Рішення

від 18.12.2019 по справі 922/2700/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2700/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518) до Селянського фермерського господарства "Моноліт" (63824, Харківська область, Борівський район, с. Підлиман, вул. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 30772983) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Сосіна І. О., довіреність №4219/01-22/12-16 від 29.10.18,

відповідача - Савін О.С.(адвоката)

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Селянського фермерського господарства "Моноліт" про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 168999,89 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.08.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до господарського суду Харківської області у 5-денний строк з дня вручення даної ухвали доказів про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

02.09.2019 через канцелярію суду від позивача із супровідним листом (вх. №2509) надійшли письмові пояснення стосовно усунення порушень.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задоволено. Постановлено судом здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено в судовому засіданні "01" жовтня 2019 р. о 10:00.

18.09.2019 відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позов (за вх. № 22356) та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження (за вх. №22361), в якій відповідач просить розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

18.09.2019 року відповідачем до канцелярії суду подано заяву про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог (вх.№22360), вказана заява долучена до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2019р. задоволено заяву (заперечення) відповідача (вх. № 22361 від 18.09.2019) про розгляд справи № 922/2700/19 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи № 922/2700/19 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "01" жовтня 2019 р. 10:00.

24.09.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує про те, що відповідно до матеріалів справи, зокрема претензії №69 від 18.06.2019, вбачається що обсяг забраної води відповідно до звітів за формою №2-ТП-водгосп за період з 01.06.2016 по31.12.2018 складає 33,0 тис. м3 а за період з 01.06.2016 по 14,05.2019 рік складає 38.268 тис. м3. Оскільки Інспекція здійснювала розрахунок розміру збитків за період з 01.06.2016 по 14.05.2019. на підставі п. 9.1 Методики, про що зазначено в претензії№69 від 18.06.2019 та в розрахунку розміру шкоди до неї, Інспекція використовувала обсяг води в розмірі 8.268 тис. м3.

Протокольною ухвалою суду від 01.10.2019 року, на підставі ст. 42, ст. 183, ст. 232 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 22 жовтня 2019 року о(б) 12:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 22.10.2019 року, на підставі ст. 42, ст. 183, ст.177, ст. 232 ГПК України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 06.11. 2019 року о(б) 12:00 год.

В судовому засіданні 06.11.2019 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи у судовому засіданні по суті на 20.11.2019 об 12:30 год.

В порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про дату та час судового засідання по суті ухвалами суду від 06.11.2019.

В судовому засіданні 20.11.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України до 26.11.2019 року.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 20.11.2019р.

27.11.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетком", через канцелярію суду (вх.№28728) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2019 року, задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи по суті . Судове засідання відкладено на "18" грудня 2019 р. о 10:00.

В судовому засіданні 18.12.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі .

Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.2019 року проти позовних вимог позивача заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.12.2019, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

В період з 14.05,2019 по 27.05.2019 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі - Інспекція) на підставі ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 4,5,7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та наказу Інспекції від 10.05.2019 № 364/11-02 було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО МОНОЛІТ (надалі - СФГ МОНОЛІТ ), яке здійснює діяльність по вирощуванню зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур на території Харківської області Борівського району сел. Підлиман та сел. Журавка.

За результатами даної перевірки, Інспекцією складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 364/11-02/03-06 від 27.05,2019 року, який направлено на адресу підприємства супровідним листом з повідомленням від 27.05,2019 за № 1982/03-10.

Актом перевірки зафіксовано, що СФГ МОНОЛІТ для сільськогосподарських потреб та розведення великої рогатої худоби молочних порід використовує:

- свердловину №1, глибиною 90,0 м потужністю 12 м3/год, розташованої в с. Підлиман Борівського району Харківської області, свердловина басейну р. Оскіл. притоки р. Сіверський Донець 60/А30/Д0н/0218/0580, ПО, 49 км, загальнодержавного значення;

- свердловину №2. глибиною 100,0 м потужністю 10 м3/год, розташованої в с. Журавка Борівського району Харківської області, свердловина басейну р, Оскіл, притоки р. Сіверський Донець 60/АЗО/ДОН/0218/0580 ПО, 49 км, загальнодержавного значення.

Використання підземних вод на час перевірки здійснювалось на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 10.05.2017 №03.01-10-1156А/Хар. Попередній дозвіл на спеціальне водокористування від 25.04.2014 Укр.№04.01-10-122 А/Хар., терміном дії до 26.04.2017 року.

Позивач у позові вказував на те, що в період з 27.04.2017 року по 09.05.2017 рік СФГ МОНОЛІТ здійснювало забір води з водних об`єктів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44.49 Водного кодексу України.

Відповідно до довідки, надано у межах перевірки. СФГ МОНОЛІТ в період з 27.04.2017 по 09.05.2017 забрано 489 м3 води.

Також, вказаним актом перевірки № 364/11-02/03-06 від 27.05.2019 року зафіксовано, що СФГ МОНОЛІТ не є землевласником та землекористувачем земельних ділянок під свердловинами №1 розташованої в с. Підлиман Борівського району Харківської області та №2 розташованої в с. Журавка Борівського району Харківської області, які перебувають на балансі підприємства.

Враховуючи виявлені факти використання надр (підземні води) із перелічених водних об`єктів на земельних ділянках, які використовуються СФГ МОНОЛІТ самовільно. Інспекцією зроблено висновок про використання Відповідачем надр (підземні води) за відсутністю дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням етап. 16,19,21 Кодексу України про надра.

Відповідно до наданих в межах перевірки звітів за формою №2-ТП водгосп (річна) СФГ МОНОЛІТ забрано: за період з 01.06.2016 по 31.12.2016 - 7,0 тис. м3 підземної води, за 2017 рік - 12,9 тис. м3 підземної води, за 2018 рік - 13,1 тис. м3 підземної води.

Крім того, відповідно до довідки СФГ МОНОЛІТ від 23.05.2019 №51, за період з 01.06.2016 по 14.05.2019 забрано води із свердловин 38268 м3.

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки. Інспекцією винесено припис від 27 травня 2019 року за № 105/03-13, пунктом 10 якого зобов`язано керівника СФГ МОНОЛІТ отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Відповідно до п. 1,7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14 08.2009р. №767/16783 (із змінами згідно наказу Мінприроди України № 367 від 13.10.2015, надалі - Методика) самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

В зв`язку з виявленими порушеннями. Інспекцією з урахуванням норм передбачених Методикою та даними обсягу забору підземних вод, розраховано шкоду:

- заподіяну державі внаслідок самовільного водокористування в розмірі 2132,28 грн., яку було направлено на адресу СФГ МОНОЛІТ разом із претензією № 66 від 27.05.2019 року щодо добровільного відшкодування шкоди;

- заподіяну державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) в розмірі 166867,61 грн., яку було направлено на адресу СФГ МОНОЛІТ разом із претензією № 69 від 18,06.2019 року щодо добровільного відшкодування шкоди.

Після отримання вказаних претензій із розрахунками розміру шкоди (повідомлення про вручення поштового відправлення №6382400088650), вимоги претензій не були добровільно виконані відповідачем.

Проте, за твердженнями позивача, вимоги Державної екологічної інспекції відповідачем виконано не було, шкоду у вказаному вище розмірі не відшкодовано, що і стало підставою для звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.40 Закону України Про охорону навколишнього середовища , використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст.56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр: додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Відповідно до ст.19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадинам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до ст.21 даного Кодексу, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст.65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Статтею 67 вказаного кодексу встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством У країни.

Виходячи з положень ст.1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно з ст.69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до п. 1.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14,08.2009р. №767/16783 (із змінами згідно наказу Мінприроди України № 367 від 13.10.2015. надалі - Методика) самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Згідно п. 9.1 Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою:

Зсам = 5 х W х Тар (гри.).

Де W-об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу па користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3;

Тар-розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3. води для потреб гідроенергетики та рибництва - гри/10000 м-3. води, яка входить до складу напоїв. - грн/м-3), Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника Інші водні об`єкти , встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Пункт 9.2 Методики передбачає, фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведения або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

21.05,2019 року на адресу Інспекції надійшла довідка С(Ф)Г МОНОЛІТ про обсяг використаної води у період з 27.04.2017 по 09,5.2017.

довідка С(Ф)Г МОНОЛІТ відповідає вимогам п. 9.2 Методики та є належним і допустимим доказом в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України.

Таким чином та в порядку ст.ст.68,69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та ст.ст,110,111 Водного кодексу України. С(Ф)Г МОНОЛІТ зобов`язано відшкодувати шкоду заподіяну державі внаслідок самовільного водокористування .

З приводу доводів відповідача стосовно пропущення позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з положеннями ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України), за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3 та 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і суб`єктами, уповноваженими законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Так, предметом вказаного спору є стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) у період з 01.06.2016 по 14.05.2019.на підставі претензії №69 від 18.06.2019, пред`явленої на підставі акту перевірки № 364/11-02/03-06 від 27.05.2019 року.

Отже, позивач дізнався про порушення свого права лише у травні 2019 року (момент складання та підписання акту перевірки), що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності, тобто позивачем не порушено строки позовної давності.

Верховний Суд у своїй постанові №910/10452/17 констатує, що перебіг позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається із дня складення акта про відповідне порушення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст.1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.38, 40, ч.ч.4, 5 ст.68, ст.69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.19, 21, 65, 67 Кодексу України про надра, ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Моноліт" (код ЄДРПОУ 30772983, вул. Радянська, 2, сел. Підлиман, Борівський район, Харківська область) на користь держави на р/р 33113331020114, УК у Борівському районі Харківської області (сел. Підлиман), код ЄДРПОУ 37880458, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності , в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 168999,89 гривень .

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Моноліт" (63824, Харківська область, Борівський район, с. Підлиман, вул. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 30772983) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518, р/р35214005081164, УК ДКСУ у м. Києві, МФО 820172) - витрати по сплаті судового збору в сумі 2 535,0грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Державна екологічна інспекція у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518) .

Відповідач: Селянське фермерське господарство "Моноліт" (63824, Харківська область, Борівський район, с. Підлиман, вул. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 30772983).

Повне рішення складено "19" грудня 2019 р.

Суддя О.О. Присяжнюк