Ухвала

від 11.03.2020 по справі 643/8948/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 березня 2020 року

м. Київ

справа № 643/8948/19

провадження № 61-3366ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ШАНА 777 на рішення Московського районного суду міста Харкова

від 09 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 26 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ШАНА 777 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , про розірвання договорів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ШАНА 777 (далі - ТОВ ШАНА 777 ) про розірвання договорів.

В обґрунтування позову зазначив, що 31 січня 2014 року між ним та

ТОВ ШАНА 777 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до якого ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_2 , продав нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 251,8 кв. м в нежитловій будівлі літ.Ж-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а ТОВ ШАНА 777 прийняло вказане нерухоме майно та зобов`язалося сплатити за нього 39 000 грн у строк до 28 січня 2017 року. Також, 31 січня 2014 року між ним та ТОВ ШАНА 777 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до якого ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_2 , продав нежитлові приміщення 2-го поверху, загальною площею 255,6 кв. м в нежитловій будівлі літ.Ж-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а ТОВ ШАНА 777 прийняло вказане нерухоме майно та зобов`язалося сплатити за нього 40 000 грн у строк до 28 січня 2017 року. Державну реєстрацію права власності на продані нежитлові приміщення здійснено за відповідачем 31 січня 2014 року. Однак, в порушення зобов`язань за договорами купівлі-продажу нежитлових приміщень відповідач не здійснив розрахунку за нежитлові приміщення. Внаслідок несплати ціни договорів у повному обсязі він не отримав того, на що розраховував при укладенні цих договорів.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 09 вересня 2019 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, розірвано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31 січня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Чупріною Г. О., за реєстр. № 185, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ШАНА 777 . Розірвано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31 січня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Чупріною Г. О., за реєстр. № 188, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ШАНА 777 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ ШАНА 777 залишено без задоволення, рішення Московського районного суду міста Харкова від 09 вересня 2019 року залишено без змін.

19 лютого 2020 року засобами поштового зв`язку ТОВ ШАНА 777 подало касаційну скаргу на рішення Московського районного суду міста Харкова

від 09 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 26 грудня 2019 року, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як підставу для скасування оскаржених судових рішень зазначає те, що матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок несвоєчасного розрахунку за договором позивачу завдана шкода. Натомість виходячи із курсу української гривні до долару США, еквівалент коштів, внесених відповідачем на депозит нотаріуса в липні 2019 року, перевищує той же розмір коштів, станом на 28 січня 2017 року. Висновки суду першої інстанції про те, що невчасна сплата грошових коштів за договором купівлі-продажу автоматично свідчить про істотне порушення умов спірних договорів з боку покупця, не узгоджуються із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13. Апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог та доводів апеляційної скарги, надавши оцінку правомірності внесення коштів на депозит нотаріуса.

Вказує, що дана справа має виняткове значення для відповідача, оскільки можливість провадження підприємницької діяльності знаходиться в прямій залежності від наявності в його володінні об`єктів нерухомого майна, за спірними договорами купівлі-продажу.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною першою статті 394 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено те, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ТОВ ШАНА 777 реалізувало своє право на апеляційний перегляд справи № 643/8948/19.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа Зубац проти Хорватії (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі Леваж Престасьон Сервіс проти Франції , рішення Європейського суду з прав людини у справі Шамоян проти Вірменії (Shamoyan v. Armenia).

Крім того Європейський суд з прав людини в Ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 09 жовтня 2018 року у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом спору в справі № 643/8948/19 є розірвання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, за які договорами передбачена сплата вартості в розмірі 79 000 грн.

Суди попередніх інстанцій розглянули справу в порядку спрощеного позовного провадження, заперечень проти чого касаційна скарга не містить.

Таким чином справа № 643/8948/19 є справою незначної складності та

не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Верховний Суд України в постанові від 18 вересня 2013 року в справі

№ 6-75цс13, на яку зокрема посилався відповідач в своїй касаційній скарзі, зазначав, що у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій встановили, що придбавши 31 січня 2014 року нерухоме майно та зобов`язавшись сплатити за нього 79 000 грн до 28 січня 2017 року, ТОВ ШАНА 777 понад два роки не здійснювало розрахунок за придбане майно, а кошти на депозит нотаріуса внесло лише у липні 2019 року, тобто вже після звернення

ОСОБА_1 до суду.

За таких обставин колегією суддів не встановлено передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. Сама по собі незгода відповідача із висновками судів попередніх інстанцій, не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ ШАНА 777 подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі; відповідач реалізував своє право на апеляційний перегляд справи; справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судом не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ШАНА 777 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 09 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року в цивільній справі № 643/8948/19.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта