Ухвала

від 27.12.2019 по справі 308/11499/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 308/11499/14-ц

провадження № 61-20706 ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року за заявою Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про заміну сторони виконавчого провадженняу справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго , Ужгородського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Державної казначейської служби України, третя особа - прокуратура Закарпатської області, про відшкодування шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (далі - ГУ ДКСУ в Закарпатській області ) звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому листі, виданому Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 22 березня 2019 року у справі № 308/11499/14-ц, а саме: боржника - Ужгородський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі - Ужгородський РВ УМВС України в Закарпатській області) на його правонаступника - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУ НП в Закарпатській області).

Ухвалою Закарпатського апеляційного судувід 22 жовтня 2019 року заяву ГУ ДКСУ в Закарпатській області задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження у виконавчому листі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2019 року у справі № 308/11499/14-ц, а саме: боржника - Ужгородський РВ УМВС України в Закарпатській області на його правонаступника - ГУ НП в Закарпатській області.

У листопаді 2019 року ГУ НП в Закарпатській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

У відповідності до частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини шостої, частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

У цій справі оскаржуються дії щодо заміни сторони виконавчого провадження, при виконанні судового рішення про відшкодування шкоди, ціна позову у якій становить 44 305,60 грн, яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону за ціною позову.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, а саме: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки такий порядок заміни сторони виконавчого провадження може вплинути на неоднозначність судової практики .

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, не дають підстав для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки доводи про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики є необгрунтованими. Верховним Судом досліджено та взято до уваги предмет позову, обставини конкретної справи, складність справи, значення справи для сторін і суспільства, а такожпрактику розгляду справ з даної категорії й не встановлено випадків , передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.

Доводи касаційної скарги фактично підтверджують незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням та не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ГУ НП в Закарпатській області подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно роз`яснюємо вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір згідно з яким, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на ухвалу Закарпатського апеляційного судувід 22 жовтня 2019 року за заявою Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про заміну сторони виконавчого провадженняу справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго , Ужгородського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Державної казначейської служби України, третя особа - прокуратура Закарпатської області, про відшкодування шкоди .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь