Ухвала

від 23.12.2019 по справі 908/2436/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2436/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі"

про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Зуєва В. А., суддів - Багай Н. О., Пількова К. М. у справі

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019

та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019

у справі № 908/2436/18

за позовом Національного антикорупційного бюро України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі"

про визнання угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 у справі № 908/2436/18.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" у справі № 908/2436/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Зуєва В. А., суддів - Багай Н. О., Пількова К. М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.10.2019.

Ухвалою від 25.10.2019 відкрито касаційне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи на 21.11.2019 в якому оголошено перерву до 12.12.2019, а в судовому засіданні 12.12.2019 оголошено перерву до 19.12.2019.

19.12.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" надійшла заява б/н (вх.№ 10901/2019/Д10 від 19.12.2019) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Зуєва В. А., суддів - Багай Н. О., Пількова К. М. від розгляду справи № 908/2436/18.

Заява мотивована сумнівами в об`єктивності та неупередженості колегії суддів з огляду на залишення без задоволення усного клопотання заявника про оголошення перерви в судовому засіданні з метою надання додаткових пояснень.

У якості нормативної підстави для відводу заявник визначив частину першу статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019 визнано заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Зуєва В. А., суддів - Багай Н. О., Пількова К. М. від розгляду справи № 908/2436/18 (заява б/н, вх.№ 10901/2019/Д10 від 19.12.2019) необґрунтованим, справу передано для вирішення питання про відвід в порядку частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

21.12.2019 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід визначено суддю Банаська О. О.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" б/н (вх.№ 10901/2019/Д10 від 19.12.2019) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Зуєва В. А., суддів - Багай Н. О., Пількова К. М. від розгляду справи № 908/2436/18 суд дійшов таких висновків.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною третьою статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

До того ж, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного . При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність чи упередженість судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами , а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді . І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді , рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу .

Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням суддів щодо відмови в задоволенні усного клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою надання додаткових пояснень у цій справі не свідчить про їх упередженість чи необ`єктивність та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" б/н (вх.№ 10901/2019/Д10 від 19.12.2019) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Зуєва В. А., суддів - Багай Н. О., Пількова К. М. від розгляду справи № 908/2436/18 суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості суддів та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Зуєва В. А., суддів - Багай Н. О., Пількова К. М. від розгляду справи № 908/2436/18 слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" б/н (вх.№ 10901/2019/Д10 від 19.12.2019) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Зуєва В. А.,суддів - Багай Н. О., Пількова К. М. від розгляду справи № 908/2436/18.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Банасько