Постанова

від 30.03.2021 по справі 296/2715/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2715/19 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.

Категорія 44 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Талько О.Б.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу № 296/2715/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Рожкової О.С. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків. В обґрунтування позову зазначив, що 19 грудня 2017 року він видав ОСОБА_2 довіреність на право отримання у Новоград - Волинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області будь - якого належного йому майна на виконання судових рішень про стягнення на його користь з ПАТ Ярунська сільгосптехніка . Вказує, що 20.12.2017 відповідач отримав у Новоград-Волинському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Житомирській області майно в рахунок погашення ПАТ Ярунська сільгосптехніка заборгованості на загальну суму 100 721 грн, але дане майно в натурі йому не передав. У зв`язку з наведеним, вважає, що з підстав, передбачених ч.2 ст.1213 ЦК України відповідач зобов`язаний відшкодувати йому вартість майна.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100 721 грн та 1007,21 грн судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного, на його думку, права. Вказує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення між ним та відповідачем договору доручення в розумінні закону, оскільки з матеріалів справи та змісту довіреності від 19.12.2017 року вбачається, що між сторонами склалися правовідносини представництва. Крім того, зазначає, що в матеріалах відсутні будь - які докази на підтвердження втрати відповідачем будь - якого майна позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що в провадженні Новоград-Волинського міськрайонного відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 32171367, в числі яких знаходиться виконавче провадження № 51042635 з виконання виконавчого листа № 29613141/15-ц, виданого Корольовським районним судом м. Житомира від 02.03.2016 про стягнення з ПАТ Ярунська сільгосптехніка на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 153 313, 02 грн.

19.12.2017 року ОСОБА_1 довіреністю уповноважив ОСОБА_2 бути його представником у стосунках з Новоград-Волинським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області та ПАТ Ярунська сільгосптехніка з усіх питань, що стосуються отримання будь-якого належного йому майна на виконання судових рішень про стягнення на його користь з ПАТ Ярунська сільгосптехніка , що посвідчена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В., зареєстровано в реєстрі № 6351. Довіреність була видана на один рік і зберігала чинність до 19.12.2018 року.

Відповідно до відповіді начальника Новоград - Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Шлапака О.І. від 18.01.2019 року за № 2018 вбачається, що 20.12.2017 ОСОБА_2 отримав у Новоград-Волинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від імені ОСОБА_1 майно в рахунок погашення заборгованості ПАТ Ярунська сільгосптехніка перед ОСОБА_1 на загальну суму 100 721 грн, а саме: верстат слюсарний (2шт.) - 2 102 грн, верстат слюсарний (5шт.) - 5 255 грн, прес 25т. гідравлічний П6324 - 10 260 грн, прес 63т. механічний 828002 № 35 - 8 775 грн, станок свердлильний 201325 № 13911 - 10 800 грн, прес кривошипношатунний - 18 056,50 грн, прес механічний 3,5т. КД2019 № 186 - 4 624 грн, прес механічний 3,5т. КД2019 № 1268 - 4 624 грн, прес механічний 3,5т. К-67М№87 - 4 725 грн, прес кривошипношатунний - 17 789 грн, стенд для виготовлення сітки Рябиці - 2 078 грн, прес механічний 3.5т. К-67М № 82 - 4 387,50 грн, станок свердлильний 2А-135 - 7 245 грн.

14 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 із письмовою вимогою передати йому отримане у Новоград-Волинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від його імені майно.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ( ст.237 ЦК України)

Відповідно до ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Строк довіреності встановлюється у довіреності ( ст. 247 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України вбачається, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За наведених обставин, суд першої інстанції правильно вважав, що відповідач отримав зазначене майно на загальну суму 100 721 грн, саме на підставі повноважень, наданих йому довіреністю та зі спливом строку дії довіреності, 19.12.2018 його повноваження припинились, а тому підстава, на якій відповідач набув майно відпала.

Оскільки після закінчення строку довіреності відповідач на письмову вимогу позивача не повернув майно, яке він отримав за довіреністю, тому суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення статті 1212 ЦК України .

Враховуючи те, що на час розгляду справи відповідач не повернув позивачеві майно, що належало позивачеві, то суд першої інстанції відповідно до вимог ст.1213 ЦК України, правильно стягнув з відповідача на користь позивача вартість майна, яка на момент розгляду судом справи становить 100 721 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст.1006 ЦК України, оскільки між сторонами договір доручення не укладався.

За наведених обставин правильним є висновок суду про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Згідно п.2 ч. 3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України) . Дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2020 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді