Ухвала

від 16.12.2019 по справі 160/12587/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

16 грудня 2019 р.Справа №160/12587/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову Приватного підприємства КОП І Н за позовом Приватного підприємства КОП І Н до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису і постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство КОП І Н звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2874/1855/АВ/ТД-ФС/570 від 25 листопада 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Про усунення виявлених порушень № ДН2874/1855/АВ/П від 29.10.2019 року.

Одночасно з позовом надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд, зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2874/1855/АВ/ТД-ФС/570 від 25.11.2019 року та припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Про усунення виявлених порушень №ДН2874/1855/АВ/П від 29.10.2019 року до розгляду адміністративного позову по справі №160/12587/19.

Вказану заяву обґрунтовано тим, що 25.11.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2874/1855/АВ/ТД-ФС/570, якою на позивача накладено штраф у розмірі 250'380,00грн. Вказана постанова є виконавчим документом, а тому існує реальна загроза того, що оскаржувана постанова буде пред`явлена Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області до примусового виконання та сума штрафу у розмірі 250'380,00 грн. буде стягнута з Приватного підприємства КОП І Н до винесення судом відповідного рішення. Оскільки сума штрафу за оскаржуваною постановою є неспівмірною із доходами позивача, то існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта.

За змістом частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішенні суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами, що передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2874/1855/АВ/ТД-ФС/570 від 25.11.2019 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 250'380,00грн.

Пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 року, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області зверталось із заявою до органів виконавчої служби з приводу відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваної постанови.

Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається встановлення відповідачем позивачу строку для її добровільного виконання, а саме: до 25.12.2019 року.

Що, в свою чергу, унеможливлює застосування примусового стягнення на момент звернення позивача до суду з позовом та заявою про його забезпечення.

Таким чином, судом не встановлена наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача на час розгляду заявленого клопотання, оскільки відомості про початок виконавчого провадження щодо примусового виконання оскаржуваного рішення відсутні, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про відсутність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів та доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а тому відсутні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені у заяві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства КОП І Н про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова