Ухвала

від 02.01.2020 по справі 363/1410/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 січня 2020 року

м. Київ

справа № 363/1410/18

провадження № 61-23333ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Прокуратури Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особа: Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Прокуратури Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у вищевказаній справі.

Скарга подана зпропуском строку на касаційне оскарження.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Встановлено, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року складено 18 листопада 2019 року.

Відповідно до вимог статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, останній день касаційного оскарження судового рішення припадав на 18 грудня 2019 року (середа - робочий день).

Касаційна скарга Прокуратури Київської області подана через поштове відділення та згідно з відміткою на конверті відправлена до Верховного Суду 24 грудня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

В касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що в порушення приписів частини третьої статті 272 ЦПК України постанова апеляційного суду прокуратурі не направлялась, повний текст постанови видано наручно лише 06 грудня 2019 року, про що свідчить відповідна розписка.

Заявник вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин та просить його поновити .

Наведені підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України .

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.

Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, заявнику необхідно надати докази на підтвердження наведених ним причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

Крім того, подана касаційна скарга також не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Заявник як додаток до касаційної скарги вказує платіжне доручення про сплату судового збору на 1 арк., проте під час розкриття конверта, отриманого поштою, було виявлено, що зазначений додаток відсутній.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіббув встановлений у розмірі 1 762 грн.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при

поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Зі змісту оскаржених судових рішень вбачається, що при зверненні до суду позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (про визнання недійсним розпорядження) та вимогу майнового характеру (витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння).

Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження вимоги немайнового характеру становить 3 524 грн (1 762грн*200%).

Однак, при цьому, з оскаржених судових рішень та наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість витребовуваного майна (спірних земельних ділянок), тому заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження вартості спірних земельних ділянок та, виходячи із розрахованої до неї суми, сплатити судовий збір відповідно до положень Закону України Про судовий збір .

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача:

Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN ): UA67899998000031219207026007.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею

392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 1 85 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Таким чином, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України Про судовий збір ,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Прокуратури Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року залишити без руху.

Надати заявнику для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо сплати судового збору касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені частиною третьої статті 393 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко