Рішення

від 23.12.2019 по справі 1.380.2019.005487

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1.380.2019.005487

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

представника відповідача Рихвицького Р.А.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метагал до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Метагал (79012, м.Львів, вул.Карпинця, 7/8) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 17.09.2019 року №605/19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується із приписом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 17.09.2019 року №605/19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, оскільки такий винесений із порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. На переконання позивача, позапланова перевірка Товариства була проведена без належного повідомлення останнього про її проведення, без надання направлення на її проведення та без участі уповноваженого представника позивача. Окрім того, позивач у позові наголошує на помилковому віднесенні Департаментом об`єкту перевірки до класу наслідків ССЗ з посиланням на охоронний номер №920 Державного реєстру національного культурного надбання.

Ухвалою судді від 24.10.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом у судове засідання) сторін.

Ухвалою суду від 24.10.2019 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

07.11.2019 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву представник вказав на правомірність проведення позапланової перевірки та винесення припису, оскільки відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.

Позивач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, у позовній заяві просив суд розгляд справи здійснювати у відсутності представника та вказав, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 05.08.2019 року, яке було зареєстроване в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 05.08.2019 року за №1013/18/9-Бп-19 посадовій особі останнього - головному інспектору будівельного нагляду Онищак Х.Р. в термін з 02.09.2019 року по 18.09.2019 року було доручено провести позапланову перевірку на об`єкті: Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .Зелена,4 .

За результатами проведеної позапланової перевірки посадовими особами органу державного нагляду (контролю) складено акт №605/19, в розділі VIІІ Опис виявлених порушень вимог законодавства були зафіксовані порушення ТзОВ Метагал вимог ст.32, ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.27 постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт від 13.04.2011 року №466.

Так, в розділі VIІІ Опис виявлених порушень вимог законодавства зазначено наступне.

З виходом на об`єкт за адресою: м.Львів, вул.Зелена,4, посадовою особою Департаменту із залученням представника Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради було встановлено, що у внутрішньому дворі будинку, на земельній ділянці, що не надано у користування чи приватну власність ТзОВ Метагал проведені будівельні роботи по спорудженню капітальної стіни розмірами 4,86х3,1 м. без права на виконання будівельних робіт, а саме - без дозволу на виконання будівельних робіт. Будинок за вказаною адресою входить до Державного реєстру національного культурного надбання, охоронний номер - 920, відноситься до класу наслідків (відповідальності) ССЗ.

В акті також зафіксовано, що на час проведення перевірки будівельні роботи не виконувалися.

За наслідками проведеної перевірки, посадовою особою - головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області було складено протокол №605/19 від 17.09.2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис №605/19 від 17.09.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, від підписання яких керівник Товариства відмовилась, про що є відповідні відмітки.

У протоколі №605/19 від 17.09.2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було повідомлено позивача, що розгляд справи про правопорушення відбудеться 01.10.2019 року о 14:30 год.

Згідно з даними припису №605 від 17.09.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відповідач вимагав у позивача усунути у термін до двох місяців з дня отримання цього припису порушення, що виявлені за адресою: АДРЕСА_1 Зелена, 4.

Виявленими порушеннями у вказаному приписі відповідач зазначає виконання позивачем будівельних робіт на об`єкті будівництва без дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до значних (СС3), що є порушенням ст.ст.32, 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.27 постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт від 13.04.2011 року №466.

30.09.2019 року позивач звернувся до Департаменту ДАБІ у Львівській області із клопотанням про закриття провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області було розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складені відносно ТзОВ Метагал та винесено постанову від 01.10.2019 року №11пз/1л/1013-6/4407-19 про закриття справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Загалом, підставою для закриття справи слугували надані керівником ТзОВ Метагал матеріали та докази, з яких слідує, що будівельні роботи були проведені у 1998-2000 роках; з моменту вчинення до моменту виявлення порушень минуло більше 3 років, а відповідно до п.п.3 п.8 Порядку накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 06.04.1995 року №244, провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Тож, не погоджуючись із вказаним вище приписом, який є чинним та не скасованим, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 10 Закону України Про архітектурну діяльність визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою ст.41 вказаного Закону визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають зокрема, право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Поряд з тим, сама процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (надалі по тексту - Порядок №553).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно з пунктами 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Так, відповідно до пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється в присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню (підпункт 1 пункту 11 Порядку №553). Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством: надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до п початку (п.12).

Приписами статті 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначені права суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Так, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства: перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам Закону; посадова особа державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання).

Таким чином, суд відзначає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний повідомляти суб`єкта господарювання про здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до норм Порядку №553, вбачається чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб`єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є - пред`явлення суб`єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи органу контролю.

Водночас, звертаючись до суду позивач зводить свої аргументи, окрім іншого, до того, що під час проведення позапланової перевірки інспектором всупереч вимог Порядку №553, не пред`явлено службове посвідчення, не надано копію направлення та наказу на проведення позапланової перевірки, не ознайомлено з підставами для проведення позапланової перевірки.

У даному випадку, представником відповідача не було надано доказів та жодним чином не спростовано у судових засіданнях аргументів позивача щодо належного повідомлення останнього про проведення позапланового заходу.

З приводу тверджень позивача про проведення перевірки без участі уповноваженого представника позивача, то суд такі оцінює критично, позаяк в акті перевірки від 17.09.2019 року №605/19 зафіксовано, що керівник ТзОВ Метагал брала участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), тому чітко усвідомлювала факт здійснення перевірки.

Що стосується безпосередньо виявленого порушення, то суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1, 5 ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011 року (набрав чинності - 12.03.2011 року) , клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

незначні наслідки - СС1;

середні наслідки - СС2;

значні наслідки - СС3.

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти:

пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини ;

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки ;

житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

У відповідності до ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1)подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3)видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Згідно п.27 постанови КМ України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт від 13.04.2011 року №466, дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.

У судовому засіданні судом з`ясовано, що будівельні роботи з будівництва стіни за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 4 були проведені Товариством у 1998-2000 роках, що підтверджується:

-актом обстеження нежитлового приміщення від 05.11.2000 року;

-постановою №805 від 10.11.2000 року адміністративної комісії Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, якою накладено адміністративне стягнення у сумі 34,00 грн. на керівника ТзОВ Метагал , у зв`язку із самовільним переобладнання в квартирі;

-розпорядженням голови Личаківської районної адміністрації №165 від 22.02.2001 року Про експлуатацію самовільно влаштованої огорожі в подвір`ї будинку АДРЕСА_2 , яким затверджено висновок міжвідомчої комісії (прот.№5-1 Пар.5 від 16.01.2001 року), про те, що технічно можливо тимчасово експлуатувати самовільно влаштовану огорожу в подвір`ї будинку АДРЕСА_3 4 на вул.Зеленій, згідно поданих проектних пропозицій і технічних документів; дозволено ТзОВ Метагал тимчасово експлуатувати самовільно влаштовану огорожу;

-довідкою ЛКП Управитель Відділу житлового господарства Личаківської районної адміністрації №643 від 20.09.2019 року, в якій вказано, що обкладення стін будинку цеглою та відгородження частини двору будинку АДРЕСА_2 Львові було здійснено у 1998-1999 роках власником нежитлового приміщення ТзОВ Метагал , за що керівника було притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно постанови №805 від 10.11.2000 року;

-актом про технічний стан самовільно влаштованої огорожі в подвір`ї магазину на основі інженерного обстеження №23/09-2019 ІД, в якому викладений висновок про те, що стан конструкцій самовільно влаштованої огорожі в подвір`ї магазину в цілому визначений як - задовільний, категорія 2 (згідно Настанови щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану .); подальша експлуатація огорожі - можлива;

-постановою Департаменту ДАБІ у Львівській області від 01.10.2019 року №11пз/1л/1013-6/4407-19 про закриття справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якій головним інспектором зроблено висновок про те, що будівельні роботи по влаштуванню огорожі були проведені у 1998-2000 роках.

Протилежного представником відповідача доведеного не було.

Тож, із врахуванням вказаного, суд відзначає, що Закон України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI був прийнятий 17.02.2011 року та набрав чинності - 12.03.2011 року, у той час, коли будівельні роботи з будівництва стіни за адресою: м.Львів, вул.Зелена,4, чого не заперечував у судовому засіданні представник відповідача, були проведені позивачем у період з 1998 року по 2000 рік, а відтак, положення цього Закону ТзОВ Метагал порушити не могло.

З приводу посилань відповідача у приписі на віднесення об`єкту до класу наслідків ССЗ із вказівкою на охоронний номер №920 Державного реєстру національного культурного надбання, то суд вважає за необхідне наголосити, що згідно з ч.6 ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Як встановлено відповідачем, за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 4 знанодиться будинок, який внесено до Державного реєстру національного культурного надбання, охоронний номер №920. Однак, судом досліджено, що позивач не здійснював будівельних робіт безпосередньо у будинку, не проводив його реконструкції чи реставрації, а лише збудував огорожу у подвір`ї будинку, яка не є пам`яткою архітектури, оскільки зведена у 1998-2000 роках. При цьому, відповідачем не було надано жодних доказів з приводу звернення до відповідних ліцензованих та сертифікованих проектних організацій для визначення класу наслідків для даної споруди (огорожі).

Суд зважає також на ту обставину, що оскільки провадження у справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постановою Департаменту ДАБІ у Львівській області від 01.10.2019 року №11пз/1л/1013-6/4407-19 (згідно складеного протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.09.2019 року №605/19) закрито, відповідно і спірний припис підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість позовні вимоги відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах закону та підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений при зверненні до суду позивачем судовий збір в сумі 1921,00 грн., згідно з квитанцією №71 від 22.10.2019 року, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Метагал до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису задоволити повністю.

Скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 17.09.2019 року №605/19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 37471912) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метагал (79012, м.Львів, вул.Карпинця, 7/8; код ЄДРПОУ 20821058) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 29 грудня 2019 року.