Вирок

від 11.01.2020 по справі 444/3600/18

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3600/18

Провадження № 1-кп/444/43/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

номер кримінального провадження 42018140000000267, внесеного 03.09.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, м. Макіївки, Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , освіта вища, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, військовозобов`язаний, на військовому обліку перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючий на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС, не депутат, не адвокат, не інвалід, раніше не судимий,

- у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,-

за участю: прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_4 органом досудовогорозслідування обвинувачуєтьсяв тому,що він,працюючи,відповідно донаказу начальникаЛьвівської митниціДФС №690-овід 12.08.2016на посадідержавного інспекторавідділу митногооформлення №2митного поста«Рава-Руська»Львівської митниціДФС,маючи спеціальнезвання «інспекторподаткової тамитної справиIVрангу»,будучи службовоюособою тапредставником влади,в обов`язкиякої,відповідно довимог Митногокодексу України,пунктів 1.4.,1.5.,2.1.1.,2.1.2.,2.2.27.1.,2.2.27.4.,2.2.27.7.,2.2.27.8,2.2.31.4,2.2.31.5.,2.2.38.5.,2.2.38.6.,2.2.41.Посадової інструкціїдержавного інспекторавідділу митногооформлення №2митного поста«Рава-Руська»Львівської митниціДФС,затвердженої виконуючимобов`язки начальникаЛьвівської митниціДФС 29.05.2017,входить знанняКонституції України,Митного КодексуУкраїни,актів законодавстваУкраїни,що стосуютьсямитної справи України, антикорупційного законодавства, Указів та розпоряджень Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України з питань митної справи, наказів митниці і ДФС, розпорядчих документів ДФС, інших нормативно-правових актів, що регулюють митну справу, порядку взаємодії з іншими правоохоронними органами, технологічних схем здійснення митного контролю, технічних засобів контролю та зв`язку, основні принципи роботи на комп`ютері та відповідні програмні засоби, Положення про Львівську митницю ДФС, Положення про митний пост Рава-Руська Львівської митниці ДФС, Положенням про відділ митного оформлення № 2 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС та цієї посадової інструкції; здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням усіма юридичними й фізичними особами законодавства України з питань митної справи; застосування відповідно до законодавства заходів тарифного й нетарифного регулювання, повне та своєчасне справляння податків, зборів (інших обов`язкових платежів) при переміщенні товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або проведенні митних процедур; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів (у томі числі транспортних засобів особистого користування), що переміщуються через митний кордон України громадянами; використання технологічних схем митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що діють на митному посту; здійснення перевірки документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України суб`єктами ЗЕД та громадянами; здійснення митного огляду (огляд товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України, особистий огляд громадян); визначення, за результатами застосування системи управління ризиками, форм та обсягів митного контролю у конкретних випадках переміщень товарів і транспортних засобів через митний кордон України; реалізація заходів з управління ризиками шляхом виконання митних формальностей, визначених за результатами застосування системи управління ризиками, та внесення в установленому порядку інформації про результати їх виконання до автоматизованої системи митного оформлення товарів; здійснення контролю за дотриманням усіма суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені обмеження щодо їх переміщення через митний кордон, без документів, що підтверджують дотримання таких обмежень, товарів, на які встановлено заборони, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки; проведення заходів із запобігання і протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України, неналежно територію України, де був зупинений працівниками Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та співробітниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС, для проведення повторного переогляду.

За результатами проведення спільного переогляду, який проводився у боксі поглибленого огляду митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС з 00 год. 00 хв. до 08 год. 10 хв. 31.08.2018 р., за декоративними обшивками багажного відсіку, у спеціально утворених конструктивних порожнинах виявлено товари, а саме:

-кава торгової марки «Саfe dor Gold», фасована у скляні банки вагою нетто 200 гр у кількості 297 шт., загальною вагою нетто 59,4 кг;

-сир торгової марки «Dorblu Classic» у картонних коробках в загальній кількості 153 шт. вагою нетто 777 кг;

-сир «Kasztan» торгової марки «Spomlek» у картонних коробках загальною кількістю 27 шт. вагою нетто 212,41 кг.

Загальна митна вартість виявлених товарів становить 376 019,65 грн.

При цьому, згідно відомостей внесених державним митним інспектором ОСОБА_4 до АСМО «Інспектор» митне оформлення вищевказаного рейсового автобуса розпочато о 23 год. 27 хв. 30.08.2018 та завершено о 07 год. 21 хв. 31.08.2018.

Таким чином,на думкуоргану досудовогорозслідування, ОСОБА_4 діяв всуперечінтересам службита впорушення вимогпунктів 1,2,7частини 1статті 8Закону України«Про державнуслужбу»,частин 1і 4статті 374Митного кодексуУкраїни,пункту 6«Типової технологічноїсхеми здійсненнямитного контролюавтомобільних транспортнихзасобів перевізниківі товарів,що переміщуютьсяними,у пунктахпропуску черездержавний кордон»,затвердженої постановоюКабінету Міністрів№451від 21.05.2012року,пунктів 1.4.,1.5.,2.1.1.,2.1.2.,2.2.27.1.,2.2.27.4.,2.2.27.7.,2.2.27.8,2.2.31.4,2.2.31.5.,2.2.38.5.,2.2.38.6.,2.2.41.посадової інструкціїдержавного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, згідно яких він повинен сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, недбало виконав свої службові обов`язки, а саме не провів в повному обсязі митний контроль транспортного засобу - автобуса марки «Е0S Е-180Z» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_9 , тобто не пересвідчився у відсутності товарів в об`ємах заборонених до переміщення через кордон, не оглянув салон транспортного засобу, за результатами системи управління ризиками не визначив та не застосував достатні обсяги і форми митного контролю, внаслідок чого здійснив незаконний пропуск вказаного транспортного засобу на митну територію України.

Дії державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 367 КК України, які виразились у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, так як до державного бюджету України не було сплачено обов`язкових платежів ввізного мита в сумі 37601,97 грн. та податку на додану вартість у розмірі 82724,31 грн., а всього на загальну суму 120326,29 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та надав покази, що в зміну, яка тривала на митному посту «Рава-Руська» в період з 21:00год. 30.08.2018 по 09:00 год. 31.08.2018, він згідно журналу розподілу, здійснював митний контроль та митні формальності щодо транспортних засобів, які слідували в напрямку «в`їзд в Україну» смугами руху «червоний коридор фізичні особи», «окрема смуга руху». Під час виконання своїх службових обов`язків використовував закріплену за ним ОНП № 115 Львівської митниці ДФС. 30.08.2018 близько 23 год. 00 хв. в зону митного контролю митного поста «Рава-Руська» з митної території Республіки Польща в напрямку «в`їзд в Україну» прибув пасажирський рейсовий автобус державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Водієм даного автобуса для проходження митного контролю та митного оформлення було подано свій паспорт, свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу (автобуса), дозвільні документи на здійснення міжнародних пасажирських перевезень, заповнену ним (водієм) митну декларацію та паспорти пасажирів, які переміщувались вказаним автобусом. Під час здійснення митних формальностей відносно зазначеного автобуса, було здійснено ідентифікаційний огляд транспортного засобу та створено запис в АСМО «Інспектор». При цьому (створенні запису), інформацію про транспортний засіб, водія та пасажирів було отримано в автоматичному режимі із системи ГАРТ Держприкордонслужби України. За результатами такої перевірки, АСАУР було згенеровано вказівку про необхідність проведення усного опитування водія та деяких пасажирів, з числа тих, які слідували в автобусі, на рахунок наявності в них товарів, що підлягають декларуванню та/або оподаткуванню. Витребувана АСАУР дія була виконана на підставі положень частин 1 та 2 ст. 342 Митного кодексу України. Опитані особи усно повідомили про відсутність переміщуваних товарів, які підлягають декларуванню та/або оподаткуванню. Інформація про виконання цієї форми митного контролю була внесена до АСАУР.

В якості доказів, якими підтверджується винуватість підсудного у вчиненні вказаного злочину, орган досудового слідства зазначає наступне.

Зокрема, допитані в судовому засіданні заявлені стороною обвинувачення нижчеперелічені свідки дали такі покази:

Свідок ОСОБА_10 в судовомузасіданні надавпокази,що працюєна посадіголовного державногоінспектора ОРуправління протидіїмитним правопорушеннямта міжнародноївзаємодії Львівськоїмитниці ДФС.Стаж роботив митнийорганах становить17років,весь цейчас вінпрацював уструктурних підрозділахмитниці увідділі поборотьбі зконтрабандою тапорушення митнихправил.Щодо обставинпереміщення черезмитний кордон31.08.2018року рейсового автобуса марки "EOS Е-180Z", д.н.з. НОМЕР_2 повідомив, що прибув в пункт пропуску «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС приблизно о 2 годиній ночі, так як був викликаний керівником Качмарським для складання протоколу про порушення митних правил. В момент коли він приїхав в пункт пропуску, то автобус марки "EOS Е-180Z", д.н.з. НОМЕР_2 перебував в боксі поглибленого огляду. Він, як працівник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС спільно із співробітниками УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України, за декоративними обшивками відсіку для багажу, у спеціально утворених конструктивних порожнинах виявили товари, а саме, продукти харчування: кава т.м. "Cafe d'or Gold", фасована у скляні банки та твердий сир, який був запакований в коробки. Вищевказані товари було виявлено в спеціально облаштованих сховищах шляхом демонтажу декоративних оббивок багажного відсіку, паливного баку, кондиціонера з використанням спеціальних технічних засобів. Зазначив, що процес поглибленого огляду автобуса тривав досить довго, а саме майже до 6-7 год ранку та відмітив, що виявити заховані товари в спеціально облаштованих тайниках без проведення огляду в спеціально облаштованому боксі та без спеціальних технічних засобів є неможливо. Крім цього пояснив, що в ході проведення поглибленого огляду працівниками УЗЕ йому чітко вказувалось де саме слід шукати прихований товар, оскільки працівники УЗЕ мали інформацію як про сам транспортний засіб в якому переміщувались заборонені товари, так і про час його перетину державного кордону України, а також і про самі місця в автобусі, де було приховано товар. В подальшому він склав протокол про порушення митних правил відносно водія ОСОБА_9 за ст. 482 Митного кодексу України, так як вважав, що в діях ОСОБА_9 наявний саме такий склад адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_11 показав, що працює на посаді заступника начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рава Руська» Львівської митниці ДФС, стаж роботи в митних органах 24 роки, працював на різних посадах та напрямах роботи. З 30.08.2018 на 31.08.2018 року виконував обов`язки начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рава Руська» Львівської митниці ДФС. Приблизно біля 12 години ночі перебував на вантажному напрямку (виїзд з України) у робочих питаннях, де і отримав інформацію від старшого зміни прикордонного наряду про затримання працівниками УБЕЗ рейсового автобуса в напрямку в`їзду в Україну. Після затримання рейсовий автобус марки EOSE 1807 державний номер НОМЕР_2 , був направлений у бокс поглибленого огляду. Під час проведення переогляду даного автобуса працівниками УПМП та MB Львівської митниці шляхом демонтажу декоративних оббивок багажного відсіку з використанням технічних засобів митного контролю, у спеціально утворених конструктивних порожнинах (тайниках) було виявлено каву та сир у великій кількості. За результатами переогляду було складено протокол про порушення митних правил. Під час митного оформлення даного автобуса інспектор ОСОБА_4 з будь-якими проблемними питаннями не звертався. З водієм даного автобуса не знайомий. Зазначив, що статтею 378 Митного кодексу України, передбачено, що пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється. У разі перевищення встановлених обсягів та недотримання громадянами вище зазначених умов, пропуск на митну територію України харчових продуктів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД, заборонено, тобто, переміщувані ОСОБА_9 товари не могли бути ввезені на митну територію України. У випадку виявлення ОСОБА_4 мав би пропустити на територію України товари у встановленій нормі, а по інших переміщуваних товарах скласти картку відмови. Поглиблений огляд автобуса марки EOSE 1807 державний номер НОМЕР_2 тривав до ранку, проводили його працівники протидії митним правопорушенням та працівники УЗЕ в боксі. Зазначив, що виявити приховані товари можливо було лише при умові скерування автобуса в бокс поглибленого огляду, шляхом демонтажу декоративних обшивок автобуса, зняття паливного бака, із застосуванням спеціальних засобів. Жодних орієнтувань щодо даного автобуса на митний пост «Рава-Руська» не поступало, хоча як вбачається із дій працівників УЗЕ, чого вони і не приховували в ході поглибленого огляду транспортного засобу, їм було достовірно відомо про т/з який перевозитиме заборонені речі з приховуванням від митного контролю, про час та місце пересікання державного кордону даним т/з, а також і про місцезнаходження заборонених товарів безпосередньо в автобусі. Вважає, що працівники УЗЕ, володіючи такою інформацією повинні були повідомити митні органи, і в такому разі спрацював би інший профіль ризику, який би давав підстави інспектору митниці провести поглиблений огляд т/з. А відтак вважає, що в інспектора ОСОБА_4 не було підстав скеровувати автобус в бокс поглибленого огляду, оскільки по даному автобусу спрацював профіль ризику «Провести усне опитування громадян». Беззаперечно ствердив, що без скерування автобуса в бокс поглибленого огляду виявити переміщувані та приховані від митного контролю товари в даному транспортному засобі - автобусі не можливо.

Представник потерпілого уповноважений представник Львівської митниці ДФС ОСОБА_8 надав покази, що працює начальником юридичного відділу Львівської митниці ДФС та підтримує цивільний позов. Крім того, вказав, що товари 1-24 групи УКТЗЕД, які переміщуються фізичними особами через митний кордон України, розмитненню не підлягають, а підлягають поверненню в країну з якої вони ввозяться. Зазначив, що пропуску підлягає на одну особу продуктів харчуванн (1-24 групи УКТЗЕД) в кількості 2 кг кожного найменування на загальну суму 200 Євро. Відмітив, що свідком щодо обставин переміщення автобуса 30.08.2018 року на митному пості «Рава-Руська» не був.

Заявлені прокурором свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 в суд на неодноразові виклики не з`явились, їхня явка прокурором не забезпечена. Судом вживалися заходи з метою сприяння прокурору у явці свідків в судове засідання шляхом направлення судових викликів вказаним свідкам, а також застосовувались заходи примусу, а саме привід через органи поліції, однак такі не виконанні. В подальшому прокурор не наполягав на виклику вказаних свідків у зв`язку із отриманням ним інформації про те, що свідки перебувають за кордоном та просив розгляд справи продовжувати без їх допиту.

Свідок заявленийстороною захисту,ОСОБА_9 повідомив,що працювавз початкуліта 2018року водіємв ТОВ«Автосвіт».В нічз 30.08.2018на 31.08.2018року здійснювавперевезення пасажиріврейсовим автобусоммарки EOSE1807державний номер НОМЕР_2 через митнийпост «Рава-Руська»Львівської митниціДФС.З інсектором ОСОБА_4 знайомим небув.Водієм вТОВ «Автосвіт»влаштувався орієнтовноза декількамісяців довказаних подій.На початкусерпня 2018року,коли вінперебував настоянці натериторії РП,до ньогопідійшли незнайомійому люди,які запропонувалиперевезти доУкраїни продуктихарчування.З цієюметою,він облаштувавряд тайниківв автобусімарки EOSE1807державний номер НОМЕР_2 .Зазначив,що маєосвіту електрозварника,а відтакоблаштував такітайники самостійно.Тайники булиоблаштовані вбагажному відсіку.30.08.2018року,він якводій здійсюваввиконання пасажирського рейсуза маршрутомНовояворівськ-Томашів-Любельський.В районіобіду натериторії РП,на однійіз стояноквін погрузивсир такаву всховища,прикрутив декоративніобшивки тазаїхав наавтостанцію,де забравпасажирів,які придбаликвитки наданий рейс.Пройшов митнийта прикордоннийконтроль натериторії РП.Прибувши вУкраїну,отримав контрольнийталон дляздійснення митнихформальностей на«червоному коридорі».Спочатку пройшовприкордонний контроль.Прикордонний контрольпроводився інспекторомприкордонної служби(оглядовиком),який провіввізуальний оглядсалону автобусата багажнихвідділень,після завершенняякого вінпоставив відміткув контрольномуталоні.Після проходженняпаспортного контролю,який проводивсявже іншимінспектором ДПС(паспортистом),який такожпроставив відміткув контрольномуталоні,розпочався митнийконтроль.Він особистопідійшов зреєстраційними документамидо павільйонумитного оформленняв якомуперебував інспектормитниці,як теперйому сталовідомо, ОСОБА_4 .Інший водій ОСОБА_15 в цейчас пішовплатити єдинийзбір.Свідок ОСОБА_9 повідомив інспектора,що єводієм рейсовогоавтобуса,та вньому переміщується5пасажирів.Інспектор ввівреєстраційні данів компютернубазу,одразу швидкопішов вавтобус,де провівусне опитуванняпасажирів,візуально оглянувсалон,багажні відсікине відкривав,віддав реєстраційнідокументи тавийшов завтобуса.На виїздіз пунктупропуску,автобус зупинилиособи вцивільному,які представилисьпрацівниками УЗЕ,повернули автобусв бокспоглибленого огляду.В боксіпоглибленого оглядудекілька осібу форміта вцивільному задопомогою технічнихзасобів демонтувалиобшивки тавиявили втайниках прихованийсир такаву.Огляд тривавдовго,оскільки сирта каварозміщувались втайниках,розташованих увідсіку дляустановки системикондиціонування пасажирськогосалону,а відтакдля доступудо тайникаслід булодемонтувати обшивки,кришки,паливні баки,ситему кондиціонування.По даномуфакту відноснонього булоскладеного протоколпро порушеннямитних правилза ст.482Митного кодексуУкраїни,який булоскеровано досуду.

Постановами Галицького районного суду м. Львова від 19 березня 2019 року, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року, провадження відносно ОСОБА_9 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, автобус марки EOSE 1807 державний номер НОМЕР_2 , вилучені сири та кава повернуті власнику.

Свідок заявленийстороною захисту,ОСОБА_16 , надала показання, що в ніч 30.08.2018 на 31.08.2018 року виконувала обов`язки старшої зміни відділення інспекторів ПС «Рава-Руська», тип «А» відділу прикордонної служби «Рава-Руська» тип «Б» ІНФОРМАЦІЯ_3 . Повідомила, що до її посадових обов`язків входить організація роботи зміни інспекторів прикордонної служби на пункті пропуску «Рава-Руська». Прикордонний контроль автобуса марки «EOSE 1807» державний номер НОМЕР_2 вона не здійснювала особисто, оскільки до її повноважень проведення такого не входить. Огляд даного автобуса проводив інспектор Гнатик. В базі даних прикордонної служби жодних орієнтувань на даний автобус не було.

Крім цього, обґрунтовуючи вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, стороною обвинувачення суду пред`явлено зібрані в ході досудового розслідування наступні, нижченаведені докази, які досліджені та перевірені в процесі судового розгляду.

1.копія службової записки від 31.08.2018 №2013/13-70-74/32;

2.висновок судової товарознавчої експертизи №4537/4538/4539 від 10.09.2018;

3.контрольний талон серії ТОС номер 550209 від 30.08.2018;

4.митну декларацію від 30.08.2018;

5.лист Львівської митниці ДФС від 19.09.2018 №1064/5/13-70-19/44;

6.флеш носій із записами камер спостереження МААП Рава-Руська Львівської митниці ДФС за 30-31.08.2018;

7.DVD-R диск із записами відео камер спостереження МААП Рава-Руська Львівської митниці ДФС (наданий ЗРУ Державної прикордонної служби);

8.лист Львівської митниці ДФС №1112/5/10/13-70-20/37 від 03.10.2018 з додатками щодо витягів з інформаційних баз даних Львівської митниці ДФС;

9.копія з журналу розподілу функціональних обов`язків особового складу ВМО №1-4 за зміну з 30.08.2018 по 31.08.2018;

10.витяг з наказу начальника Львівської митниці ДФС від 12.08.2016 №690-о;

11.копія Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС;

12.копія Положення про відділ митного оформлення №2 митного поста Рава- Руська Львівської митниці ДФС;

13.копія наказу про введення в дію та закріплення особистого митного забезпечення від 12.01.2016 №17-о;

14.копія наказу «Про відсторонення від виконання посадових обов`язків» №593-о від 04.09.2018;

15.лист Львівської митниці ДФС №1229/5/13/13-70-09 від 30.10.2018 з додатками щодо витягів з АСМО «Інспектор».

16.Копія довідки про результати тематичної перевірки.

17.Копія наказу начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_17 від 29.03.2019 року № 64-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Стороною захисту долучено докази які були відкриті стороні обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України та ті, які були отримані в процесі судового розгляду, оскільки отримані за заявою у Галицькому районному суді м. Львова:

-Копію адвокатського запиту № 35 до Львівської митниці ДФС;

-Копію Технологічної схеми міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська-Хребенне»;

-Копію витягу з журналу видачі та приймання технічних засобів митного контролю № 13-70-74/67;

-Копію адвокатського запиту № 36;

-Копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-Копію заяви адвоката ОСОБА_7 до Галицького районного суду м.Львова;

-Копію постанови Галицького районного суду м.Львова від 22.11.2018 року;

-Копію постанови Львівського апеляційного суду від 30.01.2019 року;

-Копію постанови Галицького районного суду м.Львова від 19.03.2019 року;

-Копію постанови Львівського апеляційного суду від 14.04.2019 року;

-Копію висновку експертів № 4697/4698 судової автотехнічної та трасологічної експертизи.

-Копію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.002176.

Заслухавши пояснення підсудного, який своєї винуватості у вчиненні злочину не визнав, показання свідків, перевіривши зібрані органом досудового розслідування докази, докази надані стороною захисту, а також докази здобуті в ході судового розгляду справи, суд вважає, що підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України слід визнати невинуватим та по суду виправдати.

Так, згідно ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. (із змінами) Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань розгляду кримінальних справ і постановлення вироку при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Судом під час судового розгляду створені всі необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, що зокрема підтверджується тим, що в жодного з учасників процесу (сторони кримінального провадження) зауважень з цього приводу не виникло.

Безпосередньо дослідивши докази подані під час судового розгляду, як стороною обвинувачення так і стороною захисту, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, свідків, перевіривши доводи учасників процесу, судом достовірно встановлено наступне.

ОСОБА_4 відповідно до наказу начальника Львівської митниці ДФС №690-о від 12.08.2016 перебував на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС. Будучи службовою особою Львівської митниці ДФС, свою діяльність здійснював на підставі Конституції України, Митного кодексу України, інших Законів України, Положення про Львівську митницю ДФС, Положення про митний пост Рава-Руська Львівської митниці ДФС, Положенням про відділ митного оформлення №2 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС та посадової інструкції.

Частиною 2 ст.19Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідальність, передбачена ч. 1 ст.367КК України настає за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

Передбачений ч. 1 ст.367КК України склад злочину, як і будь-який інший, містить обов`язкові елементи: суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона.

З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

Службова недбалість - це злочин, який може бути вчинений тільки з необережності.

Крім того, об`єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Системний аналіз положень ч. 1 ст.367КК України дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК, є заподіяння істотної шкоди.

04.06.2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у звязку звиконанням Планудій щодолібералізації ЄвропейськимСоюзом візовогорежиму дляУкраїни» №1261-VIвід 13.05.2014року (далі - Закон), яким внесено зміни до ст. 364 КК України.

Згідно підпункту 8 пункту 2 розділу I вказаного Закону, пункти 3 і 4 примітки до ст. 364 КК Українивикладено в новій редакції. Відповідно до внесених змін, істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Як зазначається в обвинувальному акті, діями ОСОБА_4 заподіяна істотна шкода охоронюваним законом державним інтересам, так як до державного бюджету України не було сплачено обов`язкових платежів ввізного мита в сумі 37601,97 грн. та податку на додану вартість у розмірі 82724,31 грн., а всього на загальну суму 120326,29 грн.

Митним кодексомУкраїни встановлено, що громадяни за умови дотримання вимог Кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну.

Відповідно до п. 57 ч. 1 ст.4Митного кодексуУкраїни визначено, що товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Отже, продукти харчування, які ввозяться на митну територію України, також є товаром.

Загальні умови ввезення товарів на митну територію України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, визначені статтею 374 Кодексу, згідно з якою громадянам дозволяється ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для автомобільного сполучення товари (крім підакцизних), у тому числі харчові продукти, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг без письмового декларування та без оподаткування митними платежами.

Ця норма застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в`їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби.

Таким чином, Митний кодексУкраїни визначає обмеження щодо ввезення громадянами окремих товарів на митну територію України.

Зокрема, статтею 378 Митного кодексу України, встановлено, що пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється, крім харчових продуктів для власного споживання на суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро, що ввозяться в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 434 від 21 травня 2012 року "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання", в редакції яка діяла станом на 31.08.2018 року, громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах: в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу; без упаковки - у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу; без упаковки - неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

Отже, у разі перевищення встановлених обсягів та недотримання громадянами вище зазначених умов, пропуск на митну територію України харчових продуктів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД, заборонено.

Таким чином, Митний кодексУкраїни встановлює чіткі обмеження щодо обсягів та мети ввезення громадянами на митну територію України продуктів харчування.

Тобто, переміщувані ОСОБА_9 товари не могли бути ввезені на митну територію України. У випадку виявлення, інспектор ОСОБА_4 мав би пропустити на територію України товари у встановленій нормі, а по інших переміщуваних товарах скласти картку відмови або протокол про порушення митних правил.

Фізичним особам дозволяється ввозити харчові продукти для особистого споживання, загальна кількість яких не перевищує законодавче закріплених в Україні норм, без подання відповідних дозвільних документів. Разом з тим, Законом України зазначено, що імпорт продукції, що підпадає під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД, громадянами на митну територію України у межах неторгового (туристичного) обороту у будь-яких обсягах без сертифіката встановленого зразка не дозволяється.

Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 367 КК України, зокрема за кваліфікуючою ознакою «завдання істотної шкоди» орган досудового розслідування в основу такого рішення поклав висновок судової товарознавчої експертизи від 10.09.2018 року №4537/4538/4539, вартість предметів, які вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 5357/20900/18 від 31.08.2018 року становить 376019,65 грн.

Докази, якими сторона обвинувачення обґрунтовує розмір завданої шкоди, не відповідають вимогам їх належності та допустимості, а саме:

Розрахунок істотної шкоди зроблено виходячи із змісту обов`язкових митних платежів ввізного мита в сумі 37601,97 грн. та ПДВ в розмірі 82724,31 грн., а всього на загальну суму 120326,29 грн., а відтак такий доказ є неналежним та недопустимим, оскільки встановити вартість переміщуваних речей неможливо, так як останні не підлягали пропуску на митну території України

Також стороною обвинувачення надано в якості доказу лист Львівської митниці ДФС від 19.09.2018 року № 1064/5/13-70-19/44 яким проведено розрахунок недоотриманих митних платежів.

Такий розрахунок проведений особами, які не мають відповідних на це повноважень, так як невідомо їх рівень кваліфікації та освіти, достатність знань для проведення таких розрахунків та стосуються предметів, які підлягали поверненню, а не розмитненню.

Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

У зв`язку з тим фактом, що вищевказані докази отримані з порушенням встановленої процедури, не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні суд вважає їх неналежними та недопустимими.

Судом встановлено, що 30.08.2018 року щодо автобуса державний номер BC3210EP в АСМО «Інспектор» було зазаначено, що відносно громадян, які переміщувалися вищевказаним транспортним засобом - автобусом спрацював АСАУР, оскільки такі переміщуювалися повторно протягом 72 год., відповідно вказано про необхідність провести усне опитування вказаних громадян на предмет наявності товарів, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, відповідно до ст. 191 Податкового кодексу України:

1. громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

-в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;

-без упаковки - у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;

-без упаковки - неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу;

2. під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці).

Відповідно до п. 59 ст. 4 МК України, транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Статтею 318МК України визначено, зокрема, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 1 статті 320 МК України, визначено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Статтею 320 МК України передбачено вибірковість митного контролю визначено, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Якщо за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів за рішенням митниці (митного посту) можуть бути здійснені без пред`явлення зазначених товарів, транспортних засобів митниці (митному посту) або з пред`явленням, але без проведення їх митного огляду.

Крім того, ч. 5 ст. 368 Митного кодексу України, встановлює, що крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.

Вичерпний перелік підстав для огляду та переогляду транспортних засобів відповідно до ст.338Митного кодексуУкраїни визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України».

Відповідно до вищезгаданої постанови визначено:

- відсутність або не підтвердження відомостей про здійснення в повному обсязі митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та/або межі зони митного контролю поза робочим часом, установленим для митного органу;

- переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах контрольованого прикордонного району, прикордонної смуги поза місцем розташування митного органу або поза зонами митного контролю;

- переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення маршрутом або у спосіб, що є нехарактерним для переміщення такого виду товару, транспортного засобу;

- переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил;

- переміщення громадянами товарів в обсязі, що не є обґрунтованим у разі переміщення особистих речей;

- наявність ознак облаштування товарів, транспортних засобів комерційного призначення спеціально виготовленими сховищами (тайниками) або використання інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення товарів;

- наявність ознак надання одним товарам вигляду інших;

- припущення за результатами використання технічних засобів митного контролю про те, що переміщувані через митний кордон України товари заборонені або обмежені до такого переміщення згідно із законодавством;

- виявлення в результаті використання технічних засобів митного контролю місць у товарах, транспортних засобах комерційного призначення, які можуть використовуватися для приховування товарів від митного контролю;

- невідповідність даних, отриманих під час використання технічних засобів митного контролю, даним, що містяться у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю;

- подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або виявлення у поданих документах недостовірних даних;

- переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовими особами митного органу.

- одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 334 МК України, правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України, відповідно до законодавства на письмові запити органів доходів і зборів або з власної ініціативи інформують органи доходів і зборів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Судом встановлено, що інформація щодо переміщення через державний кордон України в транспортному засобі товарів з ознаками приховування не надходила в установленому порядку від правоохоронних органів, хоча аналізуючи усі дослідженні докази в судовому засіданні можна зробити висновок, що такою інформацією володіли працівники УЗЕ, доказів протилежного стороною обвинувачення не надано.

Частиною 2 ст.368Митного кодексуУкраїни встановлено, що за результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_9 підтвердили, що виявити прихований товар можливо лише при проведенні поглибленого огляду транспортного засобу у відповідному боксі з використанням спеціального обладнання.

З висновку експертів № 4697/4698 судової автотехнічної та трасологічної експертизи вбачається, що з метою створення тайників в автобус були внесені конструктивні зміни, що унеможливлювало виявлення прихованих товарів шляхом візуального огляду транспортного засобу. Для їх виявлення слід було провести демонтаж обшивок, розібрати системи кондиціонування пасажирського салону.

Разом з тим, під час здійснення митних формальностей щодо автобуса державний номерBC3210EP у системі АСМО «Інспектор», щодо проведення митних процедур зазначено таке: «на громадян, які переміщувалися вищевказаним транспортним засобом спрацювала АСАУР, що дані громадяни переміщуються повторно протягом 72 год., відповідно до чого провести опитування вказаних громадян на предмет наявності товарів, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, відповідно до ст. 191 Податкового кодексу України».

Так, форми митного контролю визначені ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України, відповідно до яких митний контроль здійснюється шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України (п. 1 ч. 1); митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян) (п. 2 ч. 1); обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України (п. 3 ч. 7); усного опитування громадян та посадових осіб підприємств (п. 4 ч. 1).

Системний аналіз положеньст. 367 КК Українидає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 не пересвідчився у відсутності товарів в об`ємах заборонених до переміщення через кордон, не оглянув салон транспортного засобу, за результатами системи управління ризиками не визначив та не застосував достатні обсяги і форми митного контролю, внаслідок чого здійснив незаконний пропуск вказаного транспортного засобу на митну територію України.

Разом з тим, суд проаналізувавши посадову інструкцію, норми Митного кодексу наведені вище та співставивши їх з обставинами здійснення ОСОБА_19 митних формальностей при переміщенні 30.08.2018 року автобуса, констатує про виконання ОСОБА_4 вимог чинного митного законодавства щодо митного контролю та вказівок, визначених в системі АСМО «Інспектор», адже інспектором ОСОБА_4 було здійснено ідентифікаційний огляд транспортного засобу та створено запис в АСМО «Інспектор». При цьому (створенні запису), інформацію про транспортний засіб, водія та пасажирів було отримано в автоматичному режимі із системи ГАРТ Держприкордонслужби України. За результатами такої перевірки, АСАУР було згенеровано вказівку про необхідність проведення усного опитування водія та деяких пасажирів, з числа тих, які слідували в автобусі, на рахунок наявності в них товарів, що підлягають декларуванню та/або оподаткуванню. Витребувана АСАУР дія була виконана на підставі положень частин 1 та 2 ст. 342 Митного кодексу України. Опитані усно особи повідомили про відсутність переміщуваних товарів, які підлягають декларуванню та/або оподаткуванню та інформація про виконання цієї форми митного контролю була внесена ОСОБА_4 до АСАУР, проведено візуальний огляд салона. Підстав для проведення повного огляду чи скерування автобуса в бокс поглибленого огляду в ОСОБА_4 не було.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на підставі норм законодавства, а також положень ст. ст. 318, 320 МК України, було прийнято рішення про митне оформлення вищевказаного автобуса.

Відтак, із зазначеного суд констатує про виконання ОСОБА_4 вимог чинного митного законодавства щодо виконання всіх митних формальностей при переміщенні 30.08.2018 року автобуса з врахуванням вказівок, визначених в системі АСМО «Інспектор».

Орган обвинувачення покликається на застосування щодо ОСОБА_4 ще й дисциплінарного стягнення за неналежне виконання посадових обов`язків при виконанні митних формальностей 30.08.2018 року щодо автобуса державний номер BC3210EP,а самедогани,яка булаоголошена наказомначальника Львівськоїмитниці ДФС ОСОБА_17 від 29.03.2019 № 64-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Львівський окружний адміністративний суд в рішенні від 17 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.002176 «враховуючинорми чинногозаконодавства танаявні уматеріалах справидокази,прийшов донеспростовного переконання,що наказначальника Львівськоїмитниці ДФС ОСОБА_17 від 29.03.2019 № 64-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є протиправним та підлягає скасуванню».

Представлені суду на диску CD-RV № 615 відеоматеріали були переглянуті в процесі судового розгляду та судом встановлено, що на них міститься відеозйомка проведення поглибленого огляду автобуса державний номер BC3210EP в боксі поглибленого огляду та перебування транспортного засобу на вїзній брамі в пункт пропуску «Рава-Руська», а відтак отримані відеозаписи ні не підтверджують, ні не спростовують обставин, викладених у обвинувальному акті.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).

Суд приймає такі докази, як такі що підтверджують факт дотримання стороною обвинувачення визначеного КПК України порядку отримання доказу, що в свою чергу дозволяє суду прийняти рішення стосовного його допустимості.

Разом з цим, дослідивши вищенаведені долучені стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку, що такі, відповідно до вимог ст.85КПК України є неналежними, оскільки не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, відтак їх відхиляє, як докази, що поза розумним сумнівом встановлюють вину ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні. За таких обставин подані докази не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Згідно ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України).

Відповідно до п. п. 54, 55 рішення Європейського Суду з прав людини від 21.10.2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» - докази мають, як правило, подаватися у відкритому судовому засіданні у присутності обвинуваченого з розрахунку на аргумент у відповідь. З цього правила існують винятки, але вони не можуть порушувати права захисту.

Представник потерпілого ОСОБА_8 підтримав цивільний позов, але безпосередним свідком обставин переміщення автобуса 30.08.2018 року не був.

Оцінюючи покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 надані в судовому засіданні суд приймає до уваги, оскільки такі повністю узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам, встановленим під час судового розгляду, а тому суд визнає їх такими, що не підтверджують пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення.

Всі покази свідків спростовують твердження прокурора про причетність до інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 злочину.

Покази вищевказаних свідків під час судового розгляду є логічними та послідовними, оскільки такі цілком узгоджуються та відповідають всім іншим доказам у кримінальному провадженні, які були досліджені та перевірені в судовому засіданні.

При цьому, суд наголошує, що судом в повній мірі було забезпечено можливість сторонам кримінального провадження допитати кожного свідка, в тому числі і щодо ймовірних розбіжностей.

Статтею 96КПК України встановлено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Аналізуючи докази по справі в цілому, суд приходить до висновку, що обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшло, обставин, які підлягають доказуванню по такому обвинуваченню та доказів, які підтвердили б не тільки вину обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення поза розумним сумнівом прокурором не наведено і не надано, відтак, суд приходить до переконливого висновку про не доведеність в діянні обвинуваченого ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення.

Не заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена низкою доказів, здобутих під час досудового розслідування, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження та дослідженими в судовому засіданні доказами, що в свою чергу тягне за собою виправдання обвинуваченого за пред`явленим обвинуваченням.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення не доведено об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України в діях обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки не встановлено та не доведено у визначеному законом порядку заподіяння ОСОБА_4 матеріальної шкоди, а докази сторони обвинувачення, якими було обґрунтовано такий розмір не відповідають вимогам належності та допустимості доказів з врахуванням вимог ст.ст. 85, 86 КПК України.

Стороною обвинувачення не доведено також і об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України в діях обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки не надано переконливих та беззаперечних доказів, які б доводили, чого саме не вчинив ОСОБА_4 , а повинен був вчинити та наявність причинно-наслідкового зв`язку між його діями та наслідками.

Сукупність доказів на які покликається сторона обвинувачення не є достатньою та взаємозв`язаною для прийняття судом рішення про винуватість ОСОБА_4 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а можливість отримання будь-яких інших доказів є повністю вичерпаною.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 7, частин 1, 2, 4 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку передбаченому Законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. (із змінами) Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливі збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Стаття 8 Конституції України декларує, що в України визнається і діє принцип верховенства права.

Суд відхиляє покликання сторони обвинувачення на матеріали справи, як на доказ доведеності вини підсудного, оскільки такі суперечать результатам судового слідства, відповідно до якого вказані докази у сукупності з іншими матеріалами справи на думку суду не доводять, а спростовують вину ОСОБА_4 в інкримінованому злочині.

Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини (ст. 6) передбачає право на справедливий судовий розгляд. Загальні вимоги справедливості, що містяться у ст. 6 застосовуються у провадженнях щодо всіх кримінальних справ. Суспільний інтерес не може виправдати використання доказів, здобутих з порушенням вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 46 Конвенції та ст. 2 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною.

Висновки й аргументи Європейського суду з прав людини повністю співпадають з відповідними положеннями національного законодавства: Кримінально-процесуального кодексу України та Конституції України, і зокрема ст. 62 Конституції, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічний зміст містить ст. 2 КПК України, яка визначає завдання кримінального судочинства, а саме: завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст. 62 Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Суд оцінив докази на які покликається сторона обвинувачення, які вичерпно поповненні в ході судового розгляду і враховуючи, що збирання доказів по справі стосовно ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині за ч. 1 ст. 367 КК України вичерпані, всі докази які маються по справі є перевіренні, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_4 складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Клопотань про доповнення судового розгляду, зокрема прокурор не заявив. А тому, враховуючи позиції сторін, у відповідності до вимог КПК України, суд вважає, що у даній справі немає підстав для винесення обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 367 КК України.

Отже, з урахуванням викладеного вище, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження в ході судового розгляду, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ч.1 ст. 367 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення його участі у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення органом досудового розслідування не здобуто, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено. Всі докази, надані стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_4 під час огляду та оцінки визнані судом такими, що не можуть бути покладені в основу обвинувачення.

В такому разі суд вважає необхідним в силу презумпції невинуватості, закріпленого у ст. 62 Конституції України виправдати ОСОБА_4 у зв`язку з недоведеністю в діяннях обвинуваченого складу вищевказаного кримінального правопорушеня.

Щодо цивільного позову, то на думку суду на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов Прокуратури Львівської Області в інтересах держави в особі Львівської митниці ДФС до ОСОБА_4 про стягнення шкоди в розмірі 120326,29 грн. слід залишити без розгляду.

Заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - не обирався.

Питання речових доказів по справі слід вирішити в порядку ст. 100 КРК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.367Кримінального кодексуУкраїни та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю в діяннях обвинуваченого складу вищевказаного кримінального правопорушення.

Цивільний позов Прокуратури Львівської Області в інтересах держави в особі Львівської митниці ДФС до ОСОБА_4 про стягнення шкоди в розмірі 120326,29 грн. -залишити без розгляду.

Витрати, пов`язані із залученням експертів - віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя: ОСОБА_1