Постанова

від 24.12.2019 по справі 296/2715/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2715/19 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О.С

Категорія 61 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін м. Житомирі цивільну справу №296/2715/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2019 року, постановлену під головуванням судді Рожкової О.С. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути із ОСОБА_2 на його користь 100721 грн 00 коп. збитків завданих останньому.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2019 року клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено. Зупинено провадження по даній цивільній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №296/8816/19 за позовом ПАТ Ярунська сільгосптехніка до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору уступки права вимоги б/н від 10.12.2015, яка розглядається Корольовським районним судом м. Житомира.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не встановлено, якою об`єктивною неможливістю розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства встановлена необхідність зупинення провадження у справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що предметом спору у справі № 296/8816/19 є визнання недійсним договору уступки права вимоги, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а тому існує об`єктивна неможливість розгляду даної цивільної справи до вирішення вказаної вище справи, оскільки правовідносини між сторонами виникли з оспорюваного договору уступки права вимоги.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення збитків, які завдані йому шляхом отримання ОСОБА_2 у Новоград-Волинському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від імені ОСОБА_1 майна в рахунок погашення заборгованості ПрАТ Ярунська сільгосптехніка перед позивачем на загальну суму 100721,00 грн. Відповідач у порушення вимог п.3 ч.1 ст.1006 ЦК України отримане майно не передав позивачу, а термін дії довіреності виданої останнім на ім`я ОСОБА_2 закінчився.

Пунктом 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і, передбачити усунення яких неможливо.

Єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року №2 Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України (в редакції закону, що діяв до 15 грудня 2017 року) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати , що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Враховуючи наведене, слід зазначити, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому необхідно врахувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї справи.

Встановллено, що довіреністю від 19 грудня 2017 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 бути його представником у стосунках з Новоград-Волинським міськрайвідділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ПрАТ Ярунська сільгосптехніка з усіх питань, що стосуються отримання будь-якого належного йому майна на виконання судових рішень про стягнення на його користь з ПрАТ Ярунська сільгосптехніка .

20 грудня 2017 року ОСОБА_2 отримав майно в рахунок погашення заборгованості ПрАТ Ярунська сільгосптехніка перед ОСОБА_1 на загальну суму 100 721 грн, що підтверджується листом Новоград-Волинського міськрайвідділу державної виконавчої служби №2018 від 18 січня 2019 року.

Оскільки ОСОБА_2 не повернув ОСОБА_1 майно, останній звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 січня 2016 року, яким стягнуто з ПрАТ Ярунська сільгосптехніка на користь ОСОБА_1 153 313 грн є чинним.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 15 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ПрАТ Ярунська сільгосптехніка до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору уступки права вимоги б/н від 10 грудня 2015 року.

Проаналізувавши предмети спорів, апеляційний суд дійшов висновку, що наявні письмові докази у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду і стосуються стягнення з ОСОБА_4 збитків.

З огляду на викладене, посилання суду на об`єктивну неможливість розгляду даної справи до розгляду справи за позовом ПрАТ Ярунська сільгосптехніка до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору уступки права вимоги б/н від 10 грудня 2015 року, є помилковим та таким, що суперечить змісту п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України , згідно якого суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що дана справа підлягає самостійному розгляду, суд першої інстанції зупинив провадження у справі з порушенням п. 6 ч. 1 ст.251 ЦПК України та всупереч принципу ефективності судового процесу, оскільки межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Таким чином, суди зобов`язані при вирішенні питання щодо зупинення провадження по справі перевіряти і той факт, що така процесуальна дія не вплине на розумність тривалості судового розгляду конкретної справи.

Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Із матеріалів даної справи вбачається, що справа перебуває в провадженні суду першої інстанції з березня 2019 року.

Наведене у свою чергу свідчить про те, що зупинення провадження у справі призведе до порушення розумних строків розгляду справи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, що зупинення провадження у справі перешкоджає подальшому провадженню у справі, є обґрунтованими.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про скасування ухвали суду з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді