Ухвала

від 03.01.2020 по справі 759/4625/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 січня 2020 року

м. Київ

справа № 759/4625/18

провадження № 61-23102 ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до торгового центру ВМБ (VMB Shopping Mall) торгової точки магазину Дискони , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення сум та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до торгового центру ВМБ (VMB Shopping Mall) торгової точки магазину Дискони , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в якому просив в порядку захисту прав споживача стягнути солідарно з відповідачів на його користь 629,00 грн за повернутий товар, 31,45 грн як відшкодування пені за затримку усунення недоліків товару за період з 20 березня 2018 року по 24 березня 2018 року, 553,17 грн - 3% річних та інфляційних втрат, 2 100,00 грн витрат на ліки, 4 500,00 грн витрат на лікувальний масаж, 2 200,00 грн витрат на посилене харчування, 351,00 грн витрат на покупку іншого взуття, 5 000,00 грн витрат на правову допомогу, та моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн по 25 000 грн з кожного з відповідачів.

В обгрунтування позову посилався на те, що 18 лютого 2018 року придбав у магазині Дискони неякісні черевики чоловічі вартістю 629,00 грн. Внаслідок зазначеного він захворів, поніс витрати на придбання ліків та нового взуття, лікувальний масаж та посилене харчування, а також йому спричинена моральна шкода.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини шостої, частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Ціна позову у цій справі становить 60 364,62 грн (10 364,62 + 50 000,00), яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону за ціною позову.

При цьому касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до торгового центру ВМБ (VMB Shopping Mall) торгової точки магазину Дискони , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення сум та відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь