Рішення

від 21.12.2019 по справі 910/10735/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2019Справа № 910/10735/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державної установи Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вінтер-Сервіс

про стягнення 90000,00 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна установа Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вінтер-Сервіс про стягнення 90000,00 грн. штрафних санкцій, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк поставки товару згідно договору про закупівлю від 30.10.2018 № 4251-69Т.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

23.10.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення її недоліків, у зв`язку з чим ухвалою суду від 25.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Зазначена ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03179 , м . Київ, вул . Ушакова, 14, кв. 97.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання даного відправлення.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 25.10.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Також, 05.11.2019 та 16.12.2019 позивачем через відділ діловодства та документообігу суду надані заяви щодо приєднання доказів на понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.10.2018 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, укладено договір № 4251-69Т про закупівлю, за умовами якого останній зобов`язався передати позивачу товари, а саме: теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої (ДК 021:2015:42510000-4) (холодильна машина), а позивач зобов`язався прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, відповідно до специфікації (додаток 1 до договору), яка є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.1 договору загальна вартість договору складає 999840 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 166640 грн.

Строк поставки відповідно до пункту 5.1 договору - 30.10.2018 (або з дати підписання договору) до 09.11.2018 року.

Датою поставки є дата видаткової накладної, підписаної сторонами (пункт 5.4 договору).

Відповідно до пункту 10.2.2 договору за порушення строків виконання зобов`язань за договором з продавця стягується згідно з пунктом 3 частини 2 статті 231 ГКУ пеня у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % зазначеної вартості.

Оскільки відповідач поставку товару здійснив лише 13.12.2018, що підтверджується видатковою накладною від 13.12.2018 № РН-000038, позивач звертався до відповідача з вимогою від 19.02.2019 № 01-05/210 про сплату передбачених договором санкцій, а саме згідно з рахунком від 18.02.2019 № ІС0000000033 на суму 102983,52 грн., з яких: 32994,72 грн. пені та 69988,80 грн. штрафу.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.03.2019 відповідач сплатив на рахунок позивача 12983,52 грн. у рахунок часткової сплати пені за рахунком від 18.02.2019 № ІС0000000033.

Відтак, 25.03.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою № 01-05/421 сплатити штрафні санкції за договором, проте відповіді або коштів не отримав.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач поставки товару в установлений договором строк не здійснив, що слугувало підставою для застосування до нього штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених пунктом 10.2.2 договору. При цьому, відповідач здійснив часткову оплату нарахованих санкцій, у зв`язку з чим залишок несплаченої частини становив 90000 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частинами 2, 3 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, здійснивши арифметичний перерахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку про задоволення відповідних позовних вимог у розмірі 90000 грн. у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статтей 126, 129 ГПК України покладаються на відповідача. При цьому, судом ураховано відсутність відповідного клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись статтями 86, 126, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державної установи Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вінтер-Сервіс (03179, м. Київ, вул. Ушакова, 14, кв.97; ідентифікаційний код 25387081) на користь Державної установи Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України (02660, м. Київ, вул. Братиславська, 5-а; ідентифікаційний код 38831595) 90000 (дев`яносто тисяч) грн. штрафних санкцій, 28000 (двадцять вісім тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова