Рішення

від 20.03.2020 по справі 466/10464/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/10464/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого судді Зими І.Є.

за участю секретаря Назаркевич Ю.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бардина Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Львові, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, треті особи: ТзОВ Кава зі Львова , ТзОВ Віденська кава про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг, зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаним позовом та з врахуванням уточнень, просить визнати недійсним свідоцтво України № НОМЕР_1 про знак для товарів і послуг ОСОБА_4 та зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним вказаного свідоцтва, здійснивши публікацію про це в офіційному бюлетені Промислова власність .

Свої вимоги мотивує тим, що 10.03.2011 р. у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг зареєстроване свідоцтво № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 , для товарів 30-го класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, власником якого є позивач. Право власності на знак для товарів і послуг передано їй ТзОВ Кава зі Львова на підставі договору від 19.04.2016р., а 22.07.2016р. Державною службою інтелектуальної власності України прийнято рішення про публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу їй права власності.

26.08.2014р. Держдепартамент зареєстрував знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 , 30-го ІНФОРМАЦІЯ_3 , власником якого є ОСОБА_3 та видав свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що торгова марка Кава Старого ОСОБА_5 , є тотожною (співзвучною) з належною їй торговою маркою ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому їх можна сплутати. Вказане може призвести до порушення її законних прав та інтересів, прав споживачів товарів і послуг , оскільки вводить їх в оману щодо товару та особи, яка виробляє товар. Крім того, маркування товарів 30-го класу МКТП позначенням ОСОБА_6 Старого ОСОБА_5 порушує і права третьої особи на стороні позивача - ТОВ Кава зі Львова , як виробника товарів маркованих знаком ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки внаслідок омани споживача щодо товарів під торговою маркою ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТОВ Кава ІНФОРМАЦІЯ_1 Львова завдається суттєвий матеріальний збиток та репутаційні втрати.

У заяві стверджує про оманливість знаку стосовно місця походження товару - м. Львова, як такого що не відповідає дійсності. Товар, для якого зареєстрований знак , не має місця походження у м. Львові. Кавове дерево, як тропічне дерево в силу кліматичних умов не вирощується в Україні, а отже це є ще одним доказом оманливості словесного позначення ОСОБА_4 щодо місця виробництва (походження) товарів ІНФОРМАЦІЯ_4 класу МКТП. Крім того, словосполучення Старого Львова вказує на місце походження товару у минулому, невизначеному часовому проміжку, та може вводити в оману споживача щодо часу виробництва та походження товару, а отже і його якісних властивостей.

Крім того, ОСОБА_3 не є суб`єктом підприємницької діяльності. Належність йому певних корпоративних прав - частки в статутному капіталі ТОВ Віденська кава , не є підприємницькою діяльністю з виробництва певного виду продукції. Виробництво продукції , маркованого знаком для товарів і послуг Кава ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснює ТОВ Віденська кава , що також доводить небезпеку введення в оману споживача в процесі замовлення та придбання товарів , позначених знаком для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 , як по відношенню до товарів, так і щодо особи їх виробника.

Таким чином вважає, що знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 не відповідає умовам надання правової охорони і в силу ст. 19 Закону України Про охорону прав на знак для товарів і послуг , свідоцтво № 190201 на даний знак підлягає визнанню недійсним. Більше того, заявка на реєстрацію спірного товарного знаку була подана до ДП Український інститут промислової власності Міністерства освіти і науки України 26.07.2013 р., тобто значно раніше, як позивачем.

Представник позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , який одночасно є представником ТзОВ Кава зі Львова , у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали, надавши пояснення аналогічні мотивам позовної заяви, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в процесі розгляду справи подав письмові заперечення, в яких позов вважає безпідставним. Свою позицію мотивує тим, що позивачем не надано суду доказів порушення її права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг Кава зі ОСОБА_5 . А його право власності на товарний знак Кава Старого ОСОБА_5 засвідчене свідоцтвом № НОМЕР_1 в установленому Законом порядку. Спірне позначення відповідає умовам надання правової охорони, що стверджується висновком закладу експертизи, а тому твердження позивача вважає безпідставними і в задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засідання надав пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях.

Представник відповідача - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (в минулому - державної служби інтелектуальної власності України) подав письмові заперечення, в яких вважає позовні вимоги безпідставними, виходячи з наступного. Так, знак Кава Старого ОСОБА_5 за свідоцтвом України № НОМЕР_1 зареєстрований ДСІВ у повній відповідності до вимог спеціального законодавства у сфері інтелектуальної власності. Спірний товарний знак повністю відповідає умовам правової охорони згідно ст. 5 ЗУ Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , тому не може бути визнати недійсним в судовому порядку. Також вважає безпідставним твердження про тотожність знаків ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки такі виконані різними шрифтами та містять різні зображувальні елементи. Попри це, позивачем не надано суду жодного підтвердження своїх порушених або охоронюваних законом інтересів з боку відповідачів, тому звернення до суду з даним позовом взагалі вважає безпідставним.

Представник ТОВ Віденська кава в судове засідання не з`явився повторно.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.03.2011р. в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг зареєстровано свідоцтво № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 , для товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, власником якого на даний час являється позивач ОСОБА_2 .

Право власності на даний знак передано їй ТзОВ Кава зі Львова на підставі договору від 19.04.2016р., а 22.07.2016р. Державною службою інтелектуальної власності України прийнято рішення про публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу їй права власності.

26.08.2014р. Державною службою Інтелектуальної власності України видано свідоцтво № 190201 на оспорюваний знак для товарів і послуг АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 НОМЕР_3 класу ІНФОРМАЦІЯ_3 , власником якого є відповідач ОСОБА_3 .

Таким чином, як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 в силу ст. 493 Цивільного кодексу України є суб`єктами права інтелектуальної власності на вищевказані торговельні марки.

Згідно ч.1 ст. 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Відносини, які виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні регулюються Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" . Знак це позначення, яке вирізняє товари та послуги одних осіб серед таких самих або споріднених з ними товарів і послуг інших осіб. Право на одержання свідоцтва має будь-яка фізична або юридична особа, об`єднання осіб або їх правонаступники.

Згідно з ч.2 ст.494 ЦК України, ч.4 ст.5 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.495 ЦК України, право на використання торговельної марки є майновим правом інтелектуальної власності на торговельну марку.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Відповідно до ст.10 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , торговельна марка ОСОБА_4 пройшла ІНФОРМАЦІЯ_5 -технічну експертизу, що складалась з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи, підтвердженням чого є наявне свідоцтво № НОМЕР_1 та наявний у матеріалах справи висновок експертизи від 23.07.14р., згідно якого заявлене позначення ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 надання правової охорони (п.1 ст. 5, ст.. 6 ЗУ Про охорону прав на знаки для товарів і послуг ).

Вказаний висновок на час розгляду справи ніким не оспорений, тому в силу ст.ст. 77-80 ЦПК його слід вважати належним та допустимим доказом при вирішенні даного спору.

Таким чином спростовуються твердження позивача про те, що товарний знак Кава ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 не відповідає умовам надання правової охорони.

Більше того, перелік підстав для визнання свідоцтва недійсним викладений в ст. 19 ЗУ Про охорону прав на знаки для товарів і послуг . Зокрема таке може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Як зазначалось вище, знак Кава Старого ОСОБА_5 за свідоцтвом №190201 зареєстрований Державною службою інтелектуальної власності (далі ДСІВ) у повній відповідності до вимог спеціального законодавства у сфері інтелектуальної власності.

У зв`язку з опублікуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 № 320, Державна служба інтелектуальної власності України (ДСІВ) з 19 травня 2017 року припинила виконувати функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а діяльність, пов`язану з їх виконанням, здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

ДСІВ, на момент реєстрації свідоцтва №190201, являлась центральним органом виконавчої влади, що діяла на підставі Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2014 № 658 Про затвердження положення про Державну службу інтелектуальної власності України . У відповідності до п. 4 Положення, ДСІВ організовує в установленому порядку експертизу об`єктів права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об`єкти права інтелектуальної власності, здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об`єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів, тощо.

Повноваження ДСІВ у сфері охорони прав на знаки для товарів та послуг визначені Законом та Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів та послуг, затвердженими наказом Держпатенту України від 28.07.1995 № 116.

Під час розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів та послуг Державне підприємством Український інститут інтелектуальної власності проводить експертизу. В силу п. 1 ст. 10 Закону експертиза заявки має статус Науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та Правил, встановлених на його основі Установою. Заклад експертизи здійснює інформаційну Діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок (п. 2 ст. 10 Закону).

Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення Умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково - пошуковий апарат та відповідні офіційні видання (п. 15 ст. 10 Закону). Відповідно до п. 4.3 Правил задачею експертизи заявки по суті позначення, заявленого на реєстрацію як знак, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону, є перевірка позначення на відповідність умовам надання правової охорони.

Експертиза заявки по суті складається з: перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони відповідно до п. 1 ст. 5 та п. п. 1, 2 ст. 6 Закону; перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, зазначених у п. 3,4 ст. 6 Закону.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послу або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Таким чином, відповідно до установленої процедури під час проведення кваліфікаційної експертизи не здійснюється перевірка того, чи є заявка поданою з порушенням прав інших осіб.

В матеріалах справи наявні висновки експертиз, а саме: висновок Установи про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, по заявці m 2013 13420 Кава Старого ОСОБА_5 за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 26.08.2014 року, відносно усього переліку товарів і послуг (а.с.82); висновок Установи про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, по заявці m 2013 13420 «Кава зі Львова за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10.03.2011 року, відносно усього переліку товарів і послуг (а.с.100).

Експертиза заявки № m 2013 13420 була проведена відповідно до Закону та встановлених на його основі Правил. За результатами проведеної кваліфікаційної експертизи було установлено, що позначення за заявкою № m 2013 13420 відповідає умовам надання правової охорони. Відповідно до установленої процедури, на підставі висновку про відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони ДСІВ було прийнято рішення про видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 .

Таким чином, під час прийняття рішення за заявкою № m 2013 13420, ДСІВ не порушила жодної з вимог законодавства України, діяла у відповідності із Законом, Правилами та принципами, встановленими у ст. 19 Конституції України, а саме: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Законом.

Що стосується твердження позивача щодо оманливості знаку стосовно місця походження товару, тотожності та інших невідповідностей ч.2-3 ст. 6 ЗУ Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , суд зазначає наступне.

Так, згідно п. 2 ст. 6 ЗУ Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Відповідно до п. 4.3.1.9. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Держпатенту України N 116 від 28.07.95р, до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуга або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.

Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.

Як зазначає позивач, оманливість знаку полягає у місці походження товару - м. Львів, оскільки товар для якого зареєстрований знак не має походження з даного міста. Тропічне кавове дерево, в силу кліматичних умов, не вирощується в Україні, що на його думку є доказом оманливості словесного позначення ОСОБА_6 Старого ОСОБА_5 щодо місця виробництва (походження) товарів ІНФОРМАЦІЯ_4 класу МКТП. Крім того зазначає, що словосполучення Старого Львова вказує на місце походження товару у минулому, невизначеному часовому проміжку, та може вводити в оману споживача щодо часу виробництва та походження товару, а отже і його якісних властивостей.

Однак суд не погоджується з мотивами позивача, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що в Україні вирощування кави в промислових масштабах є неможливим через відсутність необхідних кліматичних умов, оскільки кавове дерево - це тропічна рослина. Сам знак Кава Старого ОСОБА_5 , опосередковано вказує на місто Львів, як адміністративний центр Львівської області. Відповідно до виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, власник оскаржуваного свідоцтва ОСОБА_3 знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 є засновником ТзОВ Віденська кава . Основним видом діяльності зазначеного підприємства є виробництво чаю та кави. Також встановлено, що дане підприємство з 1999р. займається переробкою та реалізацією кави, здійснює повний цикл переробки зеленої кави, а також є одним із найбільших імпортерів зеленої кави в Україні та має найширший асортимент кави різних сортів і країн походження.

Враховуючи викладене, те що фактично відповідач є виробником продукції, маркованої оспорюваним знаком, суд вважає, що доводи позивача суперечать дійсності та є необгрунтованими. Більше того, позивач свої твердження щодо ймовірності введення в оману обґрунтовує лише власними суб`єктивними міркуваннями. А згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Спростовуються і на думку суду, і доводи позивача, що товарні знаки ІНФОРМАЦІЯ_2 і ІНФОРМАЦІЯ_1 є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати.

Так, відповідно до п. 3 ст. 6 ЗУ Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Згідно п. 4.3.2.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Держпатенту України N 116 від 28.07.95р., при перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно провести пошук тотожних або схожих позначень, визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень, для чого здійснюється порівняльний аналіз заявленого позначення із позначеннями, виявленими за результатами пошуку, та встановлюється тотожність або ступінь схожості позначень, визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку.

Позначення вважається тотожнім з іншим позначенням якщо воно збігається з ним в усіх елементах.

Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. Встановлення схожості позначень має ґрунтуватися на комплексному, всебічному аналізі порівнюваних позначень, а саме: сприйнятті домінуючих і другорядних графічних елементів, співставленні звукового складу, асоціативного ряду, ступеню семантичної близькості. Під час встановлення схожості позначення, що порівнюються, повинні розглядатися в цілому, без поділення на окремі елементи. При цьому, головним є перше зорове сприйняття і Досліджуваних позначень. Саме перше зорове сприйняття будь-якого об`єкта має вплив на г свідомість людини, аналогічним чином у свідомості споживача запам`ятовується і позначення.

Розбіжність в окремих елементах не повинна грати визначальної ролі, оскільки варто і враховувати, що споживач, як правило, не має можливості порівняти два знаки, а керується загальними, часто нечіткими враженнями про знаки, які він сприймав раніше. При цьому в пам`яті залишаються, як правило, відмітні елементи знака

В даному випадку, знак Кава Старого ІНФОРМАЦІЯ_2 є словесним, виконаний літерами кирилиці звичайним шрифтом, вказує напрямок діяльності позивача. Між тим, знак Кава зі Львова є комбінованим, а саме складається зі словесної частини та зображувального елементу.

Враховуючи викладені вище приписи закону, а також системний аналіз порівнюваних знаків за графічними, семантичними та звуковими критеріями, очевидною є несхожість знаків. Крім того, знову ж таки, позивач на підтвердження своїх вимог висловлює лише власну думку щодо невідповідності оскаржуваного знаку умовам надання правової охорони, і його твердження не підтверджені жодними доказами.

Доводи позивача з приводу відсутності описовості знаку Кава Старого Львова за свідоцтвом України № НОМЕР_1 також суперечать фактичним обставинам справи і є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно п.2 ст. 6 ЗУ Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , не можуть одержати правову охорону позначення, складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв`язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг.

У пункті 4.3.1.7. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Держпатенту України N 116 від 28.07.95р. зазначено, що до позначень, які вказують на вид, якість, кількість, властивості, склад, призначення, цінність товарів і/або послуг, а також на місце і час їх виготовлення чи збуту, належать прості найменування товарів; зазначення категорії якості товарів; зазначення властивостей товарів, в тому числі таких, що носять хвалебний характер; зазначення матеріалу або складу сировини; зазначення ваги, об`єму, ціни товарів, дати виробництва товарів; історичні дані щодо заснування виробництва, зображення нагород, що присуджені товарам; видові найменування підприємств, адреси виробників товарів або посередників.

Однак, оскаржуваний знак не містить посилання на адресу виробника, як того вимагає закон для того, щоб вважатися описовим при використанні щодо зазначених товарів та вказувати на вид товару. Знак не складається лише з описових елементів, не описує виключно інгредієнти (складові), якість, характерні риси, ціль або призначення чи результат використання певних товарів і/або послуг, а також має розрізняльну здатність відносно товарів 30 класу, для яких він зареєстрований та використовується.

Викладене також узгоджується з п. 10.3.2. Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом ДП Український інститут промисловості від 07.04.2014р. № 91.

На виконання вимог ст. 106 ЦПК України відповідач ОСОБА_3 09.02.2018 р. звернувся з заявою до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності . Згідно висновку судових експертів № 762 від 06.03.2018 року знак для товарів і послуг ОСОБА_4 за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 26.08.2014 р. мав розрізняльну здатність на момент подання заявки 26.07.2013 р. та має розрізняльну здатність на даний час. Крім того, вказаний знак не є тотожним або схожим зі знаком для товарів і послуг Кава зі ОСОБА_5 за свідоцтвом України № 135904 від 10 березня 2011 року настільки, що їх можна сплутати.

Суд не приймає до уваги твердження сторони позивача про те, що вказаний доказ не може бути визнаний допустимим , оскільки експерти здійснювали самостійний збір об`єктів дослідження, а такі не були надані заявником. Об`єктами дослідження у даному випадку були знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України № 190201 від 26.08.2014 р. та № 135904 від 10.03.2011 р., що є в загальному доступі з Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг.

Суд не приймає до уваги і твердження представника позивача про те, що доказом у даній справі не може бути і висновок судових експертиз № 7151 Львівського НДІСЕ , що був складений 27.02.2018 року за заявою ОСОБА_2 . Зокрема, представник позивача покликається на вимоги ч. 1 ст. 106 ЦПК України, якою учаснику справи, на замовлення якого було складено такий висновок , надано право подавати його до суду. Наміру подавати до суду вказаний висновок позивач не мав , а такий був витребуваний судом за клопотанням сторони відповідача.

Проте, Главою 5 ЦПК України визначено поняття доказів та порядок їх надання суду. Зокрема, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Письмовими доказами є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами , встановленими ст. 89 ЦПК України.

Так, в процесі розгляду справи стороні відповідача стало відомо про те, що 27.02.2018 року за заявою ОСОБА_2 експертами Львівського НДІСЕ було складено висновок за № 7151, що стосується спірного об`єкта. 14.06.2018 р. експертною установою було відмовлено у наданні захиснику відповідача копії такого висновку. За клопотанням останнього, ухвалою суду від 06.08.2018 р. було витребувано копію матеріалів експертних досліджень за двома зазначеними вище висновками , що складались як за заявою позивача, так і за заявою відповідача. Відтак, суд не вбачає підстав для визнання висновку судових експертиз № 7151 Львівського НДІСЕ , що був складений 27.02.2018 року за заявою ОСОБА_2 недопустимим доказом, оскільки такий отримано з дотриманням вимог ст.ст. 83,84 ЦПК України. Дослідження такого , на думку суду, відповідає вимогам ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

З висновку судових експертиз № 7151 Львівського НДІСЕ , що був складений 27.02.2018 року за заявою ОСОБА_2 , вбачається що знак для товарів і послуг ОСОБА_4 за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 26.08.2014 р. є таким, що мав роздільну здатність на дату 26.07.2013 р. і має роздільну здатність в даний час . Такий складається : лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду ; лише з позначень, що є описовими при використанні щодо зазначених у свідоцтві товарів і послуг або у зв`язку з ними. Знак для товарів і послуг ОСОБА_4 за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 26.08.2014 р. не є оманливим; складається лише з позначень, що є загальновживаними символами або термінами. Крім того, Знак для товарів і послуг ОСОБА_4 за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 26.08.2014 р. не є тотожним або схожим зі знаком для товарів і послуг Кава зі Львова за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10.03.2011 р. настільки , що їх можна сплутати . Знак для товарів і послуг ОСОБА_4 за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 26.08.2014 р. не є таким, що може ввести в оману щодо товару , послуги або особи ( ТОВ Кава зі Львова ), який виробляє товар 30-го класу МКТП.

Зазначені два висновки судової експертизи інтелектуальної власності підтвердили допитані в судовому засіданні експерти Калініченко М.М. та ОСОБА_9 .

Суд оцінює висновки судових експертиз відповідно до ст. 110 ЦПК України з погляду пересічного споживача. Сприйняття Знаків пересічним споживачем відіграє вирішальну роль у їх порівнянні й оцінюванні. Факт схожості словесних елементів Знака Кава ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 не вказує на схожість протиставлених знаків. Наявність у Знаках оригінальних графічних елементів впливає на загальне враження, яке передається цим знаком.

Ступінь фонетичної схожості протиставлених у справі знаків для товарів і послуг у цьому разі є менш важливим фактором, оскільки під час купівлі товару споживач зазвичай візуально сприймає знак, що позначає товари. Споживач сприймає упаковку та не аналізує окремо слова. Як вбачається із долучених до справи упаковок , такі є зовсім не схожими між собою за кольором, дизайном, та пересічний споживач має змогу вибрати товарний знак, якому він надає перевагу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законодавством підстав для визнання недійсним спірного свідоцтва № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки доведено, що вказаний товарний знак відповідає умовам надання правової охорони. Також, у свідоцтві № НОМЕР_1 на знак Кава ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 і послуг, що були наявні у поданій заявці № m 2013 13420, а при видачі самого свідоцтва № 190201 не були порушені права інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однак позивач ОСОБА_2 не подала суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження порушення, оспорювання чи невизнання своїх прав або охоронюваних законом інтересів з боку відповідача ОСОБА_3 та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачі будь-яким чином створювали перешкоди позивачу в користуванні своїми правами.

Враховуючи наведене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 3,4 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України,суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 про знак для товарів і послуг ОСОБА_4 та зобов`язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 про знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 , із ІНФОРМАЦІЯ_9 публікації про це в офіційному бюлетені Промислова власність - відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного його тексту, безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_4 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_6 .

Відповідач: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ - 37508596.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Кава зі Львова , адреса: 79019, м. Львів, вул. Мельничука, 12, код ЄДРПОУ - 37162242.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Віденська кава , адреса: м. Львів, вул. Шевченка, 317, код ЄДРПОУ - 14344944.

Повний текст рішення складено 20.03.2020р.

Суддя І. Є. Зима