Ухвала

від 26.12.2019 по справі 201/12948/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/12948/19

Провадження № 2-з/201/3754/2019

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

26 грудня 2019 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Кисельової В.В.,

за участю представника позивача - адвоката Лелеко Ю.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма Домобуд , про визнання договору розірваним та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - ТОВ Проектно-будівельна фірма Домобуд про визнання договору розірваним та стягнення грошових коштів, яка в провадження судді Наумової О.С. була передана 21 листопада 2019 року.

Ухвалою судді від 21.11.2019р. позовну заяву було залишено без руху.

Позивач разом із позовною заявою звертався до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в межах суми 400 000 доларів США, посилаючись на те, що жоден з відповідачів не забажав виконати зобов`язання щодо передачі документів або погашення загальної суми, у зв`язку з чим у позивача є припущення, що у випадку судового розгляду відповідачі будуть вживати дії, які можуть мати негативні наслідки для позивача та можуть унеможливити виконання в майбутньому рішення суду.

Ухвалою судді від 21.11.2019р. позивачеві відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

Після усунення позивачем недоліків ухвалою судді від 29.11.2019р. позовну заяву було прийнято до провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.

02.12.2019р. позивач вдруге звертався до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в межах суми позову 400 000 доларів США, а саме:

1) на нерухоме майно ОСОБА_2 - нежитлові приміщення складу та пральні в літ. Д, об`єкт житлової нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 311778801119;

2) на нерухоме майно ОСОБА_3 :

-нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 11371751;

-нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 25923966;

3)на нерухоме майно ОСОБА_6 :

-земельну ділянка, кадастровий номер 1221411000:01:089:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1849703712214;

-земельну ділянка, кадастровий номер 1210100000:09:514:0105, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1849670912101;

-нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 184575111210;

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1061935412101;

-квартира, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 387159512101;

-нежитлові приміщення №7,8, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 приміщення 7,8, номер об`єкта в РПВН 38866966;

-будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер майна 19018603;

-частину нежитлового приміщення № 34 поз. 1, 9 - 12, 13а, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , Реєстраційний номер майна: 27190468;

-пансіонат, розташований за адресою АДРЕСА_8 , реєстраційний номер майна 1946814565221;

-частину нежитлового приміщення № 65 поз. 17 - 21, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер майна: 27190886;

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер майна: 10580893.

Ухвалою судді від 02.12.2019р. позивачеві відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

16.12.2019р. позивач втретє звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій також просив накласти арешт на теж саме майно в межах суми 400 000 доларів США.

В обґрунтування заяви, з посиланням на чисельну судову практику судів різних інстанцій, вказав, що в ухвалою від 02.12.2019р. суд безпідставно відмовив йому у вжитті заходів забезпечення позову у зв`язку із тим, що заявник не надав документів та доказів про вартість майна, тому суд позбавлений можливості визначити співмірність виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Вважав, що законодавець не встановлює обов`язок заявника встановлювати вартість майна відповідача при накладенні арешту, здійснювати його експертну оцінку. Натомість позивач надав витяги з реєстру прав власності, якими підтверджений факт переоформлення майна після направлення вимоги. Звернув увагу на те, що декілька об`єктів нерухомості, зокрема, пансіонат, були переоформлені з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 вже після отримання листів з проханням виконати договір.

Вважав, що не вжиття заходу забезпечення позову призведе до неможливості виконати рішення суду відповідачами.

З урахуванням викладеного, просив накласти арешт на нерухоме майно відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в межах суми позову 400 000 доларів США, а саме:

1) на нерухоме майно ОСОБА_2 - нежитлові приміщення складу та пральні в літ. Д, об`єкт житлової нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 311778801119;

2) на нерухоме майно ОСОБА_3 :

- нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 11371751;

- нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 25923966;

3) на нерухоме майно ОСОБА_6 :

- земельну ділянка, кадастровий номер 1221411000:01:089:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1849703712214;

- земельну ділянка, кадастровий номер 1210100000:09:514:0105, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1849670912101;

- нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 184575111210;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1061935412101;

- квартира, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 387159512101;

- нежитлові приміщення №7,8, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 приміщення 7,8, номер об`єкта в РПВН 38866966;

- будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер майна 19018603;

- частину нежитлового приміщення № 34 поз. 1, 9 - 12, 13а, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , Реєстраційний номер майна: 27190468;

- пансіонат, розташований за адресою АДРЕСА_8 , реєстраційний номер майна 1946814565221;

- частину нежитлового приміщення № 65 поз. 17 - 21, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер майна: 27190886;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер майна: 10580893.

Представник позивача - Туманов С.Г. (діє на підставі довіреності від 17.09.2019р. - а.с. 71-72) в судовому засіданні вимоги зави підтримав та просив її задовольнити, з підстав у ній викладених, додатково вказавши, що за даними витягу з реєстру прав на речове майно, 24.10.2019р. пансіонат, розташований за адресою: АДРЕСА_8 , був переоформлені з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 після отримання вимог з проханням виконати договір, що вказує на те, що відповідачами вживаються заходи з відчуження майна. Також пояснив, що предметом договорів про дольову участь у будівництві, право на яке було переуступлене позивачеві за договором від 31.03.2008р., є квартири у недобудованому будинку по АДРЕСА_7 , який в експлуатацію не введений, де будівництво здійснювалося забудовником ТОВ Проектно-будівельна фірма Домобуд , яке наразі перебуває у процедурі ліквідації, що підтверджується ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019р. по справі № Б3/160-10.

Ознайомившись із заявою, розглянувши інші матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Як видно зі змісту позовних вимог, позивач вказує, що 31.03.2008р. він уклав з відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені яких діяв за довіреністю ОСОБА_7 , договір відступлення права вимоги, на підставі якого придбав у відповідачів право вимоги за 400 000 доларів США.

Зі змісту договору видно, що його предметом є відступлення права вимоги за договорами про дольову участь у будівництві № 74 від 14.07.2006р., № 63 від 06.03.2006р., № 75 від 14.07.2006р., № 112 від 21.12.2005р., № 16 від 23.12.2003р., додатковій угоді № 2 від 23.12.2003р., укладених між кредиторами і забудовником.

Відповідно до п. 5 договору відступлення права вимоги зобов`язання кредитора (відповідачів) перед новим кредитором (позивачем ОСОБА_1 ) є виконаними з моменту передання новому кредитору усіх документів, які підтверджують права кредитора за договору про дольову участь у будівництві. Документи передаються новому кредитору протягом п`яти календарних днів з моменту першої вимоги.

Як вказує позивач, зобов`язання про передання позивачеві документів відповідачами досі не виконані.

У заяві про забезпечення позову заявник просить накласти арешт на ряд об`єктів нерухомого майна, які належать відповідачам, на підтвердження чого надав витяги з реєстру прав власності станом на 31.11.2019р., якими підтверджений факт володіння відповідачами майном, на які заявник просить накласти арешт (а.с. 54-66).

Заявник вказує, що вказаними витягами підтверджується факт переоформлення майна після направлення вимоги відповідачам, зокрема, пансіонат був переоформлений з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 після отримання листів з проханням виконати договір.

Проте з наданих заявником витягів не видно, що майно зареєстроване відповідачами саме на підставі договорів про дольову участь у будівництві, право вимоги за якими придбав позивач 31.03.2008р.

В судовому засіданні представник позивач пояснив, що договори про дольову участь у будівництві у позивача відсутні, тому їх можна лише витребувати у відповідачів або у забудовника.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз`яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову ; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У своєму позові позивач просить визнати розірваним договір відступлення права вимоги від 31.03.2008р., на підставі якого він передав ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 400 000 доларів США та стягнути солідарно з відповідачів 400 000 США, як наслідок розірвання договору у зв`язку із його невиконанням відповідачами.

Оцінюючи обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд доходить висновку, що обраний позивачем захід забезпечення позову взагалі не спрямований на фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, адже наслідком поновлення його права, про яке він просить суд, є повернення відповідачами коштів і розірвання договору, через що позивач втратить право на дольову участь у будівництві.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів, позивач залишив це поза увагою, тому відсутня умови для застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідачів.

Окрім того, з наявних у матеріалах справи доказів (на даній стадії розгляду справи) взагалі не можливо встановити, право на дольову участь у якому саме будівництві набув позивач на підставі договору про відступлення права вимоги від 31.03.2008р., оскільки відповідні документи - договори про дольову участь, а також додаткова угода в матеріалах справи відсутні. Тому суд позбавлений можливості встановити, чи входить той перелік майна, на який позивач просить накласти арешт у предмет договору про відступлення права вимоги.

Сама по собі наявність у відповідачів майна, яке належить їм на праві власності не є безумовною підставою для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб. До того ж арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Ураховуючи вищезазначені положення ст.ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

Окрім того, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Варто також зазначити, що заявник жодного разу не звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на ухвали суду про відмову у вжитті заходів забезпечення позову, натомість доводи про неправомірність цієї відмови поклав у наступну (третю) заяву, всупереч того, що суд першої інстанції не наділений повноваженнями переглядати власні ухвали з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма Домобуд , про визнання договору розірваним та стягнення грошових коштів - відмовити .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 26 грудня 2019 року.

Суддя О.С. Наумова