Рішення

від 06.06.2006 по справі 215/12-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" червня 2006 р.                                                                             

Справа № 215/12-06

Суддя

господарського суду Київської області Писана Т.О., розглянувши справу        

за позовом товариства з обмеженою

відповідальністю „Рекунова, Сав'як і партнери”, м. Київ

до Києво-Святошинського районного

відділу земельних ресурсів, м. Київ

третя особа сільськогосподарське товариство з

обмеженою відповідальністю Агрокомбінат „Хотівський”, Київська обл.,

Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Паширова, 1

про визнання права власності на

земельну ділянку

За

участю представників сторін:

від позивача    Невечеря

В.Г. довіреність №30 від 05.06.2006р.                                                  

від відповідача  не

з'явився                              

від третьої особи  Фальфушинський Р.В. довіреність №25 від

25.04.2006р.                                        

обставини

справи:

            До господарського суду Київської

області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю

„Рекунова, Сав'як і партнери” (далі-позивач) до Києво-Святошинського районного

відділу земельних ресурсів (далі-відповідач) про визнання права власності на

земельну ділянку площею 5,9601 (п'ять цілих дев'ять тисяч шістсот одна

десятитисячна) гектарів на якій розташовані нежитлові приміщення, які

знаходяться за адресою: вулиця Чапаєва, 36, село Лісники, Києво-Святошинський

район, Київська область.

            В обґрунтування своїх позовних

вимог позивач посилається на порушення його права власності на земельну

ділянку, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу на

праві власності.

            Представник відповідача в судовому

засіданні позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що не заперечує, що позивач

набув право власності на земельну ділянку, але зазначив, що відповідно до

положень Інструкції “Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання

державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного

користування земельною ділянкою та договорів оренди землі” договір

купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна та технічна документація із

землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки не є підставою для оформлення

та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку.

            Представник третьої сторони без

самостійних вимог на стороні позивача позовні вимоги підтримує та вважає, що

позовні вимоги підлягають задоволенню, про що заявив у судовому засіданні.

            Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Позивач придбав у

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат

„Хотівський” нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: вулиця Чапаєва,

36, село Лісники, Києво-Святошинський район, Київська область про що було

укладено відповідний Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17 серпня

2004 року.

Вказані нежитлові приміщення

розташовані на земельній ділянці загальною площею 5,9601 (п'ять цілих дев'ять

тисяч шістсот одна десятитисячна) гектарів, згідно з проведеними роботами по

інвентаризації земельної ділянки Державним підприємством “Київський

науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”. Межі зазначеної земельної

ділянки вказані на земельному кадастровому плані, який є складовою частиною

технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки.

Відповідно до визначеної експертної грошової оцінки вартості земельної ділянки

ПП „Золотий Лев” (ліцензія Державного комітету України по земельних ресурсах

№604286 від 12.12.2003 р.) станом на 21.04.2006 р. експертна грошова оцінка

земельної ділянки становить 489538 (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот

тридцять вісім ) гривень.

Право власності на земельну

ділянку, на якій розташовані нежитлові приміщення оформлено на Колективне

сільськогосподарське підприємство агрокомбінат “Хотівський”, про що видано

Державний акт на право колективної власності на землю 6 грудня 1999 року.

Як свідчать матеріали справи, під

час реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства агрокомбінат

“Хотівський” нежитлові приміщення було передано його правонаступнику під

погашення кредиторської заборгованості (Протокол №2 зборів уповноважених членів

КСП АК „Хотівський” від 03.03.2000 р.) На підставі статті 30 Земельного кодексу

України, діючого на період передачі нежитлових приміщень, разом із переходом

права власності на нежитлові приміщення, переходило право власності на земельну

ділянку, на якій розташовані нежитлові приміщення.      

Правонаступник Колективного

сільськогосподарського підприємства агрокомбінату “Хотівський” СГТОВ

Агрокомбінат „Хотівський” на виконання рішення загальних зборів членів КСП,

продав нежитлові приміщення Позивачу.

Представник Позивача у судовому

засіданні зазначив, що на сьогодні є необхідність у використанні земельної

ділянки Позивачем. Але відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу

України приступити до використання земельної ділянки Позивач має право лише

після отримання державного акту на право власності на земельну ділянку та його

державної реєстрації.

Позивач, відповідно до положень ст.

82 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України та  Інструкції “Про порядок складання, видачі,

реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку

і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі”,

звернувся до Відповідача з заявою щодо оформлення права власності на земельну

ділянку. Листом за №6524 від 12.04.2006 р. відповідач відмовив позивачу в

оформленні права власності на земельну ділянку.

Дослідивши обґрунтування, за яких,

на думку відповідача, земельна ділянка не може бути оформлена у власність

позивачеві, суд визнав їх необґрунтованими враховуючи наступне.

Згідно із п.2.14 Інструкції „Про

порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право

власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною

ділянкою та договорів оренди землі” Державний акт на право власності на

земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою складається

у двох примірниках, підписується органом, який прийняв рішення про передачу

(надання) земельної ділянки у власність (постійне користування), та відповідним

державним органом земельних ресурсів. У разі відчуження земельних ділянок із

земель приватної власності державний акт на право власності на земельну ділянку

підписує відповідний державний орган земельних ресурсів.

Відповідно до п.2.2. Інструкції

„Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на

право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною

ділянкою та договорів оренди землі” підготовчі роботи зі складання державного

акту на право власності на земельну ділянку включають в себе здійснення аналізу

правовстановлюючого та інших документів щодо земельної ділянки.

Згідно з п.5 Типового положення про

районний відділ земельних ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2003

р. за №200, відділ відповідно до покладених на нього зобов'язань, зокрема:

здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за додержанням вимог

земельного законодавства; організовує розроблення, видачу і збереження бланків

державних актів на право власності на земельну ділянку.

Аналіз вищезазначених норм дає

висновок, що саме територіальні органи земельних ресурсів здійснюють заходи

щодо оформлення права власності на земельну ділянку.

Відповідно до п.г. ст.82 Земельного

кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними

особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення

підприємницької діяльності у тому числі у разі виникнення інших підстав,

передбачених законом. Так, відповідно до ст.377 Цивільного кодексу України, до

особи, яка придбала будівлю, переходить право власності на земельну ділянку, на

якій вона розташована, без зміни її цільового призначення. У зв'язку із тим, що

у Договорі купівлі-продажу нежитлових приміщень розмір земельної ділянки не

визначений, до позивача, як до набувача перейшло право власності на ту частину

земельної ділянки, яка зайнята будівлями, та на ту частину земельної ділянки,

яка є необхідною для їх обслуговування. У судовому засіданні представником

позивача була надана суду для огляду технічна документація із землеустрою щодо

інвентаризації земельної ділянки де й зазначена площа земельної ділянки яку

займають об'єкти нерухомості, що належать позивачу на праві власності.

Згідно статті 328 Цивільного

Кодексу України, право власності набувається на підставах, що не забо ронені

законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не

випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена

судом.

Враховуючи такі обставини, судом

встановлено, що позивач правомірно набув право власності на земельну ділянку.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу

України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого

немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 16 Цивільного

кодексу України та  статті 152 Земельного

кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, захисту

прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом

визнання прав. Діючим законодавством не передбачено іншого порядку визнання

права власності на земельну ділянку, ніж в судовому порядку.

З огляду на наведене, судом

встановлено, що позовні вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та

такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита

відповідно до ст.49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України судом

покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись

ст. 124 Конституції України ст.ст.16, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський

суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати право власності товариства з

обмеженою відповідальністю „Рекунова, Сав'як і партнери” (02140, м. Київ, вул.

Бориса Гирі, 5, кв.71; ідентифікаційний код юридичної особи - 31174446) на

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною

площею 5,9601 (п'ять цілих дев'ять тисяч шістсот одна десятитисячна) гектарів,

яка знаходиться під нежитловими приміщеннями, що належать товариству з

обмеженою відповідальністю „Бакунова, Сав'як і партнери” (ідентифікаційний код

юридичної особи - 31174446) які розташовані за адресою: Київська область,

Києво-Святошинський район, село Лісники, вулиця Чапаєва, 36.

3.          Стягнути з Києво-Святошинського

районного відділу земельних ресурсів (03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12) на

користь товариства з обмеженою відповідальністю „Рекунова, Сав'як і партнери”

(02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 5, кв.71; ідентифікаційний код юридичної

особи - 31174446) 4895,38 гривень державного мита, 118 гривень за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

Суддя