Ухвала

від 20.12.2019 по справі 265/7410/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

11-сс/804/823/19

265/7410/19

інстанції: Гноєвой С.С. Єдиний унікальний номер: 265/7410/19

Доповідач: Топчій Т.В. Номер провадження 11-сс/804/823/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду в складі:

судді-доповідача Топчій Т.В.

суддів Свіягіної І.М., Куракової В.В.,

за участю секретаря Меркулової Я.О.

прокурора Лісодіда В.О.

захисника Поляха В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу захисника Поляха В.В. на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2019 року про арешт майна, вилученого під час проведення обшуку 19.11.2019 р., в рамках кримінального провадження за №42018050000000542 від 30 серпня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 ч. 2, 212 ч. 3 КК України,-

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

29 листопада 2019 року до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшло вказане клопотання прокурора в рамках кримінального провадження №42018050000000542 від 30.08.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні №42018050000000542 від 30.08.2018 року.

Під час розслідування, крім іншого встановлено, що посадові особи правоохоронних та контролюючих органів, за попередньою змовою з представниками комерційних структур, сприяють здійсненню митного оформлення імпорту товарів по митним деклараціям, що містять недостовірні відомості, які впливають на нарахування митних платежів.

За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності основних підприємств - імпортерів будівельної техніки та запчастин до неї, а саме: ТОВ ЕТС (код ЄДРПОУ 24308872), ТОВ ЕТС-КИЇВ (код ЄДРПОУ 39482580), ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41275867), загальне керівництво якими здійснює один з засновників зазначених підприємств - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), встановлено, що штучне завищення податкового кредиту та витрат за рахунок оприбуткування імпортних товарів від сумнівних СГД у період з січня 2016 по теперішній час здійснювалось виключно через ТОВ ЕТС . Так, посадовими особами ТОВ ЕТС у період 2016 - 2019 років, через пов`язану компанію- нерезидента ARAX SPEDITIONS-, HANDELS-, BERATUNG AGENTUR GMBH (Німеччина), яка є власником ТОВ ЕТС , здійснені ризикові операції з придбання імпортних (згідно коду УКТЗЕД) товарів у ряду СГД, що мають ознаки фіктивності та ризиковості , перелік яких наведений у клопотанні, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, в особливо великому розмірі, на загальну суму понад 5 млн.грн.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2019 року клопотання про арешт майна задоволено.

Накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 19.11.2019 р. по кримінальному провадженню №42018050000000542 від 30.08.2018 року автомобілю Mercedes-benz 110 (Vito) державний номер НОМЕР_2 , який використовується посадовими особами ТОВ ЕТС , а саме : ноутбук Asus моделі X5420, зарядний пристрій W15-065N1B до зазначеного ноутбука; сумку чорного кольору для ноутбука; флеш накопичувач Kingston 16 GB.

Узагальнені доводи апеляції та позицій учасників судового провадження.

На вказану ухвалу надійшла апеляційна скарга захисника Полях В.В., в якій він, посилаючись на порушення норм кримінального процесуального права, неправильне застосування передбачених законом підстав для арешту, просив оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити в арешті майна.

Окрім цього, просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказав, що строки, передбачені для винесення ухвали про арешт майна не були дотримані, власника майна не було повідомлено про судове засідання умисно. Прокурором було направлене клопотання про арешт майна з порушенням строку, передбаченого ст. 171 ч.2 КПК України, не протягом 48 годин після вилучення майна, а поштою.

Також зазначає, що судом неправильно застосовані передбачені законом підстави для арешту майна, вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України відсутні. Окрім цього, зазначає, що слідчий та прокурор не довели, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Стороною обвинувачення взагалі не вказано підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, що є порушенням п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, не зазначено документів, що підтверджують право власності на майно.

