Ухвала

від 29.04.2020 по справі 922/2700/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"29" квітня 2020 р. Справа № 922/2700/19

Вх. номер 7897

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (заявника): не з`явився.

розглянувши заяву Селянського фермерського господарства "Моноліт" про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019 року (вх.№7897 від 30.03.2020 року)

за позовом: Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518)

до Селянського фермерського господарства "Моноліт" (63824, Харківська область, Борівський район, с. Підлиман, вул. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 30772983)

стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківській області, м.Харків, позивач, звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Селянського (Фермерського) господарства «Моноліт» , с.Підлиман Харківської області, про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 168.999,89грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2019р. (повний текст складено та підписано 19.12.2019р.) у справі №922/2700/19 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 року, апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства «Моноліт» , с.Підлиман Харківської області, на рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019р. у справі №922/2700/19 - залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019р. (повний текст складено та підписано 19.12.2019р.) у справі №922/2700/19 - залишено без змін.

30 березня 2020 року від Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх. №7897) надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від "18" грудня 2019 року по справі №922/2700/19 за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до Селянського фермерського господарства "Моноліт", с. Підлиман про стягнення коштів.

Господарський суд листом від 01.04.2020 року повідомив заявника про те, що матеріали справи №922/2700/19 знаходяться на розгляді Східного апеляційного господарського суду. Вказану заяву буде розглянуто після повернення матеріалів справи до господарського суду Харківської області.

06 квітня 2020 року господарська справа №922/2700/19 повернулась зі Східного апеляційного господарського суду до господарського суду Харківської області .

Ухвалою господарського суду від 06.04.2020 року, прийнято заяву Селянського фермерського господарства "Моноліт" про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019 року (вх.№7897 від 30.03.2020 року) до розгляду в судовому засіданні. Розгляд заяви призначено на "29" квітня 2020 р. о 11:30 .

В судове засідання 29.04.2020 р. сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши заяву Селянського фермерського господарства "Моноліт" про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019 року, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв`язку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, господарський суд, зокрема, має право розстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми, що визначена судом. Можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити винятковий характер. Безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін.

До обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013).

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Зі змісту заяви та долучених до неї доказів вбачається існування у відповідача обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Судом взято до уваги те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України встановлено карантин, який було подовжено до 11.05. 2020 року.

В наслідок вищевказаних обставин відповідач був вимушений значно скоротити свою діяльність, що призвело до зменшення фінансових прибутків.

В той же час в березні 2020 року вже розпочалися весняні польові роботи, які також потребують значних фінансових витрат.

Таким чином стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 168 999 грн. 89 коп. призведе до арешту рахунків, зриву посівної компанії та фактичному знищенню підприємства.

В той же час, як вказував відповідач у заяві, в осени 2020 року, після збору урожаю та його реалізації підприємство буде готове повністю розрахуватись по існуючому боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що негайне виконання рішення суду може призвести до неплатоспроможності відповідача з огляду на фінансовий стан підприємства та специфіку діяльності.

Суд вважає, що надання відстрочки виконання судового рішення надасть відповідачу можливість поступово погашати присуджену до стягнення суму без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - отримати певні гарантії у виплаті боргу частинами.

Крім того, суд наголошує на тому, що надання відстрочки не звільняє від виконання судового рішення і спрямоване на зменшення негативних наслідків для боржника при одночасному досягненні інтересу для кредитора, оскільки сприяє в повному обсязі виконанню судового рішення.

Також суд звертає увагу на те, що ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Вказана норма чітко встановлює, що строк для розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, яке підлягає розстроченню. Потрібно наголосити, що законодавець ужив саме таке формулювання "з дня ухвалення рішення", а не "з дня набрання рішенням законної сили".

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, датою ухвалення рішення є 18.12.2019 р.

З огляду на викладене, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, враховуючи дотримання балансу майнових інтересів сторін та, беручи до уваги скрутне фінансове становище відповідача, суд, вважає за можливе заяву відповідача задовольнити та відстрочити виконання рішення суду від 18.12.2019 у справі 922/2700/19 до 01 листопада 2020 року.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Селянського фермерського господарства "Моноліт" про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019 року (вх.№7897 від 30.03.2020 року).

Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від "18" грудня 2019 року по справі №922/2700/19 до 01 листопада 2020 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України. Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.04.2020 р.

Суддя Присяжнюк О.О.