Постанова

від 23.12.2019 по справі 466/10464/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 466/10464/16-ц

провадження № 61-12736св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Віденська кава ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року. у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Крайник Н. П., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2016 року позивач звернулася у суд з позовом про визнання свідоцтва України № 190201 про знак для товарів і послуг Кава Старого Львова недійсним і зобов`язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним зазначеного свідоцтва.

Позов мотивований тим, що зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 знак для товарів і послуг Кава Старого Львова за свідоцтвом України № НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони та порушує права та інтереси позивача як власника знаку для товарів і послуг Кава із Львова .

Короткий зміст судових рішень

У квітні 2018 року ОСОБА_1 через представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулася з клопотанням про призначення судової експертизи об`єкта інтелектуальної власності.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2019 року зазначене клопотання про призначення судової експертизи об`єкта інтелектуальної власності відхилено.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої через представника ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2019 року, закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини другої статті 352 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, зокрема, щодо призначення експертизи. Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотань про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Заперечення учасників процесу щодо наявності підстав для проведення експертизи мають розглядатися судом при оскарженні рішення, ухваленого по суті спору. В зв`язку із цим право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, в аспекті апеляційного оскарження ухвали про відмову у проведенні експертизи, підлягає обмеженню, яке застосовується з легітимною метою та зберігає пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26 червня 2019 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року та направити справу на новий судовий розгляд до апеляційного суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України в редакції від 02 червня 2016 року забезпечено право на апеляційний перегляд. У пункті 12 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи.

З огляду на зміст правової позиції Конституційного Суду України, висловленої у рішенні від 28 квітня 2010 року у справі № 12-рп/2010, апеляційному оскарженню підлягає як ухвала про призначення експертизи, так і ухвала про відмову у призначенні експертизи.

З огляду на те, що докази подаються у суд першої інстанції, то відповідна експертиза має проводитися саме цим, а не апеляційним, судом. Тому оскарження ухвали про відмову у призначенні експертизи має бути забезпечено у апеляційному порядку окремо від оскарження рішення.

Позиції інших учасників

У серпні 2019 року відповідач ОСОБА_2 через представника ОСОБА_5 надіслав засобами поштового зв`язку у Верховний Суд відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що апеляційний суд правильно закрив провадження за апеляційною скаргою, оскільки оскаржувана позивачем ухвала суду першої інстанції не підлягала апеляційному оскарженню окремо від рішення.

Клопотання про призначення експертизи не підлягало задоволенню, оскільки у справі проведено вже дві експертизи, тому клопотання про призначення ще однієї експертизи спрямовано на затягування розгляду справи.

Позивач неправильно тлумачить норми процесуального права, які не дають права на окреме оскарження ухвали про відмову у призначені експертизи. Така ухвала не може бути самостійним об`єктом апеляційного оскарження, про що свідчить практика Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

У частині першій статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

У вказаному переліку є ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи. Водночас ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи у цьому переліку відсутня.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду, яким спір має бути вирішений по суті.

Ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи постановлена до ухвалення рішення суду по суті спору, а тому її можливо оскаржити в апеляційному порядку одночасно з оскарженням такого судового рішення.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Оскільки справа по суті розглянута судами не була, а ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, були наявність підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої через представника ОСОБА_3 , відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. З огляду на те, що апеляційне провадження за зазначеною апеляційною скаргою відкрито помилково, апеляційний суд дійшов правильного висновку про його закриття.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення у справі Мельник проти України ( Melnyk v. Ukraine ) від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а є лише незгодою заявника з його змістом та особистим тлумаченням нею норм права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. О. Кузнєцов