Постанова

від 26.12.2019 по справі 643/8948/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/8948/19

Провадження № 22-ц/818/5362/19

26 грудня 2019 року

м.Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю ШАНА 777

третя особа ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ШАНА 777 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 09 вересня 2019 року у складі судді Єрмак Н.В. по справі № 643/8948/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ШАНА 777 , третя особа: ОСОБА_2 про розірвання договорів,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ШАНА 777 , третя особа: ОСОБА_2 про розірвання договорів.

В обґрунтування позову зазначає, що 31 січня 2014 року між ним та ТОВ ШАНА 777 укладено договори купівлі продажу нежитлових приміщень, за якими ОСОБА_2 від його імені продав нежитлові приміщення 1-го поверху та 2-го поверху в нежитловій будівлі літ. Ж-2 за адресою: АДРЕСА_1 , а ТОВ "ШАНА 777" зобов`язалось сплатити за нього 79 000 грн. у строк до 28 січня 2017 року.

Державну реєстрацію права власності на продані нежитлові приміщення здійснено за відповідачем 31 січня 2014 року.

В порушення зобов`язань за Договорами купівлі-продажу нежитлових приміщень Відповідач не здійснив розрахунку за нежитлові приміщення. Внаслідок несплати ціни договорів у повному обсязі і він не отримав того, на що розраховував при укладенні цих договорів.

Просить розірвати Договори купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31 січня 2014 року.

Відповідач ТОВ ШАНА 777 позов не визнав. Товариством здійснено розрахунок по договорам купівлі-продажу шляхом внесення 23 липня 2019 року коштів на депозитний рахунок приватного нотаріуса.

Третя особа ОСОБА_2 пояснення на позовну заяву не надав.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 09 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31 січня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Чупріною Г.О., за реєстр. № 185, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ШАНА 777 .

Розірвано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31 січня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Чупріною Г.О., за реєстр. № 188, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ШАНА 777 .

Стягнуто з ТОВ ШАНА 777 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1536 гривні 80 копійок.

Рішення мотивовано тим, що вартість приміщень в розмірі 79 000 грн. у передбачений договором строк сплачена не була, що є порушенням умов договору, а тому позов підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі ТОВ ШАНА 777 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

05 липня 2019 року Товариство звернулося до приватного нотаріуса з заявами, в яких просило передати ОСОБА_1 повідомлення про намір виконати грошове зобов`язання за обома договорами купівлі-продажу. Заяви отримані позивачем 10 липня 2019 року та 23 липня 2019 року. Оскільки ОСОБА_1 не відреагував на пропозиції, викладені в заявах, кошти за спірними договорами купівлі-продажу були перераховані на депозитний рахунок приватного нотаріуса.

Докази скасування чи оскарження позивачем цих нотаріальних дій відсутні.

На дату ухвалення рішення грошовий обов`язок був виконаний у спосіб, що узгоджується з вимогами чинного законодавства України.

Позивач не зазнав жодної шкоди від прострочення оплати. На дату ухвалення рішення 79 000 грн., що перебувають в депозиті приватного нотаріуса становить еквівалент 3 149,17 доларів США, що на 246,15 доларів США перебільшує суму, яку позивач міг би отримати, укладаючи відповідні договори з умовою оплати до 28 січня 2017 року .

Судом не вирішено питання про повернення ТОВ ШАНА 777 коштів з депозиту приватного нотаріуса, внаслідок цього товариство позбавлено як придбаних нежитлових приміщень, так і сплачених за них грошових коштів, оскільки тепер він не може їх повернути за власною ініціативою.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

31 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ ШАНА 777 укладено два договори купівлі- продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого позивач продав нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 251,8 м.кв. та нежитлові приміщення 2-го поверху, загальною площею 255,6 м.кв. в нежитловій будівлі літ.Ж-2 за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач набув нерухоме майно та зобов`язався сплатити за нього у строк до 28 січня 2017 року 39 000 грн. та 40 000 грн. відповідно.

Право власності на нерухоме майно зареєстровано за ТОВ ШАНА 777 31 січня 2014 року.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

Ціна - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За правилами статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (частина третя статті 692 ЦК України) або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.

Як на правову підставу задоволення позовних вимог ОСОБА_1 посилається на частину другу статті 651 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати сторона від виконання договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Суд повинен встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що він не отримав того, на що розраховував під час укладення договору внаслідок несплати у повному обсязі ціни договору .

Зі спірних договорів вбачається, що ТОВ ШАНА 777 має сплатити повну вартість майна до 28 січня 2017 року.

ТОВ ШАНА 777 не заперечує, що у строк, встановлений договором, кошти сплачено не було. Зазначають, що 23 липня 2019 року Товариство сплатило суму заборгованості за спірними договорами купівлі-продажу приміщень шляхом внесення 79 000 грн. на депозит приватного нотаріуса.

Згідно ст.613 ч.1 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відповідно до ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.

Отже, внесення коштів на депозит до нотаріуса має місце у разі прострочення кредитора.

Між тим, спірні нежитлові приміщення фактично передані відповідачу у встановлений договором строк, зареєстровані у відповідному реєстрі , а тому вважати, що мало місце прострочення саме кредитора - не можна.

Доказів щодо неможливості виконати зобов`язання за договорами купівлі-продажу саме у зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_1 , його відмови у прийнятті коштів за спірними договорами купівлі-продажу, ухилення від отримання коштів, відповідачем у відповідності до ст. 81 ЦПК України не надано.

Враховуючи, що з ОСОБА_1 розрахунку за договорами купівлі-продажу проведено не було, позивач не отримав того, на що розраховував від продажу нежитлових приміщень, тому висновки суду щодо наявності підстав для розірвання спірних договорів є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотримання вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ШАНА 777 - залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 09 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2019 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко