Рішення

від 03.06.2019 по справі 334/1714/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 03.06.2019

Справа № 334/1714/17

Провадження № 2/334/300/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про звернення стягнення не предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ТОВ Кредитні ініціативи звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в обґрунтування якого зазначило, що 10.11.20106 року між Закритим акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та відповідачем було укладено Договір про іпотечний кредит № 8/ІК-06, відповідно до умов якого Банк надав позичальникові у кредит грошові кошти у розмірі 43000,00 доларів США, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за його користування, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком №1 до нього - Графіком платежів.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за Кредитним договором 8/ІК-06 між ЗАТ АКІБ та ОСОБА_1 10.11.2006 року було укладено Іпотечний договір №15/І-06, відповідно до умов якого відповідач передав Банку в іпотеку земельну ділянку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ). Сторони оцінили вказаний предмет іпотеки вартістю у 227520,00 грн.

17.12.2012 року між ЗАТ АКІБ та ТОВ Кредитні ініціативи було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор за грошові кошти, отримані від останнього зобов`язувався відступити свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься у Додатку №1 до Договору відступлення. Таким чином, ЗАТ АКІБ відступило ТОВ Кредитні ініціативи право грошової вимоги за Кредитним договором №8/ІК-06 від 10.11.2006 року.

17.12.2012 року між ЗАТ АКІБ та ТОВ Кредитні ініціативи було укладено Договір про передачу прав за договорами забезпечення, відповідно до якого ТОВ Кредитні ініціативи набуло право звернення стягнення на заставне майно у відповідності до договорів забезпечення.

Банком умови Договору про іпотечний кредит від 10.11.2006 року виконані в повному обсязі.

Проте, Боржником зобов`язання щодо повернення кредиту не виконуються належним чином, у зв`язку з чим станом на 27.02.2017 року виникла заборгованість у розмірі 468014,88 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 340079,31 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 127935,57 грн.

На вимогу умов Кредитного та Іпотечного договору, ОСОБА_1 було направлено повідомлення про усунення порушень, в якому було попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У позові ТОВ Кредитні ініціативи просить в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 8/ІК-06 від 10.11.2006 року, яка станом на 27.02.2017 року складає 468014,88 грн. звернути стягнення на земельну ділянку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) шляхом проведення прилюдних торгів, згідно з Законом України Про виконавче провадження , за початковою ціною встановлено на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеною суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій на користь ТОВ Кредитні ініціативи (ЄДРПОУ 35326253, п/р НОМЕР_1 в ПАТ Альфа-Банк , МФО 300346, 04080, Київська область, м. Київ вул. Вікентія Хвойки,21). Також просить стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору.

Представник відповідача ОСОБА_2 надала заперечення на позов, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що з часу укладення іпотечного договору відповідач на спірній земельній ділянці збудував житловий будинок, у якому мешкає разом зі своєю родиною, а тому згідно Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті. Крім того, позивач вже скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 14.12.2015 року, яким було вчинено виконавчий напис № 18152 про задоволення вимог ТОВ Кредитні Ініціативи щодо стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за період з 01.03.2014 року по 01.10.2015 року у розмірі 268462,80 грн., на підставі чого постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області від 06.09.2016 року було відкрито виконавче провадження, постановою від 18.11.2016 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (накладено арешт на спірну земельну ділянку).

Відповідач звертався до Ленінського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на дії суб`єкта оціночної діяльності щодо складання звіту майна в рамках виконавчого провадження. Ухвалою суду від 01.09.2017 року (справа №334/2619/17) провадження у справі було закрито, оскільки станом на час розгляду справи зазначений вище звіт про оцінку майна від 14.12.2016 року втратив чинність на підставі ч. 6 ст.57 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не надав жодного доказу вручення боржнику повідомлення про усунення порушень, оскільки надав тільки розрахунок заборгованості та копію повідомлення. З огляду на надані позивачем документи вбачається, що він вже скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки. До того ж, позивач не надав суду жодного документу (оцінки майна), з якого б вбачалась вартість іпотечного майна станом на теперішній час.

18.12.2017 року від ТОВ Кредитні ініціативи надійшло уточнення позовних вимог в частині вартості іпотечного майна. При цьому надано Звіт ВА 171019-006 від 30.10.2017 року щодо висновку про вартість майна/предмету іпотеки: земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га (кадастровий номер № 2310100000:04:043:0266), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 . Просять зазначити в прохальній частині рішення після вказаної адреси іпотеки: шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України Про виконавче провадження за початковою ціною не нижче 872390,00 грн.

07.06.2018 року представник позивача надав письмові пояснення. Вважає, що не зазначення в самому рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не є підставою для його скасування, що підтверджується постановою ВП ВС від 21.03.2018 року (провадження №14-11цс18), до того ж станом та цей час виконавчий напис не виконано. Саме по собі вчинення виконавчого напису, виконання якого не здійснено вчасно, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту (ВСУ від 11.05.2011 року).

Також у поясненнях зазначено, що право вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та одночасне звернення стягнення на предмет іпотеки у погашення заборгованості за кредитним договором, належить виключно позивачеві і не є подвійним стягненням заборгованої суми (ВСУ 04.09.2013 року № 6-73цс13), а наявність мораторію на стягнення майна громадян вказує лише на той факт, що позивачу не забороняється звертатись до суду з позовом про звернення стягнення такого майна, оскільки ця заборона стосується виключно процесу реалізації житлового майна на стадії виконання рішення суду, оскільки таким рішенням встановлюється лише факт наявності заборгованості, а мораторій призупиняє можливість реалізації такого майна протягом строку дії Закону. Отже, мораторій не звільняє від виконання зобов`язання, а є лише відстроченням виконання певних обов`язків на визначений чи не визначений період на підставі спеціального акта.

12.09.2018 року представник відповідача надав додаткові заперечення, в яких просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, вважаючи позицію позивача щодо необхідності зазначення у рішенні суду початкової ціни вартості майна, на яке звертається стягнення, помилковою.

Справа перебувала в провадженні судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Ісакова Д.О. Згідно розпорядження керівника апарата Ленінського районного суду м. Запоріжжя №103 від 05.11.2018 року справа Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Турбіній Т.Ф.

Ухвалою суду від 05.11.2018 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Під час розгляду справи надав заяву про слухання справи без його участі, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Представник відповідача адвокат Пшець Ю.Ю. не з`явилась, звернулась до суду із заявою про слухання справи без їх участі, проти задоволення позову заперечують, просять прийняти рішення з урахуванням раніше наданих заперечень.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши надані суду документи, оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 10.11.2006 року між Закритим акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 було укладено Договір про іпотечний кредит № 8/ІК-06, відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 умов якого Банк надав Позичальникові у кредит грошові кошти у розмірі 43000,00 доларів США, зі сплатою 12% річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення кредиту та відсотків по ньому - не пізніше 10.11.2016 року.

З метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором 8/ІК-06, між ЗАТ АКІБ та ОСОБА_1 10.11.2006 року було укладено Іпотечний договір №15/І-06, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.5 умов якого відповідач передав Банку в іпотеку земельну ділянку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ). Сторони оцінили вказаний предмет іпотеки вартістю у 227520,00 грн.

Згідно п. 3.1.7 Іпотечного договору №15/І-06 від 10.11.2006 року, Іпотекодержатель має право здійснювати відступлення прав за цим Договором та Кредитним договором без посереднього отримання на це згоди Іпотекодавця в порядку, передбаченому законом.

17.12.2012 року між ПАТ АКІБ та ТОВ Кредитні ініціативи було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор за грошові кошти, отримані від останнього, зобов`язувався відступити свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься у Додатку №1 до Договору відступлення. Таким чином, ЗАТ АКІБ відступило ТОВ Кредитні ініціативи право грошової вимоги за Кредитним договором № 8/ІК-06 від 10.11.2006 року.

Згідно Витягу з реєстру позичальників (Додаток №1) до Договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, заборгованість відповідача перед первісним кредитором станом на 17.12.2012 року складала 19562,76 долари США основної непогашеної строкової суми кредиту та 106,98 доларів США суми нарахованих але не сплачених строкових процентів.

Положеннями п.1 ч1 ст.512 ЦК України встановлені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме те, що Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

17.12.2012 року між ЗАТ АКІБ та ТОВ Кредитні ініціативи було укладено Договір про передачу прав за договорами забезпечення, відповідно до якого ТОВ Кредитні ініціативи набуло право звернення стягнення не заставне майно у відповідності до договорів забезпечення, серед яких був Іпотечний договір № 15/І-06 від 10.11.2006 року, укладений з ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Додатку №1 до Договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року.

Банком умови Кредитного договору були виконані належним чином, ОСОБА_1 грошові кошти були отримані, що не заперечувалось відповідачем та його представниками під час розгляду справи.

Згідно долученого до позову Розрахунку заборгованості за Кредитним договором 8/ІК-06 від 10.11.2006 року, станом на 27.02.2017 року у ОСОБА_1 перед кредитором існувала заборгованість у розмірі 26685,14 доларів США, що в еквіваленті курсу НБУ становило 718873,52 грн.

На вимогу ст. 517-518 ЦК України та п.6.1 Договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, ТОВ Кредитні ініціативи поштовою кореспонденцією направило на адресу ОСОБА_1 . Повідомлення про усунення порушень № Д/8/ІК-06 від 15.03.2017 року, з якого вбачається, що станом на 27.02.2017 року за останнім існує кредитна заборгованість у розмірі 719873,52 грн., яку протягом 30 днів з дати отримання, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення, необхідно достроково повернути, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нараховані штрафні санкції. Вказане підтверджується долученими до позову копіями платіжного доручення, списку відправки рекомендованої кореспонденції, списком згрупованих поштових відправлень.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошові вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору; неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Всупереч ст. 81 ЦПК України відповідач суду не надав жодного доказу того, що зазначена ТОВ Кредитні ініціативи заборгованість за Кредитним договором 8/ІК-06 від 10.11.2006 року відсутня чи є меншою, ніж та, яка зазначена у Розрахунку заборгованості від 27.02.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів направлення будь-якої Вимоги на адресу ОСОБА_1 про наміри звернути стягнення за Предмет іпотеки, а саме належну останньому на праві власності земельну ділянку загальною площею 0,1000 га (кадастровий номер № 2310100000:04:043:0266), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , суду надано не було, як ні не було надано доказів отримання відповідачем такого документу.

Положеннями п.3.1.9 Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому законом та розділом 5 цього Договору, в п.5.2 якого зазначено, що таке звернення може здійснюватись на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно цього договору в добровільному (позасудовому) порядку.

Зважаючи на невиконання відповідачем основного зобов`язання за Кредитним договором, у позивача виникло право вимагати стягнення заборгованості за таким договором за рахунок предмету іпотеки. Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється будь-яким способом, передбаченим чинним законодавством України, у тому числі і за рішенням суду (3.1.9 Договору іпотеки).

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку , звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечувалось сторонами, що 06.09.2016 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ Запорізької області Панасенко Катериною Олександрівною на виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. № 18152 від 14.12.2015 року було відкрито виконавче провадження № 52131285.

Згідно вказаного виконавчого напису, вимоги ТОВ Кредитні Ініціативи у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання ОСОБА_1 умов Кредитного договору 8/ІК-06 від 10.11.2006 року за період з 01.03.2014 року по 01.10.2015 року, а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 268462,80 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 37684,97 грн. було задоволено. У зв`язку з чим було запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), власником якої є ОСОБА_1 . Також вказаним виконавчим написом з ОСОБА_1 було стягнуто суму плати, що була здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису у розмірі 3150,00 гри., тобто загалом стягуванню підлягала сума у розмірі 309297,77 грн.

З вказаним виконавчим написом боржник не погоджувався, у зв`язку з чим звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням суду від 11.03.2019 року (справа № 334/7962/18, провадження №2/334/405/19) позов було задоволено та виконавчий напис, вчинений 14.12.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 18152, про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , чим будуть задоволені вимоги ТОВ Кредитні ініціативи щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання Боржником умов Кредитного договору № 8/ІК-06 від 10.11.2006 року за період з 01.03.2014 року по 01.10.2015 року, а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 268462,80 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 37684,97 грн., а також стягненню суми оплати, що була здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису у розмірі 3150,00 грн., тобто загалом стягуванню підлягала сума у розмірі 309297,77 грн. - визнано таким, що не підлягає виконанню.

У вказаному рішенні судом було встановлено, що зазначена у виконавчому написі заборгованість за кредитним договором не була безспірною, крім того, його було вчинено в той час, коли в провадженні апеляційного суду Запорізької області знаходилась цивільна справа за позовом ТОВ Кредитні Ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки 10.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2015 року (справа №334/2097/15-ц).

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2016 року у справі №334/2097/15 було відкрито апеляційне провадження.

В подальшому Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.09.2016 року було відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 та зупинено виконання рішень судів попередніх інстанцій, а саме: рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2015 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 01.06.2016 року по справі №334/2097/15-ц до закінчення касаційною провадження.

Положеннями ч.4 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що станом на час розгляду вищевказаної справи Ленінським районним судом м. Запоріжжя (справа № 334/7962/18, провадження №2/334/405/19), розмір заборгованості, яка виникла у ОСОБА_1 перед позивачем була спірною та не узгодженою, а відтак - не доведеною, що дає підстави вважати вимоги ТОВ Кредитні ініціативи про звернення стягнення на належну відповідачу на праві власності земельну ділянку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), необгрунтованими.

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 39 Закону Про іпотеку передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Виходячи зі змісту поняття ціна , як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм ст.ст. 38, 39 Закону Про іпотеку , суд доходить висновку, що у розумінні норми ст. 39 Закону Про іпотеку встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною не нижчою 872390,00 грн.

Вказану ціну позивачем зазначено в врахуванням Звіту № ВА171019-006 від 19.10.2017 року, зробленого оцінювачем з експертної грошової оцінки земельних ділянок ТОВ Бізнес Ассіст . Згідно вказаного Висновку, строк чинності звіту про оцінку та висновків про вартість майна становить на більше 6 (шести) місяців, тобто до 19.04.2018 року.

Положеннями ч.6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Станом на теперішній час, строк дії зазначеного Звіту сплив, а сторонами не було надано доказів того, що існує новий Висновок оцінки спірного іпотечного майна, строк дії якого є чинним.

Водночас, наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладання від імені іпотекодавця договору купівлі-продажу будь-якій особі-покупцеві є перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя в рахунок погашення заборгованості позичальника перед кредитодавцем. Виходячи з принципу правової визначеності у такому випадку з рішення суду повинно бути зрозуміло, яка сума заборгованості за кредитними зобов`язаннями погашається в результаті переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, а відтак суд доходить висновку, що вимоги ст. 39 Закону України Про іпотеку щодо обов`язкового зазначення у рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки початкової ціни предмету іпотеки для його подальшої реалізації поширюються і на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладання від імені іпотекодавця договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на умовах та в порядку викладеному в ст. 38 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, при зверненні до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем було вказано початкову ціну предмета іпотеки у грошовому вираженні, визначену відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону Про іпотеку , але вказана оціночна вартість майна втратила чинність, встановлену ч.6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження .

З урахуванням викладеного суд приходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі станом на 2017 рік 4680,15 грн.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з вказаним позовом позивачем не було сплачено судовий збір, провадження у справі було відкрито.

Статтею 142 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи стягненню підлягає судовий збір у розмірі 4680,15 грн., що складає 1% від заявленої ціни позову.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про звернення стягнення не предмет іпотеки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.