Ухвала

від 17.09.2020 по справі 363/1410/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 363/1410/18

провадження № 61-23333св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особа: Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Прокуратури Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2019 року, постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Прокуратури Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2019 року, постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

У квітні 2018 року Перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом про визнання недійсними розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено з інших підстав.

У касаційній скарзі поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, Прокуратура Київської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого і апеляційного судів та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

24 лютого 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Прокурор Київської області у касаційній скарзі заявив клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю прокурора Генеральної прокуратури України.

Згідно з вимогами частин першої, п`ятої, шостої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю сторін у справі у суді касаційної інстанції відсутні, а тому у задоволенні клопотання Прокурор Київської області про розгляд справи за участю прокурора Генеральної прокуратури України необхідно відмовити.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтями 279, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити Прокурору Київської області у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю прокурора Генеральної прокуратури України.

Справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особа: Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Прокуратури Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2019 року, постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев