Ухвала

від 24.12.2019 по справі 922/1595/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" грудня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/1595/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Слановій М.Ю.

розглянувши заяву (вх. № 30732) ТОВ «КАІС АГРО» про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Слобожанщина", м. Харків , Українсько-американського Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", м. Харків , Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" про за участю: визнання права власності та повернення майна представника стягувача (заявник) - не з`явився;

представник відповідача 1 - не з`явився;

представник відповідача 2 - не з`явився;

представник відповідача 3 (боржника) - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом ТОВ «КАІС АГРО» до ТОВ «Агро-Слобожанщина» , Українсько- Американське спільне підприємство у формі ТОВ «Каіс» та ДП «Полтавський Комбінат Хлібопродуктів» про визнання права власності на кукурудзу 3 класу, врожаю 2018 року в кількості 3 512, 96 тон, яка знаходиться на зберіганні у Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» на підставі договору складського зберігання №78/18-хб від 23.10.2018 року. Крім того позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» повернути позивачу, ТОВ «КАІС АГРО» кукурудзу 3 класу, врожаю 2018 року в кількості 3 512, 96 тон.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.08.2019 року позовні вимоги позивача задоволено повністю. Визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків (код ЄДРПОУ 35071227, місцезнаходження: вул. Іванівська, буд. 1, офіс 402, м. Харків, 61058) на кукурудзу 3 класу, в кількості 3 512, 96 тон, яка знаходиться на зберіганні у Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 69, м. Полтава, 36022) на підставі договору складського зберігання №78/18-хб від 23.10.2018 року. Зобов`язано Державне підприємство «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 69, м. Полтава, 36022) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків (код ЄДРПОУ 35071227, місцезнаходження: вул. Іванівська, буд. 1, офіс 402, м. Харків, 61058) кукурудзу 3 класу, в кількості 3 512, 96 тон. ( вартість 16073979,85 грн.). Стягнуто з Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 69, м. Полтава, 36022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків (код ЄДРПОУ 35071227, місцезнаходження: вул. Іванівська, буд. 1, офіс 402, м. Харків, 61058) 243030,70 грн. судового збору.

11.09.2019 року на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Харківської області видано відповідні накази.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 17.12.2019 року представник ТОВ «КАІС АГРО» надав заяву (вх. № 30732) про зміну способу та порядку виконання рішення суду в частині зобов`язання Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 69, м. Полтава, 36022) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків (код ЄДРПОУ 35071227, місцезнаходження: вул. Іванівська, буд. 1, офіс 402, м. Харків, 61058) кукурудзу 3 класу, в кількості 3 512, 96 тон. ( вартість 16073979,85 грн.), а саме стягнути з Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 69, м. Полтава, 36022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків (код ЄДРПОУ 35071227, місцезнаходження: вул. Іванівська, буд. 1, офіс 402, м. Харків, 61058) грошові кошти в сумі 13361093,10 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2019 року прийнято заяву (вх. № 30732) ТОВ «КАІС АГРО» про зміну способу та порядку виконання рішення суду та призначити її до розгляду в судовому засіданні на "24" грудня 2019 р.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 23.12.2019 року представник Українсько- Американського спільного підприємства у формі ТОВ «Каіс» надав відзив на заяву стягувача про зміну способу та порядку виконання рішення суду (вх.. № 31269), в якій не заперечує проти задоволення проти відповідної заяви.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 23.12.2019 року представник ТОВ «Агро-Слобожанщина» надав відповідь на заяву стягувача про зміну способу та порядку виконання рішення суду (вх.. № 31301), в якій не заперечує проти задоволення проти відповідної заяви.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 23.12.2019 року представник боржника (ДП Полтавський комбінат хлібопродуктів ) надав відзив на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду (вх. № 31357), в якому зазначає, що останнім дійсно було повернуто частину зерна, яке підлягало поверненню стягувачу згідно наказу господарського суду Харківської області по справі № 922/1595/19, проте державним виконавцем було встановлено відсутність частини зерна та неможливість виконання рішення суду в повному обсязі. Також боржник у своєму відзиві вказує на те, що після прийняття та набрання законної сили рішення суду по справі № 922/1595/19 про визнання права власності та повернення майна, та пред`явлення наказу до виконання, у порядку передбаченому чинним законодавством України - вимога ТОВ КАІС АГРО щодо передачі (поверення) зерна зі зберігання є обов`язковою для ДП Полтавський комбінат хлібопродуктів . Таким чином боржник просить суд врахувати відповідні обставини та провести розгляд заяви стягувача без участі представника боржника.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 24.12.2019 року стягувач надав заяву про розгляд заяви за його відсутності та зазначив, що останній підтримує заяву та просить суд її задовольнити.

Суд, розглянувши клопотання стягувача та боржника про розгляд заяви за їх відсутності вважає клопотання такими, що не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству та задовольняє їх.

Представник стягувача в судове засідання 24.12.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, яка наявна в матеріалах справи.

Представник боржника в судове засідання 24.12.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, яка наявна в матеріалах справи.

Представник відповідача 1 в судове засідання 24.12.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, яка наявна в матеріалах справи.

Представник відповідача 3 в судове засідання 24.12.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що учасники справи у встановленому порядку були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, суд дійшов висновку, що їх неявка не перешкоджає розгляду заяви стягвача по суті.

Суд, розглянувши заяву стягувача про зміну способу виконання рішення суду, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2019 року стягувач звернувся до Подільського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області із заявою про прийняття виконавчого документу по справі № 922/1595/19 до виконання.

25.11.2019 року старшим державним виконавцем Подільського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 10.09.2019 року № 922/1595/19.

В подальшому, 02.12.2019 року старшим державним виконавцем відділу виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження в межах зведеного виконавчого провадження.

В порядку виконання ухвали господарського суду Харківської області про забезпечення позову від 03.06.2019 року у справі № 922/1595/19 на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору, а саме Фермерському господарству Агрофермер-Плюс , 10.06.2019 року боржником було передано 592,9 тон кукурудзи 3 класу, яка в подальшому була передана Фермерським господарством Агрофермер-Плюс стягувачу на підставі акта приймання-передачі зерна від 19.12.2019 року (а.с. 47, том 4), який підписано директором стягувача та представником Фермерського господарства Агрофермер-Плюс .

Крім того матеріали справи містять товарно-транспортні накладні про перевезення зерна стягувачу.

В результаті повернення стягувачу зі зберігання кукурудзи 3 класу, що була передана на зберігання Фермерському господарству Агрофермер-Плюс в кількості 592900кг, зобов`язання боржника повернути стягувачу кукурудзу 3 класу в кількості 3512,96 тонн виконано частково в зазначеній кількості 592,90 тонн, про що стягувачем листом від 10.12.2019 року було повідомлено державного виконавця, у зв`язку з чим невиконаним залишилось зобов`язання боржника щодо повернення кукурудзи 3 класу в кількості 2920,06 тонн (загальна вартість 16073979,85 грн.).

16.12.2019 року старшим державним виконавцем відділу виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області було складено акт державного виконавця про те, що 16.12.2019 року останнім проведено виїзд за адресою: Чутівський АДРЕСА_1 с. Скороходове, вул АДРЕСА_2 А територія Філії Хлібна база № 85 ДП Полтавський комбінат хлібопродуктів . В результаті виїзду проведено огляд всіх складів та зерносховищ на території бази. В результаті огляду встановлено, що склади та зерносховища порожні, зерно відсутнє. Крім того директором Філії надана виписка з книги клініко-якісного обліку хлібопродуктів згідно якої встановлено, що станом на 16.12.2019 року на території бази зерно відсутнє. Виконати рішення суду не має можливості, у зв`язку з відсутністю зерна, яке підлягає поверненню стягувачу згідно рішення суду.

Вищезазначений акт підписано старшим державним виконавцем відділу виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області, боржником та понятим.

Враховуючи вищенаведені обставини та приймаючи до уваги неможливість виконання рішення суду в частині повернення кукурудзи 3 класу в кількості 2920,06 тонн (загальна вартість 16073979,85 грн.), про що свідчить акт державного виконавця від 16.12.2019 року, стягувач звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, в якій просить суд змінити спосіб виконання рішення суду в частині зобов`язання Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 69, м. Полтава, 36022) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків (код ЄДРПОУ 35071227, місцезнаходження: вул. Іванівська, буд. 1, офіс 402, м. Харків, 61058) кукурудзу 3 класу, в кількості 3 512, 96 тон. ( вартість 16073979,85 грн.), а саме стягнути з Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 69, м. Полтава, 36022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків (код ЄДРПОУ 35071227, місцезнаходження: вул. Іванівська, буд. 1, офіс 402, м. Харків, 61058) грошові кошти в сумі 13361093,10 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому, господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 25.11.2015 року у справі № 6-1829цс15, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

В даному випадку на підтвердження відсутності майна у боржника, яке підлягає поверненню стягувачу на виконання рішення суду у справі № 922/1595/19, стягувачем було надано акт державного виконавця від 16.12.2019 року, в якому вказано про те, що виконати рішення суду не має можливості, у зв`язку з відсутністю зерна, яке підлягає поверненню стягувачу згідно рішення суду.

Згідно зі ст. 63 ЗУ "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ст. 60 Закону під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу. У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає.

Враховуючи відсутність майна у боржника, яке підлягає поверненню стягувачу, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області 17.12.2019 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, а також Рішення від 26 червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція ) та Перший протокол до Конвенції, а відтак, в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулюється Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності , а відтак і майном .

При цьому, в рішеннях у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 та Ясіуньєне проти Латвії від 06.03.2003 Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване першим реченням частини першої статті 1 Протоколу № 1.

Водночас, у даному випадку невиконання судового рішення призводить до порушення забезпечення права стягувача на мирне володіння відповідним майном, гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі Продан проти Молдови суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи наявні докази часткового повернення стягувачу зерна у кількості 592900 кг., що підтверджується актом прийому-передачі від 19.11.2019 року, який підписаний ФГ "Агрофермер Плюс" та стягувачем.

Крім того матеріали справи містять товарно-транспортні накладні про перевезення зерна стягувачу.

Також, у резолютивній частині рішення суду від 14.08.2019 року було визначено вартість кукурудзи, яка підлягає поверненню стягувачу 16073979,85 грн. (3512,96 тон).

Враховуючи те, що стягувачу було повернуто лише частину зерна у кількості 2920,06 тон (вартість 2712886,75 грн.), кількість зерна, яка не повернута стягувачу складає 2920,06 тон (3512,96-592,90 тон), вартість якої 13361093,10 грн. (16073979,85 грн. вартість кукурудзи визначена в рішенні суду - 2712886,75 грн. вартість повернутої кукурудзи).

Так в даному випадку матеріалами справи підтверджено неможливість боржника виконати рішення суду по справі № 922/1595/19 в повному обсязі, що підтверджується зокрема актом державного виконавця про відсутність на зберіганні у боржника зерна, яке підлягає поверненню стягувачу на підставі наказу суду, у зв`язку з чим на даний час є підстави для зміни способу виконання рішення суду, а саме прийняття судом нових заходів для реалізації рішення.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги неможливість виконання рішення суду у спосіб, раніше встановлений, суд дійшов висновку, що заявником доведено наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду від 14.08.2019 року у даній справі, у зв`язку з чим, відповідна заява стягувача про зміну способу виконання рішення суду в частині зобов`язання Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків кукурудзу 3 класу, в кількості 3 512, 96 тон. ( вартість 16073979,85 грн.) на стягнення з Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків грошових коштів в сумі 13361093,10 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 233-235, 331 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву (вх. № 30732) ТОВ «КАІС АГРО» про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 922/1595/19 задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2019 року по справі № 922/1595/19 в частині зобов`язання Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 69, м. Полтава, 36022) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків (код ЄДРПОУ 35071227, місцезнаходження: вул. Іванівська, буд. 1, офіс 402, м. Харків, 61058) кукурудзу 3 класу, в кількості 3 512, 96 тон. ( вартість 16073979,85 грн.), а саме стягнути з Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 69, м. Полтава, 36022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м. Харків (код ЄДРПОУ 35071227, місцезнаходження: вул. Іванівська, буд. 1, офіс 402, м. Харків, 61058) грошові кошти в сумі 13361093,10 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає оскарженню, в порядку, передбаченому ст.ст. 255-256 ГПК України.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 24.12.2019 року.

Суддя Н.С. Добреля