Рішення

від 20.12.2019 по справі 381/1425/19

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1296/19

381/1425/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастові Київської області цивільну справу за позовом Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району Київської області до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_5 про визнання недійсними рішення ради та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2019 року позивач звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсними рішення ради та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що за результатами аналізу додержання вимог земельного законодавства на території Великоснітинської сільської ради Фастівського район, виявлено порушення вимог земельного законодавства під час передачі земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, а саме, рішеннями Великоснітинської сільської ради від 06.03.2018 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 . У зв`язку з чим, за останнім зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до планово-картографічних матеріалів, складених за результатами топографо-геодезичних вишукувань, спірна земельна ділянка повністю накладається на землі водного фонду, а саме на прибрежну захисну смугу річки Снітка.

У зв`язку з чим, рішення Великоснітинської сільської ради Фастівського району від 06.03.2018 року щодо затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки є незаконним та повинне бути визнано недійсним, а земельна ділянка витребувана з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.05.2019 року позовну заяву Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району Київської області про визнання недійсними рішення ради та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння повернуто позивачу.

Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду від 21.08.2019 року, ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.05.2019 року скасовано, цивільну справу направлено до Фастівського міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.08.2019 року, справа прийнята до провадження.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2019 року позовну заяву Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району Київської області про визнання недійсними рішення ради та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння залишено без руху.

10.09.2019 року, через канцелярію суду, надійшла письмова заява від позивача на виконання вимог ухвали суду, які були підставою для залишення заяви без руху.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

07.10.2019 року, через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву в якому вважає, що доводи Фастівської місцевої прокуратури є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка, яка була надана у власність ОСОБА_5 відноситься до земель водного фонду та накладалась на водну поверхню та 25 - метрову прибережну захисну смугу річки Снітка, у звязку з чим, позовні вимоги не підлягають до задоволення.

17.10.2019 року, через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_5 в якій керівник Фастівської місцевої прокуратури просив заперечення, наведені відповідачем у відзиві відхилити, а позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.11.2019 року підготовче провадження у справі закрите, а справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача Фастівської місцевої прокуратури позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача Великоснітинської сільської ради в судовому засіданні зазначив, що від ОСОБА_5 , надійшла заява про надання дозволу на виготовлення технічної документації на вказану земельну ділянку до заяви було додано технічну документацію і на час прийняття рішення порушень виявлено не було. На даний час земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського виробництва. Не заперечує проти задоволення позову, якщо буде встановлено про невідповідність Закону.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, а також зазначила, що позивачем не надано належних доказів, які б обґрунтовували б позовні вимоги при цьому послалася на норми Європейського Суду щодо захисту права власності.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ст. 13 ЦПК України, передбачено що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Земля, яка знаходиться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ч. 1 ст. 13 Конституції України ).

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 15-1 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин належить, зокрема ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, проведення державної експертизи землевпорядної документації, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, наділені повноваженням передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у власність або користування для всіх потреб.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського. Ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України .

Під час розгляду справи судом встановлено, що 09.06.2017 року ОСОБА_5 звернувся до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1200 га, що розташована в селі Велика Снітинка Фастівського району Київської області.

Рішенням Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 26.06.2017 року № 2.2-XVII-VII, надано дозвіл ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Велика Снітинка в межах Великоснітинської сільської ради, площею 0,12 га.

07.12.2017 року, ОСОБА_5 звернувся до ФОП ОСОБА_7 із заявою про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га, яка розташована за адресою: с. Велика Снітинка в межах земель Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області на підставі рішення сесії Великоснітинської сільської ради № 2.2-XVII-VII від 26.06.2017 року.

На підставі договору на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 07-12/1 від 07.12.2017 року та рішення Великоснітинської сільської ради від 26.06.2017 року № 2.2-XVII-VII, ФОП ОСОБА_7 розроблено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3224981200:01:004:0149.

Рішенням Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06.03.2018 року № 4.1-XXV-VII, затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в с. Велика Снітинка Великоснітинської сільської ради, площею 0,1200 га, кадастровий номер 3224981200:01:004:0149.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення, Великоснітинська сільська рада, яка є відповідачем по справі не виконала приписи статті 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , а саме порушила принцип законності.

В обґрунтування посилається на те, що за результатами топографо-геодезичних вишукань, виконаних сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_8 Від 17.10.2018 року спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3224981200:01:004:0149 повністю накладається на землі водного фонду, а саме на прибрежну захисну смугу річки Снітка.

Перевіряючи доводи позивача судом було встановлено, що згідно Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 проект було виготовлено ФОП ОСОБА_7 на замовлення відповідача та даний проект затверджено Рішенням Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06.03.2018 року № 4.1-XXV-VII. З матеріалів, які містяться в проекті, вбачається, що були виконані комплекс робіт із розробки проекту землеустрою в тому числі, геодезичні роботи, які виконанні геодезичним обладненням, на які є свідоцтва про повірку робочого засобу виміювальної техніки яке було додано до проекту, а також підтвердження Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про реєстрацію апаратури СРНС. Згідно довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель. Землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) Головного управління Держгеокадастру у Київській області станом на 01.01.2016 року. Земельна ділянка загальною площею 0,1200 га. Яка була намічена до передачі у власність ОСОБА_5 ,для ведення особистого селянського господарства відноситься до категорії землі сільськогосподарського призначення Великоснітинської сільської ради (рядок 2.3; шифр рядка 21; графа 5).

На час виготовлення Проекту будь-які обмеження у використанні земельних ділянок відсутні.

Згідно Висновку про розгляд землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25.01.2018 року № 589/82-18 «проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується» .

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч.9 ст.118 ЗК України).

Таким чином, законодавець передбачив проведення обов»язкової державної експертизи землевпорядної документації лише в разі необхідності проведення такої.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Згідно ст.6 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.

Відповідно до ст.9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації обов`язкові державній експертизі підлягають, зокрема:

- схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

- проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно територіальних одиниць;

- проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

- проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

- проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у разі формування земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- технічна документація з бонітування грунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Таким чином, проек землеустрою щодо відведення (безоплатної передачі) у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, яка за цільовим призначенням відноситься до земель сільськогосподарського призначення, та не відноситься до особливо цінних земель та на земельній ділянці були відсутні, а тому Великоснітинська сільська рада, як розпорядник землі не зобов»язаний був подавати на обов`язкову державну експертизу.

Що стосується доводів позивача про належність спірної земельної ділянки до водного фонду, суд зазначає, що на час прийняття спірного рішення дана земельна ділянка відносилася до земель сільськогосподарського призначення Великоснітинської сільської ради. В судовому засіданні голова Великоснітинської сільської ради підтвердив, що і на час розгляду справи в суді дана земельна ділянка відноситься до вказаної категорії земель.

Позивач в позовній заяві зазначає, що земельна ділянка, яка є предметом судового розгляду за даними планово-картографічних матеріалів, складених за результатами топографо-геодезичних вишукувань, виконаних сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_8 від 17.10.2018 р. повністю накладається на землі водного фонду, а саме - прибережну захисту смугу річки Снітка.

Разом з тим, позивачем не надано належних доказів про те, що інженером-геодезистом ОСОБА_8 . Виконанні роботи по виготовленню матеріалів топографо-геодезичних вишукувань на підставі відповідних кваліфікаційних сертифікатів та дозволів на виконання таких робіт, не вказано та не надано доказів про реєстраційні посвідчення апаратури супутникових радіонавігаційних систем, за допомогою яких виконувалися вказані роботи. Хто був замовником проведення таких робіт.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст..79 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1,4 ст.83 ЦК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Стаття 19 ЗК України передбачає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі сільськогосподарського призначення й землі водного фонду.

За змістом ч. 1 ст. 3 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Відповідно до ст.4 Водного Кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісамщприбережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісамщгідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;береговими смугами водних шляхів.

Згідно до довідки Головного управління Держгеокадасту у Київській області №1257/180-17 від 28.12.2017 р. на час передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства відносилася до категорії земель сільськогосподарського призначення Великоснітинської сільської ради і після її передачі цільове призначення земельної ділянки не змінювалося.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держав

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї регулюється Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з права людини . Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Згідно з ч. 1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав люди основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані у справі сукупні докази, вважає, що позов є передчасним, не грунтується на належних доказах, як передбачено чинному законодавстві, а тому задоволенню не підлягає.

Куруючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,265,268 ЦПК України, на підставі Конституції України, ст.78,116,118,122 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури, місцезнах.: Київська область, м. Фастів, вул. Суворова, 3 в інтересах держави в особі територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району Київської області до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04361290, місцезнах.: Київська область, Фастівський район, с. Велика Снітинка, вул. Леніна, 62, ОСОБА_5 , ідент.номер - НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 про визнання недійсними рішення ради та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.12.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей