні інтереси на комфортне та безпечне середовище проживання, оскільки будинок у якому проживає ОСОБА_1 і який розташовано неподалік від запланованого будівництва є старим та нестійким, на фасаді та фундаменті наявні тріщини, нестійкі ґрунти. Також через безпосередню наближеність будинку апелянта до місця будівництва відповідачем 2 житлово-офісного центру, у якості будівельного майданчика буде використовуватись частина прибудинкової території апелянта, що призведе до підвищення небезпеки для життя і здоров`я останнього. Крім того, зведення багатоповерхової будівлі житлово-офісного призначення створює навантаження на мережі водо-, тепло- та газопостачання, які не були передбачені на потужності багатоповерхового житлового будинку, також новий об`єкт буде порушувати норми щодо щільності населення в мікрорайоні .

Відтак, судовим рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.2019 року у справі №910/9053/19 вирішено питання про права та інтереси апелянта, у зв`язку з чим у неї, відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України, є право апеляційного оскарження.

Проте, колегія суддів не погоджується з вищевказаними твердженнями апелянта ОСОБА_1 зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату прийняття оскаржуваного рішення у справі №910/9053/19 від 30.09.2019 року ОСОБА_1 не була учасником даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Враховуючи наведене, з оскаржуваного судового рішення не вбачається, що судом вирішені питання про права, інтереси та обов`язки скаржника ОСОБА_1 , оскільки предметом розгляду даної справи є правовідносини з виконання інвестиційного договору від 16.08.2000 року №26 про передачу нежилого будинку комунальної власності територіальної громади міста Києва №4 літ. А в Делегатському провулку для реконструкції, укладеного між Головним управлінням майна Київської міської державної адміністрації, Державним комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та Приватним акціонерним товариством "Енергомонтажвентиляція". Питання щодо володіння, розпорядження чи користування апелянтом ОСОБА_1 спірним приміщенням не було предметом розгляду даної справи і вона не є учасником правовідносин, які розглядалися, тож немає правового зв`язку між предметом спору у даній справі та відносинами, що виникли між скаржником ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, апеляційне провадження за апеляційною скаргою не учасника справи ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2019 року у справі №910/9053/19 підлягає закриттю відповідно до пункту З частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення господарського суду м. Києва від 30.09.2019 року у справі №910/9053/19 не вбачається.

Судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у відповідності до статті 7 Закону України "Про судовий збір". Відповідного клопотання ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Судові витрати за подання апеляційної скарги Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із статтею 129 ГПК України.

Керуючись статтями 264, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2019 року у справі №910/9053/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2019 року у справі №910/9053/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покласти на позивача (апелянта).

4. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2019 року у справі №910/9053/19.

5. Матеріали справи №910/9053/19 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.12.2019.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко