Постанова

від 17.12.2019 по справі 914/4475/14

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. Справа № 914/4475/14

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Мирутенка О.Л.,

Скрипчук О.С.,

секретар судового засідання: Харів М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Фірма Нафтогазбуд № 08/454 від 25.10.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/3931/19 від 05.11.2019),

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10 жовтня 2019 року (м. Львів, суддя Ділай У.І.)

за заявою: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання

у справі № 914/4475/14

порушеній за позовом

позивача: Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області, м. Рогатин Івано-Франківська область,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Фірма Нафтогазбуд , м. Львів,

третя особа: ОСОБА_1 , с. Воскресинці Рогатинського району Івано-Франківської області

про стягнення заборгованості в сумі 86635,65 грн,

за участю представників:

від апелянта/відповідача: адвокат Шуневич Т.П. (довіреність № 08/274 від 03.07.2019),

від позивача: Бортник Р.Б. (довіреність № 21876/06 від 03.12.2019),

від третьої особи: не прибув,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.02.2015 у справі № 914/4475/14 (суддя Ділай У.І) позовні вимоги задоволено. Вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства Фірма Нафтогазбуд (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 144, ідентифікаційний код 01293961) на користь Управління Пенсійного фонду України Рогатинському районі Івано-Франківської області (77000, Івано-Франківська область, м. Рогатин, вул. Галицька, 14, ідентифікаційний код 20550435) 83 635,65 грн. надмірно виплачених коштів.

Судовою колегією встановлено, що рішення місцевого господарського суду було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2015, якою залишено рішення місцевого господарського суду без змін.

На виконання рішення місцевого суду, 23.06.2015 Господарським судом Львівської області було видано відповідні накази.

Наказ за № 041024 від 23.06.2015 виданий про стягнення з відповідача на користь позивача 83635,65 грн надмірно виплачених коштів.

Наказ за № 041024 від 23.06.2015 виданий про стягнення з відповідача в дохід державного бюджету 1827,00 грн судового збору.

26.09.2019 до місцевого господарського суду із заявою № 16789/06 від 20.09.2019 (вх. № 2616/19) про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання по справі № 914/4475/14 про стягнення заборгованості ПАТ Фірма Нафтогазбуд боргу в сумі 83635,65 грн звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області.

Заява обґрунтована тим, що 09 вересня 2019 Франківським відділом державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, видало довідку №7057 про втрату наказу Господарського суду Львівської області від 23.06.2015 по справі №914/4475/14, про стягнення з ПАТ Фірма Нафтогазбуд на користь Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області. У зв`язку з чим можна стверджувати, що виконавчий документ, а саме, наказ Господарського суду Львівської області від 23.06.2015 № 914/4475/14 про стягнення з ПАТ Фірма Нафтогазбуд боргу в сумі 83635,65 грн було втрачено при пересилці. Також в заяві заявник стверджував, що стягувач неодноразово звертався до виконавчої служби з вимогою повідомити про стан виконання вказаного наказу, однак, відповіді отримано не було.

Судовою колегією встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області.

За результатами розгляду заяви № 16789/06 від 20.09.2019 (вх. № 2616/19), ухвалою місцевого господарського суду від 10.10.2019 у справі № 914/4475/14, поновлено строк пред`явлення наказу до виконання від 26.06.2015 у справі № 914/4475/14 та відмовлено в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу від 23.06.2015 у справі № 914/4475/14.

Ухвала суду в частині задоволення заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа мотивована тим, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Оскільки, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, місцевий суд вважав за необхідне поновити такий строк.

Щодо відмови у видачі дубліката наказу, місцевий суд мотивував тим, що заявником не було дотримано вимоги п.19.4 перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017 року, так, як заявником не було подано доказів сплати судового збору за видачу дублікату наказу, який повинен становити 57,63 грн.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, відповідач/боржник - Публічне акціонерне товариство Фірма Нафтогазбуд , звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 10 жовтня 2019 року у справі № 914/4475/14 скасувати та прийняти нову якою відмовити у задоволенні заяви УПФУ в м. Івано-Франківськ повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом, при прийнятті оскаржуваної ухвали, не було досліджено чи перебував наказ на виконанні, в який період, за яких обставин наказ було втрачено, чи мало місце завершення виконавчого провадження та дата винесення постанови, якою завершувалось виконавче провадження чи наказ повертався без виконання, куди та коли надсилався наказ та чи наявні докази надсилання такого наказу.

В апеляційній скарзі скаржник звертає увагу суду на те, що твердження заявника про неодноразові звернення до виконавчої служби з вимогою повідомити про стан виконавчого провадження не відповідають дійсності, так, як суду не надано доказів таких звернень.

Крім того, на думку скаржника, відповідно до п. 3 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України при виконанні рішень про стягнення коштів на користь держави здійснюється в порядку звірки виконавчих документів щокварталу, а отже з 2015 по 2019 рік стягувач міг неодноразово дізнатись про стан виконавчого провадження.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відзиву на апеляційну скаргу не подало (не надіслало), з огляду на наведене позивач/заявник не скористався своїм правом для подачі відзиву на апеляційну скаргу в порядку ч. 1, ст. 263 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 вказану справу було розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Данко Л.С., суддів Мирутенка О.Л. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11 листопада 2019 року головуючим суддею Данко Л.С., апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Фірма Нафтогазбуд № 08/454 від 25.10.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/3931/19 від 05.11.2019) залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

З підстав наведених в ухвалі суду апеляційної інстанції від 02.12.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Фірма Нафтогазбуд та справу № 914/4475/14 призначено до розгляду на 17.12.2019 року.

У судове засідання, яке відбулося 17 грудня 2019 року прибув представник апелянта/відповідача, доводи апеляційної скарги підтримав, надав усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задоволити ухвалу суду першої інстанції у даній справі скасувати.

Від позивача в судове засідання представник прибув, проти апеляційної скарги усно заперечив, просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Від третьої особи, представник в судова засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, був повідомлений рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому у суду відсутні підстави для відкладення розгляду даної справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судова колегія, з урахуванням наведених вище обставин, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін які прибули в дане судове засідання, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла до висновку ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.10.2019 рок у справі № 914/4475/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Судовою колегією встановлено та вбачається з матеріалів справи, 06.07.2015 року Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області звернулось із заявою № 2706/06 до Начальника Франківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Солтиса Ю.С., в якій просило останнього прийняти до виконання наказ Господарського суду Львівської області від 23.06.2015 року № 914/4475/14 про стягнення з ПАТ Фірма Нафтогазбуд на свою користь надмірно виплачених коштів в сумі 83635,65 грн (а.с. 158/зворот).

Слід зазначити, що в додатках до вищезазначеної заяви зазначено оригінал наказу Господарського суду Львівської області від 23.06.2015 року № 914/4475/14 та витяг з наказу № 47 про функціональні повноваження начальника управління за заступників начальника управління.

Разом з тим, як уже було зазначено вище у цій постанові, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області, оскільки юридичну особу останнього 31.03.2016 року припинено (а.с.153, 154-155, 156, 157).

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області неодноразово зверталось до Франківського районного відділу Державної виконавчої служби територіального управління юстиції Львівської області, що підтверджується листами: № 6312/06 від 13.11.2017, № 636/06 від 02.02.2018, № 1038/06 від 25.02.2019 з проханням повідомити про хід виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу суду від 23.06.2015 року у справі № 914/4475/14.

Дані листи позивача були залишені без відповіді та задоволення.

01.04.2019 року позивач звернувся з листом № 1668/06 до Начальника головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області з проханням ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу суду від 23.06.2015 року у справі № 914/4475/14. (а. с. 162).

Листом № 9996/08-21 від 15.04.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області надало копії виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу суду від 23.06.2015 року у справі № 914/4475/14, з якого вбачається, що виконавчий документ був повернутий стягувачеві на підставі п. 2. ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (відсутність у боржника майна) (а.с. 163-166).

26.06.2019 позивач звернувся з листом № 10628/06 до Франківського районного відділу Державної виконавчої служби територіального управління юстиції Львівської області та до Головного територіального управління юстиції Львівської області з проханням надіслати на адресу позивача наказу Господарського суду Львівської області від 23.06.2015 року № 914/4475/14 та копії постанови про повернення виконавчого документа на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (а. с. 167-168).

На вищезазначений лист Головним територіальним управлінням юстиції Львівської області було надано відповідь № 15525/0/1-19 від 09.07.2019, в якій останній зобов`язав Франківський районний відділ Державної виконавчої служби територіального управління юстиції Львівської області надати заявнику в строк до 16.07.2019 інформацію щодо виконавчого провадження (а.с. 169-170).

16.07.2019 Франківським районним відділом Державної виконавчої служби територіального управління юстиції Львівської області на лист № 15525/0/1-19 від 09.07.2019 надано відповідь, в якій останній повідомив стягувача та Головне територіальне управління юстиції Львівської області про те, що дійсно на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП № 48117601 щодо примусового виконання наказу від 23.06.2015 року у справі № 914/4475/14 про стягнення з ПАТ Фірма Нафтогазбуд боргу в сумі 83635,65 грн, постановою державного виконавця виконавчий документ був повернутий стягувачеві на підставі п. 2. ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження та повторно до виконання наказу № 914/4475/14 Господарського суду Львівської області від 23.06.2015 не пред`явлено та на виконанні не перебуває. Разом з тим, останній у листі повідомив, що згідно п. 19.4 Перехідних положень ГПК України стягувач у разі втрати може звернутись із заявою про видачу дубліката наказу (а. с. 171).

З наявної в матеріалах справи Франківського районного відділу Державної виконавчої служби територіального управління юстиції Львівської області довідки вих. № 7057 від 09.09.2019 року вбачається, що наказ Господарського суду Львівської області від 23.06.2015 року № 914/4475/14 про стягнення з ПАТ Фірма Нафтогазбуд на користь Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області боргу в сумі 83635,65 грн втрачено і до виконання не пред`явлено (а. с. 172).

Судовою колегією встановлено, що наказ Господарського суду Львівської області від 23.06.2015 року у справі № 914/4475/14 дійсний для пред`явлення до виконання протягом одного року, про що зазначено в самому наказі суду першої інтонації.

У зв`язку з вищенаведеним заявник з вернувся із заявою до суду першої інстанції, з проханням поновити строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 23.06.2015 та видачу дубліката наказу, оскільки такий у стягувача відсутній.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла станом на момент видачі наказу від 10.01.2017р.), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний оргій, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст.329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як визначається ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно поновив пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду Львівської області від 23.06.2015р. у справі № 914/4475/14.

Щодо вимоги заявника про видачу дубліката виконавчого листа Господарського суду Львівської області від 23.06.2015, слід зазначити наступне.

Згідно п.19.4 перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017 року, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, заявником не було подано доказів сплати судового збору за видачу дублікату наказу, який повинен становити 57,63 грн, місцевий господарський суд правомірно відмовив заявнику в тій частині, з чим погоджується судова колегія.

Щодо тверджень апелянта, що місцевим господарським судом, при прийнятті оскаржуваної ухвали, не було досліджено чи перебував наказ на виконанні, в який період, за яких обставин наказ було втрачено, чи мало місце завершення виконавчого провадження та дата винесення постанови, якою завершувалось виконавче провадження чи наказ повертався без виконання, куди, та коли надсилався наказ та чи наявні докази надсилання такого наказу. А також твердження апелянта в частині не підтвердження звернень заявника до виконавчої служби з вимогою повідомити про стан виконавчого провадження, судова колегія вважає безпідставним та надуманим, оскільки такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

З огляду на викладене вище ухвалу Господарського суду Львівської області від 10 жовтня 2019 р. у справі № 914/4475/14 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 10 жовтня 2019 року у справі № 914/4475/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 24.12.2019 року.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя О.Л.Мирутенко

Суддя О.С.Скрипчук