Також, стороною обвинувачення не вказано, які конкретно відомості, сліди містять наведені документи, а також яким чином могло вказане майно бути використано як знаряддя вчинення злочину.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги захисника, просив залишити ухвалу без зміни, захисника Поляха В.В., який наполягав на задоволенні своїх апеляційних вимог, вивчивши матеріали судового провадження та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника Поляха В.В. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном щодо якого існують достатні підстави вважати що воно є доказом злочину. Цей захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, а саме - збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди завданої злочином (цивільний позов).

При вирішенні питання про арешт майна в порядку передбаченому ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволені клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків передбачених ст. 170 ч. 1 КПК України, тобто можливості його приховування, знищення, пошкодження, псування, перетворення. Згідно ст. 173 ч.2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів , що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів, 19 листопада 2019 року під час проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя автомобіля Mercedes-Benz 110( Vito) державний номерний знак НОМЕР_3 , було виявлено та вилучено наступне майно: ноутбук Asus моделі X5420, зарядний пристрій W15-065N1B до зазначеного ноутбука; сумку чорного кольору для ноутбука; флеш накопичувач Kingston 16 GB.

21 листопада 2019 року зазначене майно постановою старшого слідчого 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області лейтенанта податкової міліції Єлісєєва С.О. було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному 30 серпня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018050000000542.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на майно, слідчий суддя послався на те, що зазначене у клопотанні прокурора майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, та підлягає арешту задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, про обґрунтованість накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку автомобіля Mercedes-Benz 110( Vito) державний номерний знак НОМЕР_3 , а саме на: ноутбук Asus моделі X5420, зарядний пристрій W15-065N1B до зазначеного ноутбука; сумку чорного кольору для ноутбука; флеш накопичувач Kingston 16 GB, з тих підстав, що воно є речовими доказами в даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Посилання захисника Поляха В.В. на незаконність арешту вилученого під час обшуку автомобіля Mercedes-Benz 110( Vito) майна, оскільки прокурором не доведено належність вилучених речей ТОВ ЕТС колегія суддів вважає безпідставними та враховує, що захисником під час апеляційного перегляду провадження також не надано документів чи інших доказів на підтвердження права власності на це майно у інших осіб. Значимість вилученого майна та використання його у якості речових доказів підтверджений матеріалами кримінального провадження. Даний автомобіль використовувався співробітниками ТОВ ЕТС , які можуть бути причетними до скоєння кримінального правопорушення, та є ризик відчуження ними вилученого майна, що може перешкодити досудовому розслідуванню, отже метою арешту майна, в даному випадку, є збереження речових доказів. Вирішуючи питання за апеляційними вимогами захисту про повернення ноутбуку Asus моделі X5420, зарядного пристрою W15-065N1B до зазначеного ноутбука; сумку чорного кольору для ноутбука; флеш накопичувачу Kingston 16 GB, колегія суддів також виходить також з того, що на час розгляду провадження вказані речі передані експерту для проведення дослідження у межах досудового слідства.

Не знайшли свого підтвердження і доводи захисника Полях В.В. про пропущення прокурором строку на звернення до суду з клопотанням про арешт майна. Вперше з клопотанням про арешт вилученого майна прокурор звернувся до суду 21 листопада 2019 року, що підтверджується штемпелем на конверті поштового відправлення, тобто протягом 48 годин після вилучення майна, що не порушує вимог Кримінального процесуального закону, щодо способу подачі такого клопотання поштою, тому колегія суддів не знаходить підстав вважати, що прокурором не дотримано строку на звернення до суду з таким клопотанням.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, вилучене з автомобіля Mercedes-Benz 110( Vito) державний номерний знак НОМЕР_3 , під час проведення обшуку 19.11.19 р.

Інших обставин, які б не були предметом дослідження та аналізу слідчим суддею під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна, апеляційна скарга не містить, тому підстав для скасування ухвали слідчого судді від 02.12.2019 р. , колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.405,407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Поляха В.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2019 року про арешт майна, вилученого під час проведення обшуку 19.11.2019 р., в рамках кримінального провадження за №42018050000000542 від 30 серпня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 ч. 2, 212 ч. 3 КК України - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Топчій Т.В. Куракова В.В. Свіягіна І.М.