Справа № 761/3960/19
Провадження № 2/761/3965/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Яворській А.А.
за участі:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача 1: Костюченка М.Є. ,
представника відповідача 2: Поштар Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,
в с т а н о в и в :
В січні 2019р. позивач ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів в якому просив суд:
- стягнути з Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів на свою користь суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016р. про поновлення на роботі ОСОБА_3 за період з 17 червня 2016р. по 29 грудня 2018р., з урахуванням коефіцієнту коригування, у розмірі 235458,9 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що зазначеним вище рішенням суду від 16 червня 2016р. було задоволено його позов, а саме:
-визнано незаконними та скасовано наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 серпня 2014р. № 111-п та наказ виконуючого обов`язки Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів наказ від 28 серпня 2014р. № 224-к;
-поновлено ОСОБА_3 на посаді директора Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів з 12 серпня 2014р.;
-стягнуто з Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 129384,9 грн. без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів;
-рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді директора Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 3887,1 грн. без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів, звернено до негайного виконання;
Позивач, вказуючи, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016р. в частині поновлення його на посаді було виконано лише 02 січня 2019р., у зв`язку з чим, посилаючись на ст. 236 КЗпП України просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина В.О. від 02 лютого 2019р. позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без руху та надано позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів для усунення недоліків.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина В.О. від 22 березня 2019р. відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина В.О. від 25 листопада 2019р. відмовлено у задоволені клопотання представника Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів про зупинення провадження у справі.
20 травня 2019р. на адресу суду надійшов відзив на позов Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів , в якому сторона відповідача просила суд залишити позов без задоволення, зазначивши, що було правомірно видано оскаржуваний у справі №761/34819/14-ц наказ та звільнено ОСОБА_3 з посади. По суті позовних вимог даної справи представник відповідача вказував на те, що він не є належним відповідачем і нести відповідальність за несвоєчасне виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016р. має інший відповідач Міністерство аграрної політики та продовольства України. Також, представник відповідача зазначив, що зроблені позивачем розрахунки суми стягнення є помилковими, оскільки відсутні підстави для застосування при обчисленні суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду коефіцієнту, оскільки про його застосування не було зазначено у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016р. Крім того, термін дії контракту з позивачем закінчився, отже взагалі немає жодних підстав для стягнення суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. (а.с. 48-52).
20 травня 2019р. на адресу суду надійшов відзив на позов відповідача Мінагрополітики, в якому сторона відповідача просила суд залишити позов без задоволення, зазначивши, що розрахунок, наведений позивачем у позовній заяві не відповідає вимогам законодавства та необхідно виходити з середньої заробітної плати, яка обчислюється за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата без застосування коефіцієнта (а.с. 40-42).
15 листопада 2019р. представником відповідача Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів надано суду клопотання про заміну неналежного відповідача.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові просив суд позов задовольнити, наголошуючи, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016р. у цивільній справі №761/34819/14-ц було виконано лише 02 січня 2019р., а належність відповідача у даній справі підтверджується ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2017р. При цьому представник позивача звертав увагу суду, що внаслідок тривалого невиконання вказаного рішення суду було порушено права позивача, які підлягають захисту у судовому порядку.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечили, з підстав наведених у відзивах на позов.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016р. у цивільній справі №761/34819/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2016р. та постановою Верховного Суду від 28 березня 2018р., задоволено позов ОСОБА_3 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
На підставі рішення Шевченківським районний судом м. Києва №761/34819/14-ц від 16 червня 2016р. було видано виконавчий лист від 17 жовтня 2016р.
Згідно з довідкою форми ОК-5 та індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_3 за період з 28 серпня 2014р. по 02 січня 2019р. не був працевлаштований та не отримував доходів.
Державною науковою установою Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів 29 грудня 2018р. було видано наказ №254-к про поновлення ОСОБА_3 на роботі на відповідній посаді.
Міністерством аграрної політики та продовольства України накази №3-к та №4-к про поновлення ОСОБА_3 на посаді було видано лише 02 січня 2019р.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016р. у цивільній справі № 761/34819/14-ц визначено, що середньоденна заробітна плата позивача, яка обчислена згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, становить 277,65 грн.
З огляду на положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України, вказана обставина є встановленою і не підлягає доказуванню.
Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню
Згідно, ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
При цьому, виходячи зі змісту ст.ст. 24, 31, ч. 5 ст. 235 КЗпП України, Закону України Про виконавче провадження , негайне виконання рішення суду означає обов`язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов`язків.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 34 постанови від 06 листопада 1992р. №9 Про практику розгляду судами трудових спорів рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Згідно ст. 76 Закону України Про виконавче провадження , рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Суд не бере до уваги доводи відповідача Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів щодо його неналежності, оскільки зі змісту рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016р. у цивільній справі № 761/34819/14-ц вбачається, що накази Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів про звільнення ОСОБА_3 було скасовано та поновлено ОСОБА_3 на посаді директора Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів . При цьому, наказ Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів про звільнення ОСОБА_3 був виданий безпосередньо на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Крім того, ОСОБА_3 в трудових відносинах перебував саме з Державною науковою установою Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів .
Таким чином, поновлення ОСОБА_3 на посаді директора Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів після скасування вищевказаним рішенням суду наказів про звільнення ОСОБА_3 , відноситься безпосередньо до повноважень Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів шляхом видання відповідного наказу на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України про призначення ОСОБА_3 на посаду директора, який на даний час є чинним.
Також, суд відхиляє зауваження відповідача Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів відносно оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016р. у цивільній справі №761/34819/14-ц до касаційної інстанції, оскільки, строк на касаційне оскарження вже скінчився, рішення набрало законної сили та підлягло негайному виконанню в частині поновлення позивача на роботі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач Державна наукова установа Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів безумовно повинен був негайно виконати рішення суду про поновлення позивача на роботі.
Крім того, посилання відповідача Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів на закінчення терміну дії контракту з позивачем не приймаються судом до уваги, оскільки закінчення строку дії контракту з ОСОБА_3 не є підставою для ухилення відповідача Державною науковою установою Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів від виконання рішення, а може бути самостійною підставою для звільнення позивача, однак у будь-якому разі після його поновлення на роботі.
Європейський суд з прав людини у п. 43 рішення від 20 липня 2004р. по справі Шмалько проти України наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. рішення у справі Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).
Таким чином, суд приходить до висновку, що судове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016р. повинно бути виконано відповідачами.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі.
Всупереч доводів позивача, середній заробіток у даному випадку розраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995р. Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати без коригування на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів, передбаченого п. 10 вказаного порядку.
Середньоденна заробітна плата Позивача, яка обчислена згідно із Порядком обчислення середньої заробітної плати, становить 277,65 грн. без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів.
Вимушений прогул у зв`язку з невиконанням рішення суду, в частині поновлення позивача на роботі з 17 червня 2016р. по 02 січня 2019р. становить 636 робочих днів, а відтак сума середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу складає: 636*277,65 = 176585,4 грн. без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме слід стягнути з Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016р. про поновлення на роботі позивача за період з 17 червня 2016р. по 29 грудня 2018р. у розмірі 176585,4 грн. без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі по 882,92 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, ст. 43 Конституції України; ст. ст. 32, 34, 46, 94, 103, 236 КЗпП України; ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 21, 22 Закону України Про оплату праці , Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів з змінами та доповненнями, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Міністерства аграрної політики та продовольства України (код ЄДПОУ 37471967, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. №24), Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів (код ЄДПОУ00334793, місцезнаходження: м. Київ, пров. Бабушкіна, буд. №3) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - задовольнити частково.
Стягнути з Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів на користь ОСОБА_3 суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 176585 /сто сімдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять/ грн. 40 коп. без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів; судовий збір у розмірі 882 /вісімсот вісімдесят дві/ грн. 92 коп.
Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 882 /вісімсот вісімдесят дві/ грн. 92 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 29 листопада 2019р.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2019 |
Оприлюднено | 03.01.2020 |
Номер документу | 86754441 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Волошин В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні